Вплив забруднення атмосферного повітря промислового міста на захворюваність гострою лор-патологією - Автореферат

За даними В.Є.Присяжнюка, В.М.Доценко (1999) найбільший в Україні Придніпровський економічний регіон за рівнем забруднення й деградації навколишнього природного середовища займає одне з провідних місць в Україні: більш 80% його населення мешкає в містах із вираженим техногенним навантаженням. Мета роботи - дослідити вплив забруднення атмосферного повітря на захворюваність населення гострою ЛОР-патологією та імунітет, а також на патогенні властивості деяких збудників інфекційних процесів верхніх дихальних шляхів на прикладі м. Визначити захворюваність гострою ЛОР-патологією та стан антитоксичного протидифтерійного імунітету населення, яке мешкає в районах з різними рівнями забруднення атмосферного повітря. Дніпродзержинська гострою ЛОР-патологією, рівня імунітету до дифтерії та прояву деяких факторів патогенності мікроорганізмів, які виділяються при гострій ЛОР-патології, від рівня забруднення атмосферного повітря. Вперше на основі особливостей зонального розподілу забруднення атмосферного повітря при використанні геоінформаційної системи встановлено залежність захворюваності гострою ЛОР-патологією, імунного статусу та факторів патогенності мікроорганізмів від ступеня забруднення атмосферного повітря в межах промислового міста, що дає можливість здійснювати більш ефективне адресне планування та впровадження комплекса першочергових оздоровчих заходів серед відповідних груп населення та профілактичні міроприємства щодо зниження рівнів забруднення.У розділі 1 наведено аналітичний огляд літератури з проблеми впливу забруднення атмосферного повітря на захворюваність населення, в тому числі - дихальної системи, а також стан імунної системи людей, які мешкають в районах з різними рівнями забруднення атмосферного повітря. Оцінка забруднення атмосферного повітря проводилась з урахуванням кратності перевищення показників забруднення всіма чинниками (?ПЗ) їх нормативного значення (ГДЗ) і включала визначення рівня забруднення та ступеню його небезпечності. Крім того проводилось визначення показника забруднення (ПЗ) атмосферного повітря кожним з дванадцяти інгредієнтів шляхом співставлення показника забруднення (ПЗ) з показником гранично допустимого забруднення (ГДЗ) згідно з нормативно-технічною документацією (ДСП, затв.МОЗ України, № 201, 1997). Так, якщо захворюваність гострою ЛОР-патологією людей, які мешкають в районах з безпечним рівнем забруднення повітря, прийняти за 100%, то така ж захворюваність людей, які живуть в умовах забрудненого повітря, зростає разом зі збільшенням ступеню небезпечності атмосферного повітря, наприклад, в дуже небезпечній зоні міста - в 3 рази. З усієї гострої ЛОР-патології найбільший відгук на забруднення атмосферного повітря було встановлено в захворюванні ринітами, ларингітами, ларинготрахеїтами, а також паратонзилітами та паратонзилярними абсцесами, захворюваність якими серед населення міста з різними рівнями забруднення атмосферного повітря відрізняється майже в 2 рази.Виявлено вплив забруднення атмосферного повітря техногенного походження на захворюваність населення гострою ЛОР-патологією, рівень імунітету до дифтерії, а також вірулентність коринебактерій. За допомогою розрахунку сумарного показника забруднення атмосферного повітря (за дванадцятьма чинниками) встановлено, що територія Дніпродзержинська має 6 зон за ступенем небезпечності забруднення. За коефіцієнтом відносної агресивності та масою річного викиду визначено, що основними чинниками забруднення атмосферного повітря м. Показано, що захворюваність населення гострою ЛОР-патологією відрізняється до 3 разів між дуже небезпечною та безпечною зонами, при цому в небезпечній зоні мешкає 60,1 % населення міста, що обумовлює загальний високий рівень захворюваності органів дихання серед населення м. Встановлено, що захворюваність населення гострими запальними явищами відрізняється в 2,2 рази між дуже небезпечною та безпечною зонами, захворюваність паратонзилітами та паратонзилярними абсцесами відрізняється в 1,8 рази між дуже небезпечною та безпечною зонами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Виявлено вплив забруднення атмосферного повітря техногенного походження на захворюваність населення гострою ЛОР-патологією, рівень імунітету до дифтерії, а також вірулентність коринебактерій.

2. За допомогою розрахунку сумарного показника забруднення атмосферного повітря (за дванадцятьма чинниками) встановлено, що територія Дніпродзержинська має 6 зон за ступенем небезпечності забруднення. Кратність перевищення ?ПЗ/ГДЗ знаходиться у межах 0,9-8,6, що відповідає ступеням від безпечного до дуже небезпечного. За коефіцієнтом відносної агресивності та масою річного викиду визначено, що основними чинниками забруднення атмосферного повітря м. Дніпродзержинська за рангом є: пил, діоксид сірки, окисли азоту, окис вуглецю, аміак.

