Вплив замісної гормонотерапії на холінергічну регуляцію серця гонадектомованих самок за умов адреналінового пошкодження - Автореферат

Доведено, що зменшення гормонопродукуючої функції яєчників зумовлює атиповий та тяжчий, ніж у чоловіків аналогічного віку, перебіг ішемічної хвороби серця, збільшує ймовірність загибелі пацієнток (А. И. Особлива роль у механізмах кардіопротекції при ішемії, гіпоксії, гіперкатехоламінемії відводиться стрес-лімітуючим системам, зокрема холінергічній ланці автономної нервової системи, помірне переважання активності якої зменшує ступінь метаболічних, функціональних та структурних порушень у міокарді (Л. Т. Це забезпечується здатністю ацетилхоліну сповільнювати накопичення іонів кальцію в кардіоміоцитах, зменшувати скоротливу активність, споживання кисню та макроергів міокардом, запобігати виснаженню депо норадреналіну для підтримання інотропної функції серця, підвищувати толерантність до розвитку аритмій (J. Розмаїття фактичних даних про роль жіночих статевих гормонів у розвитку серцево-судинної патології, неоднозначне трактування ефективності замісної гормонотерапії в профілактиці та лікуванні некротичних процесів у серці, недостатність переконливих даних про особливості функціонування холінергічних механізмів при розвитку некротичного процесу в серці особин жіночої статі доводить необхідність подальших наукових досліджень даного спрямування. На тлі комбінованої замісної гормонотерапії реєструється мінімальна відмінність від тварин зі збереженими гонадами за вмістом продуктів ліпопероксидації в міокарді та крові, висока активність ферментів антиоксидантної системи при розвитку некротичного процесу в серці, що сприяє аналогічному самкам зі збереженими гонадами ступеню пошкодження міокарда.Тварин поділили на 4 групи: першу групу склали самки зі збереженими гонадами (ЗГ); другу - гонадектомовані (ГЕ); третю - гонадектомовані самки, яким проводилася замісна гормонотерапія гексестролом (ГЕ Г); четверту - гонадектомовані самки, яким проводилася замісна гормонотерапія гексестролом та прогестероном (ГЕ Г ПГ). При використанні з коригувальною метою гексестролу та прогестерону величина AMO була аналогічною, значення Мо - на 9 % (p<0,01), а ?X - на 17 % (p<0,01) більшими за показники у тварин зі збереженими гонадами. Величина ІН, який не відрізнявся від такого у тварин зі збереженими гонадами, свідчила про відновлення балансу активності обох ланок АНС завдяки ослабленню адренергічних та, більшою мірою, посиленню холінергічних впливів на синусовий вузол. Разом із тим, даний показник був більший, ніж у тварин зі збереженими гонадами, на 1-шу год експерименту на 13 % (p<0,01), на 24-ту год - на 11 % (p<0,01). Хоча на 24-ту год розвитку некротичного процесу на тлі комбінованої замісної гормонотерапії не відбувалося аналогічного тваринам зі збереженими гонадами збільшення величини ?X, що свідчило про деяку інертність холінергічної ланки АНС, за величиною інтегрального показника, яким є ІН, достовірної відмінності між тваринами порівнюваних груп не було.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає у встановленні особливостей вегетативної регуляції серця, чутливості міокардіальних холінорецепторів, вмісту ацетилхоліну та активності його ферментативного гідролізу в серці гонадектомованих самок щурів при застосуванні моно-та комбінованої замісної гормональної терапії з метою корекції структурних та метаболічних порушень, викликаних адреналіном. Оваріектомія спричинює посилення адренергічних та ослаблення холінергічних впливів на серце, зниження чутливості холінорецепторів до стимуляції блукаючого нерва (на 74,1 %, р<0,001) та введення ацетилхоліну (на 36,1 %, р<0,001), викликає збільшення вмісту ацетилхоліну в міокарді передсердь (на 74,7 %, р<0,001) на тлі зниження активності його ферментативного гідролізу (на 32,2 %, р<0,001), дефіцит ацетилхоліну в міокарді шлуночків (28,2 %, р<0,001) при незначному збільшенні загальної холінестеразної активності. Замісна монотерапія гексестролом активує холінергічну ланку вегетативної регуляції на тлі збереження високої активності адренергічної, збільшує чутливість серця гонадектомованих самок до стимуляції блукаючого нерва, зменшує - до введення ацетилхоліну. Рівень ацетилхоліну в міокарді передсердь за такої корекції залишається підвищеним, а в міокарді шлуночків суттєво зростає (у 2,5 раза перевищує показник інтактних тварин, р<0,001) на тлі помірного зниження активності ферментативного гідролізу. Корекція гормонального фону гексестролом та прогестероном відновлює вихідний баланс активності обох ланок автономної регуляції, чутливість серця до стимуляції блукаючого нерва, збільшує (але не відновлює) - до введення ацетилхоліну, відновлює вміст медіатора та активність його ферментативного гідролізу в міокарді, що запобігає структурним та метаболічним змінам.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає у встановленні особливостей вегетативної регуляції серця, чутливості міокардіальних холінорецепторів, вмісту ацетилхоліну та активності його ферментативного гідролізу в серці гонадектомованих самок щурів при застосуванні моно- та комбінованої замісної гормональної терапії з метою корекції структурних та метаболічних порушень, викликаних адреналіном.

