Якісна та кількісна оцінка еколого-економічних факторів, що впливають на формування ринкової вартості об’єктів нерухомості та визначення їх місця і впливу на різних ієрархічних рівнях. Науково-методичні підходи до розрахунку коригуючих коефіцієнтів.
При низкой оригинальности работы "Врахування факторів навколишнього середовища при оцінці нерухомості", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Розвиток ринкових відносин в Україні, зміни форм власності, формування ринку нерухомості, створення нового правового простору ставлять перед економічною наукою ряд задач, повязаних з розробкою, удосконаленням або адаптацією методологічних та науково-методичних підходів до оцінки вартості обєктів нерухомості. Як похідні від техніко-технологічного рівня виробництва, фактори стану навколишнього середовища, з однієї сторони, визначають рівень витрат в соціальній сфері, а з іншої - рівень витрат на доведення обєктів оцінки до вимог стандартів якості навколишнього середовища та вимог екологічної безпеки. В усіх випадках фактори навколишнього природнього середовища мають і будуть мати суттєвий вплив на ціну обєктів нерухомості. Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження полягає в обєктивній необхідності розробки науково-методичних підходів до врахування факторів навколишнього середовища при оцінці нерухомості, зокрема, визначення рівня витрат на доведення обєктів оцінки до вимог стандартів якості навколишнього середовища. Мета дисертаційної роботи полягає в аналізі діючих теоретичних та практичних положень щодо врахування екологічних факторів, розробці науково-методичних підходів до визначення динаміки факторів навколишнього середовища та їх врахування при оцінці ринкової вартості нерухомості, обґрунтуванні альтернативних варіантів урахування екологічних факторів.
Список литературы
Результати проведених дисертаційних досліджень опубліковані в 6 роботах (1 брошюра, 5 статтей в збірниках наукових праць) загальним обсягом 2,33 друк. арк., з яких особисто автору належить 1,33 друк. арк.
Структура і зміст роботи
Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
Матеріали дисертаціі викладені на 142 сторінках основного тексту, в 28 таблицях, 10 ілюстраціях, 4 додатках. Список використаних джерел складає 175 найменувань.
2. Основний зміст ринковий вартість нерухомість
У “Вступі” обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено мету та основні завдання дослідження, охарактеризована наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі “Врахування факторів навколишнього середовища при оцінці нерухомості як основа регулювання еколого-економічних відносин” на основі аналітичного огляду вітчизняної та зарубіжної наукової літератури та законодавчо-методичних актів зроблено висновок про необхідність вдосконалення методичних підходів до врахування факторів навколишнього середовища при експертній оцінці ринкової вартості нерухомості.
В роботі відмічається, що при обґрунтуванні методів оцінки обєктів нерухомості основоположним є поняття “ринкова вартість нерухомості”. Концепція ринку припускає властивість товарів та/або послуг переходити із рук в руки без надмірних обмежень діяння продавців та покупців. Головними загальновідомими чинниками функцінування ринку є попит, пропозиція та ціна.
Погоджуючись з визначенням провідних вчених та фахівців-оцінювачів що ціна - є історичним фактом, який відображає скільки було витрачено на купівлю схожих обєктів в минулих угодах, в залежності від фінансових можливостей, мотивів або особливих інтересів покупця і продавця, а вартість - це міра того, скільки гіпотетичний покупець буде в змозі заплатити за власність, яка оцінюється, в дисертаційному дослідженні дано визначення поняття “ринкова вартість обєкту оцінки”. Ринкова вартість - це найбільш вірогідна ціна обєкту, яку власник майна може отримати на конкурентному і вільному ринку, де продавець і покупець достатньо інформовані в усіх відносинах.
До завершення формування вторинного ринку нерухомого майна, поняття “ринкова вартість” має обмежене використання щодо обєктів оціночної діяльності і відноситься виключно до обєктів купівлі - продажу на вторинному ринку. В контексті процесів раздержавлення власності більш поширеним є поняття “приватизаційна вартість”, а у випадках безконкурентного викупу майна колективом орендаторів - “викупна вартість”.
