Вульвовагініти у дівчат в різні вікові періоди статевого дозрівання (етіологія, патогенез, діагностика, лікування та профілактика) - Автореферат

В структурі гінекологічних захворювань у дівчат запальні процеси геніталій посідають перше місце та складають 65-80% від загального числа і провідне місце серед них займають вульвовагініти (О.О. Найбільш вагомими причинами виникнення вульвовагінітів у дівчат вважаються їх анатомофізіологічні особливості становлення репродуктивної функції (О.О. Не дивлячись на значну кількість робіт, присвячених захворюванням зовнішніх статевих органів у дівчат, питання діагностики, патогенетичних механізмів розвитку цієї патології з позицій останніх досягнень в області імунології висвітлені недостатньо. Оцінити прозапальний цитокіновий статус у дівчат, хворих на запальні захворювання зовнішніх статевих органів та піхви, в різні вікові періоди. Вперше проведено комплексне дослідження розвитку вульвовагінітів у дівчат від народження до 18 років на підставі особливостей клінічного перебігу, мікробіоценозу піхви, стану системного та локального імунітету, цитокінового профілю, антиапоптотичного фактору та апоптозу клітин, рівня статевих гормонів, що дозволило представити наукову концепцію патогенетичних механізмів їх розвитку та розробити нові підходи до тактики лікування.Контрольну групу склало 54 дівчини, з них 20 дівчаток віком 0 - 6 років, 16 - від 7 до 12 років і 18 дівчат 13 - 18 років. В усій групі 8330 дівчат знаходились на диспансерному обліку з приводу запальних захворювань геніталій, а серед них - 5792 дівчаток та підлітків перебували на обліку з приводу запальних захворювань зовнішніх статевих органів та піхви. У пацієнток основної групи, порівняно із здоровими дівчатами контрольної групи, в 7,5 рази частіше спостерігались гострі респіраторні захворювання, особливо у зимово-весняний період; в 3,1 рази - захворювання системи дихання, в 3,0 рази - запальні процеси сечовивідної системи, що зумовлювало неодноразові госпіталізації у спеціалізовані відділення дитячих лікарень; захворювання шлунково-кишкового тракту спостерігалися в 2,4 рази частіше, ніж в контрольній групі, інші екстрагенітальні захворювання зустрічалися в 3,0 рази частіше в основній групі порівняно з контролем. З вивчених клінічних проявів найбільш частими скаргами у хворих на вульвовагініт дівчаток та підлітків усіх вікових періодів були патологічні виділення з піхви (98,8%; 92,9%; 83,7% відповідно для кожного вікового періоду), які були різноманітними за своїми ознаками - кількість, колір, запах, густина, що було характерно для відповідного збудника запалення та його асоціацій. Вони беруть участь у запальному процесі слизової оболонки у дівчаток віком 0-6 років у 31,0 %, у дівчаток віком 7-12 років - у 27,4 випадків, а у дівчат віком 13-18 років - у 20,2% випадків.В дисертації представлено нове вирішення наукового напрямку важливої проблеми сучасної гінекології щодо збереження репродуктивного здоровя дівчат із запальними захворюваннями зовнішніх статевих органів в різних вікових періодах на підставі встановлення патогенетичних особливостей розвитку вульвовагінітів у взаємозвязку з порушеннями імунного статусу, мікробіоценозу піхви та цитоморфологічних показників шляхом удосконалення методів діагностики, розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. Проведені комплексні клініко-параклінічні обстеження хворих на вульвовагініт довели, що ця патологія має різнобічний характер перебігу у нейтральному, препубертатному та пубертатному періодах, що зумовлено віковими особливостями імунного статусу, становленням стероїдогенезу в яєчниках, зростанням із віком контамінації статевих шляхів умовно-патогенною мікрофлорою, що потребує нової терапевтичної тактики, яка полягає в обмеженні використання антибіотиків та корекції імунологічного гомеостазу з відновленням нормобіоценозу організму дівчини. Гострий вульвовагініт у дівчат в нейтральному періоді спостерігався в 1,2 рази частіше, ніж у дівчат препубертатного та в 2,8 рази частіше, ніж в пубертатному віці, в той час як хронічні захворювання більш характерні для пацієнток пубертатного періоду (81,9%). У дівчат із запальними захворюваннями зовнішніх статевих органів та піхви при імуноцитохімічному дослідженні мазків з вульви в нейтральному періоді виявлено зниження експресії рецептора апоптоза CD 95, Apo-1/Fas в епітеліальних клітинах на фоні значної експресії індуктора апоптоза bcl-2, що вказує на порушення запрограмованої клітинної смерті з переважанням її шляхом некрозу. Запропонований новий підхід до лікування вульвовагінітів у дівчат в різні періоди, оснований на обмеженні використання антибіотиків та застосуванні препаратів антиоксидантної та антикандидозної дій, імунокоректора з апоптозомодулюючою дією, еубіотиків і використання озонованого розчину мірамістину сприяло підвищенню клінічної ефективності (в нейтральному періоді в 1,4 рази, препубертатному - 1,5 і в пубертатному - в 1,6 разів) та мікробіологічної санації до нормалізації мікробіоценозу піхви та імунологічного статусу і зменшенню рецидивів захворювання в 2,3 рази.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