1. Оваріектомія спричинює посилення адренергічних та ослаблення холінергічних впливів на серце, зниження чутливості холінорецепторів до стимуляції блукаючого нерва (на 74,1 %, р<0,001) та введення ацетилхоліну (на 36,1 %, р<0,001), викликає збільшення вмісту ацетилхоліну в міокарді передсердь (на 74,7 %, р<0,001) на тлі зниження активності його ферментативного гідролізу (на 32,2 %, р<0,001), дефіцит ацетилхоліну в міокарді шлуночків (28,2 %, р<0,001) при незначному збільшенні загальної холінестеразної активності. За відсутності яєчників активується пероксидне окиснення ліпідів та активність ферментів антиоксидантної системи, виникають структурні зміни в міокарді шлуночків.

2. Замісна монотерапія гексестролом активує холінергічну ланку вегетативної регуляції на тлі збереження високої активності адренергічної, збільшує чутливість серця гонадектомованих самок до стимуляції блукаючого нерва, зменшує - до введення ацетилхоліну. Рівень ацетилхоліну в міокарді передсердь за такої корекції залишається підвищеним, а в міокарді шлуночків суттєво зростає (у 2,5 раза перевищує показник інтактних тварин, р<0,001) на тлі помірного зниження активності ферментативного гідролізу. Корекція гормонального фону гексестролом та прогестероном відновлює вихідний баланс активності обох ланок автономної регуляції, чутливість серця до стимуляції блукаючого нерва, збільшує (але не відновлює) - до введення ацетилхоліну, відновлює вміст медіатора та активність його ферментативного гідролізу в міокарді, що запобігає структурним та метаболічним змінам.

3. На тлі некротичного процесу в міокарді гонадектомованих самок відбувається ослаблення адренергічного та посилення холінергічного контролю серцевого ритму автономною нервовою системою. Замісна монотерапія гексестролом не має коригуючого впливу на вегетативну регуляцію діяльності пошкодженого адреналіном серця, а одночасне застосування гексестролу та прогестерону сприяє максимальному наближенню абсолютних значень та характеру динаміки показників кардіоінтервалометрії до тих, що реєструються в самок зі збереженими яєчниками.

4. Пошкодження міокарда гонадектомованих самок адреналіном на тлі замісної монотерапії гексестролом відбувається за меншої, ніж при наявності гонад, чутливості серця до стимуляції блукаючого нерва (1-ша год - на 9,6 %, р<0,01, 24-та год - на 24,4 %, р<0,01). Реакція пошкодженого адреналіном серця на екзогенний ацетилхолін при застосуванні гексестролу змінюється аналогічно тій, що реєструється в гонадектомованих особин, залишається меншою, ніж у тварин зі збереженими гонадами. Розвиток некротичного процесу в міокарді на тлі комбінованої замісної гормонотерапії відбувається за аналогічної самкам зі збереженими гонадами чутливості серця до стимуляції блукаючого нерва та меншої чутливості до екзогенного ацетилхоліну.

5. Відтворення некротичного процесу в міокарді гонадектомованих самок на тлі замісної терапії гексестролом викликає суттєве в міокарді передсердь та незначне - в міокарді шлуночків зменшення вмісту та активності ферментативного гідролізу ацетилхоліну, динаміка не відповідає тій, що реєструється у тварин зі збереженими гонадами. Комбінована замісна гормонотерапія сприяє аналогічному до тварин зі збереженими гонадами спрямуванню змін умісту ацетилхоліну в міокарді шлуночків при відсутності такої закономірності для міокарда передсердь, на тлі аналогічної за абсолютними значеннями та динамікою активності його ферментативного гідролізу.

6. При пошкодженні міокарда адреналіном на тлі монотерапії гексестролом відбувається значне нагромадження продуктів ліпопероксидації, депресія в міокарді шлуночків та активація в крові ферментів антиоксидантного захисту. Відсоток некротизованих кардіоміоцитів за таких умов на 1-шу та 24-ту години після введення адреналіну менший, ніж за відсутності корекції, але перевищує показник у тварин зі збереженими гонадами. При розвитку некротичного процесу на тлі комбінованої замісної гормонотерапії реєструється мінімальна відмінність від тварин зі збереженими гонадами за вмістом у міокарді та крові продуктів ліпопероксидації, висока активність ферментів антиоксидантної системи, що сприяє аналогічному тваринам зі збереженими гонадами ступеню структурного пошкодження міокарда шлуночків.

1. Хара М. Р. Вплив гонадектомії та гормонозамісної терапії на показники математичного аналізу ритму пошкодженого адреналіном серця самок щурів / М. Р. Хара, В. Є. Пелих // Вісник наукових досліджень. - 2009. - № 3. - С. 74-76. (Дисертант самостійно виконав дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).

