Встановлення судово-медичних критеріїв переломів коротких трубчастих кісток кисті при травмах тупими предметами за даними клінічних, морфологічних, експериментальних та експертних досліджень - Автореферат
Поширеність, характер, локалізація, морфологія, умови утворення переломів коротких трубчастих кісток кисті від дії тупих предметів за даними клінічних та судово-медичних експертних спостережень. Судово-медичні критерії для діагностики переломів.
При низкой оригинальности работы "Встановлення судово-медичних критеріїв переломів коротких трубчастих кісток кисті при травмах тупими предметами за даними клінічних, морфологічних, експериментальних та експертних досліджень", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Як вказує судово-медична практика, кількість експертиз, повязаних із дослідженням механічних ушкоджень, неухильно росте, у тому числі, й у випадках експертизи переломів коротких трубчастих кісток кисті. У той же час привертає увагу майже повна відсутність відомостей про характер, механізми, морфологію переломів коротких трубчастих кісток взагалі та коротких трубчастих кісток кисті зокрема. При цьому, за даними більшості авторів, переломи коротких трубчастих кісток кисті становлять біля третини усіх пошкоджень кісток скелета (Н.А. Таким чином, аналіз наведених даних свідчить про необхідність проведення комплексного наукового дослідження переломів коротких трубчастих кісток кисті з метою розробки обєктивних критеріїв для судово-медичного встановлення механізмів травми кисті. Дослідити анатомо-структурні, метричні, обємно-масові та інші морфологічні властивості коротких трубчастих кісток кисті з застосуванням способу комплексного дослідження фізичних властивостей коротких трубчастих кісток кисті.
Список литературы
За темою дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових робіт, з них пять одноосібних статей у журналах, затверджених ВАКОМ України; отримано два деклараційні патенти на винаходи і три посвідчення на раціоналізаторські пропозиції.
Обсяг та структура дисертації
Дисертація викладена на 144 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 185 джерел кирилицею та 87 - на латиниці (66 - на англійській мові, 13 - на німецькій та 8 - на французькій). Основний матеріал викладений на 116 сторінках і проілюстрований 33 таблицями та 19 рисунками. перелом кисть медична експертна
Основний зміст роботи
У першому розділі наведено огляд сучасної вітчизняної та закордонної літератури з питань поширеності переломів кісток кисті в клінічній практиці, новітніх методів діагностики цих ушкоджень, їх причин виникнення та наслідків. Описано сучасні дані про структурну організацію кісткової тканини, її типи та біомеханічні властивості. Зазначено, що у звязку з труднощами при вилученні біоматеріалу, кістки кисті є одними з небагатьох у скелеті людини, для яких обєктивні критерії встановлення механізмів їх руйнації залишаються ще не розробленими. Вказано на перевагу комплексних методів дослідження кісткової тканини, які дозволяють дослідити широке коло показників, що обєктивно характеризують анатомо-структурні особливості кісток.
Другий розділ містить відомості про використаний у роботі матеріал та застосовані методи дослідження.
Клінічний аналіз умов виникнення та морфологічних особливостей переломів був проведений при вивченні 339 переломів коротких трубчастих кісток кисті за випадками звернень громадян у травмпункт Чернівецької лікарні швидкої медичної допомоги впродовж 2000-2001 років. При цьому використовували аналіз анамнезу, вивчення рентгенограм (візуально та за допомогою негатоскопа і лупи), статистичну обробку отриманих результатів.
Проводячи аналіз, визначали відсоток ушкоджень кісток кисті серед всіх травм опорно-рухового апарату, залежність переломів коротких трубчастих кісток кисті від статі, віку, руки, фаланг кисті та окремих її відділів, діючої сили, лінії перелому, видів зміщень. Таким чином, вивченню та аналізу підлягало 9 показників.
Зважаючи на те, що виникнення переломів тісно повязано з анатомо-структурними особливостями кісток, нами проведено вивчення цих особливостей.
Так, нами було досліджено 10 правих кистей, вилучених від трупів чоловічої статі віком від 30 до 60 років без кісткової патології. Дослідження анатомо-структурних особливостей проведено на зразках з різних ділянок коротких трубчастих кісток різних відділів кисті.