На наш погляд, в основі визначення “приватизаційної вартості” обєктів повинні лежати слідуючі основоположні методологічні принципи: держава зацікавлена в максимально ефективному використанні майна, що приватизується;
будь-яка вартість повинна включати витрати минулих періодів, виражених в поточних цінах та прибуток, що забезпечує розширене відтворення;
у випадку приватизації на безконкурентній основі вартість обєкту повинна, як мінімум, рівнятися фонду відшкодування;
у випадку приватизації на конкурентній основі, крім прямих матеріальних витрат на відтворення обєкту у вартість необхідно включати і додатковий продукт у вигляді потенційного прибутку від експлуатації обєкту.
Із методологічних принципів видно, що як приватизаційна, так і ринкова вартість повинні враховувати повні витрати, які повязані з її формуванням. Під повними ми розуміємо витрати як у виробничій, так і в соціальній сфері. До витрат в соціальній сфері відносяться, насамперед, ті, що зумовлені впливом обєктів господарювання на елементи навколишнього середовища, в тому числі на людину. Виходячи з викладеного, слідує, що оцінка, яка виконана без врахування витрат в соціальній сфері буде не повною.
Постає питання: в якій мірі витрати в соціальній сфері будуть визначати ціну обєкту нерухомості?
Існує погляд, що вартість обєктів, які підлягають приватизації, слід розраховувати з врахуванням екологічних факторів шляхом додавання до балансової вартості основних засобів вартість нематеріальних активів, витрат, запасів, відновну вартість основних засобів та природоохоронні витрати. На наш погляд, таке тлумачення є не зовсім корректним і має ряд недоліків. Якщо розглядати тільки природоохоронні витрати, то при визначенні ринкової вартості нерухомості, в залежності від ситуації оцінки, вони можуть, як збільшувати, так і зменшувати ринкову вартість обєктів. Якщо ці витрати вже мали місце, вони мають ввійти до складу ринкової вартості обєкту, а якщо їх передбачається понести в майбутньому (тобто новим власником), то вони повинні відніматися від вартості обєкту. Причому, коли ми говоримо про природоохоронні витрати, розуміємо, що вони проявляються у всіх компонентах навколишнього середовища, а саме: повітря, вода, ґрунт.
В другому розділі “Науково-методичні підходи до врахування екологічних факторів при оцінці обєктів нерухомості” розглянуті науково-методичні підходи до врахування витрат на прородоохоронні заходи при оцінці вартості обєктів нерухомості в залежності від ефективності їх впровадження і очікуваних результатів.
Обґрунтування місця дисертаційного дослідження в загальній проблематиці оцінки ринкової вартості обєктів нерухомості визначено тим, що вартість нерухомості в обовязквому порядку повинна враховувати вартість реальних народногосподарських втрат, зумовлених забрудненням атмосфери, гідросфери, змінами природних ландшафтів та рельєфів. Саме це зумовлює розробку механізму врахування еколого-економічних факторів та обґрунтування його застосування, як в галузевому, так і в регіональному розрізах. На рис. 1 показана схема процесу оцінки із запропонованими варіантами можливих шляхів вирішення поставленої задачі. Варіант А характеризує територіальні та галузеві особливості обєкту оцінки, а також можливі джерела фінансування, варіант Б - рівень деталізації та джерела інформації про природоохоронні заходи.
Необхідність виконання стандартів якості, визначення характеру та ступеню забруднення навколишнього середовища, вивчення впливу викидів на здоровя людини, рослинний та тваринний світ, обєкти суспільної діяльності, дають можливість оцінити обєкт нерухомості з точки зору його впливу на навколишнє середовище, обґрунтувати вибір необхідних природоохоронних заходів, і, тим самим, змоделювати вплив витрат, повязаних з реалізацією природоохоронних заходів, на вартість обєкту оцінки.
