Вплив внутріпородного підбору з використанням спорідненого розведення та міжлінійних кросів на молочну продуктивність корів різних генотипів - Автореферат

Але темпи якісного удосконалення порід недостатні, а фактичний рівень молочної продуктивності у більшості регіонів країни залишається низьким. В значній мірі ефективність відбору і підбору визначається удосконаленням комплексної оцінки худоби при виборі її на племя, знанням генетичної дискретності ліній, стад і цілих порід, а також поєднуваністю різних заводських ліній і родин в межах породи (М.В.Зубець, В.П.Буркат, І.П.Петренко, 1997). Виходячи з вище викладеного, актуальним є проведення порівняльного аналізу типів підбору при селекції молочної худоби, вивчення дискретності досліджуємих структурних елементів породи, визначення їх варіанс і ефектів загальної та специфічної комбінаційної здатностей, порівняльного вивчення екстер?єрно-конституційних і продуктивних якостей. визначити варіанси загальної та специфічної комбінаційної здатності ліній червоної степової породи при різних типах підбору. Вперше для молочної худоби встановлена доцільність вивчення комбінаційної здатності структурних елементів породи з визначенням гетерозисного ефекту, здійснена оцінка генетичної дискретності ліній на підставі кластерного аналізу із використанням ЕОМ, та виконана інтегральна оцінка фенотипової цінності молочної худоби, яка має високий рівень зв?язку з молочною продуктивністю і може бути використана як метод відбору тварин.За вмістом жиру перевагу мали корови ліній Зевса (1.82%), Казбека (1.56%), Курая та Рибака (0.52%) і найбільше - Ладного (3.64%). Встановлено, що генетичний потенціал жіночих предків найбільш високий у тварин лінії Ладного, Фукса та Рибака і найменший - Візита та Зевса з широ-тою мінливості 186.5 - 213.5 кг жиру. Вивчення власної продуктивності корів свідчить, що найбільший рівень за даними першої лактації був у тварин ліній Візита (6094±344 кг) і Златоуста (5926±315 кг), за вмістом жиру - лінії Казбека (4.08±0.06%) і Ладного (4.10±0.05%). Корови ліній Візита і Ладного переважали середні значення врахованого в дослідженні поголів?я тварин за рахунок одночасного збільшення надою і вмісту жиру, в той час як ліній Златоуста і Фукса - тільки за надоями, а Казбека - лише за вмістом жиру (4.08±0.06%, Р>0.99). В лініях Візита, Андалуза і Златоуста використовувались переважно препотентні плідники-поліпшувачі за надоєм і тому частка впливу матерів на дочок не суттєва; а за вмістом жиру в молоці - в тій же лінії Візита та Казбека і Курая (табл.3).1.Встановлена можливість підвищення молочної продуктивності при чистопородному розведенні червоної степової худоби шляхом використання виявлених оптимальних міжлінійних кросів та аутбредного підбору. Це забезпечить збільшення надою за лактацію на 30±235 - 752±243 кг молока (Р0.99) та 0.08±0.04 - 0.19±0.09% жиру (Р0.95).Найбільш ефективними за рівнем молочної продуктивності виявилися тварини лінії Візита (6049 кг - 4.06% - 246кг), тоді як підбір худоби ліній Златоуста та Фукса бажано використовувати на закріплення високої молочності із одночасною спрямованістю відбору за вмістом жиру. 2.Методом кластерного аналізу основних селекційних ознак виявлено дискретність ліній червоної степової породи, що виступає генетичною базою прояву у наступних поколіннях гетерозисного ефекту в міжлінійних кросах при умові спрямованого підбору. 4.Дослідженням виявлені оптимальні кроси ліній, які сприяють підвищенню рівня молочної продуктивності: Веселий х Курай, Веселий х Зевс, Курай х Веселий і Зевс х Веселий, Зевс х Курай. У худоби запорізького зонального типу вплив обох генотипів був ймовірним на величину надою (F = 3.24, Р>0.05), а жирномолочність та вміст жиру знаходились під переважним контролем батьківського генотипу (F = 4.47, Р>0.05 та F = 5.50, Р>0.05, відповідно).

Параметри основних ознак ліній червоної степової породи

Аналіз головних селекційних ознак (надій та вміст жиру) у жіночих предків досліджуємих ліній дозволяє стверджувати про їх суттєву різницю (табл.2). Так, корови ліній Златоуста, Казбека, Курая, Ладного та Фукса переважали (у показниках селекційного індексу) середні значення всього врахованого поголів?я за надоєм на 4.98%, 1.84, 3.24, 2.38, 5.04%, відповідно, а решта - поступались на 2.15 - 7.97%. За вмістом жиру перевагу мали корови ліній Зевса (1.82%), Казбека (1.56%), Курая та Рибака (0.52%) і найбільше - Ладного (3.64%).