В дисертації представлено нове вирішення наукового напрямку важливої проблеми сучасної гінекології щодо збереження репродуктивного здоровя дівчат із запальними захворюваннями зовнішніх статевих органів в різних вікових періодах на підставі встановлення патогенетичних особливостей розвитку вульвовагінітів у взаємозвязку з порушеннями імунного статусу, мікробіоценозу піхви та цитоморфологічних показників шляхом удосконалення методів діагностики, розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.

1. Проведені комплексні клініко-параклінічні обстеження хворих на вульвовагініт довели, що ця патологія має різнобічний характер перебігу у нейтральному, препубертатному та пубертатному періодах, що зумовлено віковими особливостями імунного статусу, становленням стероїдогенезу в яєчниках, зростанням із віком контамінації статевих шляхів умовно-патогенною мікрофлорою, що потребує нової терапевтичної тактики, яка полягає в обмеженні використання антибіотиків та корекції імунологічного гомеостазу з відновленням нормобіоценозу організму дівчини.

2. Дані ретроспективного аналізу гінекологічної захворюваності у дівчат від народження до 18 років на Буковині свідчать про зростання кількості цієї патології за останні роки в 1,8 рази. Запальні захворювання геніталій складають 40% серед усієї гінекологічної патології, а питома вага вульвовагінітів зросла від 25,4% до 35,9% випадків, що є значимою медико-соціальною проблемою в сучасних умовах.

3. До найбільш поширених чинників ризику виникнення вульвовагінітів у дівчат всіх вікових груп відносяться як наявність “перинатального” сліду (48,3%) так і висока частота екстрагенітальної патології (сечовивідної системи - 39,2%, хронічних захворювань органів дихання - 34,9%, органів травлення - 35,4%, гельмінтних інвазій -12%) та гострих респіраторно-вірусних інфекцій (42,2%).

4. При вивченні особливостей клінічного перебігу вульвовагінітів у дівчат різних вікових періодів встановлена пряма кореляційна залежність перебігу процесу та віку пацієнтки (r=0,72). Гострий вульвовагініт у дівчат в нейтральному періоді спостерігався в 1,2 рази частіше, ніж у дівчат препубертатного та в 2,8 рази частіше, ніж в пубертатному віці, в той час як хронічні захворювання більш характерні для пацієнток пубертатного періоду (81,9%). Перебіг захворювання характеризується високою частотою рецидивів (у нейтральному періоді - 38,3%, у препубертатному - 39,9%) та сезонною залежністю у весняний та осінній періоди.

5. Вивчення мікробіоценозу піхви у новонароджених дівчаток від матерів з екстрагенітальною патологією дозволило констатувати, що в сучасних умовах в стані повної стерильності перші 48 годин життя знаходилось тільки 6,25% обстежених, нормобіоценоз піхви був характерний для 54,15% дівчаток (Lactobacillus spp. висівались у 47,9%). У 45,85% новонароджених визначались умовно-патогенні автохтонні мікроорганізми у концентраціях в межах 102 - 103 КУО/мл, що може бути факторами реалізації виникнення вульвовагініту майже у кожної другої новонародженої дівчинки в будь якому віковому періоді життя.

6. Оцінка стану мікробіоценозу піхви показала, що вульвовагініти у дівчаток нейтрального періоду мали неспецифічну етіологію у 73,4%. Етіологічний спектр у переважній більшості хворих представлений неспецифічною умовно-патогенною флорою у вигляді монозбудника (56,0%) і основними представниками були автохтонні факультативні мікроорганізми: стафілококи (57,7 %), ентеробактерії (37,9 %) та гриби роду Candida (38,8 %). У 13,0% обстежених мав місце асоціативний тип контамінації з уреаплазмами - 3,4 %, хламідіями - 2,6 %, мікоплазмами - 0,9% та вірусом герпесу 2 типу - 0,9 %.

