Єврейський кредитно-кооперативний рух в Україні (етнополітологічний аспект) - Автореферат

Кооперація як форма вирішення сукупністю індивідів спільних задач і реалізація у такий спосіб колективних і приватних цілей має тривалу історію. Вивчення етнічної кооперації як окремого різновиду цього загального явища відкриває можливість шляхом співставлення її з іншими видами наблизитися до розуміння спільних рис у цьому загальнолюдському явищі і в такий спосіб поповнити теорію суспільного розвитку закономірностями колективістської моделі людської реакції на соціальні та економічні виклики. Активізація кооперативного руху, у т.ч. єврейського, може суттєво наблизити подолання економічної кризи, поліпшити загальний соціальний стан суспільства, звільнити психологію єврейської та інших меншин від споживацьких настанов, зорієнтувати їх не так на державні або спонсорські кошти, як на власні сили, утверджуючи тим самим віру громадян у власну самодостатність і здатність самостійно вирішувати свої життєві проблеми і поліпшувати свої соціальні умови. Подальший розвиток кооперативного руху як форми економічного самозахисту громадян великою мірою визначатиметься наявністю науково-теоретичного узагальнення його досвіду, зокрема на прикладі історії єврейської кооперації в Україні, чим підтверджується наукова і практична актуальність проведеного дослідження. Крім того, дослідження мало безпосередній звязок з програмами Асоціації національно-культурних обєднань України, Центру єврейських досліджень Єврейського фонду України та Американського єврейського обєднаного розподільчого комітету "Джойнт".Тим самим поза увагою залишається те, що саме ці комерційні засади були корінною відмінністю між товариством взаємодопомоги і товариствами взаємного кредиту, а значна соціальна спрямованість в їхній діяльності дозволяє зарахувати ці одеські професійні спілки до перших товариств взаємного кредиту не тільки серед єврейського населення, а й в усій Російській імперії. Між тим, у роботах дослідників так званого дорадянського періоду, особливо на початку ХХ ст., коли єврейський кредитно-кооперативний рух став реальною силою, яка була здатна допомогти дрібним товаровиробникам успішно протидіяти могутнім конкурентам із числа приватних фірм чи посередницьких організацій, було проведено значно глибший аналіз діяльності згаданих товариств. Зака "Основные начала теории кредита и кредитной кооперации" (Пгд, 1919), "Кредитная кооперация в черте еврейской оседлости" (СПБ, 1911), "Ссудосберегательные товарищества в черте еврейской оседлости" (СПБ, 1910), "Кооперация среди евреев" (Л., 1925), а також звіти-огляди Єврейського колонізаційного товариства (ЄКТ): "Кредитна кооперація" (М., 1924) та "Промыслово-кредитная кооперация среди евреев за 1923-1927 годы" (М., 1928), у підготовці яких, крім самого Л.С Зака, брали участь також інші співробітники ЄКТ: П.М. Однак у цих працях головна увага була зосереджена на організаційній, економічній та господарській сферах діяльності товариств, і лише у першому з названих оглядів було зроблено спробу вивчити кредитну кооперацію як соціальне явище, з позицій кооперативних принципів , цінностей та ідеології. Під впливом ідеології іудаїзму наприкінці XIX - на початку XX ст. формувалися основні форми доброчинної діяльності євреїв: внутрішньообщинні благодійні товариства при релігійних закладах (переважно при синагогах, а також при молитовних будинках і школах); внутрішньообщинні (у великих населених пунктах) і міжобщинні професійні товариства (взаємної допомоги прикажчиків, взаємодопомоги та видачі безпроцентних позик ремісникам певної спеціалізації тощо), які виділяли кошти на доброчинну діяльність; доброчинні товариства при різних навчальних закладах (Талмуд-Торах, училищах, гімназіях); товариства опіки учнів, допомоги убогим учням, допомоги вчителям-євреям тощо; суто жіночі внутрішньообщинні доброчинні товариства (допомоги бідним породіллям, догляду бідних вдів, опіки наречених тощо); заклади соціальної допомоги дітям (опіки бідних дітей євреїв, дітей-сиріт, утримання дитячих притулків); внутрішньообщинні соціальні організації (товариства допомоги бідним євреям, товариства взаємодопомоги, безпроцентні благодійні ощадно-позичкові товариства, товариства трудової допомоги, товариства опіки хворих і одужуючих тощо); внутрішньообщинні будинки престарілих, притулки і нічліжні будинки; внутрішньообщинні лікарні (у великих населених пунктах), лікареньки й амбулаторії; внутрішньообщинні заклади громадського харчування (дешеві їдальні); поховальні братства (хоча до доброчинності у чистому вигляді їх можна було віднести далеко не завжди, оскільки часто вони перетворювалися на засіб особистого збагачення їхнього керівництва). єврейський кредитний кооперація громадаПрирода єврейського кредитно-кооперативного руху дорадянських часів полягала в умовах капіталістичної модернізації, яка мала місце в Російській імперії, та у спричиненою соціальними змінами класовій боротьбі. Соціально-економічні мотиви кооперування були для єврейської громади домінуючими по в

2. Основний зміст роботи