Встановлено, що генетичний потенціал жіночих предків найбільш високий у тварин лінії Ладного, Фукса та Рибака і найменший - Візита та Зевса з широ- тою мінливості 186.5 - 213.5 кг жиру.

Таблиця 2 - Генетичний потенціал тварин різних ліній за надоєм та вмістом жиру

Значення селеційного індексу за надоєм, кг вмістом жиру в мол оці,%

Лінія n значення відхилення значення відхилення ознаки `(X) абсолютні відносні ознаки `(X) абсолютні відносні

Андалуза 32 5108 -112 2.15 3.80 -0.05 1.30

Візита 13 4949 -271 5.19 3.75 -0.10 2.60

Веселого 26 4959 -261 5.00 3.83 -0.02 0.52

Златоуста 12 5480 260 4.98 3.79 -0.06 1.56

Зевса 20 4804 -416 7.97 3.92 0.07 1.82

Казбека 32 5316 96 1.84 3.91 0.06 1.56

Курая 19 5389 169 3.24 3.87 0.02 0.52

Ладного 31 5344 124 2.38 3.99 0.14 3.64

Рибака 41 5038 -182 3.49 3.87 0.02 0.52

Фукса 59 5483 263 5.04 3.80 -0.05 1.30

Середнє 285 5220 х х 3.85 х х

Вивчення власної продуктивності корів свідчить, що найбільший рівень за даними першої лактації був у тварин ліній Візита (6094±344 кг) і Златоуста (5926±315 кг), за вмістом жиру - лінії Казбека (4.08±0.06%) і Ладного (4.10±0.05%). Жирномолочною виявилась худоба ліній Візита (Р>0.95), Ладного (Р> 0.95) та Златоуста (Р0.95.

Корови ліній Візита і Ладного переважали середні значення врахованого в дослідженні поголів?я тварин за рахунок одночасного збільшення надою і вмісту жиру, в той час як ліній Златоуста і Фукса - тільки за надоями, а Казбека - лише за вмістом жиру (4.08±0.06%, Р>0.99). Високодостовірно поступаються рівнем продуктивності за кращу лактацію усім дослідженим групам тварини лінії Зевса, що обумовлено низьким надоєм (4839±141 кг, Р>0.99) та вмістом жиру в молоці (3.84±0.03%, Р>0.95).

За даними всіх лактацій відносно низьким рівнем надоїв характеризуються тварини лінії Курая (3584-4719-4898 кг, Р>0.95 - Р>0.99) і Зевса (3758-4772- 4839 кг, Р0.99), а за вмістом жиру - Златоуста (3.79-3.75-3.87%, Р> 0.99 - Р>0.999) і Андалуза (3.81-3.82-3.80%, Р>0.95 - Р>0.99).

Порівняння генетичного потенціалу та власної продуктивності тварин ліній свідчить про різний вплив матерів і батьків на рівень розвитку селекційних ознак. В лініях Візита, Андалуза і Златоуста використовувались переважно препотентні плідники-поліпшувачі за надоєм і тому частка впливу матерів на дочок не суттєва; а за вмістом жиру в молоці - в тій же лінії Візита та Казбека і Курая (табл.3). Тварини ліній Казбека, Ладного і особливо Курая характеризуються значно меншим рівнем молочності у порівнянні з генетичним потенціалом (на 1.75%; 0.99 та 9.11%, відповідно), а за жирністю молока - більшим на 4.35%, 2.76 та 4.13%, відповідно, тоді як ліній Златоуста і Зевса - навпаки.

