Вплив засобів гігієни на мікробіоценоз ротової порожнини у хворих з карієсом зубів та хронічним катаральним гінгівітом - Автореферат

В даний час при вирішенні питань діагностики, профілактики та лікування стоматологічних захворювань важливе місце відводиться вивченню мікробіоценозу ротової порожнини, який є сукупністю різних таксономічних груп мікробів, що населяють порожнину рота та вступають в біохімічні, імунологічні та інші звязки з макроорганізмом та один з одним (Ушаков Р.В., Царев В.Н., 1998; Царев В.Н., Ушаков Р.В., Комарницкий Б., 2004; Kolenbrander P.E., 2000). Облігатні мікроорганізми постійно присутні у ротовій порожнині і є, в основному, сапрофітною мікрофлорою, яка забезпечує метаболічні процеси і функцію захисту організму від вірулентних інфекційних агентів (Зеленова Е.Г. с соавт., 2004). Найбільш поширеною формою, що поєднує механічне видалення зубних відкладень з антисептичною дією, є засоби гігієни ротової порожнини, в першу чергу, зубні пасти, які містять антимікробні речовини (Wu C.D., Savitt E.D., 2002; Wu C.D., Davidson K., 2007). Дисертація виконана відповідно до плану НДР Одеського державного медичного університету МОЗ України «Вікові аспекти функціональної активності слинних залоз при стоматологічній патології» (№ ДР 0105U008883) та Державної установи «Інститут стоматології АМН України» «Вивчити розповсюдженість стану дисбактеріозу ротової порожнини серед населення України та визначити роль засобів гігієни порожнини рота в його корегуванні» (№ ДР 0107U000903). Вперше в порівняльному аспекті вивчена антимікробна дія зубних паст та встановлено, що найменший вплив на мікробіоценоз ротової порожнини надає зубна паста, що містить триклозан, адсорбований на полімері.Антимікробні властивості зубних паст вивчали in vitro методом дифузії пасти в лунки, утворені в агарових середовищах. Проведені дослідження антимікробної дії зубних паст, що включають хлоргексидин, триклозан, цетілпірідинію хлорид та бензоат натрію в досліді in vitro показали, що найбільш виражену антимікробну дію по відношенню до усіх вивчаємих тест-культур, що полягає у пригніченні зростання цієї культури радіусом 23 мм та більш, надала паста, що включає 0,3 % триклозану. Через 1 місяць від початку чищення у групі дітей, що чистили зуби пастою з хлоргексидином, мікробне обсіменіння ротової порожнині зменшилося майже у 2 рази (на 46,8 %), а з триклозаном - в 3 рази (на 68%). У дітей, які спочатку чистили зуби пастою з триклозаном і потім перешли на зубну пасту з бензоатом натрію, бактерійне обсіменіння ротової порожнини через 1 і 2 місяці дослідження було все ще дуже низьким (35,29 %, 40,34 %) та достовірність відмінностей по відношенню до даних, зафіксованих до застосування цієї пасти, склала р<0,001. Бактеріологічні посіви, зроблені за годину після чищення, показали, що кількість мікроорганізмів у ротовій порожнині після застосування усіх паст значно зменшилася: більш ніж у 2 рази після чищення зубів пастами з хлоргексидином та триклозаном, та на третину - після застосування пасти з комплексоном (триклозан кополімер).У дисертації представлено теоретичне узагальнення проведених клініко-лабораторних досліджень та запропоновано нове рішення актуального наукового завдання, що полягає в оптимізації вибору і раціональному застосуванні засобів індивідуальної гігієни порожнини рота спрямованої антимікробної дії у здорових осіб та при стоматологічних захворюваннях на підставі отриманих даних щодо впливу їх на мікробіоценоз ротової порожнини. Встановлено, що у осіб з карієсом зубів і гінгівітом кількість і агресивність умовно-патогенних мікроорганізмів в ротовій порожнині вищі, ніж у здорових людей, а стан природних захисних сил нижчий. Клінічні дослідження показали, що антисептичні компоненти хлоргексидин, триклозан, бензоат натрію і цетілпірідинію хлорид, введені до складу зубних паст, надають бактерицидний ефект по відношенню до мікрофлори порожнини рота, але різною мірою виразності. Мякшою антимікробною дією володіє зубна паста, що містить бензоат натрію (зменшення рівня мікробного обсіменіння на 27 %), а найбільш вираженою - зубна паста з триклозаном (зменшення рівня обсіменіння на 53 %). У дітей зубні пасти з хлоргексидином та триклозаном призводять до різкого зниження кількості бактерійної флори з подальшим повільним відновленням мікробного балансу, особливо, після застосування пасти з триклозаном.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення проведених клініко-лабораторних досліджень та запропоновано нове рішення актуального наукового завдання, що полягає в оптимізації вибору і раціональному застосуванні засобів індивідуальної гігієни порожнини рота спрямованої антимікробної дії у здорових осіб та при стоматологічних захворюваннях на підставі отриманих даних щодо впливу їх на мікробіоценоз ротової порожнини.