2. Хара М. Р. Вплив гормонозамісної терапії на активність пероксидного окиснення ліпідів міокарда гонадектомованих самок щурів / М. Р. Хара, В. Є. Пелих // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2009. - № 1. - С. 99-102. (Дисертант самостійно виконав біохімічні дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював найважливіші положення).

3. Хара М. Р. Особливості пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи у гонадектомованих самок щурів при моделюванні некротичного пошкодження міокарда та корекції / М. Р. Хара, В. Є. Пелих // Медична хімія. - 2010. - № 1. - С. 80-84. (Дисертант самостійно виконав біохімічні дослідження, статистично опрацював отримані результати).

4. Хара М. Р. Особливості холінергічної регуляції серця самок при застосуванні замісної гормонотерапії для корекції розвитку некротичного процесу / М. Р. Хара, В. Є. Пелих // Клінічна та експериментальна патологія. - 2010. - Т. ІХ, № 1. - С. 88-91. (Дисертант самостійно виконав дослідження, статистично опрацював отримані результати).

5. Хара М. Р. Вплив гормонозамісної терапії на ступінь пошкодження адреналіном міокарда самок-щурів / М. Р. Хара, В. Є. Пелих // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2010. - Т. 10, Вип. 1 - С. 110-113. (Дисертант самостійно виконав дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював висновки).

6. Пелих В. Є. Вплив гонадектомії та замісної гормонотерапії на показники математичного аналізу серцевої діяльності самок щурів / В. Є. Пелих, А. М. Дорохіна, О. А. Грицуняк // ХІІІ Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених, 27-29 квітня 2009 р. : матеріали конгр. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2009. - С. 251. (Дисертант самостійно виконав дослідження, статистично опрацював отримані результати, проаналізував результати).

7. Роль статевих гормонів та модуляторів системи оксиду азоту у метаболізмі ацетилхоліну в міокарді / М. Р. Хара, А. М. Дорохіна, В. Є. Пелих, К. Є. Юріїв, О. В. Кузів // «Наукові дослідження - теорія та експеримент 2010» : матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції, 17-19 травня 2010 р. - Полтава : Вид-во «ІНТЕРГРАФІКА», 2010. - Т. 4. - С. 66-69. (Дисертант самостійно виконав дослідження, проаналізував результати, сформулював висновки).

8. Хара М. Р. Вплив гонадектомії та замісної естрогенотерапії на показники пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту серця самок щурів / М. Р. Хара, В. Є. Пелих // «Наукові дослідження - теорія та експеримент 2009» : матеріали V міжнародної науково-практичної конференції, 18-20 травня 2009 р.: - Полтава: Вид-во «ІНТЕРГРАФІКА», 2009. - Т. 5. - С. 124-126. (Дисертант самостійно виконав дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював найважливіші положення).

9. Хара М. Р. Вплив замісної гормонотерапії на метаболізм та холінергічну регуляцію серця гонадектомованих самок за умов адреналінового пошкодження / М. Р. Хара, В. Є. Пелих // «Здобутки клінічної та експериментальної медицини» : матеріали конференції, м. Тернопіль, 17 червня 2010 р.: - Тернопіль: Укрмедкнига, 2010. - С. 158-159. (Дисертант самостійно виконав дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював найважливіші положення).

10. Хара М. Р. Роль гормонозамісної терапії у регуляції метаболізму ацетилхоліну в міокарді гонадектомованих самок щурів / М. Р. Хара, В. Є. Пелих // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2010. - Т. 5, № 2. - С. 49. (Дисертант самостійно виконав дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював найважливіші положення).

11. Хара М. Р. Зміни реакції серця гонадектомованих самок щурів на холінергічні впливи за застосування замісної гормонотерапії / М. Р. Хара, В. Є. Пелих // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2009. - № 2. - С. 145. (Дисертант самостійно виконав дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював найважливіші положення).

12. Хара М. Р. Спосіб зменшення смертності тварин при моделюванні адреналінового пошкодження міокарда / М. Р. Хара, В. Є. Пелих, Р. С. Усинський // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2009. - № 2. - С. 147. (Дисертант самостійно виконав частину досліджень, статистично опрацював отримані результати, сформулював найважливіші положення).

13. Хара М. Р. Морфометричний аналіз ступеня структурного пошкодження міокарда при моделюванні некротичного процесу та за умов замісної гормонотерапії / М. Р. Хара, В. Є. Пелих // «ІХ читання ім. В.В. Підвисоцького» : матеріали наукової конференції, м. Одеса, 27-28 травня 2010 р.: - Одеса: Одеський державний медичний університет, 2010. - С. 88-89. (Дисертант самостійно виконав дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював найважливіші положення).

14. Пелих В. Є. Вплив замісної гормонотерапії на ступінь структурного пошкодження міокарда при моделюванні некротичного процесу / В. Є. Пелих, Ю. А. Свередюк // XIV Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених : матеріали конференції, м. Тернопіль, 13-15 квітня 2010 р.: - Тернопіль: Укрмедкнига, 2010. - С. 238. (Дисертант самостійно виконав дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював найважливіші положення).