Європейська інтеграція країн Балтії (1991-2004 рр.) - Автореферат

Європейська інтеграція одна з найважливіших складових частин новітньої історії Європи, вона відіграє роль не лише рушійної сили перетворень у державах, а й стає головною запорукою стабільності, створюючи при цьому нове обличчя регіону, який робить заявку на лідерство у Світі та концентрує в собі всі позитивні здобутки цивілізації. Для України європейська інтеграція виступає одним із пріоритетних напрямків зовнішньої політики, що в свою чергу, спонукає до здійснення цілої низки перетворень всередині самої країни. Як позитивний, так і негативний досвід європейської інтеграції країн Балтії є корисним для нашої держави та інших країн, що мають наміри вступу до ЄС. Дисертаційне дослідження виконано згідно з науковою програмою кафедри всесвітньої історії “Історія соціальних та національно-визвольних рухів країн Європи та Америки у XVII-XX ст.” (№ держреєстрації 01.86.00990791) і комплексною темою кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики “Міжетнічні і міжнаціональні відносини України, країн СНД та Балтії. Мета роботи - дослідити історію та досвід вступу Латвії, Литви та Естонії до Європейського Союзу у 1991 - 2004 рр., зокрема передумови європейського вибору цих країн, основні результати набуття повноправного членства у ЄС.Воронов, В.В.Сіміндей, Д.В.Тренін, Р.Х.Симонян у своїх роботах торкалися причин європейського вибору Латвії, Литви та Естонії, при цьому вони наголошували, що західний вектор зовнішньої політики цих держав був обумовлений намаганнями знайти підтримку на Заході та вберегтися від поширення впливу Росії. Власне історичний хід інтеграції Латвії, Литви та Естонії до Європейського Союзу майже не знайшов відображення у спеціальних комплексних дослідженнях. Аналіз історіографії дозволив зробити висновок про те, що попри існуючу кількість досліджень, присвячених окремим аспектам євроінтеграції Латвії, Литви та Естонії, на сьогодні як в Україні, так і за її межами, практично відсутні роботи, в яких би комплексно й ґрунтовно вивчалась проблема вступу країн Балтії до ЄС. Аналіз цих документів дозволив дослідити стан розвитку інфраструктури країн Балтії у порівнянні з державами-членами ЄС та країнами СНД, вивчити вплив європейської інтеграції на стан економічного розвитку Латвії, Литви та Естонії. Девяту групу джерел складають збірки документів: “Європейський союз: консолідовані договори”, “Збірка договорів Ради Європи: Українська версія”, “Конституційні акти Європейського Союзу”, які містять важливі офіційні документи інституцій Євросоюзу, перекладені українською мовою.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розвязання наукового завдання, суть якого полягає в комплексному дослідженні історії європейської інтеграції країн Балтії у 1991-2004 рр. Аналіз наявної на сьогодні історіографії дозволив зробити висновок про актуальність цієї теми, констатувати великий інтерес до неї з боку зарубіжних вчених та відсутність комплексних досліджень з історії євроінтеграції Латвії, Литви та Естонії у вітчизняній історичній науці. Зазначену проблему автор досліджував на основі залучення широкого кола джерел, багато з яких введено до наукового обігу вперше (законодавчі акти Європарламенту, звіти Європейської комісії, статистичні дані, матеріали соціологічних опитувань, матеріали інтервю). Головними передумовами європейської інтеграції країн Балтії виступили політичні, економічні та соціальні, а також діяльність зазначених країн у організаціях регіонального та міжнародного співробітництва. З точки зору автора, основними результатами європейської інтеграції країн Балтії стали: покращення їхнього міжнародного іміджу та політичної ваги, економічне зростання, збільшення можливостей для мешканців в плані працевлаштування та освіти в країнах Євросоюзу. У Латвії, Литві та Естонії в останні роки спостерігається висока динаміка економічного розвитку, у грудні 2007 р. країни приєдналися до Шенгенської угоди, а за прогнозами фахівців у найближчі роки ці держави увійдуть до зони готівкового обігу євро.