Таблиця 3 - Порівняльна оцінка корів різних ліній з їх генетичним потенціалом

Показники генетичного потенціалу і розвитку ознак потомства за кращу рівня лактацію

Лінія n генетичний потомство різни ця потенціал абсолютна відносна

Андалуза 32 Х1 Х2 5108 3,80 Х1 Х2 5420 3,80 Х1 Х2 312 0 Х1 Х2 6,11 0

Візита 13 4949 3,75 6049 4,06 1100 0,31 22,23 8,27

Веселого 26 4959 3,83 4991 3,88 32 0,05 0,65 1,31

Златоуста 12 5480 3,79 5826 3,78 346 -0,01 6,31 0,26

Зевса 20 4804 3,92 4839 3,84 35 -0,08 0,73 2,04

Казбека 32 5916 3,91 5223 4,08 -93 0,17 1,75 4,35

Курая 19 5389 3,87 4898 4,03 -491 0,16 9,11 4,13

Ладного 31 5344 3,99 5291 4,10 -53 0,11 0,99 2,76

Рибака 41 5038 3,87 5036 3,84 -2 -0,03 0,04 0,78

Фукса 59 5483 3,80 5540 3,87 57 0,07 1,04 1,84

Середнє 285 5220 3,85 5287 3,92 67 0,07 1,28 1,82

Примітка: Х1 - надій молока, кг; Х2 - вміст жиру в молоці,%.

За живою масою потомство ліній Візита, Златоуста, Фукса, Андалуза та Рибака на 32±23.0 кг, 27±18.4, 26±9.0, 23±13.1 і 6±11.9 кг, відповідно, переважали середні показники (табл.4), тоді як корови лінії Ладного мали найменшу живу масу і рівень її мінливості (Cv = 7.5). Найменшу швидкість молоковіддачі мали корови лінії Казбека (1.32±0.22 кг/хв, Р 0.999). Разом з тим в середньому червона степова худоба за живою масою досить консолідована, а за швидкістю молоковіддачі характеризується значною мінливостю.

Таблиця 4 - Порівняльна оцінка показників розвитку і швидкості молоковіддачі корів у залежності від лінійного складу

Рівень розвитку ознак, їх мінливість таймов ірність

Лінія n жива маса, кг швидкість молоковіддачі, кг/хв

`X ± Sx Cv d ± Sd X ± Sx Cv d ± Sd

Андалуза 32 530±12,1 12,9 23±13,1 1,53±0,06 18,3 -0,16±0,07*

Візита 13 539±22,4 15,0 32±23,0 1,61±0,09 17,0 -0,08±0,09

Веселого 26 494±11,6 12,0 -13±12,7 1,78±0,07 16,4 0,09±0,08

Златоуста 12 534±17,7 11,5 27±18,4 1,72±0,10 20,8 0,03±0,10

Зевса 19 507±14,4 12,7 0 1,65±0,07 17,7 -0,04±0,08

Казбека 32 481±8,6 10,2 -26±9,99** 1,32±0,22 23,6 -0,37±0,20

Курая 19 483±19,1 17,3 -24±19,8 1,91±0,10 24,7 0,22±0,10

Ладного 31 463±6,3 7,5 -44±8,1*** - - -

Рибака 41 513±10,8 13,5 6±11,9 1,76±0,09 29,5 0,07±0,09

Фукса 59 533±7,4 10,7 26±9,0** 1,66±0,06 25,1 -0,03±0,07

Середнє 285 507±5,1 17,2 х 1,69±0,03 24,0 х

Примітка: різниця по відношенню до контрольної групи достовірна при *-Р>0.95, **-Р>0.99, ***-Р>0.999.

Дискретність генетичного потенціалу молочної продуктивності корів різних ліній

Результати досліджень продуктивних якостей жіночих предків корів червоної степової породи дозволяють стверджувати, що її лінії мають суттєву різницю за основними ознаками селекції.

Кластерний аналіз розподілу деяких структурних елементів породи за параметрами показників надою і вмісту жиру в молоці дозволяє визначити три угрупування ліній: Андалуз - Рибак - Веселий; Зевс - Курай - Візит - Казбек - Ладний та Златоуст - Фукс.

Вивчення власної продуктивності корів цих же ліній дозволило виявити їх суттєву дискретність не тільки за надоєм та вмістом жиру, а і за кількістю молочного жиру, живою масою первісток та швидкістю молоковіддачі. Так, тварини лінії Курая, Візита, Златоуста, Казбека і Ладного характеризуються найменшою генетичною відстанню і утворюють один кластер, тоді як у другий увійшли первістки ліній Андалуза, Фукса, Веселого, Зевса та Рибака із значним відхиленням від попереднього угрупування в 0.053-0.035 одиниць.

Дендрограма генетичної відстані структурних елементів червоної степової породи за показниками надою, вмісту жиру в молоці та кількістю молочного жиру за кращу лактацію (рис.1), також, утворює два кластери: перший - Андалуз - Фукс - Казбек - Ладний - Златоуст і другий - Веселий - Рибак - Курай - Зевс. Але ступінь генетичної диференціації в межах обох кластерів (у порівнянні з такими за першу лактацію) значно збільшилась, хоча залишились і “тотожні” лінії - Андалуз і Фукс, Казбек і Ладний, Веселий і Рибак.

