Взаємодія суб’єктів боротьби з корупцією (адміністративно-правовий аспект) - Автореферат

Саме тому підвищення тиску на корупцію з боку всього суспільства, формування нової антикорупційної політики визнаються важливими аспектами забезпечення національної безпеки України, а боротьба з корупцією - пріоритетним напрямом діяльності правоохоронних органів. Аналіз стану боротьби з корупційними правопорушеннями, а також результати соціологічних досліджень щодо питань взаємодії у цій сфері свідчать про наявність прогалин як у нормативному регулюванні спільної діяльності субєктів боротьби з корупцією, так і у практичному її здійсненні. Враховуючи багатоаспектний характер взаємодії в галузі протидії корупції та її значення для мінімізації впливу цього явища на суспільні процеси, зазначена проблема є однією з найскладніших та найактуальніших для діяльності субєктів боротьби з корупцією. Недостатньо вивченими залишаються також і питання щодо розмежування компетенції субєктів боротьби з корупцією, визначення напрямів, форм та принципів їх взаємодії, формування моделі взаємодії правоохоронних органів, які ведуть боротьбу з корупцією в Україні, особливостей співробітництва національних та іноземних структур, що протидіють цьому явищу. Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішувалися такі основні завдання: 1) дати характеристику корупції як обєкта впливу правоохоронної системи України; 2) дослідити зміст взаємодії субєктів боротьби з корупцією та подати авторське визначення цієї категорії; 3) визначити сутність та класифікувати види, форми і принципи взаємодії субєктів боротьби з корупцією; 4) розробити науково-обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення правового забезпечення взаємодії субєктів боротьби з корупцією; 5) дослідити повноваження субєктів боротьби з корупцією і розробити пропозиції щодо усунення існуючих прогалин у визначенні та розмежуванні їх компетенції у цій сфері; 6) визначити місце і роль органів внутрішніх справ серед субєктів боротьби з корупцією; 7) проаналізувати досвід іноземних країн у цій галузі та встановити шляхи його впровадження в роботу вітчизняних субєктів боротьби з корупцію; 8) визначити ознаки, яким повинна відповідати модель взаємодії субєктів боротьби з корупцією в Україні; 9) виявити чинники підвищення ефективності взаємодії субєктів боротьби з корупцією на національному та міжнародних рівнях.У Розділі 1 "Загальна характеристика взаємодії субєктів боротьби з корупцією в Україні", що складається з трьох підрозділів, на підставі комплексного аналізу подається характеристика основ взаємодії субєктів боротьби з корупцією. Підрозділ 1.2 "Поняття та особливості взаємодії субєктів боротьби з корупцією в Україні" присвячений дослідженню теоретичних положень щодо формування категоріального апарату, який стосується взаємодії у галузі боротьби з корупцією. Дисертантом проаналізовано наукові підходи до розуміння сутності взаємодії правоохоронних органів у боротьбі з правопорушеннями в цілому, особливості взаємодії у галузі протидії корупції, охарактеризовано нормативно-правову базу, що регламентує правоохоронну діяльність у цій сфері, встановлено чинники, які заважають налагодженню ефективної взаємодії у зазначеній галузі, визначені цілі взаємодії та проведено розмежування категорій "взаємодія" і "координація" щодо боротьби з корупцією. На підставі аналізу існуючих дефініцій категорії "взаємодія" сформульовано її авторське визначення стосовно субєктів боротьби з корупцією як урегульованої переважно адміністративно-правовими нормами, погодженої за метою, часом і місцем діяльності субєктів боротьби з корупцією, при якій вони впливають один на одного і на суспільні відносини, опосередковані існуванням корупції, з метою запобігання, виявлення та припинення корупційних правопорушень, усунення причин та умов, що їм сприяють, шляхом найбільш доцільного поєднання сил, засобів і методів, властивих цим субєктам. До органів, які ведуть боротьбу з корупцією, належать відповідні підрозділи МВС України (по боротьбі з організованою та економічною злочинністю, внутрішньої безпеки), Податкової міліції України (по боротьбі з корупцією в органах Державної податкової служби України); Служби безпеки України (по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю); Прокуратури України (для нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, розслідуванням кримінальних справ, а також підтримання обвинувачення в суді з цих справ); Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (дізнання та спеціальні підрозділи).Корупцію як обєкт впливу правоохоронної системи варто вважати сукупністю різних за свої характером, але єдиних за своєю сутністю корупційних діянь, у першу чергу, злочинів, проступків та дисциплінарних правопорушень, що у сукупності створюють загрозу національній безпеці держави, порушують основні права і свободи людини, які, згідно з чинним законодавством, самостійно або спільно зобовязані попереджувати, виявляти та припиняти правоохоронні органи України. Під взаємодією субєктів боротьб

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