Важливою умовою підвищення обєктивності і достовірності визначення найбільш вірогідної приватизаційної чи ринкової вартості промислових обєктів є оцінка їх еколого-економічного рівня. В рамках дисертаційного дослідження така оцінка полягає у визначенні впливу екологічних факторів на вартість обєктів нерухомості. Крім того, розглядаються науково-методичні підходи до оцінки витрат на втілення природоохоронних заходів, необхідних для доведення еколого-економічного рівня підприємства до вимог природоохоронних стандартів та норм екологічної безпеки.
В загальному вигляді вартість обєкту оцінки з врахуванням природоохоронних витрат, необхідних для доведення екологічного стану обєктів до вимог природоохоронних стандартів та норм екологічної безпеки в дисертаційній роботі пропонується визначати за формулою (1):
Рис. 1 Схема процесу оцінки з врахуванням екологічних факторів, регіональних та галузевих особливостей, можливих джерел фінансування, а також рівня деталізації та можливих джерел інформації про природоохоронні заходи
, (1) де Ц - найбільш вірогідна вартість обєкту оцінки;
Це - вартість обєкту, визначена експертним шляхом на підставі методичних підходів, що не враховують природоохоронні витрати;
Зпр - природоохоронні витрати, необхідні для доведення обєкту до вимог природоохоронних стандартів та норм екологічної безпеки для i-го середовища;
Кр - коефіцієнт, що враховуює регіональні особливості обєкту оцінки;
Кг - коефіцієнт, що враховуює галузеві особливості обєкту оцінки;
n - кількість спрямувань природоохоронних витрат: витрати на охорону атмосфери, витрати на охорону водного басейну, витрати на охорону земельних ресурсів від складування твердих відходів та ін.;
m - кількість складових регіонально-галузевих корегуючих коефіцієнтів.
Для інформаційного наповнення формули (1), нами отримані залежності типу “витрати-викиди” для різних компонентів навколишнього середовища та розраховані значення коригуючих коефіцієнтів, що дозволяють враховувати регіональні та галузеві особливості обєктів оцінки.
Природоохоронні витрати, необхідні для доведення екологічного стану обєкту до вимог природоохоронних стандартів та норм екологічної безпеки нами пропонується визначати за формулою: , (2) де З - розмір капітальних вкладень на зниження заданого обєму викидів, скидів;
Кі - коефіцієнт індексації вартості основних фондів природоохоронного призначення щодо рівня 1985 року; приймається на основі офіційних даних про порядок індексації основних фондів;
Кг - галузевий коригуючий коефіцієнт (див. табл. 1);
Квар - коефіцієнт, для переводу відносних одиниць в вартісне вираження;
Звід.б., Звід.пр. - відносний рівень питомих капітальних вкладень на знешкодження викидів, скидів при базовому та проектному ступені знешкодження відповідно;
Кз - коефіцієнт заміщення природоохоронних витрат (див. табл. 1);
DM - необхідне зниження викидів, скидів, т.
Коефіцієнт (Квар) був розрахований для електроенергетичної галузі. Галузевий коригуючий коефіцієнт (Кг) визначає відношення питомих атмосфероохоронних витрат в різних галузях народного господарства до показника питомих атмосфероохоронних витрат на знешкодження викидів в енергетиці. Тобто, за допомогою коефіцієнту (Кг) питомі показники атмосфероохоронних витрат, розрахованих для обєктів енергетики, приводяться до умов обєктів інших галузей.
Коефіцієнт заміщення природоохоронних витрат (Кз) визначає рівень компенсації витрат на втілення проектної технології за рахунок використання виробничих потужностей базової технології. Це дозволяє враховувати не абсолютний рівень витрат, а їх приріст, повязаний з втіленням проектної технології відносно базового варіанту. На базі фактичних даних проекто-кошторисної документації на спорудження нового атмосфероохоронного устаткування і даних про залишкову вартість частини обладнання по технології, що замінюється, розраховується можливе зниження витрат у вигляді коефіцієнту (Кз).