Зразки кісток отримували за допомогою розробленого нами пристрою, який запатентовано (деклараційний патент на винахід “Пристрій для отримання зразків кісток” за №62117 А від 15.12.2003р.). Також під час його розробки отримано два посвідчення на раціоналізаторські пропозиції: “Пристрій для розпилювання коротких трубчастих кісток” за №14/2000 від 28.12.2000р. та “Пристрій для підготовки зразків кісток методом здвоєних фрез” за №9/2001 від 01.11.2001р.
Розроблений нами пристрій складається із станин двох мікротомів, які використовують для виготовлення гістологічних зразків. З них зняті супорти (деталі, що дозволяють плавно ковзати закріпленим на них обєктам по станині мікротома). Супорти зєднані один з одним шляхом вбивання металевого штифта в їх пази та розміщені на станині одного мікротома. Електродвигун, що закріплений на них, має можливість плавно рухатися вздовж станини цього мікротома.
На валику електродвигуна, що обертається, закріплена насадка, на іншому кінці якої фіксують циркулярну фрезу.
Другий мікротом ставлять перпендикулярно до першого. Він містить тільки власний гістологічний столик з оснащенням для фіксації обєкта та зміни його положення.
На цьому пристрої отримують зразки кісток, для чого послідовно виконують наступні операції. Після очищення свіжих коротких трубчастих кісток кисті механічним способом від мяких тканин, одну з них вставляють у стисний пристрій столика другого мікротома; обєкт фіксують затискачем і за допомогою регулювальних гвинтів положення столика задають висоту розташування кістки на рівні фрези й одночасно встановлюють рівень та площину перерізу кістки відносно її поздовжньої осі; взявши ручки супортів, плавним рухом переміщують увімкнутий електродвигун по станині першого мікротома в напрямку обертів фрези (зліва направо), розпилюючи коротку трубчасту кістку. Потім на кістці через необхідний інтервал роблять помітку і процедуру повторюють, отримуючи таким чином зразок короткої трубчастої кістки для подальших морфологічних досліджень.
Таким чином, із 190 трубчастих кісток кисті нами було отримано 570 кісткових зразків, які в подальшому були досліджені за допомогою розробленого нами та запатентованого способу комплексного дослідження кісток (деклараційний патент на винахід “Спосіб комплексного дослідження кісток” за №42489 А від 15.10.2001р., посвідчення на раціоналізаторську пропозицію “Спосіб комплексного дослідження фізичних властивостей кісток” за №27/03 від 10.04.2003р.), суть якого полягала в наступному.
З очищених свіжих коротких трубчастих кісток кисті за допомогою штангенциркуля знімали серію метричних вимірів, реєструючи найбільшу довжину кістки, висоту і ширину голівки, висоту та ширину тіла в середній третині, висоту і ширину основи, довжину голівки, основи та тіла. Після зняття з них метричних характеристик та окістя, за допомогою вищеописаного пристрою проводили розпили різних відділів кісток (від голівки до основи). Кісткові зразки після цього маркували із зазначенням поверхонь і сторін. Зразки з однієї кістки укладали в ряд на білому папері протилежними поверхнями доверху і за допомогою штангенциркуля вимірювали товщину компактної речовини (Тк) на різних рівнях досліджуваних кісток та вираховували медулярний показник (МП). Потім ці ж зразки досліджували в чотирьох станах, що послідовно змінюються: нативному, з видаленими залишками рідких фракцій, зневодненому і з видаленою органікою, і шляхом співвідношення та комбінації отримуваних у процесі даних за допомогою формул вираховували ще сім обємно-масових показників кісткової тканини: обєм пор твердого матриксу, обєм органічної частини, обєм мінеральної частини, густину мінеральної частини, густину органічної частини, відносний за масою вміст мінеральної речовини і значення загальної густини кістки.
Взагалі отримували 19 параметрів, що складалися із 12 метричних та 7 обємно-масових показників.
Під час виконання цього розділу вимірювали штангенциркулем метричні показники, зважували кісткові зразки на аналітичних вагах ВЛР-200, центрифугували їх, спалювали в муфельній печі СНОЛ-1100, висушували на спиртовій горілці, а також використовували такі реактиви: спирт, ефір, ортоксилол.
