Вплив засобів масової інформації на формування особистості дитини - Дипломная работа

З одного боку, ми вже звикли використовувати у своєму житті надбання нашого сучасного світу такі, як: компютер, побутова техніка, телевізор, а з іншого - ми навіть не замислюємося, що стали надто вразливими і легко піддаємося впливу, який на нас здійснюють за допомогою цих засобів. Сучасні діти часто залишаються вдома самі без нагляду дорослих, які зайняті на роботі і не можуть багато часу приділяти питанням виховання дітей. З раннього дитинства людина опиняється в інформаційному полі, вона не може жити без інформації, сприймаючи її через безліч каналів, і на основі її обробки формує свою поведінку. ЗМІ створюють своєрідний інформаційний світ, в якому людина, зокрема молода людина, виробляє певний світогляд щодо способу життя, типів поведінки тощо, хоча, інформація ЗМІ має, здебільшого, несистематизований, а часом і суперечливий характер. І якщо доросла людина зазнає змін під впливом того, що вона переглядає, то яким чином дитина може уникнути таких впливів.Ускладнюється і його виховання, оскільки підліток не підкоряється ефективним щодо молодшого школяра впливам дорослих, у різних формах проявляє непослух, опір і протест (упертість, грубість, негативізм, замкненість) [8] Якісні зміни, що відбуваються в інтелектуальній та емоційній сферах особистості підлітка (інтенсивний, нерівномірний розвиток і ріст організму, особистісні новоутворення та ін.), породжують новий рівень його самосвідомості, потреби у самоствердженні, рівноправному і довірливому спілкуванні з ровесниками і дорослими. У 20-30-ті роки XX ст. психологічна наука зосереджувалася на пізнанні залежності деяких особливостей особистості підлітка від його соціального оточення. Якщо ці стосунки враховують його потреби і можливості, вибудовуються на засадах взаємоповаги та довіри, підліток легко долає труднощі у навчанні і спілкуванні, активно набуває соціальний досвід, утверджується в таких елементах соціуму, як шкільний клас, група ровесників тощо. Підлітки включаються у різні види суспільно корисної діяльності, що розширює сферу їхнього спілкування, можливості засвоєння соціальних цінностей, сприяє формуванню моральних якостей особистості [8].Однак, більшість авторів вважають [21; 12; 36], що агресія - це форма поведінки, яка спрямована на заподіювання фізичної або психологічної шкоди живій істоті, а агресивність - тенденція особистості до деструктивних дій, яка набувається в процесі розвитку її в суспільстві. Існує три основні підходи до пояснення природи агресивності [35]: Перший поєднує теорії, у яких агресивність трактується як вроджена інстинктивна здатність людини (К.Лоренц, З.Фрейд). Третій складають ті концепції, які розглядають агресивність як характеристику поведінки, яка формується в результаті научіння (А.Бандура, А.Басс, Б.Крейхі та ін.). Етнолог Кондрад Лоренс після довготривалого вивчення поведінки тварин розвинув теорію, що агресія - це успадкована спонтанна готовність боротися за існування або захоплювати і захищати власність. Так, наприклад, діти в країнах, що перебувають в стані війни, починають набагато раніше і яскравіше проявляти агресію, ніж їх ровесники, які живуть в мирний час.Така ситуація на перший план висуває проблеми формування нової людини, її свідомості та самосвідомості, життєвих цінностей та ціннісних орієнтацій. Точніше, самі цінності наповнюють сенсом існування людини і суспільства. Цінності не тільки і не стільки задовольняють потреби людини, а значною мірою духовно відтворюють саму людину. Проблема ціннісних орієнтацій виникла на стику кількох наукових дисциплін: на рівні філолофсько-соціальних наук ці орієнтації співвідносяться з категоріями норм і цінностей, нормативно-ціннісних систем і соціальної дії; на рівні конкретно-соціологічних дисциплін - з категоріями мотивації і управління; в загальній і соціальної психології - з категоріями, що відображують механізм поведінки і регуляції діяльності людини. Визначення сутності ціннісних орієнтацій у психологічній літературі [48] повязано з іншими компонентами особистості: інтересами, потребами, установками, відношеннями, спрямованістю, оціночно-орієнтованою діяльністю.Так, нині важливим фактором соціалізації молоді стають засоби масової інформації (комунікації). Вивчаючи поняття: “засоби масової інформації”, “засоби масової комунікації”, “преса”, “друковані засоби масової інформації”, можна сказати, що в них є багато спільного. До засобів масової інформації відноситься кіно, радіо, телебачення, періодичні друковані видання, реклама, мода, дизайн та ін. Засоби масової інформації - технічні засоби (друковані видання, радіо, телебачення, кіно, компютерні мережі тощо), за допомогою яких розповсюджуються різні види інформації щодо знань, духовних цінностей, моральних та правових норм і тощо, на кількісно великі і досить поширені у межах аудиторії людей різного віку та соціального стану [45]. ЗМІ створюють своєрідний інформаційний світ, в якому людина, зокрема молода людина, виробляє певний світогляд щодо життя, способу життя, стилю життя, типів поведінки тощо, хоча, як з

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Теоретично-психологічні основи впливу масмедіа на розвиток підлітків

1.1 Психологічні особливості підліткового віку

1.2 Тривожність: її вплив на формування особистості дитини

1.3 Особливості агресивності підлітків

1.4 Ціннісні орієнтації та їх роль у житті людини

1.5 Телебачення як фактор психологічного впливу на особистість людини

Розділ ІІ

2.1 Характеристика методик дослідження тривоги, агресивності та життєвих цінностей

2.2 Аналіз і інтерпретація результатів

Висновки

Список використаної літератури