Європейське право у галузі оподаткування (загальнотеоретичні та історико-правові аспекти) - Автореферат

Роль автора дисертації у виконанні цих науково-дослідних робіт полягала в тому, що було проведене вивчення теоретичних та історико-правових аспектів формування і розвитку Європейського права, насамперед, у галузі оподаткування, і на цьому підґрунті запропоноване пояснення сутності відповідної системи, чинників її формування та вимог, що ставляться до українського права у звязку з необхідністю його гармонізації з правом Європейських співтовариств. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення і аналізу теоретико-правових засад, процесу та джерел формування Європейського права, насамперед, у галузі оподаткування, визначити характер тенденцій, що існують тут, а також, враховуючи цей досвід, запропонувати підхід до вирішення завдань, що виникають у звязку з проблемою гармонізації сучасної правової системи України з нормами Європейського права. визначити співвідношення Європейського права з традиціями розвитку права у Європі; Що стосується окремих методів дослідження, то історичний метод слугував, головним чином, інструментом зясування характеру, закономірностей і тенденцій розвитку Європейського права; метод порівняльного аналізу був використаний при зясуванні особливостей традицій Європейського права та визначенні їхнього місця у правовому полі Європейських співтовариств; метод логічного аналізу дав змогу зясувати сутність норм Європейського права, присвячених вирішенню питань оподаткування в ЄС. Сукупність вказаних методів була використана при аналізі джерельної бази дисертаційного дослідження, до якої входили документи повязані з виникненням і формуванням Європейського права взагалі, і Європейського права у галузі оподаткування, зокрема.У Вступі розкривається сутність і стан проблеми формування Європейського права у галузі оподаткування, обґрунтовується актуальність дисертаційного дослідження, визначаються його мета та задачі, подається коротка анотація нових наукових положень, практичне значення одержаних результатів. “Принцип наступності як основа розвитку європейського права”, який містить два підрозділи, визначаються поняття і сутність принципу наступності у праві, котрий є методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження. “Поняття наступності права” аналізуються підходи до визначення і характеристики цієї категорії та пропонується своє бачення проблеми. Зазначається, що визнання значення принципу наступності права стало результатом подолання матеріалістичного монізму у підході до аналізу права, і звернення до альтернативного - “цивілізаційного” - підходу, який останнім часом активно використовується у науках, повязаних з дослідженням історичних процесів у суспільстві (у тому числі, в праві), будучи за своєю сутністю антитезою підходу “формаційному”. Наголошується на тому, що наступність у праві має обєктивний характер, що необхідно враховувати при визначенні напрямків розвитку права.“Формування Європейського права” зазначається, що утворення самостійної категорії Європейського права в літературі звичайно повязують з ідеєю обєднання Європи, котра на різних етапах її розвитку мала різну спрямованість. Відповідно до рубежів цих змін виділяється кілька етапів розвитку Європейської локальної цивілізації і права, як її складового елементу: 1) початок формування засад Європейського права - право ранньої античності; 2) формування класичного римського права, як універсальної системи Європейського права, що має основою положення грецької філософії і принципи природного права, а “матеріалом” правових норм - місцеве звичаєве право і юридичні рішення, вироблені в країнах, що входять до тодішньої європейської цивілізації або до зони її політичного, культурного та економічного впливу; 3) формування правових систем Середньовіччя, що являють собою суміш класичного римського та місцевого звичаєвого права. Характерним для права цього часу є виникнення у Західній Європі феодального, канонічного, міського тощо права, а у Східній Європі - поділ права на такі галузі як землеробське, морське, військове право і т.д.; 4) дестабілізація ідеї розвитку єдиного Європейського права у Новий час, коли значною мірою внаслідок поширення ідей націоналізму відбувається формування правових сімей, національні правові системи набувають пріоритету і призупиняється формування єдиного Європейського права; 5) поновлення тенденції до створення загального Європейського права, формування єдиного “інтеграційного” Європейського права. Оцінюючи характерні риси правових сімей, що належать до західноєвропейської гілки (традиції) права, автор звертає увагу на важливу деталь: для романської і германської правових сімей, до яких належать правові системи більшості країн - учасників європейських співтовариств (виняток складає Велика Британія), властивим є поділ загальної системи права на приватне і публічне право. Групуючи їх у джерела європейського права, як загальної інтегрованої юридичної категорії, і джерела європейського податкового (інтеграційного) права, як складової загального європейського права, дисертант пропонує таку класифікацію: 1)

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