Таблиця 1. Значення коригуючих коефіцієнтів
Галузь Значення коефіцієнтів
Кг Кз
Електроенергетика 1 0,5-0,7
Вугільна промисловість 2,0 0,4-0,5
Чорна металургія 1,2 0,6
Хімія та нафтохімія 12,3* 0,3-0,4
Важке та енергетичне машинобудування 2,8 0,5-0,6
Приборобудування 1,6 0,4
Автомобільна промисловість 2,2 0,5
Сільськогосподарське машинобудування 3,4 0,4-0,6
Промисловість будматеріалів 4,8 0,3-0,4
Легка промисловість 0,9 0,3-0,5
Харчова промисловість 0,7 0,3-0,5
Сільське господарство 1,2 0,4-0,6
Транспорт 1,13 0,5
* Коефіцієнт виражає ріст комплексних (природоохоронних та технологічних) витрат.
Відносний рівень витрат (Звід.б.) та (Звід.пр.) визначається як функція від базового та проектного рівня знешкодження викидів. Такі функціональні залежності були отримані на підставі обробки статистичних даних про витрати при зміні ступеню знешкодження викидів. Залежності були отримані для типових технологій знешкодження (табл. 2).
Таблиця 2. Залежності для розрахунку відносного рівня атмосфероохоронних витрат
Речовина Технологія знешкодження Залежність для визначення Звід* Знешкодження викидів Е, %
SO2 Комплексна 75 - 98
NOX Некаталітичні 20 - 30
Каталітичні 31 - 50
Комплексна 51 - 80
Попіл,пил Комплексна 61 - 93,5
* В формулах Е - рівень знешкодження викидів, %.
На основі статистично-аналітичних даних про витрати на введення в дію очисних споруд стічних вод від їх потужності та технології очистки, отримані залежності для розрахунку повної відновної вартості нафтоуловлювачів, станцій технічної очистки та насосних станцій (табл. 3).
Таблиця 3. Залежності для розрахунку повної відновної вартості (ПВВ) очисних споруд стічних вод, для доведення обєктів до екологічно безпечного рівня
Очисні споруди Технологія знешкодження Залежність для визначення ПВВ*
Нафтоуловлювачі Комплексна
Станція технічної очистки Комплексна
Станція насосна Комплексна
* В формулах П - потужність очисних споруд, л/сек, м3/добу, т/добу, м3/год.
Невирішеними в практиці експертної оцінки, на наш погляд, є проблеми врахування регіональних особливостей обєктів нерухомості. В дисертаційній роботі запропоновані науково-методичні підходи до розрахунку інтегрального коефіцієнту, що враховує регіональні особливості обєкту оцінки (Кр): , (3)
де К1 - коефіцієнт, що враховує різницю вартості будівельно-монтажних робіт (БМР) в регіоні щодо вартості БМР в Україні;
К2 - коефіцієнт, що враховує місцерозташування обєкту оцінки в межах області щодо базового типу населених пунктів;
К3 - коефіцієнт, що враховує зональні фактори місцерозташування обєкту оцінки та динаміку вартості будівництва в залежності від рівня розвитку будівельної бази;
К4 - районна поправка, що враховує різницю в кошторисній вартості капітального будівництва в Україні щодо базисного регіону, визначається на підставі офіційних нормативних актів.
Коефіцієнт (К1) дозволяє враховувати різницю у вартості будівельно-монтажних робіт на конкретному обєкті оцінки і середніми показниками по Україні. Така різниця обумовлена різним рівнем по регіонах середньомісячної заробітної плати, різною вартістю будівельних матеріалів, різним рівнем витрат на обслуговування (пальне, запчастини та ін.). В дисертаційній роботі коефіцієнт (К1) пропонується визначати за формулою:
(4) де Kl - значення локального коефіцієнту, що враховує відмінності l-го фактору вартості БМР, визначеного для конкретного обєкту оцінки, в порівнянні з відповідними середньозваженими показниками по Україні;
цl - питома вага вартісних складових БМР.
