Проблеми видання "Історії української архітектури", формування і публікації реєстрів та різноманітних довідників архітектурних пам"яток. Спроба проведення обліку втраченої архітектурної спадщини. Питання про відтворення втрачених пам"яток (споруд).
Ми, українці, на початку ХХІ століття живемо в добу великої інвентаризації: маємо переглянути свою політичну, історичну, культурну спадщину й чітко визначитися з тим, що ми набули, а що втратили, і яке значення все це має для нашого подальшого розвитку. архітектурний памятка відтворення облік На підставі архівних матеріалів, вивезених з Києва на Захід під час другої світової війни архітектором О.Повстенком, американський архітектурознавець українського походження Тит Геврик 1982 року організував в Українському музеї в Нью-Йорку виставку ""Втрачені архітектурні памятки Києва"" і видав однойменний ілюстрований каталог. Ми спробували у 1995-2001 роках зібрати разом і хоч якоюсь мірою проаналізувати матеріали про втрачені обєкти архітектурної спадщини як Києва, так і цілої України. Комуністичний режим і справді зруйнував чимало визначних будівель, які були внесені до офіційних списків памяток архітектури (Михайлівський Золотоверхий і Микільський військовий собори у Києві, Троїцький собор у Глухові тощо). Тож надалі нам доведеться задовольнятися блідими тінями колишньої величі й вірити на слово тим дослідникам (І.Е.Грабар), котрі бачили, приміром, Микільський військовий собор у Києві до руйнування і засвідчили, що тут чи не вперше в Україні було продемонстровано, якою величезною може бути сила естетичного впливу лапідарної білої площини стіни, облямованої півколонами й увінчаної карнизом.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