Вивчення умов і закономірностей виникнення переломів трубчастих кісток кисті в експерименті було проведено на 24 кистях біоманекенів із подальшим їх описом. Для цього було створено умови, які б максимально наближалися до зажиттєвих під час отримання травми. Відтворенню підлягали два основних типи виникнення переломів пясткових кісток та основних фаланг: прямий (у місці прикладання сили) та конструкційний (на віддалі від місця прикладання сили). При відтворенні прямого механізму удари наносили під прямим кутом у середню частину діафізів, поперечно до поздовжньої осі кісток, а при відтворенні конструкційних переломів - по голівках пясткових кісток при зібраній у кулак кисті в напрямку, паралельному їх поздовжній осі. Як травмуючий засіб використовували найбільш поширені в побуті предмети, від яких виникали такі переломи - тупий предмет (ТП) із циліндричною поверхнею, тупі предмети з обмеженою та необмеженою плоскими поверхнями. При цьому було виділено та досліджено такі ознаки ділянок переломів, як рівність та зіставлення країв, наявність додаткових тріщин, викришувань компактної речовини, додаткових кісткових осколків і фрагментів, скошеності країв, зубоподібних виступів. Загальна кількість кісток, що підлягали моделюванню, склала 120, з них із переломами - 30, а виділених ознак - 6.
З метою вивчення морфологічних особливостей площини переломів кісток кисті було проведено дослідження 38 судово-медичних експертних випадків із переломами кісток кисті з детальним їх описом та статистичною обробкою.
При цьому, до вищеописаних морфологічних ознак переломів додатково включали такі 4 стереомікроскопічні ознаки, як рівність, хвилястість, зазубреність та наявність гребінців по ходу лінії перелому.
При виконанні цих розділів використовували макроскопічні візуальні методи дослідження, а також стереомікроскопічні за допомогою стереомікроскопа МБС-1.
Таким чином, загальна кількість вивчених показників склала 38. Із них 9 показників характеризують клінічні випадки з переломами кісток кисті, 19 параметрів висвітлюють анатомо-структурні особливості основних відділів коротких трубчастих кісток кисті, 6 ознак розкривають морфологічні особливості ділянки їх переломів, а 4 ознаки доповнюють стереомікроскопічну картину площини даних переломів.
Всі отримані результати обробляли за допомогою статистичних програм “Exel-2000”, “Quattro Pro”, “Statistica-6” з використанням методів вирахування середньо-арифметичної, середньо-арифметичної похибки, максимальних та мінімальних значень за результатами вимірювань, довірчого інтервалу, величини кореляційних звязків.
Третій розділ присвячено клінічному аналізу 339 випадків переломів коротких трубчастих кісток кисті в судово-медичному аспекті. При цьому встановлено, що переломи кісток кисті становлять від 13,8 до 15,7% усіх травм кістково-суглобового апарату та відмічено зростання кількості переломів кісток кисті за останні роки.
Проведене дослідження клінічних даних вказує на наявність залежності між умовами виникнення переломів коротких трубчастих кісток кисті та їх локалізацією, морфологією і характером.
Так, переломи кісток кисті частіше всього трапляються в осіб віком 16-30 років чоловічої статі, при цьому права кисть ушкоджується частіше за ліву з переважним травмуванням кінцевих фаланг та пясткових кісток. Зони руйнації при цьому охоплюють ділянку тіла, основи та шийки пясткових кісток, тіла, основи та голівки основних і середніх фаланг, тіла та голівки кінцевих фаланг.
Напрямок ходу лінії перелому зумовлюється різновидом діючої сили. Переломи з поперечними та косопоперечними лініями виникають, в основному, у місці прикладання сили від прямих ударів тупими предметами, а з косими лініями - на віддалі від місця прикладання сили, в основному, при ударах рукою, зібраною в кулак об тупі предмети; гвинтоподібні переломи виникають від скручування кісток по осі (табл. 1).
Таблиця 1
Залежність напрямку лінії переломів від виду дії тупих предметів
Напрямок лінії переломів Вид дії тупого предмета
Поперечний Пряма дія
Косопоперечний Пряма дія
Косий Опосередкована дія
Поздовжній Опосередкована дія
Гвинтоподібний Скручування кістки по осі
Пясткові кістки найчастіше ламаються від ударів кулаком об тупі предмети, найхарактернішими для них є переломи з косими лініями та зміщенням відламків під кутом, відкритим до долоні.
