Теоретичні аспекти дослідження проблеми впливу життєвих ситуацій на психічний стан особистості. Психічні стани особистості в різних ситуаціях життєдіяльності. Зміст та підходи до класифікації психічних станів особистості, негативні психічні стани.
Наш час, коли швидко змінюються соціальні та економічні умови життя та змінюється саме суспільство, набувають змін і соціальні норми, які діють у ньому. Їх розвязання передбачає аналіз проблем, повязаних зі специфікою впливу життєвих ситуацій на психічні стани особистості. Психічні стани, як базове поняття, стали вперше предметом системного наукового аналізу у дослідженнях М.Д. Левітова. Очевидна теоретична і практична значущість проблеми, недостатній рівень її вивчення та перспективність і визначили тему курсової роботи: “Вплив життєвих ситуацій на психічний стан особистості”. Здійснити теоретичний аналіз категорії психічних станів, а також особливостей походження, розвитку та критеріїв диференціації психічних станів особистості.Кожний стан тимчасовий, його може змінити інший. Кожний стан - наприклад, тривога і замисленість, за певних умов може бути і оперативним (нестійким), і поточним (тривалим), і перманентним (хронічним). Кожен зі станів має свій континуум виявів і набір ознак (рівень усвідомленості, домінування психічних процесів, тривалість, адекватність чи неадекватність ситуації тощо). Щодо домінування психічних процесів за їх складністю і довільністю, то ці стани розміщуються від афекту, де домінують емоції, до настрою і до пристрасті як єдності емоції і волі. Залежно від роду занять особистості психічні стани поділяють на стани у навчальній, трудовій, бойовій, побутовій, екстремальній та інших видах діяльності.Непідготованість людини до дій в умовах водної стихії, наприклад, викликала іноді в моряків під час виконання завдань із забезпечення живучості корабля у морі - у морському десанті, у танкістів - при підводному водінні танків, у мотострільців - під час форсування водних перешкод, спричинює водобоязнь - специфічну форму страху, що сковує психічну й рухову активність людини. Цей стан сприяє негайній перебудові всієї психіки людини і швидкому її включенню у розвязання завдань без витрати енергії на подолання внутрішнього опору й напруження. • безпосередньої морально-психічної і психологічної підготовки до виконання майбутнього завдання, у процесі якої активізуються виховані мотиви поведінки й необхідні в цих умовах психічні стани, переборюються негативні ситуативні мотиви й психічні стани. Одноманітні дії починають обтяжувати людину, зумовлюють стомлення, роздратування та інші негативні емоції і стани. Крім цього, стан страху однієї людини може зумовити страх в інших людей.здібний розпізнавати) - розділ психології, який розробляє методи виявлення індивідуальних особливостей і перспектив розвитку особистості. Термін психодіагностика виник в психіатрії і досить швидко вийшов за межі медицини. Цей період характеризується тим, що головну роль у здобутті й аналізі емпірічних психологічних знань про людину починають грати лікарі (до них цим займалися в основному філософи). Однак у цілому психодіагностика в ці роки має ще довільний характер, що виявляється в різних висновках і умовиводах, до яких приходять лікарі, спостерігаючи за хворими і вивчаючи їх за допомогою тих самих методів. На сьогодні існує декілька її визначень: психодіагностика - це сукупність тестів, що дозволить „інструментально” оцінити психіку людини; психодіагностика - наука, яка займається проблемами розробки і постановки психологічного діагнозу; психодіагностика - особлива форма мислення спеціаліста, який, відштовхуючись від відомих, закономірностей, застосовує їх для аналізу індивідуальних особливостей цілісної особистості.Для досягнення поставленої мети були висунуті наступні|слідуючий| завдання|задача|: Провести психодіагностичне дослідження по визначенню рівня тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Оцінка 40-50 балів розглядається|розглядується| як показник дуже високого рівня тривожності, 25-40 балів свідчать про високий рівень тривоги, 15-25 балів - про середній (з|із| тенденцією до високого) рівень, 5-15 балів - про середній (з|із| тенденцією до низького) рівень, і 0-5 балів - про низький рівень тривожності. Дана методика дозволяє вивчити рівень і характер|вдача| тривожності, повязаний з школою у дітей молодшого шкільного віку. Опитувальник визначає особливості усвідомлення 27 різних аспектів небезпечних ситуацій: бути неготовим до уроків; грати в різні ігри біля дороги; переходити вулицю у невизначеному для цього місці; застрибувати на транспорт, який рухається, кататися на велосипеді; пересуватися по дахах будинків; стрибати з великої висоти; гратися на будівельних обєктах; пірнати в воду у невідомому місці; залишатися одному вдома; піти далеко від дому; пробувати цигарки; дратувати тварин; грати в азартні ігри на гроші; гратися з ріжучими предметами; гратися з вогнем; розбирати зброю; заходити з незнайомою людиною до парадної; коли вдома конфлікт або сварка; відстоювати свої та чужі права в бійці; гуляти пізно ввечері одному; знаходитися під час грози на вулиці; пробувати наркотичні речовини; вживати алкоголь; залишити газову плиту без нагляду; розбирати електроприлади; лякати інших людей. У відповідності з планом
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження проблеми впливу життєвих ситуацій на психічний стан особистості