Разом з тим помітна обособленість лінії Візита, яка характерна і її жіночим предкам; при цьому кількість оцінених ознак майже співпадає.

Порівняльним аналізом дендрограм екстер?єрно-конституційних особливостей і ознак молочної продуктивності за кращу лактацію виявлена тотожність кластерного розподілу ліній червоної степової породи, що вказує на певний зв?язок основних і другорядних ознак селекції молочної худоби.

Вплив ступеню інбридингу на основні селекційні ознаки молочної худоби

Аналіз генетичного потенціалу тварин дослідних груп за надоєм та вмістом жиру в молоці дозволяє стверджувати, що отримані при віддаленому інбридингу корови за надоєм мають перевагу над аутбредними тваринами, в той час як в інших варіантах інбридингу - поступаються, при цьому із збільшенням ступеню інбредності різниця збільшується. Кардинально протилежна характеристика жіночих предків тварин різних ступенів інбридингу за вмістом жиру в молоці. Генетичний потенціал тварин усіх дослідних груп за цією ознакою нижчий ніж у тварин аутбредного походження і найменша різниця виявлена у тварин близького типу інбридингу - 0.05% вмісту жиру в молоці, що знаходиться на рівні одного відсотка, в інших групах - від 1.4 до 5.6% (табл.5). Аналогічно за ознакою жирномолочності найбільш суттєва різниця виявлена у матерів тварин різних ступенів інбридингу (-14…-31 кг) та матерів батьків тісного, близького і помірного ступенів, чого не спостерігається у матерів матерів, де вона практично відсутня.

Таблиця 5 - Порівняльна оцінка генетичного потенціалу тварин аутбредного і інбредного походження різних ступенів

Тип Значення селекційного індексу за підбору n надоєм, кг вмістом жиру,% та ступені відхилення відхилення інбриднгу `Х абсолютні відносні Х абсолютні відносні

Тісний 10 5273 -254 4,57 4,89 -0,11 2,2

Близьки 50 5461 -96 1,73 4,95 -0,05 1,0

Помірний 48 5362 -195 3,51 4,93 -0,07 1,4

Віддалений 22 5632 75 1,35 4,72 -0,28 5,6

Аутбридинг 50 5557 х х 5 х х

Проведені дослідження продуктивності потомства за всіма формами підбору є чітким підтвердженням негативного впливу інбридингу на молочну продуктивність корів. Узагальнення показників надою та вмісту жиру (табл.6) свідчать, що лише по першій лактації корови віддаленого інбридингу на 5±6.7кг (Р<0.95) переважали аутбредних, а решта - поступались. За третю та кращу лактації корови усіх груп мали гірший рівень продуктивності, ніж аутбредні тварини і від першої до кращої лактації вірогідність одержаних показників збільшувалась, як і варіабельність ознак. Разом з тим, виявлена негативна тенденція між одночасним зменшенням рівня розвитку ознаки та збільшенням коефіцієнту гомозиготності.

Таблиця 6 - Жирномолочність корів англерської породи у залежності від типу інбридингу

Тип підбору та Кількість молочного жиру, кг ступені n перша лактація третя лактація краща лактація інбридингу X ± Sx d ± Sd X ± Sx d ± Sd X ± Sx d ± Sd

Тісний 10 183±10,5 -11±11,5 243±14,0 -25±16,2 247±17,1 -50±18,9*

Близький 50 174±4,3 -20±6,3** 227±6,9 -41±10,6** 229±4,7 -68±9,4***

Помірний 47 180±3,5 -14±5,8* 231±4,5 -37±9,3*** 230±4,0 -67±9,0***

Віддалений 22 199±4,9 5±6,7 263±7,1 -5±10,8 263±7,5 -34±11,0**

Аутбридинг 50 194±4,6 x 268±8,1 x 297±8,1 x

Інтерпретація параметрів ознак молочної продуктивності матерів (через селекційні індекси) та їх дочок за кращу лактацію підтверджує попередні висновки про негативний вплив інбридингу на рівень надою молока за винятком корів віддаленого інбридингу (табл.7). Останні та корови аутбредного розведення на 416 та 908 кг, відповідно, переважають показники генетичного потенціалу жіночих предків. За вмістом жиру корови аутбредного походження та тісно і помірно інбредовані найбільш (0.43%, 0.41 та 0.40%, відповідно) поступились жіночим предкам.