Переломи основних і середніх фаланг, в основному, виникають від прямої дії тупих предметів з косопоперечним та поперечним напрямком лінії переломів, і зміщенням відламків до поперечника кістки та утворенням кута, відкритого до тилу кисті.
Кінцеві фаланги кісток кисті, в основному, ламаються від прямого удару та менше від затискання їх між тупими предметами. При цьому виникають косопоперечні та поперечні лінії переломів із комбінованими видами зміщень та зміщенням відламків до поперечника кістки.
У четвертому розділі проведено вивчення широкого кола анатомо-структурних, метричних, обємно-масових показників основних відділів коротких трубчастих кісток кисті, оскільки встановлення закономірностей руйнації кісткової тканини не може бути повним і обґрунтованим без урахування особливостей будови кісток досліджуваних ділянок. Тим більше, що структурні властивості коротких трубчастих кісток кисті в судово-медичному відношенні залишаються майже не вивченими.
За результатами морфологічних досліджень було виявлено наступні закономірності.
За значеннями метричних параметрів серед коротких трубчастих кісток кисті переважають перша, друга і третя пясткові кістки, перша і третя - основні та третя середня і перша кінцева фаланги, в яких більшість метричних показників має досить високі значення. Мінімальні значення метричних показників серед окремих відділів кисті припадають на всі пяті фаланги та четверту і пяту пясткові кістки.
Відмічено перевагу висоти тіл над їх шириною в пясткових кістках, окрім першої і пятої, та перевагу широтних розмірів над висотою в тілах усіх фаланг. Ширина основ переважає над їх висотою у першої, другої і пятої пясткових кісток і в усіх фалангах, а розміри основ всіх кісток у цілому переважають над розмірами їх голівок.
Товщина компактної речовини набуває максимальних значень у зразках з основ пясткових кісток, головних метафізів основних фаланг, тіл третьої середньої та першої кінцевої фаланг. Мінімальні її значення припадають на основу першої пясткової кістки, основні метафізи основних фаланг, тіла пятих середньої і кінцевої фаланг. Зміни МП відбуваються з обернено-пропорційними закономірностями.
Аналіз обємно-масових показників вказує на перевагу обєму пор твердого матриксу більше в зразках із голівок та менше з основ пясткових кісток та з основ усіх фаланг над їх тілами; обєми органічної та мінеральної частин мають більші значення в зразках із тіл других і третіх пясткових кісток, обєм органічної частини в усіх фалангах здебільшого з основ, обєм мінеральної частини в других і третіх основних та середніх фалангах із тіл, а в решті фаланг у зразках із основ; відносний за масою вміст мінеральної речовини переважає в тілах усіх кісток, причому в основах пясткових кісток він має більші показники за голівок, а в першій пястковій і всіх фалангах - навпаки; густина органічної та мінеральної частин і значення загальної густини мають однакові закономірності розподілу величин: максимальні їх величини припадають на тіла пясткових кісток (другої і третьої) та на голівки і тіла всіх фаланг, причому найбільші значення має густина мінеральної частини, найменші - густина органічної частини, а загальна густина - проміжні.
Ці наведені особливості будови відображають пристосувальні та захисні механізми при виконанні функцій та дії зовнішніх чинників на короткі трубчасті кістки кисті, а саме: основи фаланг та голівки пясткових кісток сприймають, гасять і розсіюють енергію зовнішньої дії, стійкі до розтягуючих зусиль; тіла кісток виконують основну опорну функцію, стійкі до згинаючих моментів (особливо кістки другого і третього пальців, які несуть основне навантаження, що припадає на кисть).
Пятий розділ розкриває основні морфологічні ознаки переломів кісток кисті на основі їх експериментального моделювання на кистях біоманекенів. При моделюванні були відтворені умови, які максимально наближалися до зажиттєвих під час отримання травми (табл. 2).