2. Основний зміст дисертації

Основні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в таких висновках.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розвязання наукового завдання, суть якого полягає в комплексному дослідженні історії європейської інтеграції країн Балтії у 1991-2004 рр. Аналіз наявної на сьогодні історіографії дозволив зробити висновок про актуальність цієї теми, констатувати великий інтерес до неї з боку зарубіжних вчених та відсутність комплексних досліджень з історії євроінтеграції Латвії, Литви та Естонії у вітчизняній історичній науці. Зазначену проблему автор досліджував на основі залучення широкого кола джерел, багато з яких введено до наукового обігу вперше (законодавчі акти Європарламенту, звіти Європейської комісії, статистичні дані, матеріали соціологічних опитувань, матеріали інтервю). Методологічною основою дослідження стали загальновідомі принципи та методи історичної науки.

Головними передумовами європейської інтеграції країн Балтії виступили політичні, економічні та соціальні, а також діяльність зазначених країн у організаціях регіонального та міжнародного співробітництва. Результати дослідження довели, що Латвія, Литва та Естонія були прийняті до ЄС в першу чергу з політичних міркувань. Хоча ми не відкидаємо й економічної зацікавленості Євросоюзу у цьому регіоні. Для країн Балтії політичні мотиви грали важливу роль, але поруч із цим економічна складова євроінтеграції також виступала однією з найголовніших причин вступу до ЄС.

Виконання основних критеріїв членства виявилося достатньо складним завданням для країн Балтії. Але все ж таки необхідно відзначити успішність проведення багатьох змін на шляху до Європейського Союзу. Відносини з Європейським Союзом постійно розвивалися у бік поглиблення інтеграції.

З точки зору автора, основними результатами європейської інтеграції країн Балтії стали: покращення їхнього міжнародного іміджу та політичної ваги, економічне зростання, збільшення можливостей для мешканців в плані працевлаштування та освіти в країнах Євросоюзу. Одним із ключових моментів у цьому питанні виступає роль, яку зіграв процес євроінтеграції, він став свого роду рушійною силою перетворень у державах Балтії. Саме намагання відповідати критеріям членства у ЄС стало потужним поштовхом для розвитку Латвії, Литви та Естонії, як у політичній та економічній, так і соціальній сферах життя країн. Це, на нашу думку, є однією з найголовніших преференцій від процесу європейської інтеграції. До негативів можна віднести: масовий відтік працездатного населення, зростання інфляції.

У Латвії, Литві та Естонії в останні роки спостерігається висока динаміка економічного розвитку, у грудні 2007 р. країни приєдналися до Шенгенської угоди, а за прогнозами фахівців у найближчі роки ці держави увійдуть до зони готівкового обігу євро. Якщо зберігатимуться високі темпи економічного зростання, то вже через 7-10 років прибалтійські республіки зможуть досягти рівня розвинених країн ЄС. Запорука сталого розвитку країн Балтії - використання вигідного географічного розташування між Росією та Європою.

Мешканці Латвії, Литви та Естонії в цілому позитивно оцінювали європейський вибір їхніх країн, про що свідчать результати національних референдумів. Дослідження, проведені через рік після набуття повноправного членства у Співтовариствах показали, що ставлення населення дещо погіршилося, така ситуація зумовлена переважно зростанням цін, але в середньому 60 % громадян висловлювали позитивні оцінки.

Досвід, набутий країнами Балтії на шляху європейської інтеграції може бути у значній мірі корисним, як для України так і для інших держав, які проголосили наміри вступу до ЄС. Головним чинником успішності реалізації стратегії інтеграції до ЄС є перехід від декларування намірів стати повноправним членом Співтовариств до конкретних дій. Дієві кроки мають бути спрямовані в першу чергу на зменшення ролі держави в управлінні економікою, боротьбу з корупцією, тіньовою економікою. Актуальним є також використання досвіду Латвії, Литви та Естонії у сфері адаптації законодавства до норм ЄС, шляхом втілення програм розроблених у цих країнах.