Таблиця 7 - Порівняльна оцінка корів різних варіантів підбору з їх генетичним потенціалом

Тип Показники продуктивності за кращу лактацію підбору та надій, кг вміст жиру в молоці, % ступені генетичний потом- різниця генетичний потом- різниця інбридингу потенціал ство потенціал ство

Тісний 5273 5531 -258 4,89 4,48 -0,41

Близький 5462 5027 -434 4,95 4,58 -0,37

Помірний 5362 5079 -283 4,93 4,53 -0,40

Віддалений 5632 6048 416 4,72 4,37 -0,35

Аутбредні 5557 6465 908 5,00 4,57 -0,43

Вплив крослінійного розведення на селекційні ознаки корів червоної степової породи

Всі дочки різних типів підбору високовірогідно перевищили показники своїх матерів (табл.8) з найбільшою різницею (603±128 кг) за надоєм по прямому кросу, а за вмістом жиру (0.11±0.03%) - при внутришньолінійному розведенні.

Дослідженням цих ознак через селекційні індекси встановлена необхідність запобігання кросування ліній за надоєм, тоді як жирність молока здатна покращуватись при всіх формах підбору, але найменша користь - від реципрокного розведення.

Таблиця 8 - Порівняльна оцінка тварин різного типу підбору за надоєм та вмістом жиру в молоці у суміжних поколіннях

Параметри ознак у матерів і дочок за кращу лактацію

Тип Пари надій, кг вміст жиру, % під- мати- X ± Sx різниця та її X ± Sx різниця та її бору дочка дочок матерів вірогідність дочок матерів вірогідність

А 148 5341±77 4758±96 583±123*** 3,90±0,02 3,79±0,02 0,11±0,03***

Б 160 5382±69 4779±108 603±128*** 3,86±0,01 3,76±0,02 0,10±0,02***

В 163 5371±72 4826±101 545±124*** 3,85±0,01 3,76±0,02 0,09±0,02***

За тривалістю лактації, швидкістю молоковіддачі та живою масою корів достовірних різниць не було виявлено.

Аналізом конкретних комбінацій ліній за надоями кращої лактації всі типи кросів у поєднаннях з тваринами ліній Веселого, Зевса, Курая перевищили показники тварин внутрішньо-лінійного розведення на 30±235 - 752±243 кг (Р0.99) молока.

Найвищий рівень надоїв виявлений у корів лінії Візита - 6049±344 кг, найменший - Зевса (4838±141 кг). Внутрішньо-лінійні тварини Візита, Фукса і Курая майже за всіма лактаціями переважали кросові комбінації (Р0.99) із найбільшим вмістом жиру за кращу лактацію у корів лінії Візита - 4.06±0.09%, а за першу - кросу Курай х Зевс - 4.11±0.09%; в останніх ознака з віком зменшилась до 4.03±0.08%.

Внутрішньо-лінійні комбінації Візита (246±16 кг) і Златоуста (223±12 кг) мають найбільшу жирномолочність і переважають відповідні кросові комбінації на 25±21 - 42±18 кг та 2±18 - 14± 16 кг (Р<0.95), відповідно.

Аналіз показників швидкості молоковіддачі вказує на перевагу на рівні першого-другого порогів вірогідності прямого кросу Візит х Златоуст і реципрокного типу Візит х Златоуст в порівнянні з тваринами внутрішньо-лінійного розведення в лініях Златоуста та Візита, відповідно на 0.33±0.14 кг/хв та 0.44±0.13 кг/хв. Крослінійні комбінації реципрокного типу у тварин лінії Візита зменшують живу масу на 12±27 - 14±25 кг, а за типом прямого кросу - навпаки. Одночасно, всі міжлінійні поєднання із представниками лінії Курая, особливо реципрокного варіанту виявились кращими (на 57± 27 - 55±29 кг, Р< 0.95) ніж при внутрішньо-лінійному підборі.

Комбінаційна здатність ліній червоної степової породи

Дисперсійним аналізом встановлена суттєва різниця міжлінійної диференціації за основними ознаками селекції молочної худоби. Наслідки аналізу свідчать про значну перевагу впливу материнського генотипу на рівень надою корів дніпропетровського зонального типу (Р>0.95), високоймовірний вплив генотипу обох батьків на жирномолочність, тоді як швидкість молоковіддачі та жива маса більш залежні від плідників (Р0.95). У худоби запорізького зонального типу вплив генотипів був ймовірним на жирномолочність (Р>0.95) та вміст жиру (Р>0.95), рівень надою за кращу лактацію (Р> 0.95).