У дівчат препубертатного віку характерним є зростання контамінації слизової оболонки вульви та піхви вагінальними гарднерелами (19,4 %) та герпетичною інфекцією (17,9 %) в порівнянні з дівчатками нейтрального віку, в той час як для дівчат пубертатного віку властивий розвиток бактеріального вагінозу (23,3%) та кандидозного вульвовагініту (50,0%), які протікають на тлі асоціативних форм умовно-патогенної аеробної та анаеробної мікрофлори, що може бути наслідком негативного впливу попереднього медикаментозного лікування.

7. У дівчат хворих на вульвовагініт формуються різні за типом імунологічні реакції (відповіді) на інфекційні антигени з формуванням вторинного імунодефіциту.

Для дівчаток нейтрального періоду характерне значне зниження відносної кількості Т-лімфоцитів (CD3 ), що призводить до функціонального дисбалансу її окремих субпопуляцій, а саме - зниження відносної кількості Т-хелперної популяції (CD4 ), зменшення імунорегуляторного індексу при зростанні відносної кількості В-лімфоцитів на тлі розбалансованої імуноглобулінсекретуючої функції та зниження захоплюючої здатності фагоцитуючих клітин.

В препубертатному періоді знижується відносна кількість Т-лімфоцитів, зростають показники гуморальної ланки системи імунітету, відносна кількість В-лімфоцитів, імуноглобулін А та кількість циркулюючих імунних комплексів. В пубертатному періоді зростає абсолютна кількість загального пулу лімфоцитів (на 7,1%) за рахунок збільшення абсолютної кількості В-лімфоцитів (на 81,6%), О-лімфоцитів (на 63,7%) та концентрації циркулюючих імунних комплексів (на 84,0%) на фоні зменшення Т-лімфоцитів (на 98,2%), абсолютної та відносної кількості активних Т-лімфоцитів (на 18,1%), ефекторного індексу Т-системи комплементу (на 96,8%), Ig М і Ig G.

8. Вивчення цитокінового статусу у дівчат, хворих на вульвовагініти, свідчить про наявність його порушень в усіх вікових періодах і носить різнонаправлений характер. Не дивлячись на незрілість системи імунітету, у дівчаток нейтрального періоду (індекс кореляції між IL-2 та IL-1b r= -0,55), концентрація IL1- в збільшувалась на 53,0%, а IL-2 - на 36,0%. У дівчат препубертатного періоду перебіг захворювання супроводжувався значним зростанням концентрації TNF-б (у 2,5 рази), та рівня IL-6 (на 32,6%). В пубертатному періоді концентрація IL-1в зростала на 56,3%, IL -2 - на 88,2%, IL-6 - 57,7%, а TNF-б - в 6,8 разів. Це свідчать про супресивну регуляцію імунологічної реактивності в нейтральному періоді, неспроможність цієї ланки імунітету у періоді препубертату надавати першу лінію протиінфекційного захисту відносно більшості патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів і вірусів (індекс кореляції між IL-6 та IL1b r= 0,59) та наявність значної напруги імунної відповіді у дівчат періоду пубертату.

9. У дівчат нейтрального віку розвиток та прогресування запального процесу зовнішніх статевих органів та піхви відбувається із значною активацією локального протимікробного захисту (зростання концентрації Ig A, Ig G, SIG A, IL-1b), а у дівчат препубертатного віку має місце пригнічення локальної імунної відповіді організму, яке проявляється відсутністю активації місцевого імунітету на мікробний фактор, підтвердженням чого було достовірне зменшення рівня SIGA (217,8 ±10,6 мг/л) на 27,7% (р< 0,001) в порівнянні з показником в нейтральному періоді та зворотна кореляційна залежність між ним та Ig G (r= - 0,54). В пубертатному віці відмічалась активація всіх показників місцевого імунітету, як наслідок становлення імунної відповіді на дію патогенних агентів.

10. Становлення стероїдогенезу в яєчниках у дівчат з вульвовагінітами раннього пубертатного періоду характеризується зростанням рівня естрадіолу в периовуляторний період на тлі монотонно низького рівня концентрації прогестерону, тоді, як для пізнього пубертату характерним є формування двофазного менструального циклу з піком вмісту естрадіолу на 13 - 14 дні менструального циклу із зростанням рівня прогестерону в лютеїнову фазу, що підтверджує вплив статевих гормонів на адекватну імунну відповідь, як загального так і місцевого імунітету у пубертатному періоді розвитку дівчини.

