Вплив важких та токсичних металів на розвиток гіпотрофії плода та методи її корекції - Автореферат

Серед шкідливих екзогенних факторів, що негативно впливають на перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду і здоровя новонародженого за даними багатьох дослідників негативну роль відіграють важкі метали, як пріоритетні забруднювачі навколишнього середовища (Е.М. Пазиніч та співавт., 2000), зокрема вагітних, плодів та новонароджених, що вимагає подальшого вивчення цієї проблеми з метою зниження такого впливу на здоровя вагітної жінки та її плода. Враховуючи, що плід і новонароджений є чутливою популяційною групою до несприятливих факторів навколишнього середовища, а система мати-плацента-плід - природна біологічна модель для вивчення несприятливих факторів цього середовища (Потапов В.А., 2003), біомоніторинг важких металів у біосубстратах організму вагітної і новонародженого, може розкрити особливості їх впливу. Дослідженню впливу важких металів на перебіг вагітності, пологів, на плід і новонародженого з метою розробки нових лікувальних заходів щодо зниження перинатальної патології та смертності у вагітних, які мешкають у техногенно забруднених зонах, присвячена наша робота. Проаналізувати особливості біоконцентрації важких металів в системі «мати-плацента-плід у вагітних, які мешкають в техногенно забруднених регіонах і народили новонароджених із синдромом затримки розвитку плода.Відповідно поставленій меті та завданням наукової роботи у дослідження було залучено 174 вагітних, серед яких 50 - склали контрольну групу (КГ) із фізіологічним перебігом вагітності та пологів, які мешкали в Київському регіоні і народили дітей з нормальними антропометричними показниками; 48 вагітних (група І), які мешкали в Донецькому регіоні та в яких діагностували СЗРП невстановленого ґенезу, лікування до цього не проводилось і вони народили дітей з ознаками гіпотрофії; 34 вагітних (група ІІ) - з різним ступенем плацентарної дисфункції на тлі впливу важких металів, лікованої традиційними методами; 42 вагітних (група ІІІ) - з різними ступенями плацентарної дисфункції на фоні впливу важких металів, лікованої розробленим методом. Таким чином, наданий аналіз анамнестичних даних в обстежених вагітних дає змогу підтвердити висновок про співставність груп дослідження, що дає змогу визначити роль важких металів в розвитку плацентарної дисфункції і провести клініко-статистичне порівняння різних методів лікування та профілактики затримки розвитку плода. фетоплацентарний вагітність важкий метал Для розвязання поставлених завдань у роботі були використані клінічні, лабораторні дослідження; обстеження на TORCH-інфекції; гормональні дослідження для визначення рівня плацентарних (ПЛ, Пг, Е2) та фетальних (Е3) гормонів у крові вагітних; апаратні дослідження (визначення стану гемодинаміки в ФПК, стану плода, проведення фетометрії; визначення рівня важких металів (свинцю, кадмію, хрому, ртуті, нікелю, цинку, міді) у біосубстратах (крові, плаценті, пуповинній крові) вагітних та новонароджених; методи математичної статистики. Найчастішими ускладненнями ІІ триместру у вагітних І групи були анемія вагітних (18,7 %), загроза переривання вагітності (14,6 %), загроза переривання вагітності на фоні анемії (10,4 %). Нерідким ускладненням у вагітних І групи була загроза передчасних пологів (14,6 %), в КГ таке ускладнення в ІІІ триместрі спостерігали у 6,0 % вагітних.У дисертаційній роботі наведене нове розвязання наукової задачі, що виявляється у визначенні особливостей перебігу вагітності, пологів та оцінки стану ФПК у жінок, які мешкають у техногенно забруднених зонах і мають таке ускладнення вагітності, як затримка розвитку плода, а також удосконаленні методів лікування дисфункції плаценти та затримки розвитку плода. Клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності і пологів, стану плодів і новонароджених у жінок промислової зони Донецького регіону, які народили дітей з ознаками гіпотрофії плода, дозволив сформувати групу вагітних з діагностованим синдромом затримки розвитку плода невстановленого ґенезу, що мала підвищений вміст важких і токсичних металів в біосубстратах. У вагітних із надлишком ксенобіотичних та дефіцитом есенціальних металів у біосубстратах виявлено високу частоту ускладнень вагітності (загроза переривання вагітності більша в 3,5 рази, анемія вагітних - в 4,5 рази; загроза переривання вагітності з анемією - в 2,5 рази частіше, ніж у контрольній групі) і пологів (дистрес плода у 63,8 % випадків, кесарів розтин в 25,0 %, дефект плацентарної тканини в 22, 2 %), характер яких визначається кількістю важких металів у біосубстратах вагітних і новонароджених. У біосубстратах вагітних, які мешкають в промислових зонах та їхніх новонароджених за затримки розвитку плода достовірно (р <0,05) збільшена кількість ксенобіотичних та зменшена кількість есенціальних важких металів, що дає змогу признати у патогенезі затримки розвитку плода роль плацентарної дисфункції, спричиненої впливом цих металів. При вивченні стану фетоплацентарного кровообігу методом ехографічного дослідження встановлено розвиток різних форм плацентарної дисфункції у жі

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