Розвиток форм організації навчання в педагогічній науці. Сутність, визначення і типологія нетрадиційного уроку. Методика організації і проведення нетрадиційних уроків. Використання нестандартних уроків з історії у середніх класах загальноосвітньої школи.
Сучасна освітня ситуація характеризується становленням гуманістичної парадигми, яка має інші, відмінні від традиційних, підходи до організації навчального процесу, засновані на концепції особистісно-орієнтованого навчання. Класно-урочна система навчання, відігравши у свій час надзвичайно прогресивну роль, поступово закостеніла, припинила розвиватися і фактично почала гальмувати подальший розвиток системи навчання. В нових умовах, коли метою освіти проголошується всебічний розвиток особистості як найвищої цінності, урок у сучасному його закостенілому вигляді став перешкодою на шляху виконання поставленої мети. Проте погляди педагогів на нестандартні уроки розбігаються: одні бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи, а інші, навпаки, вважають такі уроки небезпечним порушенням педагогічних принципів, вимушеним відступом педагогів під натиском ледачих учнів, які не бажають і не вміють серйозно працювати. Проблема впровадження нетрадиційних уроків у навчальний процес досить широко розглядається у педагогічній науці і практиці.Форма організації навчання - спосіб організації навчальної діяльності, який регулюється певним, наперед визначеним розпорядком; зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у визначеному порядку і певному режим [5, с. Загальноприйнятими є колективна форма навчання - уроки у школі, лекції та семінарські заняття у вузі, екскурсії, факультативні заняття тощо та індивідуальна форма навчання - самостійна робота, дипломні та курсові проекти тощо, які суттєво відрізняються за ступенем самостійності пізнавальної діяльності учнів і ступенем керівництва навчальною діяльністю з боку викладача. Згідно з нею учитель займається з групою дітей (10-15 осіб), навчальна робота має індивідуальний характер, оскільки діти різного віку неоднаково підготовлені. Учитель по черзі опитує кожного учня, пояснює новий матеріал, дає індивідуальні завдання. З метою удосконалення класно-урочної системи у ній пропонувалося здійснити індивідуалізацію навчання, розділивши навчальний час на дві частини: для проведення звичайних уроків, на яких учитель працює з усім класом, для індивідуальних занять з учнями, які не встигають і відчувають труднощі в засвоєнні матеріалу, або з тими, хто побажає глибше оволодіти певними знаннями й уміннями.Творчий учитель постійно шукає шляхи вдосконалення уроку. Проблемним є питання оптимального відбору змісту навчального матеріалу до уроків, оскільки й досі бракує досконалих підручників з багатьох навчальних дисциплін. Великої ваги набула проблема активізації пізнавальної діяльності на уроках з використанням активних методів навчання, виконання учнями різних видів самостійної роботи, творчих і дослідницьких завдань. Урок, який не вкладається в рамки виробленого й сформульованого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи - нестандартний. Нестандартний урок - передусім творчість, самобутність, навіть мистецтво педагога, вчителя - майстра, який застосовує нетрадиційні форми роботи з учнями, використовує індивідуальні, часто саморобні (і тим найбільш корисні для учнів) дидактичні матеріали, дедалі більше урізноманітнюючи й удосконалюючи їх.Нестандартні уроки сприяють насамперед підвищенню інтересу учнів до навчання, розкриттю творчих можливостей учнів, розширенню світогляду школярів під час роботи з додатковою літературою тощо. Проте на основі типових, спільних рис таких уроків ми зробили спробу виділити основні етапи їх підготовки та проведення і дати методичні рекомендації щодо організації нестандартних занять. Під час вибору форм навчальної роботи на уроці слід ураховувати два головні фактори: особливості та можливості обраної форми уроку, характеристики класу (в тому числі, які форми навчальної роботи індивідуальна, колективна, фронтальна та як часто застосовувались у даному класі). У розробці та підготовці нетрадиційного уроку можуть брати участь: Учитель (група вчителів): він пише сценарій уроку, підбирає завдання, критерії оцінки завдань і діяльності учнів; розподіляє ролі між учнями і т.д. Учитель і група учнів: таку саму роботу, що і в першому випадку, виконують учитель і не багаточисельна група учнів, склад якої визначається, як правило, вчителем у залежності від цілей та обраної форми уроку й індивідуальних особливостей учнів.Коли пятикласники вперше переступають поріг кабінету історії, вчитель прагне зацікавити їх, пробудити інтерес. Уроки-змагання можуть бути різними за змістом, за організацією та структурою, але при цьому завжди потрібний поділ класу на команди, котрі виконують раніше підготовлені вчителем або іншими учнями завдання. Наприклад, учням пропонується визначити позитивні та негативні сторони спартанського побуту, відповісти на запитання, поваги чи засудження заслуговує задоволення державою вимоги «Хліба та видовищ» в Стародавньому Римі, оцінити переваги та недоліки Івана Калити як правителя Московського князівства. Ціль уроку
План
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи дослідження
1.1 Розвиток форм організації навчання в педагогічній науці
