Взаємодія мікроорганізмів кореневої зони ярого ячменю з біоагентами мікробних препаратів - Автореферат

Як відзначила Міжнародна науково-практична конференція "Біологізація захисту рослин: стан та перспективи" [Дрозда, 2000], дослідження з біологічного захисту рослин перебувають на певному піднесенні. Підвищення ефективності застосування мікробних препаратів як засобів охорони природи, збільшення урожайності рослин і поліпшення якості сільськогосподарської продукції в значній мірі залежить від розвязання проблеми інтродукції мікроорганізмів в навколишнє середовище [Звягинцев, 1995; Майорова и др., 1996; Белимов и др., 1998; Умаров, 2001]. Дослідження проводили за науково-технічною програмою Української академії аграрних наук "Родючість грунтів", підпрограмою "Сільськогосподарська мікробіологія", завданням "Розробити біологічні препарати для захисту рослин від хвороб та шкідників, зменшення хімічного навантаження і збереження родючості грунтів", яке виконувалось в Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН, номер державної реєстрації - 0198U004588. Метою досліджень було вивчити взаємодію мікроорганізмів кореневої зони ярого ячменю з біоагентами мікробних препаратів та визначити вплив інтродукованих мікроорганізмів на азотне живлення рослин, розвиток кореневих гнилей і зрештою - на підвищення урожаю ярого ячменю та його якості. Відповідно до поставленої мети було сформульовано такі задачі: · визначити характерні види мікроміцетів лучно-чорноземного вилугуваного грунту кореневої зони ярого ячменю;Вивчено видовий склад мікроміцетів лучно-чорноземного вилугуваного грунту кореневої зони ярого ячменю. Досліджено взаємодію гриба-антагоніста C. cochliodes 3250 - біоагента препарату хетоміка - з мікроміцетами кореневої зони ярого ячменю. При внесенні його в дерново-середньопідзолистий і лучно-чорноземний вилугуваний грунти, відмічено суттєве зменшення чисельності мікроміцетів родів Bipolaris і Fusarium - представників патогенного комплексу кореневих гнилей ярого ячменю. Встановлено, що інтродукований в грунт C. cochliodes 3250 здатний приживатися в кореневій зоні ярого ячменю, активно її колонізувати та обмежувати ріст фітопатогенних грибів аж до їх витіснення з кореневої зони. Одержано новий перспективний штам азотфіксуючих бактерій Azospirillum brasilense 11, який характеризується високою активністю азотофіксування і рекомендований як біоагент препаратів для поліпшення азотного живлення рослин та підвищення урожаю ярого ячменю.

1. Вивчено видовий склад мікроміцетів лучно-чорноземного вилугуваного грунту кореневої зони ярого ячменю. Видова різноманітність і частота зустрічальності мікроскопічних грибів ризоплани ячменю відрізняються від грунту міжрядь і ризосфери. В грунті міжрядь види з високою частотою зустрічальності становили 33, в ризосфері - 41, в ризоплані - 64 відсотків.

2. Досліджено взаємодію гриба-антагоніста C. cochliodes 3250 - біоагента препарату хетоміка - з мікроміцетами кореневої зони ярого ячменю. Показано, що C. cochliodes 3250 здатний виявляти високу антагоністичну активність щодо широкого спектру фітопатогенних грибів. При внесенні його в дерново-середньопідзолистий і лучно-чорноземний вилугуваний грунти, відмічено суттєве зменшення чисельності мікроміцетів родів Bipolaris і Fusarium - представників патогенного комплексу кореневих гнилей ярого ячменю.

3. Встановлено, що інтродукований в грунт C. cochliodes 3250 здатний приживатися в кореневій зоні ярого ячменю, активно її колонізувати та обмежувати ріст фітопатогенних грибів аж до їх витіснення з кореневої зони.

4. Використання мікробного препарату хетоміка забезпечило надійний захист рослин ярого ячменю від збудників кореневих гнилей і сприяло підвищенню урожаю культури на 21,4-24,3%.