1. Встановлено, що у осіб з карієсом зубів і гінгівітом кількість і агресивність умовно-патогенних мікроорганізмів в ротовій порожнині вищі, ніж у здорових людей, а стан природних захисних сил нижчий. У хворих з карієсом зубів встановлено також найбільш високий коефіцієнт дисбактеріозу - 3,23 (при нормі 1), визначений за співвідношенням відносних активностей уреази і лізоциму.

2. У осіб без стоматологічних захворювань в порожнині рота найчастіше зустрічається Str. viridans, лактобактерії і Str. mutans. У хворих на карієс зубів превалюють Str. mutans, лактобактерії та Staph. epidermicus; при хронічному катаральному гінгівіті найбільш поширені Staph. epidermicus, Candida albicans і Enterococus. Висока частота виявлення грибів Candida albicans у хворих на гінгівіт припускає їх участь, разом з іншими мікроорганізмами, у розвитку запального процесу в тканинах пародонту.

3. На підставі проведеного аналізу встановлено, що найбільш поширеними антисептиками у складі зубних паст є хлоргексидин, триклозан, а у складі ополіскувачів - хлоргексидин, цетілпірідинію хлорид і гекситидин. Показано в досліді in vitro, що найбільш виражену антимікробну дію справляє зубна паста, що містить триклозан - зона відсутності зростання на мікробних середовищах 23-24 см.

4. Клінічні дослідження показали, що антисептичні компоненти хлоргексидин, триклозан, бензоат натрію і цетілпірідинію хлорид, введені до складу зубних паст, надають бактерицидний ефект по відношенню до мікрофлори порожнини рота, але різною мірою виразності. Мякшою антимікробною дією володіє зубна паста, що містить бензоат натрію (зменшення рівня мікробного обсіменіння на 27 %), а найбільш вираженою - зубна паста з триклозаном (зменшення рівня обсіменіння на 53 %).

5. Встановлено різний ступінь антибактеріального впливу паст на мікрофлору ротової порожнини у дорослих та дітей, що не мають прогресуючої стоматологічної патології. У дітей зубні пасти з хлоргексидином та триклозаном призводять до різкого зниження кількості бактерійної флори з подальшим повільним відновленням мікробного балансу, особливо, після застосування пасти з триклозаном. Через 2 місяці після чищення зубною пастою з хлоргексидином мікробний баланс відновлюється на 74 %, а з триклозаном - на 40 %. При цьому не виявлено превалювання умовно-патогенної мікрофлори і інтенсифікації розвитку стоматологічної патології після застосування зубних паст з антисептиками.

6. Зубна паста, що включає «захищений» триклозан (триклозан кополімер), менше впливає на мікробіоценоз ротової порожнини в цілому, але, в той же час справляє виразну бактерицидну дію по відношенню до мікроорганізмів зубного нальоту. Через тиждень після чищення вміст мікрофлори в зубному нальоті зменшується на 38 %.

