Європейський центральний банк - Контрольная работа

Європейська система центральних банків (ЄСЦБ) є міжнародною банківською системою, що складається з наднаціонального Європейського центрального банку (ЄЦБ) та Національних центральних банків (НЦБ) держав - членів Європейського Економічного Співтовариства. Відповідно до Маастрихтського договору про створення Європейського економічного і валютного союзу (ЕЕВС) Європейський центральний банк (ЄЦБ), до компетенції якого входить проведення незалежної і єдиної політики для всіх країн - учасниць ЄС, займає провідне становище в структурі інститутів, відповідальних за підтримання стійкості євро і загальної макроекономічної збалансованості в Євросоюзі. Європейський центральний банк (ЄЦБ) - головний елемент Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ), як юридична особа виконує базові функції, надає консультації національним державам та наднаціональним органам щодо економічної оцінки законів та інших юридичних норм ЄС, а також щодо валютної, цінової політики відповідним органам. Напрями та ступінь цього впливу залежать значною мірою від стабільності, стійкості, привабливості нової європейської валюти, а також від цілей, орієнтирів, механізмів реалізації єдиної грошово-кредитної політики країн ЄС, а точніше - членів ЕЕВС.Ідея створення Європейського центрального банку (ЄЦБ) виникла ще понад 10 років тому, а в 1988 р. У доповіді було розроблено питання щодо мандата, організаційної структури, функцій і статусу вищого органу валютного союзу - Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ), яка складається з ЄЦБ і центральних банків країн - членів ЄВС. Делора визначив лише загальні риси майбутнього інституту, а ґрунтовнішу його розробку здійснив комітет управляючих центральними банками і Валютним комітетом ЄЄ. Згідно з Лісабонським договором Європейський центральний банк належить до інституцій ЄС. Європейський центральний банк разом з національними банками країн-членів створюють Європейську систему центральних банків, метою діяльності якої є підтримання стабільності цін.Згідно зі статутом ЄЦБ, національні центральні банки передають валютні резерви на загальну суму 50 млрд.євро на кредитній основі, причому після 1999 (коли загальна сума резервів становила 39,5 млрд.євро) ця сума може збільшуватись. У структурі валютних резервів ЄЦБ 85% становить валюта, а 15% - золото. Власний капітал ЄЦБ становить 5 млрд.євро і у разі необхідності може збільшуватись. Банкноти існують у сімох різновидах - 5,10, 20, 50, 100, 200 і 500 євро. На обох сторонах банкнот зображено архітектурні орнаменти, що відображають сім основних стилів у розвитку європейської архітектури: класичний (5 євро), романський (10 євро), готичний (20 євро), епохи Відродження (50 евро), бароко і рококо (100 євро), стиль заліза й скла (200 євро), стиль сучасної архітектури XX ст.Кредитно-грошова політика в рамках економічного і валютного союзу проводитиметься Європейською системою центральних банків (ЄСЦБ), що утворили наднаціональний Європейський центральний банк (ЄЦБ) та національні центральні банки держав - членів Європейського Союзу, що ввійшли до складу економічного і валютного союзу. Визначаючи параметри майбутнього Європейського центрального банку, творці економічного і валютного союзу повинні були зробити вибір між американською та німецькою моделями кредитно-грошової політики. Європейський центральний банк запозичить головну рису німецької моделі - безумовне верховенство принципу стабільності цін, точніше підтримки можливо більш низьких цін. Інші цілі - сприяння стійкому зростанню, високій зайнятості, високому ступеню конвергенції національних економічних систем, економічному зімкненню та солідарності держав - членів ЄС - мають відверто допоміжний характер. Якщо вимога мінімального резервування доповнюється механізмом усереднення, фінансові інститути мають можливість усереднювати резерви протягом визначеного часу й згладжувати коливання ліквідності, що проходить через їх резервний рахунок.Договір про діяльність ЄС не містить визначення руху капіталу, але практика склалася таким чином, що ЄСП та інші правозастосовні органи ЄС за розясненням його змісту звертаються до Директиви про рух капіталу 1988 р. Для полегшення імплементації норм до Директиви про рух капіталу 1988р. було долучено Додаток 1,який містив класифікацію видів руху капіталу. 63 Договору про діяльність ЄС, запровадження обмежень на рух капіталу і платежі між державами-членами та державами-членами й іншими країнами заборонено. 65 Договору про діяльність ЄС держави-члени ЄС можуть вживати всіх необхідних заходів для запобігання порушенням національного права, зокрема, щодо оподаткування, розумного ("пруденційного") нагляду за діяльністю фінансових установ, або запроваджувати процедури для декларування руху капіталу з метою збору адміністративної і статистичної інформації, або вживати заходів для захисту публічного порядку або державної безпеки. Директива містить дуже широку дефініцію поняття "відмивання грошей", включивши до неї поведінку на міжнародному рівні (тобто, на території

Зміст

Вступ

Розділ 1. Європейський центральний банк

1.1 Історія створення Європейського банку та його управління

1.2 Валютна інтеграція. Запровадження єдиної валюти

1.3 Політика та функції Європейського банку

Розділ 2. Свобода руху капіталів у ЄС (принципи, особливості, винятки)

2.1 Поняття капіталу та руху капіталу. Принцип свободи руху капіталу

2.2 Винятки (дозволені обмеження) з принципу свободи руху капіталу та їх застосування

Висновки

Список використаної літератури банк валюта капітал управління