Вторинна номінація в системі української медичної термінології - Автореферат

Значну частину лексики української наукової мови медицини складають термінологічні одиниці, утворені внаслідок вторинної номінації на основі загальновживаних слів, термінів інших фахових систем або термінів медичних субтерміносистем. Явище вторинного називання у медичній терміносистемі спричинене тим, що медицина, як одна із галузей наукового знання, тісно повязана із загальнонародним життям, перебуває на перетині багатьох наук і розгалужується на низку власних субтерміносистем. В основу дослідження вторинної номінації в системі медичної термінології покладено ономасіологічну теорію, загальні теоретичні положення якої розробили чеські мовознавці М. Актуальність теми зумовлена тим, що українські медичні терміни, утворені внаслідок вторинної номінації, як і саме явище вторинної номінації в системі української медичної термінології, ще не були обєктом спеціального дослідження. Мета дисертації: дослідити особливості вторинної номінації в українській медичній термінології, виявити основні механізми та принципи появи термінів - вторинних найменувань та виділити їхні основні моделі.Поняття номінації значно ширше, ніж поняття словотвору, оскільки, по-перше, результат словотворення завжди виконує номінативну функцію, а номінація не завжди здійснюється словотворчими засобами; по-друге, номінація охоплює і запозичення, і номінування спеціальних понять за допомогою складних синтаксичних конструкцій: предикативних та непредикативних; по-третє, усі засоби, прийоми та моделі словотвору виникають та існують для номінації, тому словотвір - це лише сфера особливих одиниць номінації - похідних (якщо слово є непохідним, його виникнення ми не можемо трактувати як наслідок словотвору, таким чином, словотвір входить у поняття номінації лише як її складник). Виявлено, що результатом вторинної номінації в медичній терміносистемі є: 1) полісемія на загальномовному рівні, що виявляється в наявності різних значень слова: загальновживаного та спеціального (труба - інтегральні семи “форма каналу” та “функція перенесення або сполучення” є показником взаємодії загальновживаного слова та медичного терміна); 2) багатозначність на рівні однієї терміносистеми - існування власне медичного значення та значення медичної субтерміносистеми (ампула - взаємодію анатомічної та медичної терміносистем засвідчує інтегральна сема “форма”); 3) полісемія на рівні двох та більше терміносистем - існування у слові медичного значення та значення іншої терміносистеми, суміжної або віддаленої (атака - інтегральною семою виступає сема “функція раптового нападу”). Взаємодія терміносистем в актах вторинної номінації не є однобічною, оскільки медичні терміни можуть бути джерелом для виникнення термінів інших терміносистем, наприклад шприц (вживається і в медичній, і в технічній термінологіях), зонд (функціонує і в медичній, і в географічній сферах), інєкція (є медичним терміном та геологічним одночасно), орган (має і медичне, і суспільно-політичне значення), ремісія (виявляємо і в медицині, і в економічній діяльності, і в юридичній сфері), рецидив (функціонує в медичній та юридичній термінологіях), реципієнт (має медичне, хімічне та лінгвістичне значення) та інші. Мотивувальна ознака може: 1) бути стрижневим компонентом значення слова (китички - інтегральна сема “жмуток” є центральною в обох значеннях слова: загальновживаному та медичному); 2) перебувати на периферії значення слова (купол - спільна сема “опуклість, кулястість” є периферійним компонентом у семній структурі значень); 3) взагалі не відображатись у семній структурі значення і загальновживаного слова, і терміна (лопатка - “форма лопатки” не відображена на семному рівні, але викликає асоціації зовнішньої подібності плечової кістки та знаряддя праці). За ступенем відображення мотивувальної ознаки в семній структурі значення терміни - вторинні назви розмежовуємо на: 1) терміни абсолютно вмотивовані (якщо мотивувальна ознака є стрижневим компонентом семної структури значення терміна); 2) терміни частково вмотивовані (якщо мотивувальна ознака перебуває на периферії семної структури значення терміна); 3) терміни асоціативно вмотивовані (коли мотивувальна ознака не відображена у значенні терміна на семному рівні, а лише на рівні асоціацій).Вторинна номінація в терміносистемі - це універсальний динамічний процес творення нових термінів, що відображає особливості наукової концептуалізації, яка ґрунтується на загальних та специфічних властивостях терміна. Вона реалізується в медичній терміносистемі у двох основних видах: метафорі й метонімії, відповідно до типу асоціацій, що лежать в її основі (за подібністю або суміжністю). Явище вторинної номінації в медичній терміносистемі характеризується системністю: з одного боку, результатом вторинної номінації є термін, який входить у систему термінів певної наукової мови та в систему мови взагалі; з іншого боку, будь-яке групування, класифікація термінів, що зявилися внаслідок дії вторинного називання, свідчать про закономірність вияву цього явища. Результатом вторинної н

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