Дані аналізу варіанс комбінаційної здатності червоної степової породи запорізького зонального типу свідчать про високовірогідний вплив ЗКЗ на різноманітність комбінацій кросів ліній за надоєм, але високоймовірно СКЗ за цією ознакою була вдвічі більша. Мінливість за вмістом жиру у молоці нащадків більшою мірою зумовлена ЗКЗ, тоді як за кількістю молочного жиру - одночасно ЗКС і СКЗ, а різноманітність живої маси залежить переважно від СКЗ, яка майже вдвічі більша за ЗКЗ; а такий фен, як швидкість молоковіддачі - в рівній мірі обумовлен впливами обох комбінаційних здатностей (Р>0.99).

Порівняльна оцінка ефектів комбінаційної здатності (табл.9 і 10) дає підставу стверджувати, що тварини лінії Курая, які виявилися кращими (ефект 121) за ЗКЗ і в конкретній комбінації з лінією Веселого показали високий результат за обільномолочністю (перше місце серед усіх випробувань). Подібна тенденція спостерігається у вище зазначених лініях і за кількістю молочного жиру. В той же час плідники лінії Веселого при низькій ЗКЗ в поєднанні з лінією Зевса проявили високий ступінь гетерозису за надоєм та жирномолочністю. За живою масою найвищий ефект ЗКЗ ( 17) виявлений у корів лінії Курая, тоді як за СКЗ перше місце серед усіх випробувань належить комбінації Зевс х Курай. Висока ступінь ефекту гетерозису за швидкістю молоковіддачі властива коровам лінії Курая, що обумовлено обома комбінаційними здатностями, а специфічна, очевидно, посилює розвиток ознак при внутришньолінійному розведенні ( 0.14) за рахунок консолідації спадковості та тиску відбору.

Таблиця 9 - Оцінка ефектів загальної комбінаційної здатності червоної степової худоби запорізького зонального типу

Лінії Надій, Вміст Кількість Жива Швидкість худоби кг жиру в молочного маса, молоковіддачі, молоці,% жиру, кг кг кг/хв

Веселого 36 -0,03 -1 -10 -0,06

Зевса -157 -0,03 -8 -7 -0,03

Курая 121 0,08 8 17 0,09

Таблиця 10 - Оцінка ефектів (Sij) специфічної комбінаційної здатності червоної степової худоби запорізького зонального типу

Лінії худоби (материнські) Ознаки Лінії худоби (бать Веселого Зевса ківські) Курая

Веселого Х1 -277,00 -19,00 297,00

Х2 0,05 0,01 -0,07

Х3 -8,00 0 9,00

Х4 3,00 -24,00 22,00

Х5 0,07 0,03 -0,10

Зевса Х1 239,00 -116,00 -123,00

Х2 -0,03 -0,03 0,05

Х3 9,00 -6,00 -2,00

Х4 -4,00 -1,00 6,00

Х5 0 0,03 -0,03

Курая Х1 37,00 135,00 -173,00

Х2 -0,03 0,01 -0,89

Х3 1,00 6,00 -6,00

Х4 2,00 26,00 -27,00

Х5 -0,07 -0,07 0,14

Встановлено, що тварини лінії Курая мали найвищу ЗКЗ і, одночасно, низький показник СКЗ за більшістю селекційних ознак, тоді як худоба інших ліній запорізького зонального типу - навпаки.

Отже, метод діаллельних кросів ліній дозволяє оцінити ефекти гетерозису і відносну величину загальної і специфічної комбінаційної здатностей генетичної варіанси.

Стабілізуючий відбір в селекції молочної худоби

Пробіт-метод дав змогу визначити чіткі різниці за всіма врахованими показниками оцінки тілобудови молочної худоби і таким чином, що тварини модального класу переважають аналогічних мінус-варіантів, але і поступаються плюс-варіантам (табл.11). Подібна тенденція властива і характеру зміни мінливості живої маси, косої довжини тулуба та обхвату грудей за лопатками, тоді як за висотою в холці і обхватом п?ястка - навпаки. Очевидним є і той факт, що худоба класу М- була найбільш компактною, найменш збитою, порівняно тонкокостною і з найменшим розвитком м?ясних частин тулубу, тоді як корови класу М на 9% та 7% довше, відповідно, аналогів М- та Мо. Корови - плюс-варіанти при найвищій збитості характеризувались максимальним (за дослідними групами) індексом м?ясності (192±7.5%), що пов?язано з гарним розвитком опорної системи (індекс костистості - 15.3±0.3%). Представники модального класу мали проміжні характеристики.