7. Вплив зубних паст з різними антисептиками на мікробіоценоз порожнини рота в осіб з карієсом зубів і хронічним катаральним гінгівітом, в основному, полягає в зменшенні кількості умовно-патогенних і патогенних бактерій, що опосередковано підтверджується зниженням активності уреази, без впливу на чинники неспецифічного захисту (за показником активності лізоциму).

8. Застосування щітки для чищення зубів та язика істотно зменшує кількість мікрофлори у порожнині рота та підсилює активність чинників природного захисту, що, як наслідок, сприяє нормалізації мікробіоценозу ротової порожнини. Найбільш виражений ефект отримано після застосування щіток з хвилеподібними та лінійними гумовими виступами для чищення язика.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Усі сучасні зубні пасти включають антисептичні компоненти, тому рекомендації по їх раціональному застосуванню повинні грунтуватися на наступному ключовому моменті: наявність або відсутність стоматологічної патології у конкретного індивідуума.

1. Засоби гігієни ротової порожнини з антимікробним ефектом необхідні при наявності стоматологічної патології у порожнині рота (у дорослих і дітей старшого шкільного віку).

2. Дітям в період тимчасового та змінного прикусу доцільно обмежити застосування для догляду за ротовою порожниною зубних паст, що містять концентровані антисептики.

3. У здорових осіб з низькою інтенсивністю карієсу зубів та за відсутності ознак запалення тканин пародонту методом вибору повинна бути зубна паста, що справляє найменший вплив на мікробіоценоз ротової порожнини. Як приклад, можуть бути розглянуті зубні пасти, що включають: триклозан в комплексі з кополімером, про-, пре- і синбіотики.

4. Застосування зубних щіток з додатковим ефектом чищення язика обгрунтовано та показано усім. Періодичність чищення язика - 1-2 рази на тиждень.

1. Косенко К. Н. Влияние зубных паст, вкючающих антисептические средства, на уровень микробной обсемененности ротовой полости / К. Н. Косенко, Т. П. Терешина, О. В. Гончаренко // Дентальные технологии. - 2007. - № 2. - С. 9-11. Участь здобувача в проведенні клініко-лабораторних досліджень, статистичній обробці даних, написанні статті.

2. Косенко К.Н. Влияние зубных паст, включающих хлоргексидин и триклозан, на микрофлору зубной бляшки и микробиоценоз ротовой полости / К. Н. Косенко, Т. П. Терешина, О. В. Гончаренко // Современная стоматология. - 2008. - № 3. - С. 58-60. Участь здобувача в проведенні клініко-лабораторних досліджень, аналізі результатів, статистичній обробці даних, написанні статті.

3. Гончаренко О. В. Порівняна характеристика мікробного балансу ротової порожнини рота в нормі і при стоматологічній патології / О. В. Гончаренко // Одеський медичний журнал. - 2008. - № 6. - С. 36-37.

4. Гончаренко О. В. Вплив зубних паст із вмістом антисептичних речовин на рівень мікрофлори ротової порожнини / О. В. Гончаренко // «Молодь - медицині майбутнього»: Міжн. наук. конф. студентів та молодих вчених, 24-25 квітня 2008 р. : тези доп. - Одеса, 2008. - С. 362-363.

5. Левицкий А. П. Изучение влияния щеток для чистки языка на микробиоценоз ротовой полости / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, Т. П. Терешина, О. В. Гончаренко // Вісник стоматології (Матеріали наук.-практ. конф. с міжнародною участю "Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології" з нагоди 80-річчя з дня заснування Інституту стоматології АМН України, м. Одеса, 3-4 квітня 2008 р.). - 2008. - № 1. - С. 12. Участь здобувача в проведенні клініко-лабораторних досліджень, аналізі результатів, статистичній обробці даних, написанні тез.