Формування європейської ідентичності. Логіка розвитку наднаціональної ідентичності, форматування європейської ідентичності в умовах кардинального перевлаштування геополітичного порядку. Створення наднаціонального символічного простору Європейського Союзу.
При низкой оригинальности работы "Європейська ідентичність: структурування смислового простору", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Європейська ідентичність: структурування смислового простору Алла Киридон Останнім часом спостерігається підвищений інтерес до загальної тематики європейської ідентичності. У статті з’ясовуються причин актуалізації проблеми; обґрунтовується використання концепту; розглядається його трактування в нормативно-правовому полі Європейського Союзу; осмислюється характер та механізми творення. Ключові слова: ідентичність, європейська ідентичність, національна ідентичність, Європейський Союз, глобалізація, цінності. М. Кастельс у образній науковій формі називає глобалізацію та ідентичність двома символами сучасності, силами, що структурують щойно народжуваний новий світ [1, c.14]. Це твердження влучно відображає, з одного боку, суть сучасних трансформаційних змін на просторі Європи, а, з іншого, зміст і направленість процесів конструювання європейської ідентичності. ідентичність європейський союз У нових умовах постає питання про характер і направленість вектору процесів розвитку сучасної Європи. Посутнім є те, що уявлення про ідентичність формується у процесі маркування назви - «європейська», яка вказує на просторову та культурну локалізацію проблеми. Різні експлікації феномену безпосередньо чи опосередковано знайшли висвітлення в роботах таких авторів: Т. Адорно, Дж. Алмонд, У. Альтерматт, Д. Арчібуті, Е. Балібар, У. Бек, С. Бенхабіб, Дж. Барбер, З. Бауман, У. Бек, П. Бергер, П. Бурдьє, М. Валлерстайн, М. Вінтл, Д. Вояковський, Ю. Габермас, С. Гантінгтон, М. Гібернау, Е. Гофман, Е. Гідденс, Р. Дарендорф, Е. Еріксон, М. Загар, П. Ґ. Кільманзеґґ, В. Кімлічка, П. Краус, М. Крепон, Т. Лукман, Р. Мейжр, І. Нойман, К. Помян, Е. Райтер, К. Рамфорд, П. Рікер, Р. Робертсон, Е. Сміт, М. Сорес, Ж.-К. Тебо, Ч. Тейлор, Д. Уельш, Е. Хобсбаум, К. Хюбнер, В. Хьосле, Р. Швед, П. Шеффер, Дж. Шоттер, Д. Якобс та ін. Ази, В. Андрусіва, В. Арбеніної, Ю. Арутюняна, Є. Афоніна, В. Воронкової, Т. Воропай, О. Горенка, Я. Грицака, В. Євтуха, С. Йосипенка, А. Киридон, М. Козловця, Н. Костенко, Г. Куц, С. Макєєва, А. Мартинова, Т. Метельової, Л. Нагорної, С. Оксамитної, Ю. Павленка, Н. Пелагеші, Н. Погорілої, А. Прилуцької, А. Ручки, Т. Рудницької, М. Рябчука, Є. Тихомирової, В. Трощинського, С. Трояна, В. Філіпчука, Л. Хашиєвої, В. Черниш, Е. Швачко, О. Шморгун, М. Шульги, О. Ярош та ін.). Принагідно зазначимо, що проблема ідентичності вельми важлива для Європейського Союзу, оскільки, як підкреслюють німецькі дослідники М. Яхтенфукс та Б. Колєр-Кох, Європейський Союз - це не лише інститут, що допомагає вдосконалити механізми вирішення спільних проблем та конфліктів, «Європейський Союз - це нормативний політичний устрій, що має вирішальний вплив на індивідуальне та колективне життя» [7, c.29]. Процес формування європейської ідентичності безпосередньо пов’язаний із традиційними та актуальними уявленнями про саму Європу та спільноту європейських громадян.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