11. У дівчат із запальними захворюваннями зовнішніх статевих органів та піхви при імуноцитохімічному дослідженні мазків з вульви в нейтральному періоді виявлено зниження експресії рецептора апоптоза CD 95, Apo-1/Fas в епітеліальних клітинах на фоні значної експресії індуктора апоптоза bcl -2, що вказує на порушення запрограмованої клітинної смерті з переважанням її шляхом некрозу. В препубертатному періоді експресія Аро-1, а також рецептора bcl-2 була помірно виражена в епітелії вульви. В пубертатному періоді вогнищева експресія антигену CD95, Apo-1/Fas менш виражена, в той час як експресія bcl-2 в цитоплазмі епітелію вульви була значно виражена в поодиноких вогнищах, що вказує на рівновагу між початковими процесами апоптозу і його регуляторами та може бути повязано із встановленням гормонального впливу на епітелій слизових оболонок зовнішніх статевих органів.

12. Експериментально доведена доцільність використання озонованого 0,01% розчину Мірамістину для санації піхви у дівчат із вульвовагінітами. Шляхом мікробіологічних лабораторних досліджень встановлена найбільша зона затримки росту на мясо-пептоному агарі патогенних мікроорганізмів - ймовірних збудників вульвовагінітів як в монокультурі, так і в асоціаціях, порівняно із хлорофіліптом в 1,5 рази (р<0,01), мірамістином - 1,6 рази (р<0,01) та озонованим 0,9% NACL в 1,7 рази (р<0,01).

13. Запропонований новий підхід до лікування вульвовагінітів у дівчат в різні періоди, оснований на обмеженні використання антибіотиків та застосуванні препаратів антиоксидантної та антикандидозної дій, імунокоректора з апоптозомодулюючою дією, еубіотиків і використання озонованого розчину мірамістину сприяло підвищенню клінічної ефективності (в нейтральному періоді в 1,4 рази, препубертатному - 1,5 і в пубертатному - в 1,6 разів) та мікробіологічної санації до нормалізації мікробіоценозу піхви та імунологічного статусу і зменшенню рецидивів захворювання в 2,3 рази.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою своєчасного проведення заходів щодо запобігання розвитку вульвовагініту є доцільним його прогнозування і формування груп підвищеного ризику виникнення з моменту народження дівчинки. Новонароджені дівчатка, матері яких страждали екстрагенітальними захворюваннями, а також дівчата із захворюваннями сечовивідної системи, хронічними захворюваннями органів дихання, травлення, гельмінтними інвазіями та гострими респіраторно-вірусними інфекціями відносяться до групи високого ризику по розвитку вульвовагініту.

2. При хронічних запальних захворюваннях зовнішніх статевих органів та піхви, їх частому рецидивуванні рекомендовано до комплексу методів діагностики включити визначення показників місцевого імунітету, а саме SIGA, IL-1в та цитокінового статусу організму (IL-1в, IL-2, IL-6, TNF-б).

3. Для впровадження в практичну діяльність рекомендовано патогенетично- обгрунтована терапія з використанням нових методичних підходів до лікування вульвовагініту: обмеження використання антибіотиків та призначення місцевого лікування, препаратів імунокорегуючої, антиоксидантної дії та антикандидозної терапії.

4. У комплекс лікувально-профілактичних заходів у дебюті вульвовагініту, крім дотримання санітарно-гігієнічних правил особистої гігієни, санації вогнищ хронічної екстрагенітальної інфекції, необхідно включати: - для санації піхви у дівчат із вульвовагінітами рекомендовано використання озонованого 0,01% розчину Мірамістину двічі на добу в дозі 40 - 60 мл, який вводиться за допомогою шприца через мякий гумовий катетер малого діаметру впродовж 7 - 10 днів;

- антиоксидант з гепатопротекторним ефектом - Тіотриазолін (хворим препубертатного періоду в дозі 100 мг один раз на добу, а пубертатного - 100 мг тричі на добу протягом 10 днів);

- препарат імунокорегуючої дії - Протефлазид (дівчаткам нейтрального та препубертатного періодів по 3 краплі двічі на добу; в пубертатному - по 5 крапель тричі на добу протягом 21 дня);

- антикандидозний препарат Діфлюкан (з розрахунку 3 - 6 мг/кг на добу протягом 14 днів);

- еубіотик Хілак (по 10 - 25 крапель тричі на добу в залежності від віку пацієнтки).

