Впровадження інтерактивних технологій навчання в навчальних процесах вищої школи - Контрольная работа

Сьогодні вищі навчальні заклади готові впроваджувати сучасні педагогічні технології, популярними серед яких е компютерне та дистанційне навчання, навчання із залученням інтерактивних методик, навчання за технологією тренінгу. Сьогодні намітився перехід від авторитарної педагогіки до гуманістичного розвитку особистості, від накопичення знань - до вміння оперувати знаннями, від "одноразової" освіти - до безперервної, від поточної організації навчання - до індивідуальної. Педагоги, психологи, методисти фахових дисциплін відчувають потребу у впровадженні таких методик, які б допомогли реалізації особистісного підходу до студента. Сьогодні вже неможливо викладати дисципліни традиційно, коли у центрі навчального процесу знаходиться викладач, а студенти мовчки сприймають матеріал, слухають пояснення на лекціях або звітують на семінарських і практичних заняттях, виконують контрольні завдання, складають заліки, іспити, одержують оцінки за ті знання і навики, які набули у процесі навчання. Підхід до учня, який знаходиться у центрі процесу навчання, ґрунтується на повазі до його думки, на спонуканні до активності, на заохоченні до творчості, добре відомий ще з праць Л.Учні мали можливість обирати зміст заняття, варіювати предмети. Кожна з них конкретизувалася на окремій картці у формі короткого письмового завдання з постановкою запитань і визначення джерел, де учні можуть знайти відповіді на поставлені питання. Кожен учень складав з учителем контракт про самостійне опрацювання матеріалу у визначений час. Виконувалося завдання в доступному для кожного темпі самостійно або у групі (по 3-5 учнів). Основною навчальною одиницею учнів, які вивчають матеріал і виконують завдання, була бригада (група, ланка).«interact» («inter» - «взаємний», «act» - «діяти»). М.Кларін, розглядаючи проблеми інтерактивного навчання, стверджує, що «це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка включає конкретні цілі, а саме створення комфортних умов навчання, за допомогою яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання». Ю.Фокін, розглядаючи використання інтерактивних методів навчання, дає їм таке трактування: «Інтерактивні методи навчання орієнтовані на більш широку взаємодію учнів не тільки з вчителем, але й друг з другом і на домінування активності учнів в процесі навчання». Вчитель також розроблює план уроку (інтерактивні вправи і завдання, в ході яких учень вивчає матеріал). Інтерактивні методи можуть застосовуватися при організації викладачем наступної роботи із студентами: організація тематичних занять; організація тимчасових творчих колективів при роботі над навчальним проектом; формування портфоліо студента; організація дискусій і обговорень спірних питань, що виникли в колективі; для створення освітніх ресурсів (курсів лекцій, тренінгових матеріалів, дипломних робіт, творчих робіт, аудіо і відеоматеріалів і ін.) Для вирішення навчальних завдань викладач використовує наступні інтерактивні форми: використання кейс-технологій; проведення відео конференцій; «круглих столів»; «мозковий штурм»; дебати; фокус-групи; ділові і рольові ігри; case-study (аналіз конкретних, практичних ситуацій); навчальні групові дискусії; тренінги. Під тренінгами розуміють таке навчання, при якому основна увага приділяється практичному опрацюванню вивчаємого матеріалу, коли в процесі моделювання спеціальних завдань-ситуацій студенти мають можливість розвити і закріпити необхідні знання і навички, змінити ставлення до свого досвіду і використаним в ході роботи підходам.Якщо акцентувати увагу на методах навчання у вищій школі, то їх визначають, як “засоби взаємоповязаної діяльності викладача і студента, спрямованої на вирішення завдань навчання, виховання і розвитку”. У сучасній освіті лекції посідають суттєве місце у навчальному процесі вищої школи, тому від педагога вимагається наблизити навчальний процес до умов професійної діяльності, сприяти обмінові знаннями, досвідом, щоб не утверджувалася думка, що лекція привчає до пасивного, некритичного сприйняття чужих думок. Іншими засобами інтерактивного навчання на лекціях-бесідах є використання методу “Логічний ланцюжок”, коли студенти у ході діалогу виявляють своє розуміння певних понять, розширюють його у процесі отримання нової наукової інформації на лекції, встановлюють логічні взаємозвязки між новими і усталеними поняттями та рефлексують свій рівень засвоєння нового матеріалу. Проблемність лекції досягається послідовним створенням проблемної ситуації певної трудності, яку студенти не в змозі подолати за допомогою наявних знань, а тому мотивується посилена навчально-пізнавальна активність і діяльність у напрямку отримання нових знань, що вивчаються на лекції і становлять інтерес для майбутньої професійної діяльності. Основними засобами використання інтерактивного методу “аналіз конкретних ситуацій” на лекціях є банк кейсів, що ілюструють проблему, шляхи її вирішення або концепцію в цілому, відеокліпи, методичні реком

Зміст

Вступ

1. Інтерактивні технології навчання на сучасному етапі

1.1 Історія виникнення інтерактивних методик

1.2 Поняття та види інтерактивного навчання

1.3 Порівняльний аналіз традиційного та інтерактивного методів навчання

2. Засоби інтерактивних технологій у традиційному навчанні

2.1 Інтерактивні методи в традиційній лекційно-семінарській формі навчання

2.2 Можливості ділової гри в активізації навчально-професійної діяльності майбутніх юристів

Висновки

Використана література