Таблиця 2
Умови проведення експериментального моделювання переломів кісток кисті
Умови моделювання Кістки, що підлягали експериментальному моделюванню
Предмет, поверхня Вид дії, напрямок до осей кісток Місце прикладання сили, поверхня Загальна кількість, (n) В яких виникли переломи
Кількість, (n) Відсотки, (%)
ТП, циліндрична Прямий удар, поперечний Середина тіла основних фаланг, тильна 40 12 30
Встановлено, що від ударної прямої дії тупих предметів з циліндричною і плоскою обмеженою поверхнею по тильній поверхні середньої частини тіл основних фаланг і пясткових кісток у поперечному до їх поздовжньої осі напрямку виникають переломи із косопоперечними та поперечними лініями. При цьому з боку їх долонних поверхонь переважають ознаки розтягнення кісткової тканини, а з боку тилу - стиснення. Для дії тупих предметів із циліндричною поверхнею характерними є наявність зубоподібних виступів, спрямованих проксимально, скошеності країв всередину та “площадок сколу” і “щіток”, а для дії тупих предметів із плоскою обмеженою поверхнею - наявність багатьох осколків і фрагментів, “площадок сколу” і “щіток”, скошеності країв всередину та поздовжніх додаткових тріщин з боку тильної поверхні.
Від ударної опосередкованої дії тупих предметів із необмеженою плоскою поверхнею по голівках пясткових кісток паралельно їх поздовжній осі виникають переломи з косими та поздовжніми лініями, що охоплюють переважно верхні третини кісток. Характерними для них є протилежне взаємовідношення ознак розтягнення та стиснення кісткової тканини, утворення багатьох осколків і фрагментів з обох сторін та наявність скошеності країв переломів назовні.
Крім того, розроблено диференційно-діагностичні ознаки цих переломів залежно від окремих видів травмуючих предметів.
У шостому розділі наведено основні стереомікроскопічні ознаки стану площини переломів кісток кисті від дії тупих предметів за даними судово-медичних експертних випадків. Залежно від умов виникнення всі вони були поділені на три основні групи: переломи, які виникли внаслідок прямої дії тупих предметів, при транспортних пригодах і падінні з висоти (табл.3).
Таблиця 3
Загальна кількість досліджених переломів кісток кистіза експертними випадками та умови їх виникнення
Умови виникнення переломів Переломи кісток
Вид ТП Вид дії Місце прикладання сили Відділи кисті Кількість, (n) Відсотки, (%)
Ручні ТП з обмеженими поверхнями Прямий удар Тильна поверхня фаланг Основні, середні та кінцеві фаланги 8 21,1
Частини транспортних засобів Прямий та опосередкованийудари Тильно-бокові поверхні кисті та пальців Пясткові кістки, основні та середні фаланги 18 47,3
ТП з необмеженою плоскою поверхнею Опосередкований удар Тильна поверхня голівок Пясткові кістки 12 31,6
Всього: 38 100
Відмічено, що морфологічні особливості переломів досліджених кісток підтверджують дані наших клінічних та експериментальних досліджень і, в основному, однакові в межах однієї групи залежно від умов їх виникнення.
Встановлено, що внаслідок прямої дії тупих предметів з обмеженими поверхнями в ділянку тіла коротких трубчастих кісток кисті, зону першопочаткової руйнації характеризують відносно рівні, дрібнохвилясті, прямокутні, зіставлені краї перелому без викришувань. Для зони розвитку тріщини характерними є поява зубчиків, косих додаткових тріщин, краї перелому стають тут великохвилястими та зазубреними за рахунок дрібних борозен та гребінців компактної речовини. Зону долома характеризують кісткові гребені країв перелому, скошеність, викришування та зімяття компактного шару. У цьому випадку вона збігається з місцем прикладання сили.
При виникненні переломів кісток кисті внаслідок транспортних травм і падіння з висоти, зони руйнації набувають більш масивного характеру і можуть виникати як у місці, так і на віддалі від місця прикладання сили. При цьому на зону першопочаткової руйнації буде вказувати відносна рівність, дрібнохвилястість, зернистість країв перелому одного з відламків кістки. Для зони розповсюдження тріщини характерним є наявність великохвилястих, зазубрених із борознами та гребінцями країв перелому. Зону долома характеризує наявність викришування, скошеності та зімяття компактного шару кістки. У цьому випадку вона звичайно знаходиться на протилежному боці кістки від місця прикладання сили.
В останньому розділі наведно обговорення отриманих результатів досліджень.
Враховуючи те, що найбільш розповсюдженими видами дії на пясткові кістки та фаланги пальців за результатами клінічного аналізу є прямий та опосередкований удари з виникненням характерних для цих кісток переломів, були проведені відповідні серії по експериментальному моделюванню цих переломів.