5.Система обовязкового огляду дівчат усіх вікових періодів дитячим гінекологом, особливо із екстрагенітальними захворюваннями, дає можливість визначити серед них групу з підвищеним ризиком розвитку запальних захворювань зовнішніх статевих органів та піхви, своєчасно їх діагностувати, проводити диспансерне спостереження за визначеною групою дівчат, попередити ускладнення вульвовагініту, швидке прогресування і хронізацію патологічного процесу.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ендоскопічні дослідження при гінекологічній патології у дівчаток // Шпитальна хірургія. - 2001.- № 2.- С. 11 - 12.

2. Перинатальний слід при деякій гінекологічній патології у дівчаток та підлітків // Буковинський медичний вісник. - 2001.- Т.5, № 2-3.- С. 17 - 18.

3. Взаємозалежність пубертатних менорагій та запальних захворювань геніталій у дівчат // Буковинський медичний вісник.- 2001.-Т.5, №1-2.-С.195-197.

4. Мікробіоценоз піхви та вульви при запальних процесах зовнішніх статевих органів у дівчаток пубертатного віку // Буковинський медичний вісник.- 2001.- Т.5, №2.- С. 19 - 22 (співавт. Сидорчук І.Й., Вовк І.Б., Юзько О.М., Бочькарьова О.В. - забір матеріалу, статистична обробка даних, підготовка до друку).

5. Особливості мікробіоценозу піхви при запальних процесах зовнішніх статевих органів у дівчаток препубертатного віку // Український медичний альманах. - 2001. - Т.4, № 3.-С. 7-10. (співавт. Сидорчук І.Й., Юзько О.М., Вовк І.Б. - забір матеріалу, статистична обробка даних, узагальнення).

6. Тіотріазолін в лікуванні урогенітального хламідіозу у дівчат-підлітків із запальними захворюваннями статевих органів // Лекарства - человеку: Материалы научно-практической конференции (14 июня, 2001 г.). - Харьков: Нац.фармацевтическая акад. Украины, 2001.- том XV, №1-2. - С.51-53.

7. Стан і перспективи розвитку служби дитячої та підліткової гінекології на Буковині // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - № 5.- С. 93-96.

8. Структура запальних захворювань жіночих статевих органів залежно від етіології та віку дівчаток та підлітків, які перебували на стаціонарному лікуванні // Буковинський медичний вісник. - 2002.- Т.6, № 3.- С. 9-11.

9. Проблеми репродуктивного здоровя дівчат Буковини // Вісник наукових досліджень. - 2002 .- № 2.- С. 183-184.

10. Вікові особливості системного імунітету у дівчаток та підлітків із запальними процесами статевих органів // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. - Київ-Луганськ, 2002.- випуск 8.-С.119-124. (співавт. Сидорчук І.Й. - аналіз літератури, підбір хворих, статистична обробка даних, підготовка до друку).

11. Вульвовагініти специфічної етіології в ювенільному віці // Буковинський медичний вісник.- 2002.- Т.6, № 4.- С. 39-41.

12. Сучасні підходи до лікування зрощень соромітних губ як ускладнень вульвовагінітів // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- № 2, 2003.- С.94-96 (співавт. Вовк І.Б., Юзько О.М..- аналіз літератури, лікування хворих, статистична обробка даних, підготовка до друку).

13. Профілактика та лікування дисбіотичних змін при вагінальному кандидозі // Буковинський медичний вісник.- 2003 .- Т.7, № 1.- С.116-118.

14. Профілактика хронічних вульвовагінітів ювенільного віку в амбулаторно-поліклінічних умовах // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: „Інтермед”. - 2003. - С. 13-16.

15. Використання медичного озону в лікуванні ювенільних вульвовагінітів // Медико-соціальні проблеми сімї.-2004.-Т.9, №2.-С.98-101.

16. Ретроспективний аналіз гінекологічних захворювань зовнішніх статевих органів у дівчат за період 1998-2003 рр. на Буковині // Буковинський медичний вісник.-2004.-Т.8, №4.-С.130-134.

17. Репродуктивне здоровя дівчаток та підлітків Буковини // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т.8, № 2.- С.13 -14.

