Європейські механізми боротьби із торгівлею людьми - Автореферат

Оскільки головними жертвами торгівлі людьми є жінки та дівчата, це поняття розглядається здебільшого як “торгівля жінками”, “торгівля жінками та дітьми” або “торгівля з метою сексуальної експлуатації”. Проте торгівля людьми є більш широким поняттям, що включає в себе також торгівлю мігрантами для патогенних підприємств, домашньої та сільськогосподарської праці, посередництво у насильницьких та фіктивних шлюбах, постачання молодих жінок для публічних будинків та стриптиз-клубів, дітей - з метою використання у жебрацтві, будь-якої особи - для вилучення та трансплантації органів. Торгівля людьми є злочином, який характеризується ознакою транскордонності, тобто процес вчинення цього злочину виходить за межі однієї держави, і набуває ознак злочину міжнародного характеру. Особливу увагу цим питанням приділяє Рада Європи, членом якої Україна є з 1995 р., що покладає на неї зобовязання привести своє законодавство у відповідність до стандартів Ради Європи в галузі прав людини і, зокрема, з питань запобігання торгівлі людьми. Внаслідок проведення міжнародних конгресів щодо боротьби з торгівлею людьми, в Росії, яка була їхньою учасницею, було опубліковано багато наукової літератури, присвяченої саме цим питанням, якими опікувалися, зокрема, С.К.У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, стан розробки цієї теми в науковій літературі, вказується на звязок дослідження з науковими програмами; сформульовано обєкт, предмет, мету і завдання дослідження; охарактеризовано використані методи, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, форма апробації, подані відомості про структуру та обсяг дисертації.Автором зроблений висновок, що першою в історичному плані набула поширення концепція, що розглядає торгівлю людьми виключно як торгівлю жінками та дітьми. При цьому в роботі відмічено, що на початку ХХ ст. злочин “торгівля людьми” розглядався виключно як “торгівля білими жінками”, тобто міжнародно-правовий захист мав надаватися лише жінкам білої раси, що позбавляло такого захисту представників інших рас. З метою приведення міжнародних норм у відповідність до реалій середини ХХ ст. органами ООН після Другої світової війни були проведені фундаментальні дослідження на предмет визначення ситуації з торгівлею людьми у світі. Отже, торгівля людьми є злочином, жертвами якого можуть стати в рівній мірі чоловіки, жінки та діти. У результаті проведеного аналізу наукової літератури, автор дійшов висновку, що основна дискусія точилася навколо питання, чи є торгівля людьми сучасною формою рабства.Аналіз цих документів надав автору підстави поділити їх на три групи: документи, присвячені боротьбі з торгівлею дітьми, документи щодо запобігання торгівлі людьми та документи щодо визнання протиправною комерціалізацію трансплантації органів людини. У процесі дослідження нормативно-правової бази Ради Європи у сфері запобігання та боротьби з торгівлею людьми зроблено висновок, що вона є досить розгалужена, однак реалізація цих документів без спеціальних механізмів не є ефективною. Серед інститутів Ради Європи питання запобігання торгівлі людьми покладені на Комітет Міністрів та Парламентську Асамблею, в рамках яких безпосередньо розробляються та приймаються документи, присвячені запобіганню торгівлі людьми. Органи Ради Європи уповноважені встановлювати лише певні стандарти запобігання та боротьби з торгівлею людьми, тому єдиним засобом реалізації заборони торгівлі людьми є право звернення потерпілої сторони зі скаргою до Європейського суду з прав людини в порядку ст. Гармонізації підлягають норми щодо визначення “злочину” торгівлі людьми, мінімальних строків покарань, які повинні бути передбачені в національному праві держав-членів за вчинення злочину торгівлі людьми, проведення діяльності щодо надання допомоги жертвам торгівлі людьми тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