Впровадження технології вирощування нуту в умовах ПСП "Зоря" Снігурівського району Миколаївської області" - Курсовая работа

2.3 Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства Аналіз рільництва та стану вирощування культури в господарстві 3.1 Стан сівозмін господарства 3.2 Структура посівних площ і врожайність сільськогосподарських культур Проект заходів підвищення врожайності ґрунтуУ структурі рослинних білкових ресурсів України однорічні зернобобові займають важливе місце. Однак ця територія характеризується частими посухами в літній період, що призводить до значного зниження врожаю усіх сільськогосподарських культур. Тому тут особливої цінності набуває жаро-та посухостійка культура - нут. Найбільш ранні знахідки насіння нуту в Туреччині датуються 5450 р. до н.е., а в Індії його культивували 2000 років до н.е. У теперішній час нут займає третє місце у світі серед зернобобових культур за посівними площами, поступаючись лише сої і квасолі.Зернобобові культури відіграють вирішальну роль у світовому виробництві рослинного білка для потреб харчової промисловості та комбікормів [1]. Крім вирішення проблеми кормового білка, зернобобові культури відіграють важливу роль у сталому розвитку агроекосистем у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України [2, 3]. Проте, сучасна тенденція зміни клімату в бік потепління потребує перегляду не тільки технологічних прийомів вирощування зернових і зернобобових культур (строків та способів сівби, норм висіву, догляду за посівами тощо), але й пошуку більш адаптованих культур до змін клімату, що суттєво впливатиме в цілому на зернове господарство України [4]. Однією із перспективних зернобобових культур в умовах Степу в найближчі роки може стати нут звичайний, який за агробіологічною та господарською характеристиками, в змінених агрокліматичних умовах може забезпечити стале виробництво харчового і кормового білка.У культурі вирощують тільки один ВИДCICERARIETINUML., який у дикій природі не зустрічається.Серед зернобобових культур нут відноситься до найбільш посухо-жаростійких, його вирощують навіть поблизу кордонів напівпустель, тому що добре переносить повітряну посуху [6]. Між кольором квіток і насіння існує кореляція, як правило, світле насіння формується на рослинах з білими квітками, темне - з рожевими або фіолетовими. Насіння - нуту характеризується наявністю носика, поверхня зморшкувата або гладка. Колір кожури насіння може бути білим, жовтим, рожевим, сірим, зеленим, світло-коричневим, коричневим, чорним або темно-коричневим, рідко зустрічаються сорти зі строкатим насінням. Таким чином, нут найкраще всього розміщати у ланцюгу сівозміни «озима пшениця (ячмінь) - нут - озима пшениця», який відзначається високим економічним ефектом.У 2012 році найбільша кількість опадів була у червні - 101 мм, а найменша у листопаді - 3,6 мм, кількість опадів за вегетацію вики ярої була - 267 мм, а за рік - 451 мм. У 2014 році найменша кількість опадів була у грудні - 3,3 мм, а найбільша у липні - 12 мм, кількість опадів за вегетацію вики ярої була - 260,2 мм, а за рік - 487 мм. Перехід до літнього періоду відбувається з настанням середніх добових температур 15° С (7 травня) та припиненням заморозків в повітрі та на грунті. Отже, клімат зокрема співвідношення тепла і вологи, впливає на формування різних типів ґрунтів. Таким чином, нут найкраще всього розміщати у ланцюгу сівозміни «озима пшениця (ячмінь) - нут - озима пшениця», який відзначається високим економічним ефектом.

Зміст

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Походження, поширення і сільськогосподарське значення нуту

1.2 Морфо-біологічні особливості нуту

1.3 Технологія вирощування

1. Бабич А. О. Проблеми білка і вирощування зернових бобових культур / Кормові і білкові ресурси світу. К: 1995. С. 176-180.

2. Петриченко В. Ф. Бобові культури і сталий розвиток агроекосистем / В. Ф. Петриченко, В. Ф. Камінський, В. П. Патика // Корми і кормовиробництво. 2003. Вип. 51. С. 3-6.

3. Січкар В. І. Роль зернобобових культур у вирішенні білкової проблеми в Україні / В. І. Січкар // Корми і кормовиробництво. 2004. Вип. 53. С. 110- 115.

4. Адаменко Т. Зміна агрокліматичних умов та їх вплив на зернове господарство / Т. Адаменко // Агроном. 2006. № 3. С. 12-15.

5. Бушулян О. В. Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощування: Монографія / О. В. Бушулян, В. І. Січкар. Одеса, 2009; 248 с.

6. Прянишников Д. Н., Якушкин И. В. Нут // Растения полевой культуры / Д. Н. Прянишников, И. В. Якушкин. М.: 1935. С. 316-318.

7. Бабич А. О. // Зернобобові культури // Довідник агронома / А. О. Бабич, Г. П. Квітко, Д. П. Беліченко, М. П. Бойко. К.: 1985. С. 166-172.

8. Боднар Г. В. Нут // Зернобобовые культуры / Г. В. Боднар, Г. Т. Лавриненко. М.: 1977. С. 158-162. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 75 119.

9. Утеуш Ю. А. Нут // Кормові ресурси флори України / Ю. А. Утеш, М. Г. Лобас. К.: 1996. С. 79-80.

10. Томмэ М. Ф. Перевариваемость кормов / М. Ф. Томмэ, Р. Ф. Мартыненко. М.: "Колос". 1970. С. 316-318.

11. Дідович С. В. Формування та функціонування симбіозу Mesorhizobiumciceri - Cicerarietinum в агроценозах південного Степу України: автореф. Дис.. на здобуття наукового ступеня канд. с.-г. наук: спец. 03.00.07. "Мікробіологія" / С. В. Дідович. Чернігів. 2007. 22 с.

12. Дідович С. В. Ефективність біологічних заходів при вирощуванні нуту в агроценозах Степу України / С. В. Дідович, О. Ю. Бутвіна, О. А. Пархоменко // Корми і кормовиробництво. 2010. Вип. 66. С. 151-157.

13. Колісник С. І. Бактеріальні добрива для оптимізації азотного і фосфорного живлення сої, нуту, гороху, чини і сочевиці / С. І. Колісник, С. Я. Кобак, С. В. Дідович, М. П. Саєнко // Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 73. С. 145-151.

14. Паштецький В. С. Технологія ефективного насінництва нуту в зоні Степу України / В. С. Паштецький, О. П. Пташник, С. В. Дідович // Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 74. С. 29-35.

15. Бушулян О. В. Рекомендації з вирощування нуту в південному Степу України / О. В. Бушулян // Посібник Українського хлібороба. Науково- практичний щорічник. К.: 2012. том. 2. С. 304-307.

16. Методика державного сортовипробовування сільськогосподарських культур. К: Вип. 1. 2000. 100 с.

17. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. М: «Агропромиздат» - 1985-351 с.