Слід зазначити, що коефіцієнт (К1), розрахований для областей України, може змінюватися з часом в залежності від зміни соціально-економічних показників. Тому, його пропонується розраховувати на підставі поточних офіційних статистичних даних. В табл. 4 наведені значення локальних та інтегрального (К1) коефіцієнту.
Таблиця 4. Значення коефіцієнту, що враховує різницю вартості будівельно-монтажних робіт в регіоні щодо вартості БМР в Україні (К1) *
Регіон (область) Числові значення локальних коефіцієнтів К1
Кз.п. Км.м. Кмат. Кн.в. Кп.н.
1 2 3 4 5 6 7
Україна 1 1 1 1 1 1
Вінницька 0,833 1,044 0,987 1,033 0,921 0,979
Донецька 1,195 1,135 1,109 0,938 0,921 1,065
Київська 1,101 0,878 0,969 0,981 0,921 0,964
Луганська 1,00 1,038 1,005 0,951 0,921 0,987
Полтавська 1,043 0,972 1,052 0,931 0,921 1,016
Сумська 0,934 1,055 1,189 1,076 0,921 1,125
Тернопільська 0,739 1,101 0,958 1,151 0,921 0,971
Харківська 0,956 0,894 1,077 1,134 0,921 1,050
* Розраховано станом на друге півріччя 1998 року.
Кз.п. - коефіцієнт, що враховує відношення рівня середньомісячної заробітної плати в регіоні до середньозваженого значення в цілому по Україні;
Км.м. - коефіцієнт, що враховує відношення витрат на обслуговування машин та механізмів в регіоні до середньозваженого значення в цілому по Україні;
Кмат. - коефіцієнт, що враховує відношення вартості БМР в регіоні до середньозваженого значення в цілому по Україні;
Кн.в. - коефіцієнт, що враховує накладні витрати;
Кп.н. - коефіцієнт, що враховує планові накопичення.
В дисертаційній роботі розглянуто економічний зміст коефіцієнту (К2) та запропоновано його значення для всіх типів населених пунктів. Цей коефіцієнт дозволяє враховувати різний рівень соціально-економічного розвитку населених пунктів в залежності від чисельності населення. Згідно типу населених пунктів за адміністративним статусом, народногосподарськими функціями та чисельністю населення, коефіцієнт (К2) може набувати значення від 0,833 до 2,5. За базу, коли К2 = 1, приймались міста обласного підпорядкування, переважно - центри адміністративних районів з населенням 20-50 тис. чол.
Коефіцієнт (К3) визначається як добуток двох коефіцієнтів: перший - (Кбуд) враховує зміну вартості окремих видів міського будівництва в залежності від рівня розвитку будівельної бази і визначається на підставі табл. 5.
Таблиця 5. Значення коефіцієнту, що враховує зміну вартості окремих видів будівництва в залежності від рівня розвитку будівельної бази (Кбуд)
Вид міського будівництва Міста з числом мешканців, тис. чол. до 20 20-50 50-100 100-250 250-500 500-1000 1000 та більше
Примітка. До рисочки наводяться показники для нових міст, після рисочки - для тих, що склались. За одиницю приймаються показники вартості будівництва для нових міст з числом мешканців 250-500 тис. чол., для тих, що склались - 1000 тис. чол. та більше.
Другий - враховує місцерозташування обєкту оцінки в межах зон містобудівної цінності. Значення цього коефіцієнту в залежності від розташуння обєкту оцінки в різних зонах набуває значення: I зона - 1,76, II зона - 1,4, III зона - 1, IV зона - 0,696, V зона - 0,496, VI зона - 0,296. Ці коефіцієнти, та коефіцієнти, наведені в табл. 5 необхідно перераховувати відповідно до змін соціально-економічної ситуації.