3. Встановлено високу достовірність залежності захворюваності населення м. Дніпродзержинська гострою ЛОР-патологією від ступеню забруднення атмосферного повітря (р<0,01). Показано, що захворюваність населення гострою ЛОР-патологією відрізняється до 3 разів між дуже небезпечною та безпечною зонами, при цому в небезпечній зоні мешкає 60,1 % населення міста, що обумовлює загальний високий рівень захворюваності органів дихання серед населення м. Дніпродзержинська.

4. Зясовано, що серед семи досліджуваних нозологічних одиниць гострої ЛОР-патології найбільший відгук на забруднення атмосферного повітря отримано за рахунок ринітів, ларингітів, ларинготрахеїтів, а також паратонзилітів та паратонзилярних абсцесів (р<0,001). Встановлено, що захворюваність населення гострими запальними явищами відрізняється в 2,2 рази між дуже небезпечною та безпечною зонами, захворюваність паратонзилітами та паратонзилярними абсцесами відрізняється в 1,8 рази між дуже небезпечною та безпечною зонами.

5. Доведено, що на рівень захворюваності гострою ЛОР-патологією більш за все впливають аміак, діоксид сірки, пил, фосфорний ангідрид. Розраховано концентрації окремих інгредієнтів та сумарного показника забруднення атмосферного повітря, в межах перевищення ГДК у 2,2-10,2 рази, при яких відбувається вірогідне збільшення рівню захворюваності. Встановлено, що в таких умовах мешкає 56,4% населення міста.

6. Аналіз рівнів загального специфічного імунітету населення міста на прикладі імунітету до дифтерії показав, що 57,6% дітей та підлітків, а також 44,9% дорослих сприйнятливі до дифтерії, тобто мали рівень антитоксичних антитіл <0,01 МО/мл. Більшість сприйнятливого до дифтерії населення міста проживає в небезпечних зонах за ступенем забруднення атмосферного повітря, що підтверджує наявність за цих умов звязку “забруднення атмосферного повітря - стан імунної системи - захворюваність гострою ЛОР-патологією”.

7. Встановлено залежність прояву факторів патогенності (гемолітичної, гемаглютинуючої, нейрамінідазної та адгезивної властивостей) серед штамів в експериментальних умовах (р<0,05) та виділених від людей, які проживають і працюють або навчаються в забруднених районах міста. За цих умов гемолітична, гемаглютинуюча та нейрамінідазна активності окремих штамів сягали титру 1:32, а адгезивні властивості дорівнювали “ ”, що дає підставу розглядати встановлене явище як значущий фактор в захворюваності гострою ЛОР-патологією.

8. Показано, що використання нових інформаційних технологій, геоінформаційних систем, дозволяє швидко, достовірно й наочно встановлювати залежність захворюваності населення від просторово-розподілених факторів довкілля.

1. Краева Л.А. Определение факторов патогенности у представителей рода Corynebacterium в экологически неблагополучных районах // Гигиена населенных мест. - Вып. 37.- К., 2000. - С.438-441.

2. Краева Л.А., Антомонов М.Ю. Влияние выбросов промышленных предприятий на заболеваемость рабочих дифтерией // Гигиена населенных мест.- Вып. 38.-Т.2.- К., 2001.-С. 438-441.

3. Краева Л.А., Яцына А.Г., Антомонов М.Ю. Выявление факторов, влияющих на напряженность иммунитета к дифтерии у жителей г.Днепродзержинска. // Вісник проблем біології і медицини.- Вип. 1.- Полтава, 2001.- С.36-42.

4. Краева Л.А., Краев С.Б., Антомонов М.Ю. Использование геоинформационных систем при изучении влияния вредных факторов окружающей среды на заболеваемость населения в г.Днепродзержинске // Інформаційні технології в охороні здоров?я та практичній медицині: Наукові праці.-К., 2001.- С.59-61.

5. Краева Л.А., Радченко А.Г. Влияние определенных ингредиентов в отходах промышленных предприятий на уровень заболеваемости населения и изменение биологических свойств микроорганизмов // Проблеми епідеміології, екології та гігієни: Матер. наук.-практ. конф. (жовтень 2001р., м. Дніпропетровськ).- Дніпропетровськ, 2001.-С.255-257.

6. Краева Л.А., Манина Ж.Н. Распространенность и биологические свойства микроорганизмов рода Corynebacterium при различных заболеваниях людей // Проблеми епідеміології, екології та гігієни: Матер. наук.-практ. конф. (жовтень 2001р., м.Дніпропетровськ).- Дніпропетровськ, 2001.-С.128-129.