Нами також проведено дослідження широкого кола анатомо-структурних особливостей основних віддлів коротких трубчастих кісток кисті, які розкривають особливості їх будови та розподілу структурних компонентів і впливають на закономірності руйнації цих кісток.
Встановлено, що прямий та опосередкований переломи є основними видами переломів для коротких трубчастих кісток кисті.
Прямі переломи виникають у місці прикладання сили, а опосередковані (конструкційні) - на віддалі. Характерними для перших є поперечні та косопоперечні лінії переломів, для других - косі та поздовжні з певним розподілом ознак розтягнення та стиснення кісткової тканини і специфічною стереомікроскопічною картиною при цьому.
ВИСНОВКИ
Проблема судово-медичного встановлення закономірностей виникнення переломів кісток кисті, які становлять 15,7% від усіх травм опорно-рухового апарату, для ретроспективного відтворення механізму їх утворення потребує подальшої наукової розробки.
Кістки, що утворюють пясткові та фалангові відділи кисті, різняться за своїми анатомо-структурними особливостями, що зумовлюють закономірності їх руйнації залежно від виду дії тупих предметів. При морфологічному дослідженні переломів таких кісток можливо визначити вид дії тупих предметів та механізм їх утворення.
Від прямої ударної дії тупих предметів з циліндричною та обмеженою плоскою поверхнею по тильній поверхні середньої частини тіл пясткових кісток і фаланг пальців у поперечному до їх осі напрямку виникають переломи із косопоперечними та поперечними лініями. При цьому на долонній поверхні переважають ознаки розтягнення кісткової тканини із специфічною стереомікроскопічною картиною, яка характеризується відносно рівними, дрібнохвилястими, прямокутними, зіставленими краями переломів без викришувань. На тильній поверхні за цих умов переважають ознаки стиснення з виникненням зони долома і наявністю кісткових гребенів по краях переломів, їх скошеністю, викришуванням та зімяттям компактного шару кістки, що збігається з місцем прикладання сили.
Для прямої дії тупого предмета з циліндричною поверхнею характерними є наявність на тильній поверхні пясткових кісток та основних фаланг зубоподібних виступів, спрямованих проксимально, скошеності країв всередину та “площадок сколу” і “щіток”, а для прямої дії тупого предмета з плоскою обмеженою поверхнею - наявність багатьох осколків і фрагментів, “площадок сколу” і “щіток”, скошеності країв переломів всередину та поздовжніх додаткових тріщин.
Від ударної опосередкованої дії тупого предмета з необмеженою плоскою поверхнею по голівках пясткових кісток паралельно їх поздовжній осі виникають переломи з косими та поздовжніми лініями, що охоплюють переважно верхні третини кісток як у місці, так і на віддалі від прикладання сили. Ознаки розтягнення кісткової тканини при цьому наявні на тильній поверхні кісток, на що вказує відносна рівність, дрібнохвилястість, зернистість країв перелому одного з відламків кістки. Ознаки стиснення кісткової тканини переважають на долонній поверхні, де зону долома характеризує викришування, скошеність та зімяття компактного шару кістки. Вона звичайно знаходиться на протилежному боці кістки від місця прикладання сили.
Комплексне дослідження переломів кісток кисті з урахуванням особливостей їх будови, розподілу обємно-масових показників органічного та неорганічного матриксів і стереомікроскопічної картини ділянки перелому дозволяє ретроспективно встановлювати механізми виникнення переломів кісток, що утворюють кисть.
Практичні рекомендації
Для встановлення механізму виникнення переломів коротких трубчастих кісток кисті доцільним є вилучення цих кісток з подальшим дослідженням їх морфологічних особливостей.
Після очищення кісток від мяких тканин першопочатково звертають увагу на хід лінії перелому, локалізацію його залежно від окремих ділянок кісток та відділів кисті.
У подальшому детально досліджують морфологічні особливості перелому, звертаючи увагу на зіставленість країв, наявність додаткових тріщин, викришувань компактної речовини, додаткових кісткових осколків і фрагментів, скошеності країв, зубоподібних виступів на тильній і долонній поверхнях кісток, враховуючи їх анатомо-структурні особливості.