У третьому розділі “Науково-практичні аспекти врахування екологічної складової при оцінці нерухомості” відмічено, що числове значення інтегрального коефіцієнту (Кр) залежить від значень локальних коефіцієнтів (К1) і (К4), які однакові в межах області, та значень коефіцієнтів (К2) і (К3), що визначаються для окремого населеного пункту та окремого обєкту нерухомості. На прикладі Сумської області розраховано числове значення складової (добуток К1???К2???К4) інтегрального коефіцієнту (Кр) для населених пунктів - центрів адміністративних районів (табл. 6).
Таблиця 6. Значення складової (К1,2,4) інтегрального коефіцієнту (Кр) для населених пунктів Сумської області
Населений пункт Числові значення локальних коефіцієнтів К1,2,4
К1 К2 К4
Суми 1,125 1,666 0,94 1,762
Охтирка 1,125 1,166 0,94 1,233
Білопілля 1,125 1,000 0,94 1,058
Буринь 1,125 0,833 0,94 0,881
Глухів 1,125 1,000 0,94 1,058
Конотоп 1,125 1,166 0,94 1,233
Кролевець 1,125 1,000 0,94 1,058
Ромни 1,125 1,166 0,94 1,233
С.-Буда 1,125 0,833 0,94 0,881
Тростянець 1,125 1,000 0,94 1,058
Шостка 1,125 1,166 0,94 1,233
Отримані коефіцієнти дозволяють коригувати як ринкову вартість обєкту нерухомості, так і розмір інвестиційних зобовязань, необхідних для виконання вимог приватизації обєкту.
Згідно з “Методикою оцінки вартості майна при приватизації”, обовязковою умовою проведення конкурсу по продажу обєктів малої приватизації є визначення розміру інвестиційних зобовязань. При чому критерієм конкурсного відбору є не ціна продажі обєкту (вона однакова для всіх учасників конкурсу), а величина та очікувана ефективність виставлених інвестиційних зобовязань. Основна мета проведення конкурсу інвестиційних зобовязань - це “здешевлення” процедури приватизації, підвищення привабливості обєктів, та зацікавленість покупців із стимулюванням їх активності та підприємництва. На наш погляд, такі принципи повині бути закладені і на вторинному ринку нерухомості. Якщо природоохоронне інвестування вже мало місце з боку продавця, то ринкова вартість обєкту збільшується на величину інвестицій, а якщо ці витрати має понести покупець, то відповідно і ринкова вартість обєкту має це врахувати.
В дисертаційній роботі зазначається, що окрім інвестицій на проведення реконструкції та капітального ремонту, технічного переобладнання, створення нових робочих місць, та ін., першочерговими інвестиціями мають бути ті, які направлені на доведення обєкту нерухомості до екологічно безпечного рівня. Величину таких витрат пропонується визначати по залежностях, наведених в табл. 2 та табл.3. В залежності від інвестиційної привабливості регіонів України досліджено динаміку локального коефіцієнту (К1), та визначено що для: регіонів, приорітетних по інвестиційній привабливості
0,964 ? К1 ? 1,065;
регіонів з достатньо високою інвестиційною привабливістю
0,987 ? К1 ? 1,073;
регіонів з середньою інвестиційною привабливістю
0,937 ? К1 ? 1,125;
регіонів з низькою інвестиційною привабливістю
0,926 ? К1 ? 1,061;
Окрім проблем, повязаних з врахуванням екологічних факторів при оцінці нерухомості, в дисертаційній роботі розглянуті можливі джерела інформаційно-статистичного забезпечення розрахунків та запропоновано форму звітності про екологічний стан підприємств, яка повинна заповнюватися на запит оціночної фірми органами управління підприємством, а зміст наповнення якої є необхідним і достатнім для проведення обєктивної оцінки.
