Вторинний підйом радіоактивних аерозолів при виконанні агротехнічних операцій, осушенні водойм, лугових та лісових пожежах - Автореферат

Забруднення значних територій, в тому числі і сільськогосподарських угідь, складною радіонуклідною композицією потребувало вивчення екологічної обстановки на даних територіях, зокрема оцінки параметрів пилопідйому і вторинного вітрового переносу радіоактивних речовин (РР) як в природних умовах, так і при техногенному впливі на забруднений ґрунт, та повязаних з цим процесів вторинного забруднення дезактивованих населених пунктів та рослинності. Тому необхідно було провести цикл експериментальних робіт, що дозволив би оцінити параметри вторинного вітрового підйому радіонуклідів з осушених ділянок радіоактивно забруднених водойм зони відчуження. Метою даної роботи було отримати параметри та визначити радіологічну значимість вторинного підйому радіоактивних аерозолів при виконанні агротехнічних операцій, лугових та лісових пожежах, осушенні водойм на забруднених в результаті аварії на ЧАЕС територіях. В звязку з цим були поставлені завдання: § розробка та калібрування експериментальних методів дослідження параметрів радіоактивного аерозолю і процесів його переносу як в природних умовах, так і при техногенному впливі на радіоактивно забруднений ґрунт, лугових та лісових пожежах на радіоактивно забруднених територіях, та з дна осушених ділянок водойм зони відчуження; Предмет дослідження - параметри, що характеризують процеси ресуспензії та вторинного підйому чорнобильських радіонуклідів: щільність та радіонуклідний склад радіоактивного забруднення, питома активність радіонуклідів, концентрація та щільність випадіння радіоактивного аерозолю, його дисперсний склад як функція розподілу активності за розмірами частинок, розподіл радіонуклідів по аеродинамічних діаметрах аерозольних частинок.Відзначено, що основною особливістю аварії на ЧАЕС являється наявність у випадіннях паливних частинок з матрицею оксидів урану, що відрізняє їх за фізико-хімічними характеристиками від випадінь, повязаних з випробуванням ядерної зброї. Так, за період з 1992 по 1994 р. в зоні відбулося більш ніж 200 пожеж, в результаті яких, за різними оцінками, було пошкоджено від 2.4 до 3.9 тис. га лісу. В літературі в основному розглядаються пожежі в лісових екоценозах, в той час як дані щодо пожеж у лугових екоценозах є досить обмеженими. Незважаючи на наявність певних емпіричних даних, що характеризують пожежі, досить важко застосувати їх для узагальнення та параметризації відповідних моделей з огляду на неконтрольованість ряду важливих показників під час пасивних спостережень. Особливість фізико-хімічних характеристик чорнобильських радіоактивних випадінь вимагала адаптації існуючих та розробки нових методів досліджень, таких як інструментальне визначення 90Sr в паливних гарячих частинках, оцінка дисперсного складу паливних частинок, що утворились в результаті аварії на ЧАЕС та ін.Аналіз вмісту радіонуклідів в різних гранулометричних фракціях типових ґрунтів Полісся показав, що середня питома активність 137Cs в пилової фракції (ґрунтові частинки з розміром <10 мкм) суглинистих ґрунтів в 3-5 разів, а в дерново-підзолистих в 5-15 разів вище, ніж питома активність відповідного грунту. Визначення вмісту радіоактивних речовин у повітрі кабін тракторів показало, що при веденні с.-г. робіт на полях з питомою активністю орного шару ґрунту по 144Ce>1.2 КБК·кг-1 і 137Cs>1.5 КБК·кг-1 концентрація цих радіонуклідів на робочих місцях може наближатися до гранично допустимої згідно НРБУ-97 концентрації для осіб категорії В, відповідно 0.6 і 0.8 Бк·м-3. Оскільки концентрація радіоактивних речовин в кабінах тракторів більш ніж в 1000 разів перевищує концентрацію в природних умовах і в 100 разів концентрацію поблизу поля, що обробляється, то за декілька робочих днів інгаляційне надходження радіоактивних речовин в організм механізатора перевищує річне інгаляційне надходження для більшості населення в даній місцевості. Консервативна оцінка умов праці механізатора при максимальній отриманій забрудненості повітря в кабіні трактора по 137Cs - 4.2 Бк·м-3 (посадка картоплі, вікна трактора відкриті, щільність забруднення орного шару ґрунту 1100 КБК·м-2 - 30 Кі·км-2, Новозибків, 1994 рік) показує, що для досягнення граничного допустимого річного надходження радіонукліду при умові повної респірабельності аерозолю механізатору необхідно відпрацювати 50 робочих днів. Проведені дослідження дозволили для різних типів с.-г. техніки, а також широкого набору агротехнічних операцій, визначити концентрацію пилу, дисперсний склад радіоактивних аерозолів та коефіцієнт вторинного підйому радіонуклідів з грунту безпосередньо у зоні дихання механізаторів.Експериментально показано, що пилоутворення і вітровий перенос радіоактивних речовин у природних умовах на протязі року при нормальних метеоумовах є співставним з переносом радіоактивних речовин при веденні сільськогосподарських робіт і складає менше 0.1% в рік від запасу радіонуклідів на одиниці площі. Таким чином, вторинне пилоутворення і вітровий перенос РР при веденні сільськогосподарської діяльності на забрудненій терит

2. Основний зміст роботи