5. Одержано новий перспективний штам азотфіксуючих бактерій Azospirillum brasilense 11, який характеризується високою активністю азотофіксування і рекомендований як біоагент препаратів для поліпшення азотного живлення рослин та підвищення урожаю ярого ячменю.

6. Новий штам азотфіксуючих бактерій A. brasilense 11 відзначається поліфункціональним характером впливу на рослини ярого ячменю: підсилює фіксацію молекулярного азоту в кореневій зоні рослин в 1,7-1,9 рази, продукує біологічно активні речовини, які сприяють росту і розвитку рослин, що підвищує урожай зерна ячменю на 10,5-19,9% і вміст в ньому білка на 2,0-2,5%.

7. Встановлено, що азотфіксуючі бактерії A. brasilense 11 і E. aerogenes 30ф захищають рослини ярого ячменю від збудників кореневих гнилей. Кількість рослин, уражених кореневими гнилями зменшується у 1,3-2,0 рази, інтенсивність прояву хвороби - в 1,7-4,2 рази. Досліджувані діазотрофи не виявляють антагоністичної дії щодо сапротрофних і фітопатогенних грибів, а зниження ураженості ярого ячменю кореневими гнилями може відбуватися за рахунок підвищення імунітету рослин до фітопатогенних грибів-збудників кореневих гнилей.

8. Обгрунтовано доцільність спільного застосування гриба-антагоніста C. cochliodes 3250 і нового одержаного нами штаму азотфіксуючих бактерій A. brasilense 11. При поєднаному використанні A. brasilense 11 і C. cochliodes 3250 в ризосферному грунті і ризоплані ярого ячменю створюються більш сприятливі умови для успішного приживання і росту штаму A. brasilense 11, ніж за відсутності гриба-антаногіста.

9. Показано, що комплексне застосування екологічно безпечного мікробного препарату хетоміка і нового штаму азотфіксуючих бактерій A. brasilense 11 дозволяє значно обмежити розвиток збудників звичайної та фузаріозної кореневих гнилей, поліпшити азотне живлення рослин за рахунок посилення активності процесу фіксації атмосферного азоту в кореневій зоні, що сприяє підвищенню урожаю зерна ярого ячменю на 24,5-27,7% і вмісту білка в ньому на 2,5-2,7%.

1. Патика В.П., Копилов Є.П., Надкерничний С.П. Вплив Chaetomium cochliodes Palliser на мікроміцети кореневої зони ярого ячменю //Мікробіологічний журнал. - 2001. - Т.63, №5. - С.3-9.

2. Патика В.П., Копилов Є.П., Надкерничний С.П. Вплив азотофіксувальних бактерій на підвищення імунітету рослин ярого ячменю до збудників кореневих гнилей //Физиология и биохимия культурных растений - 2001. - Т.33, №4. - С.279-283.

3. Патика В.П., Копилов Є.П., Надкерничний С.П. Мікробіологічні препарати у технології вирощування ячменю ярого //Вісник аграрної науки. - 2001. - №5. - С.22-24.

4. Копилов Є.П. Вплив мікробних препаратів на урожайність ярого ячменю та його ураженість кореневими гнилями //Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія біологія. - 2001. - №9. - С.60-62.

5. Копилов Є.П., Патика В.П. Вплив інтродукованих мікроорганізмів на мікроміцети дерново-підзолистого грунту та продуктивність ярого ячменю //Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології. - 2000. - №6. - С.62-63.

6. Копилов Є.П. Використання мікробних препаратів в технології вирощування ярого ячменю //"Вчимося господарювати". Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів 22-23 листопада 1999 року. - Київ-Чабани. - 1999. - С.25-26.

7. Копилов Є.П., Надкерничний С.П., Патика В.П. Ефективність припосівної обробки насіння ярого ячменю мікробними препаратами //Науково-виробнича конференція "Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання грунтових ресурсів". - Київ. - 2000. - С.79-80.

Размещено на .ru