18. Оптимізація діагностично-лікувальних заходів при запальних процесах піхви та вульви у дівчат ювенільного віку за наявності екстрагенітальної патології // Клінічна та експериментальна патологія.- 2004.- Т.ІІІ, № 1.- С.4-6.

19. Особливості перебігу вульвовагінітів вірусної етіології у дівчат препубертатного та пубертатного віку // Буковинський медичний вісник.- 2004.- № 1, т. 8.- С.15-18. (співавт. Вовк І.Б., Юзько О.М. - лікування хворих, клінічні спостереження, забір матеріалу, статистична обробка даних).

20. Цитологічні, імуноцитохімічні та морфометричні особливості піхвового епітелію при вульвовагінітах у дівчат препубертатного віку // Буковинський медичний вісник.-2005.-Т.9, №1.-С.50-53 ( співавт. Вовк І.Б., Задорожна Т.Д., Пустовалова О.І.- аналіз літератури, забір матеріалу, підготовка до друку).

21. Цитологічні та імуноцитохімічні особливості мазків з вульви та піхви у дівчат препубертатного періоду без ознак запального процесу зовнішніх статевих органів // Клінічна та експериментальна патологія.-2004.-Т.ІІІ, №4.-С.114-117 (співавт. Вовк І.Б., Задорожна Т.Д., Пустовалова О.І.- аналіз літератури, забір матеріалу, підготовка до друку).

22. Комплексне лікування запальних захворювань зовнішніх статевих органів та піхви у дівчаток і підлітків з використанням Протефлазіду // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - №2 (22).- С. 168-173.

23. Деякі показники місцевого імунітету в дівчат із вульвовагінітами // Вісник наукових досліджень. - 2005. - №2. - С. 136-137.

24. Деклараційний патент на винахід № 63681А, затв. 15.01.2004 р., бюл. №1; МПК 7А61В10/00, А61К35/78. “Спосіб лікування ювенільних вульвовагінітів” (співавт. Юзько О.М., Бегаль Л.В., Хитра А.О., Бакун О.В. - основна ідея, клінічні спостереження, оформлення).

25. Деклараційний патент на винахід № 41100 ОА, затв. 15.08.2001 р., бюл. №7; МПК 7А61К9/02А61К35/74. “Вагінальний супозиторій для лікування запальних захворювань піхви та вульви” (співавт. Юзько О.М., Польова С.П., Шевчук І.І., Бакун О.В., Волощук А.С. - основна ідея, забір матеріалу).

26. Деклараційний патент на корисну модель № 11175, затв. 15.12.2005 р., бюл. №12; МПК 7А61Р15/00. “Спосіб лікування ювенільних вульвовагінітів” (співавт. Андрієць В.В. - клінічні спостереження, основна ідея).

27. Использование эндоскопии в подростковой гинекологии // В кн. Материалы 3-го российского научного форума “Актуальне проблемы акушерства, гинекологии и перинатологии”.-Москва. - 2001.-С. 14-15 (співавт. Юзько О.М.- аналіз даних, підготовка до друку).

28. Надання стаціонарної допомоги дівчаткам з гінекологічною патологією в Чернівецькій області // Матеріали І Українського зїзду сімейних лікарів.- Львів.- 2001.- С. 21-22.

29. Andriyets O.A. Endoscopic examinations in case of gynecologic pathology in girls // Congress of Gynecological Endoscopy and Innovative Surgery, April 25-28, 2002, Berlin.-P.84.

30. Особливості змін рівня Il-1b у вмісті піхви при вульвовагінітах у дівчат // Труды Крымского госсударственного университета им. С.И.Георгиевского. - 2005. - Т.141, Ч.ІІ. - С.161.

31. Ефективність мірамістину при вульвовагінітах у дівчат // Ювілейний зїзд ВУЛТ, присвячений 15-річчю ВУЛТ 1990-2005 рр. (21-22 квітня 2005 р.).- Івано-Франківськ, 2005. - С.11.

32. Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію № 5/01 від 19.11.2001р. “Метод лікування запальних захворювань піхви та вульви шляхом введення вагінального супозиторію” (співавт. Бакун О.В. - основна ідея, клінічні спостереження, узагальнення).

33. Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію № 23/06 від 1.03.2006 р. “Спосіб лікування ювенільних вульвовагінітів озонованою маззю мірамістину”.

34. Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію № 24/06 від 1.03.2006 р. “Підсилення антибактеріальних властивостей розчину антисептика шляхом його озонування” (співавт. Андрієць В.В. - основна ідея, узагальнення).