Доцільним є наступне проведення стереомікроскопічного дослідження країв перелому з виділенням та описом таких їх ознак, як рівність, хвилястість, зазубреність, скошеність та наявність гребінців по ходу лінії перелому.
При цьому наявність переломів пясткових кісток та фаланг пальців із косопоперечними та поперечними лініями з відносно рівними, дрібнохвилястими, прямокутними, зіставленими краями перелому без викришувань на долонній поверхні та кістковими гребенями країв перелому, скошеністю, викришуванням та зімяттям компактного шару на тильній поверхні буде ретроспективно свідчити про їх виникнення від прямої ударної дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею по тильній поверхні цих кісток у поперечному напрямку до їх осі.
Наявність переломів із косими та поздовжніми лініями, що охоплюють верхні третини пясткових кісток із відносно рівними, дрібнохвилястими, зернистими краями перелому одного з відламків кістки на тильній поверхні та викришуванням, скошеністю країв та зімяттям компактного шару кістки на долонній поверхні буде свідчити про опосередковану дію тупого предмета із необмеженою контактуючою поверхнею в ділянку верхньої частини голівки пясткових кісток у напрямку паралельному їх поздовжній осі.
З метою встановлення травмуючого предмета, доцільним є використання табл. 4, яка показує залежність утворення окремих диференційно-діагностичних ознак цих переломів на тильній і долонній поверхнях кісток від найбільш поширених у побуті тупих предметів.
Таблиця 4
Диференційно-діагностичні ознаки переломів коротких трубчастих кісток кисті від дії різних тупих предметів
Судово-медична оцінка переломів коротких трубчастих кісток кисті при травмах тупими предметами // Український судово-медичний вісник. - 2003. - № 2(14). - С. 6-8.
Механізми переломів кісток кисті при травмах тупими предметами // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т. 5, № 1. - С. 200-202.
Пристрій для підготовки зразків коротких трубчастих кісток до морфологічних досліджень // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т. 5, № 1-2. - С. 124-125. (співавт. Ж.Д. Міщенко).
Спосіб комплексного дослідження фізичних властивостей коротких трубчастих кісток // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т. 6, № 2. - С. 187-190.
Аналіз клінічних даних переломів коротких трубчастих кісток кисті в судовомедичній практиці // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т. 6, № 3. - С. 80-86.
Судово-медична оцінка переломів коротких трубчастих кісток кисті // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2003. - Т. 2, № 3. - С. 28-30.
Пристрій для підготовки зразків кісток методом здвоєних фрез // Зб. наук. роб. “Винахідництво та раціоналізаторство в Бук. держ. мед. академії 2000-2002”. - Чернівці: Медакадемія, 2002. - С. 73.
Пристрій для розпилювання коротких трубчастих кісток // Зб. наук. роб. “Винахідництво та раціоналізаторство в Бук. держ. мед. академії 2000-2002”. - Чернівці: Медакадемія, 2002. - С. 74.
Спосіб комплексного дослідження кісток // Зб. наук. роб. “Винахідництво та раціоналізаторство в Бук. держ. мед. академії 2000-2002”. - Чернівці: Медакадемія, 2002. - С. 75.
Деклараційний патент 42489 А, України, МКИ А 61 В 10/00, G 01 N 33/48. Спосіб комплексного дослідження кісток: Пат. 42489 А, Україна, МКИ А 61 В 10/00, G 01 N 33/48 / І.Г. Савка (Україна). - № 2001031726; Заявл. 14.03.2001; Опубл. 15.10.2001. - Бюл. № 9. - 4 с.
Деклараційний патент 62117 А, України, МПК 7 А 61 В 10/00, G 01 N 33/48. Пристрій для отримання зразків кісток: Пат. 62117 А, Україна, МПК 7 А 61 В 10/00, G 01 N 33/48 / І.Г. Савка (Україна). - № 2002119435; Заявл. 27.11.2002; Опубл. 15.12.2003.- Бюл. № 12. - 3 с.
До морфогенезу переломів кісток кисті в судовій медицині // Мат. наук.-практ. конф. “Акт. пробл. клінічної, експериментальної та профілактичної медицини” (Донецьк, 2000р.). - Донецьк: В-во Дон. мед. ун-ту, 2000. - С. 164.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
