Взаємодія школи та соціального середовища у вихованні учнів колежів і ліцеїв Франції - Автореферат

Тому в сучасній педагогічній науці особливої актуальності набуває проблема організації цілісного виховного процесу, забезпечення тісної єдності школи й соціального середовища. Значних успіхів в обєднанні виховного потенціалу школи й соціального середовища останнім часом досягла Франція. Однак дослідження останніх десятиліть переконали педагогічну громадськість Франції в тому, що успіх виховної роботи залежить від того, наскільки ефективно школа взаємодіє з соціальним середовищем, контактує з іншими інститутами соціального виховання. Актуальність проблеми створення цілісного виховного процесу для практики, посилений інтерес учених до закордонного досвіду організації навчально-виховного процесу й недостатня розробленість цієї проблеми в педагогічній теорії зумовили вибір теми дослідження: “Взаємодія школи та соціального середовища у вихованні учнів колежів і ліцеїв Франції”. У процесі дослідження використовується комплекс методів: науково-теоретичний аналіз і синтез зарубіжної та вітчизняної науково-педагогічної літератури, законодавчих актів, навчально-виховних планів і програм, матеріалів конференцій для визначення основних положень, які складають науково-теоретичну базу дослідження; вивчення, узагальнення й систематизація фактичного матеріалу в поєднанні з теоретичним аналізом з метою виявлення динаміки становлення і розвитку взаємодії французької середньої школи та соціального середовища; порівняння змісту, форм і методів взаємодії школи й соціального середовища у вихованні учнів для визначення шляхів оптимізації взаємовідносин у вітчизняній системі “школа - соціум”.У першому розділі „Взаємодія школи й соціального середовища у вихованні учнів як соціально-педагогічна проблема” визначено сутність процесу взаємодії школи й соціального середовища у вихованні підростаючих поколінь, простежено генезис наукових уявлень французьких учених про фактори формування особистості, здійснено порівняльний аналіз сучасних теоретичних основ процесу взаємодії школи й соціального середовища у Франції й Україні. Аналіз наукових уявлень французьких учених про фактори формування особистості дозволяє зробити висновок про те, що ще філософи-просвітники XVIII століття (Ж.Ламетрі, Е.Кондильяк, К.Гельвецій, Д.Дідро, Ж.-Ж.Руссо) зафіксували всі генеральні фактори формування особистості - спадковість, середовище й виховання - та впритул підійшли до розвязання питання про їхню гармонізацію. У звязку з цим у сучасній французькій соціальній педагогіці чітко виявляється тенденція до диференційованого дослідження соціального середовища: вивчається специфіка виховного потенціалу сучасної сімї, батьківських громадських організацій, промислових підприємств, позашкільних закладів, засобів масової інформації, визначаються шляхи й педагогічні умови їхньої взаємодії зі школою. У другому розділі „Основні напрямки взаємодії середньої школи й соціального середовища у вихованні учнів у Франції” дано характеристику французької середньої школи як відкритої соціально-педагогічної системи, виявлено форми й методи її взаємодії з сімєю, позакласними й позашкільними організаціями, державою, органами державного управління, територіальними співтовариствами, промисловими підприємствами, громадськими організаціями, засобами масової інформації, визначено можливі шляхи використання позитивного французького досвіду взаємодії школи й соціального середовища в нашій країні. Організація спільної діяльності французької середньої школи й сімї з виховання набуває таких форм: щоденне безпосереднє спілкування педагогів і батьків; залучення делегатів від батьків до участі в управлінні навчальними закладами; діяльність асоціацій і федерацій батьків учнів, які вступають в офіційні відносини з державою, адміністраціями навчальних закладів і педагогами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