Таблиця 11 - Показники деяких селекційних ознак різних класів розподілу

Класи

Ознаки М- (n = 21) Мо (n = 58) М (n = 21)

X ±Sx Cv X ± Sx Cv X ± Sx Cv

Надій, кг 5175±158,7 13,7 5201±115,9 16,5 5824±223 17,1

Вміст жиру в молоці, % 3,87±0,05 6,10 3,91±0,03 5,80 3,97±0,07 8,0

Кількість молочного жиру, кг 200±6,4 14,3 203±4,6 17,0 232±10,2 19,6

Дойні дні, дн 336±30,5 12,9 338±26 17,2 314±18,5 14,4

Швидкість молоковіддачі, кг/хв 1,67±0,1 25,5 1,67±0,05 21,9 1,64±0,10 23,1

Індекс вимя, % 47,4±1,6 12,4 47±1,0 12,6 48±1,4 10,3

Аналіз параметрів молочної продуктивності в межах здійснених попередньо угрупувань дозволяє стверджувати, що корови модального класу за першу лактацію (5201±115.9 кг) поступаються на 623 кг (Р>0.99) молока аналогічним М класу і переважають мінус-варіанти на 26 кг (Р0.99; 3 кг, Р<0.95), параметрів мінливості цих ознак. Проте не встановлено подібної тенденції за показниками швидкості молоковіддачі та індексу вим?я. Характерно, що генетична відстань за екстер?єрно-конституційним і продуктивними ознаками співпадає, при чому відстань Мо - М більша, ніж М- - Мо. Отже класи тварин, які переважають ровесниць за типологічними властивостями досить ймовірно будуть мати вищу молочну продуктивність, що можна враховувати як при формуванні молочних стад, так і в процесі відбору племінних тварин.

Економічна ефективність різних типів підбору молочної худоби

На підставі одержаних результатів бажаним є внутришньолінійний підбір в лініях Златоуста, Ладного, Фукса, Казбека і особливо Візита, де на розрахункову кількість корів (400 гол, як і скрізь надалі) вірогідне одержання 18.51% додаткової кількості молока, або 115078.70 грн. Одночасно, збитковим є розведення ліній Веселого, Рибака, Курая, Андалуза та Зевса.

Застосування інбридингу всіх ступенів зменшує обільномолочність корів на 10.55 - 22.14%, або на 88718.75 - 186183.23 грн із найбільшим негативним ефектом при близьких та помірних інцухтах.

Використання прямих і реципрокних кросів, окрім поєднань Зевс х Курай, Курай х Зевс, Зевс х Веселий, Веселий х Зевс та Фукс х Візит забезпечує одержання додаткової продукції від 0.27% до 6.37%, або 1684.01 - 52973.68 грн.

Отже, впровадження кросування ліній худоби різних типів у парувальній мережі може запрограмувати як прибуток, так і збитки при веденні селекційної роботи з червоною степовою породою, а через це - необхідність доцільності використання певного кросу не підлягає сумніву.

Використання пробіт-методики в селекції молочної худоби забезпечує одержання від тварин М класу 9.23% додаткової продукції, або 58592.87 грн, окрім технологічних переваг.1.Встановлена можливість підвищення молочної продуктивності при чистопородному розведенні червоної степової худоби шляхом використання виявлених оптимальних міжлінійних кросів та аутбредного підбору. Це забезпечить збільшення надою за лактацію на 30±235 - 752±243 кг молока (Р0.99) та 0.08±0.04 - 0.19±0.09% жиру (Р0.95).Найбільш ефективними за рівнем молочної продуктивності виявилися тварини лінії Візита (6049 кг - 4.06% - 246кг), тоді як підбір худоби ліній Златоуста та Фукса бажано використовувати на закріплення високої молочності із одночасною спрямованістю відбору за вмістом жиру. Лінія Казбека характеризується високою жирністю молока (4.08±0.06%).

2.Методом кластерного аналізу основних селекційних ознак виявлено дискретність ліній червоної степової породи, що виступає генетичною базою прояву у наступних поколіннях гетерозисного ефекту в міжлінійних кросах при умові спрямованого підбору. Мінливість ознак продуктивності корів обумовлена онтогенетичними факторами; при цьому доведена можливість оцінки характеру і динаміки генетичних змін в межах конкретної лінії та породи, її мікроеволюційних процесів.

