Узагальнення теорій та ідей розвитку громадянського суспільства, його інституційної структури та місця в ньому церкви. Визначення необхідності на основі взаємної згоди православних конфесій створення єдиної церкви для подолання розколу суспільства.
При низкой оригинальности работы "Взаємодія церкви та інститутів громадянського суспільства: політологічний аналіз", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Становлення і функціонування нашої держави об‘єктивно залежить від розвязання проблем, повязаних із дослідженням економічних, політико-правових та ідеологічних процесів в Україні. Але розглядати такі дослідження потрібно у звязку зі становленням і функціонуванням інститутів громадянського суспільства на різних етапах української історії. Політологія досліджує не поширеність релігійної свідомості у суспільстві, а ступінь впливу релігії на суспільні процеси, її внутрішній зміст у таких аспектах, які дозволяють визначати тенденції й динаміку розвитку під впливом змін, що відбуваються у суспільстві. Актуалізуючи в даній праці проблему відносин між церквою та суспільством, автор змушений локалізувати її, обмеживши, у багатьох випадках, рамками традиційних християнських конфесій, оскільки обсяг дослідження не дозволяє зупинятися на всіх існуючих в Україні релігіях, релігійних течіях та деномінаціях. При вирішенні поставлених завдань ми використовували також соціологічний підхід (зокрема, для виявлення причинно-наслідкових залежностей між рівнем релігійності суспільства, типом суспільної структури й ступенем впливу релігії на громадянське суспільство); культурологічний підхід (щодо розгляду взаємозумовленості ресурсів соціальних субєктів і потенцій інституціональних структур), а також компаративний аналіз (щодо виявлення загального й особливого у процесах становлення громадянського суспільства в країнах так званої „вторинної модернізації”, що має місце у різних посткомуністичних країнах, а також в Україні).Автор виходить з ідеї, що в умовах демократії відносини держави і церкви ґрунтуються на принципах верховенства права, а тому релігійне життя суспільства та церкви базується на засадах автономії, а сфера, де інтереси релігійно-церковного комплексу безпосередньо перетинаються з іншими, зокрема й політичними, є громадянське суспільство. У першому розділі - „СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСНОВИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА” на базі теоретичного узагальнення ідей і теорій розвитку громадянського суспільства автор розглянув його інституційну структуру та визначив місце і роль церкви як своєрідного інституту соціуму. Дисертант зробив акцент на тому, що церква хоч і є одним із інститутів цього суспільства, проте суттєво відрізняється від інших його елементів щодо організаційної будови, так і цілей та механізмів функціонування. Саме ця відмінність, яка в науці ще недостатньо зясована, і є підставою для більш ретельного дослідження парадигмальних відносин у системі “Церква - суспільство - держава”, що порушується тут. Провівши концептуальний аналіз відносин „Церква - суспільство - держава”, дисертант зробив висновок, що єдиного підходу до формування відносин між церквою, суспільством та державою сьогодні немає.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
