Огляд інформаційного резонансу культурно-політичної місії Української республіканської капели (1919-1920 рр.) як складової політики культурної дипломатії УНР. Роль капели у позиціонуванні України як політичної та культурної одиниці за кордоном.
При низкой оригинальности работы "Європейське турне Української республіканської капели як інструмент культурної дипломатії УНР (1919-1920 роки)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Чехівського (співак і член Ради капели) чимало архівних та музейних матеріалів капели було передано до Музею визвольної боротьби України у Празі (діловодство, фотографії, “Золота книга” капели, нагороди, бібліотека, афіші, рецензії, програмки тощо). Український хор мав продемонструвати світові культурну самодостатність української нації, яка спирається на визначну фольклорну спадщину, - відтак українці мають право на власну державу і є окремішньою від Росії політичною одиницею. Так само й українські хористи, за словами Наріжного, мали не лише мистецьке завдання, а й “національно-політичне”: “Капела мала показати Західній Європі, що Українці справді є окремим народом, який має власну культуру. Завдання це було не з легких, бо в Західній Європі століттями плекалися твердження про «єдинство русского народу» й що ніякої України й ніяких українців не було й немає”. “Завданням нашої роботи за кордоном було: показати Європі душу і музичну творчість українського народу, бо подорож ця мусіла бути пропагандивною у звязку з національно-державним відродженням України” - це запис у щоденнику диригента, котрий на сторінках свого мандрівного звіту дає численні свідчення особистої небайдужості до питання української національної субєктності.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
