Взаємодія державної влади і державного управління (історико-теоретичний аспект) - Автореферат

Сучасні наукові підходи щодо обґрунтування єдності державної влади і державного управління є виявом саме такої практики: єдність влади передбачає розподіл, співробітництво гілок влади на засадах, насамперед, недопущення концентрації всієї влади в одному з її центрів. Широке коло науково-теоретичних проблем державного управління знайшли висвітлення в працях українських та зарубіжних фахівців з державного управління, адміністративного права, історії та теорії держави і права: В.Б.Аверянова, Г.В.Атаманчука, В.Д.Бакуменка, В.І.Борденюка, Р.В.Войтович, М.В.Гамана, Н.Т.Гончарук, Б.Гурне, О.П.Демянчука, Т.Т.Ковальчука, О.Л.Копиленка, В.С.Куйбіди, А.Р.Мацюка, Т.В.Мотренка, П.І.Надолішнього, Н.Р.Нижник, О.Я.Окіса, В.М.Олуйка, Л.А.Пашко, Г.Райта, В.О.Саламатова, Г.Саймона, С.М.Серьогіна, С.Г.Стеценка, В.І.Тимцуника, В.В.Токовенко, В.В.Цвєткова, В.К.Черняка, М.В.Чечетова, В.О.Шамрая, В.М.Шаповала, В.Я.Шевчука та ін. Перш за все бракує концептуально цілісного, методологічно обґрунтованого підходу до розгляду понять “влада” й “управління”, процесу їхньої взаємодії, помітною є відсутність єдиної точки зору щодо трактування влади й управління, існує проблема використання досягнень теорії державного управління в управлінський практиці. уточнити зміст понять “влада”, “державна влада”, “управління”, “державне управління”; Новизна наукових підходів обумовлена й тим, що в результаті проведених досліджень у дисертації вперше: - обґрунтовано сутність та визначено основні підходи щодо розуміння змістовної єдності та функціональної взаємодії державної влади й державного управління (розуміння влади й управління як єдності в її основних змістовних і функціональних характеристиках; визначення влади як домінування волі певного субєкта, де поняття “влада” постає як соціальний інститут; обґрунтування сутності державного управління як форми реалізації влади);Показано, що питання єдності і взаємодії в суспільстві влади й управління розглядається шляхом дослідження його основних складових: 1) дослідження понять “влада”, “державна влада”; 2) дослідження понять “управління” та “державне управління”; 3) дослідження особливостей суперечливої єдності та функціональної взаємодії влади й управління. Джерельний аналіз виявив, що у сучасній науці поняття “влада” розглядається як: 1) влада примусу, яка базується на примушенні та реалізується, в основному, через страх; 2) влада, що ґрунтується на винагородах та передбачає вплив через активізацію позитивних емоцій, що дає змогу досягати закріплення і розвитку бажаних чи усунення небажаних рис у поведінці певного субєкта діяльності; 3) законна влада, що ґрунтується на використанні владних повноважень, які обумовлюються місцем у державній ієрархії; 4) експертна влада, що ґрунтується на здійсненні експертизи, за допомогою якої оцінюють інших - їх знання, майстерність, досвід тощо; 5) еталонна влада, сутність якої полягає у використанні впливу управлінця завдяки наявності у нього харизми та певних характеристик і властивостей, які охоче наслідують інші; 6) інформаційна влада, результати якої залежать від доступу і контролю над розпорядчою інформацією. На сьогодні існує два підходи щодо розуміння змісту державного управління: американський, за яким державне управління є галуззю, що охоплює багато дисциплін та зорієнтована на процеси й функції управління в спектрі повноважень держави і включає законодавчу, виконавчу й судову гілки влади; та європейський, що розглядає державне управління як підгалузь права. Поняття “державне управління” в теорії та історії державного управління визначається як: 1) спільні зусилля певної групи людей у контексті держави з метою формування державної політики; 2) комплекс практичних, організуючих і регулюючих дій держави щодо суспільної (публічної) життєдіяльності людей з метою її упорядкування; 3) організуючий, спрямовуючий, координуючий та контролюючий вплив держави через систему її органів, зорієнтований на практичну організацію суспільного життя, створення умов для матеріального, культурного та духовного розвитку; 4) процес державного контролю за виробництвом товарів і послуг; 5) виконавчий аспект врядування, який передбачає всі види діяльності, необхідні для здійснення обраного курсу. Аналіз поняття “влада” здійснено на основі відокремлення його від понять “управління”, “державне управління”, “державна влада” та “політична влада”.Таким чином, субєкт зберігає керівну роль в системі і водночас змінює її діяльність для досягнення власних цілей. Чим вищим є ступінь відповідності субєкта обєктові, тим ефективнішим є управління тією або іншою системою. Вплив субєкта управління на обєкт здійснюється за допомогою певних засобів - інструментів, що сприяють перетворенню управлінських цілей на результат. Застосування засобу управління першого типу “розмиває” межі між управлінням і владою, посилює вольове домінування, відтак зводить нанівець управління як таке. Ціль управління визначається розвитком матеріального виробництва і характером суспільних відносин; вона розподілена між субєкт

Основний зміст дисертації