Висновки
Вивчення теоретичних матеріалів та узагальнення отриманих практичних результатів, викладених у дисертації, дозволили зробити наступні висновки: з розвитком експертної оцінки нерухомості, гостро постала проблема втілення в практику науково-методичних розробок щодо врахування еколого-економічних факторів;
на основі наявних теоретичних і практичних розробок виконано системний аналіз еколого-економічної сутності категорії “ринкова вартість нерухомості”, обґрунтовано її тлумачення для різних випадків оцінки нерухомості та визначено роль і місце в перехідний період розвитку економіки України;
запропоновані науково-методичні підходи до визначення якісного та кількісного складу факторів навколишнього середовища та рентоформуючих факторів, які ґрунтуючись на системності визначення та специфічності місцерозташування обєктів оцінки, дають змогу відокремлювати екологічні фактори із загальної кількості факторів, що впливають на вартість нерухомості;
отримані функціональні залежності відносного рівня природоохоронних витрат від ступеню знешкодження викидів, та залежність повної відновної вартості очисних споруд від їх потужності, які відрізняються тим, що маючи достатній рівень вірогідності і не обважені у зручності використання, ґрунтуються на простій інформаційній базі;
обґрунтовані науково-методичні підходи до визначення рівня природоохоронних витрат, необхідних для доведення обєктів нерухомості до вимог стандартів якості навколишнього середовища;
отримані регіонально-галузеві коригуючі коефіцієнти ринкової вартості, які без додаткових розрахунків можуть бути використані в практиці експертної оцінки при врахуванні індивідуальних особливостей обєктів нерухомості;
запропоновані науково-методичні підходи до оптимізації розміру інвестиційних зобовязань, необхідних для додержання вимог приватизації обєктів та направлених на відшкодування збитків, заподіяних навколишньому середовищу.
Отримані в роботі результати можуть бути використані: Кабінетом міністрів України, місцевими виконавчими органами, керівництвом підприємств, установ та організацій при визначенні стратегії і тактики в процесі приватизації, оренди та купівлі-продажу майна;
Верховною радою України при розробці законодавчих актів в галузі природокористування, оціночної діяльності та інвестування промисловості;
Українським товариством оцінювачів та його регіональними відділеннями в частині удосконалення практики експертної оцінки обєктів нерухомості та розробки відповідних методичних рекомендацій;
територіальними органами влади при визначенні розміру витрат на природоохоронні заходи;
керівництвом банків для вдосконалення методів визначення заставної вартості обєкту при оформленні кредитних угод.
Список опублікованих праць
1. Телиженко А.М., Луговой В.В., Пунько В.Н. Методические аспекты оценки размера инвестиций, необходимых для выполнения условий приватизации объектов: - Сумы: ИПП “Мрия-1” ЛТД, 1998. - 12 с. (Особисто автора 0,37 друк. арк.).
2. Пунько В.Н. Проблемы учета экологических факторов как неотъемлемой части рыночной стоимости недвижимости // Актуальные проблемы приватизации и оценки имущества. Сб. науч. тр. - Сумы: ИИЦ УАБД, 1997. - С. 140-144.
3. Пунько В.Н. Оценка размера инвестиций необходимых для выполнения условий приватизации объектов // Вісник УАБС. - 1997. - № 2. - С. 97-102.
4. Телиженко А.М., Семененко Б.А., Пунько В.Н. Учет атмосфероохранных затрат при оценке стоимости промышленных объектов // Вісник СУМДУ. - 1998. - № 1(9). - С. 140-144. (Особисто автора 0,14 друк. арк.).
5. Пунько В.Н., Гливенко С.В. Актуальные проблемы учета экологических факторов при оценке недвижимости // Вісник СУМДУ. - 1998. - №3 (11). - С. 104-109. (Особисто автора 0,11 друк. арк.).
