Мовленнєвий апарат як анатомо-фізіологічна система органів людини, які беруть участь у творенні мовних звуків — артикуляції. Роль центральної нервової системи і слухового апарату в утворенні та сприйманні звуків. Словотвірні та семантичні запозичення.
При вимові [т] - губи й зуби під час вимовляння звуків набувають положення наступної голосної.Кінчик язика разом з передньою спинкою впирається у верхні зуби та альвеоли.Бокові краї язика прилягають до верхніх кутніх зубів, утворюючи перепону для повітря.Сильний струмінь повітря розриває зімкнення між самою передньою частиною спинки язика і верхніми зубами.Отже, [т] - шумний, глухий, зубний, зімкнений чистий, твердий. Одномовні: Тлумачні словники.У цих словниках розкривається (тлумачиться) значення слів.У слові позначається наголос, вказується на його граматичні й стилістичні властивості.До кожного значення наводиться ілюстративний матеріал (приклади вживання з художньої та іншої літератури)."Словник української мови" АН в 11 томах (К., 1970-1980), "Новий словник української мови" у 4 томах В. Діалектні словники.У діалектних словниках зібрано й розтлумачено лексику одного діалекту або декількох діалектів однієї мови.Як правило, такі словники охоплюють лише ті слова, яких немає в літературній мові або які мають семантичні відмінності порівняно з такими самими словами літературної мови.Серед словників української діалектної лексики можна назвати "Словник бойківських говорів" М.Й.Онишкевича (К., 1984), "Словник полтавських говорів" B.C. Словники мови письменників.У цих словниках зареєстровано всі слова, які використав письменник у своїх творах, наводяться значення, в яких ці слова вжиті, фіксуються всі форми кожного слова, скільки разів яка форма вжита і де.Такі словники називають конкордансами (від лат. concordarte "той, що узгоджується").Уже створені словники мови Еврипіда, Платона, Цицерона, Шекспіра, Шеллі, Пушкіна, Міцкевича. Словники омонімів.До словників омонімів включено слова, які збіглися за звучанням.У словниковій статті вказують на тип утворення омонімів, а також на граматичні, стилістичні та інші ознаки цих омонімів, які підкреслюють їх протиставленість.Прикладом таких словників можуть служити "Словник омонімів української мови" О.
Список литературы
1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : [підручник] / Юрій Олександрович Карпенко. - К. : Академія, 2006. - 336 с.
2. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. - К. : Академія, 2006. - 368 с.
3. Зиндер Л.Р. Общая фонетика. - М., 1979. - С. 4-216.
4. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : [підручник] / Юрій Олександрович Карпенко. - К. : Академія, 2006. - 336 с.
5. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. - К. : Академія, 2006. - 368 с.
6. Котелова Н.З. "Нові слова і значения" М., 1973; М., 1984
74. Пещак М.М. та ін. Орфоепічний словник української мови: В 2 т. / К., 2001.
8. Білодід І.К. “Словник української мови”, тт. 1-11. - К.: Наукова думка, 1970-1980
9. Білоноженко В. та ін. Фразеологічний словник української мови: У 2 т. К., 1998.
11. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : [підручник] / Юрій Олександрович Карпенко. - К. : Академія, 2006. - 336 с.
12. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. - К. : Академія, 2006. - 368 с.
13. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. - К., 1973
14. Чернышова И.И. Немецкая фразеология и принципы ее научной систематизации // Немецко-русский фразеологический словарь / Под ред. д-ра Маличе-Клапненбах и К. Агрикола. - М., 1975. - С. 651-656.