3.Встановлено, що віддалений інбридинг та аутбредний підбір покращує показники надою і жирномолочності тварин на 7.39-16.34% та 6%, відповідно.

Виявлена негативна залежність між одночасним зменшенням рівня розвитку ознаки та збільшенням коефіцієнту гомозиготності і варіабельності ознак молочної продуктивності із віком.

4.Дослідженням виявлені оптимальні кроси ліній, які сприяють підвищенню рівня молочної продуктивності: Веселий х Курай, Веселий х Зевс, Курай х Веселий і Зевс х Веселий, Зевс х Курай.

5.Встановлена загальна та специфічна комбінаційна поєднаність певних ліній запорізького і дніпропетровського зональних типів червоної степової породи із найкращими комбінаціями: Курай х Зевс, Веселий х Курай, Візит х Візит та Златоуст х Златоуст.

6.Дисперсійним аналізом виявлена суттєва перевага впливу материнського генотипу (F = 0.73, Р0.01), тоді як швидкість молоковіддачі та жива маса більш залежні від спадковості плідників. У худоби запорізького зонального типу вплив обох генотипів був ймовірним на величину надою (F = 3.24, Р>0.05), а жирномолочність та вміст жиру знаходились під переважним контролем батьківського генотипу (F = 4.47, Р>0.05 та F = 5.50, Р>0.05, відповідно).

7.Показана можливість оцінки ефекту гетерозису і відносної величини загальної і специфічної комбінаційної здатностей, що дозволяє передбачувати якості кросованих тварин молочної худоби за одними вихідними лініями при створенні високопродуктивних стад та обумовлення типів підбору в лінійній селекції.

8.Доведена ефективність використання принципів стабілізуючого відбору (виділення особин модального класу) при селекції молочної худоби за розвитком і типологічними особливостями. Встановлена перевага особин М класу за основними ознаками молочної продуктивності (623 кг - 0.06% - 29 кг) по відношенню до тварин модального класу.

9.При проведенні поглибленої племінної роботи з молочною худобою рекомендувати впровадження сучасних досягнень популяційної генетики з метою встановлення характеристики лінії чи родини, визначення їх загальної та специфічної комбінаційної здатності.

10.При удосконаленні червоної степової породи використовувати між лінійні кроси виявлених оптимальних поєднань її структурних одиниць.

1. Гиль М.І., Бесараб О.П. Ефективність використання червоно-рябих голштинів для покращення продуктивних якостей тварин червоної степової породи / / Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: ХДСГІ. - 1996. - N1. - С.507-508.

2. Гиль М.І. Оцінка відтворювальної функції корів червоної степової породи в залежності від розвитку і рівня продуктивності / / Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва: Зб. наук. пр. - Львів: ЛАВМ. - 1997.- С.103-104.

3. Гиль М.І. Ефективність поєднання спадковості основних структурних одиниць стада великої рогатої худоби агрофірми ?Дружба народів? Баштанського району / / Вісник аграрної науки Причорномор?я: Зб. наук. пр. - Миколаїв: МДСГІ. - 1997. - N1. - С.108-111.

4. Гиль М.І. Вплив крослінійного розведення на селекційні ознаки корів червоної степової породи / / Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: ХДСГІ. - 1998. - N2. - С.100-104.

5. Гиль М.І. Молочна продуктивність корів різних структурних одиниць червоної степової породи від внутришньолінійного розведення / / Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: ХДСГІ. - 1998. - N3. - С.79-85.

6. Гиль М.І., Бесараб О.П., Мельник О.А. Ефективність різних варіантів схрещування червоної степової породи в умовах племзаводу Миколаївської ДСГДС / / Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: ХДСГІ. - 1998. - N5. - С.66-68.

7. Гиль М.І., Бесараб О.П. Вплив ступеню інбридингу на основні селекційні ознаки корів англерської породи / / Вісник аграрної науки Причорномор?я: Зб. наук. пр. - Миколаїв: МДСГІ. - 1998. - N3. - С.94-97.

8. Гиль М.І. Оцінка комбінаційної здатності провідних ліній червоної степової породи дніпропетровського зонального типу / / Вісник аграрної науки Причорномор?я: Зб. наук. пр. - Миколаїв: МДСГІ. - 1998. - N4. - С.93-96.

9. Гиль М.І. Дискретність генетичного потенціалу молочної продуктивності корів червоної степової породи різних ліній // Вісник аграрної науки Причорномор?я: Зб. наук. пр. - Миколаїв: МДАА. - 1999. - N6.

Размещено на .ru