Проведене автором дослідження дозволило сформулювати наступні практичні рекомендації: 1. Органами державної влади, які працюють в сфері європейської інтеграції, можливе запозичення позитивних та врахування негативних здобутків країн Балтії;

2. Проведення політики, спрямованої на європейську інтеграцію України потребує належного фінансування;

3. Доцільним є вивчення євроінтеграції Латвії, Литви та Естонії у межах спецкурсів для студентів гуманітарного циклу;

4. Існують значні перспективи проведення подальших досліджень, присвячених сучасному розвитку держав Балтії після набуття повноправного членства у ЄС.

1. Завадский В.Н. Контент-анализ “немецкого фактора” калининградской проблемы (1991-2001 гг.) // Історичні і політологічні дослідження: Зб. ст. / Гол. ред. П.В.Добров.- Донецьк: Вид-во ДОННУ, 2004. - №1(19). - С.159-164.

2. Завадский В.Н. Вторая мировая война и политическая трансформация Восточной Пруссии // Історичні і політологічні дослідження: Зб. ст. / Гол. ред. П.В.Добров. - Донецьк: Вид-во ДОННУ, 2005. - №1(23).- С.200-206.

3. Завадський В.М. Вступ країн Балтії у ЄС та основні напрямки адаптації законодавчої бази (1991-2004 рр.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету: Зб. наук. праць / Гол. ред. Р.М.Постоловський. - Рівне: РДГУ, 2007. - Вип. 12. - С.109-120.

4. Завадський В.М. Передумови вступу країн Балтії у ЄС // Історичні і політологічні дослідження: Зб. ст. / Гол. ред. П.В.Добров. - Донецьк: Вид-во ДОННУ, 2007. -№1/2 (31-32). - С.367-372.

5. Завадський В.М. Процес інтеграції країн Балтії у Європейський Союз (1991 - 2004гг.) // Історичні і політологічні дослідження: Зб. ст. / Гол. ред. П.В.Добров.- Донецьк: Вид-во ДОННУ, 2007. - №3/4 (33-34). - С. 452-457.

6. Завадський В.М. Балтійський досвід європейської інтеграції для України // Історичні і політологічні дослідження: Зб. ст. / Гол. ред. П.В.Добров. - Донецьк: Вид-во ДОННУ, 2007. - № 5 (35). - С. 105-111.

7. Завадський В.М. Європейська інтеграція країн Балтії (1991-2004 рр.) у вітчизняній та зарубіжній історіографії // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля / Гол. ред. О.Л. Голубенко. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. - № 2. - С. 65-71.

8. Завадский В.Н. Калининградская проблема: основные тенденции развития в 1945-2003 гг. // Немцы Приазовья и Причерноморья: история и современность (к 200-летию переселения): Материалы международной научной конференции, г. Донецк, 27-28 сентября 2003 г. / Под ред. Н.Е.Беспалова, П.В.Доброва, Г.П.Ерхова и др. - Донецк: 2003. - С. 266-273.

9. Завадский В.Н. Калининградский ексклав в системе балтийской евроинтеграции // Праці наукової конференції Донецького національного університету за підсумками науково-дослідницької роботи за період 2003-2004 рр. / Секція істор. наук. - Донецьк: Вид-во ДОННУ, 2005. - С. 131-132.

10. Завадський В.М. Європейська інтеграція країн Балтії - крок за кроком // Этнические сообщества Украины: история, современность, будущее: Сб. ст./ Под ред. А.А.Дынгеса, С.Ю.Кузнецовой. - Донецк: Апекс, 2006. - С. 389-403.

11. Завадський В.М. Європейський досвід освіти: Балтійський варіант // Тенденції та перспективи сучасної університетської освіти: Матеріали науково-методичної конференції Донецького національного університету / За ред. акад. НАН України В.П.Шевченка. - Донецьк: Юго-Восток, 2006. - С. 199-201.