Вплив трас магістральних трубопроводів на гірськокарпатські ландшафтні структури - Автореферат

Різноманітність форм негативного впливу магістральних трубопроводів на природу обумовлюється складністю гірських територій, застосуванням різних конструктивних схем і технологій будівництва, транспортуванням шкідливих для навколишнього середовища речовин. Вплив будівництва та експлуатації транспортних систем на природні територіальні комплекси (ПТК) можна охарактеризувати в двох аспектах: 1)вплив в ході будівництва (технологія будівництва магістральних трубопроводів на сучасному етапі завжди супроводжується досить сильним втручанням в ПТК); 2)вплив під час експлуатації трубопроводів, де можна розрізнити вплив самих трубопроводів і вплив шкідливих речовин (при викидах), що ними транспортуються. Надійність експлуатації трубопроводів, згідно проекту, складає 20 років. В Українських Карпатах цю контрольну цифру перейшло 7 трубопроводів, а трасі “Дашава-Київ” вже півстоліття.Трубопровід, а також його інфраструктура є тими антропогенними елементами ПТК, які з одного боку викликають його антропогенні зміни, а з другого боку виступають джерелом антропогенного забруднення. В цьому контексті перед нами стоїть двоєдине завдання: 1) запропонувати такі підходи до проектування трас магістральних трубопроводів, які б дозволили уникнути деградації ПТК; 2) розробити механізми трансформації змін - порушень у зміни - відновлення, тобто наблизити порушені структури ПТК до вихідного стану. Лінійний характер магістральних трубопроводів приводить до розділяючого ефекту у впливі на ПТК, який проявляється в розсікаючому вторгненні в їх середовище і порушенні горизонтальних звязків. З їх допомогою є можливість встановити міру стійкості природних систем Карпат по відношенню до вторгнення в них магістральних трубопроводів, інтенсивність і швидкість регенерування ПТК, окреслити коло запобіжних заходів по збереженню як природи, так і самих труб. В її межах за результатами польових обстежень ми виділили чотири якісно відмінні зони: 1) еталонну (або непорушену); 2) зону оточення траси; 3) зону власне траси; 4) центральну зону над трубопроводом.Українські Карпати відзначаються надзвичайно високою насиченістю трубопровідними системами, які завдяки складності природних умов, специфічній технології будівництва та експлуатації, транспортуванню шкідливих речовин, а також виходів у ряді випадків за межі 20-річної відмітки гарантійної надійності є аварійно небезпечними і завдають значної шкоди ландшафтним структурам. 3.Ландшафтні дослідження на семи тестових ділянках ("Тисів", "Вишків", "Пасєка-1,2,3", "Ілемка", "Вільшанка") дозволили встановити морфологічну структуру на рівні фацій, (під-)урочищ, та стрій гірських ландшафтів: низькогірно-скибового, середньогірно-скибового, середньогірно-полонинського, низькогірно-стрімчакового. З ландшафтних позицій траси трубопроводів являють собою антропогенно-модифіковані ПТК, які виникли внаслідок підготовки території для прокладання труби та її встановлення і функціонування. Трубопровід а також його інфраструктура є тими антропогенними елементами ПТК, які з одного боку викликають його антропогенні зміни, а з другого боку виступають джерелом антропогенного забруднення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

гірський ландшафтний магістральний трубопровід

1. Українські Карпати відзначаються надзвичайно високою насиченістю трубопровідними системами, які завдяки складності природних умов, специфічній технології будівництва та експлуатації, транспортуванню шкідливих речовин, а також виходів у ряді випадків за межі 20-річної відмітки гарантійної надійності є аварійно небезпечними і завдають значної шкоди ландшафтним структурам.

2. Ландшафтознавча наука володіє високим науково-практичним потенціалом для вирішення проблеми гармонійного співіснування природи і закладеного в її середовище трубопроводу. Можливості ландшафтного підходу до аналізу сучасного стану трас та розробки і впровадження запобіжних заходів є надзвичайно великими, а тому стали предметом дисертаційного дослідження автора.

3.Ландшафтні дослідження на семи тестових ділянках ("Тисів", "Вишків", "Пасєка-1,2,3", "Ілемка", "Вільшанка") дозволили встановити морфологічну структуру на рівні фацій, (під-)урочищ, та стрій гірських ландшафтів: низькогірно-скибового, середньогірно-скибового, середньогірно-полонинського, низькогірно-стрімчакового.

4. З ландшафтних позицій траси трубопроводів являють собою антропогенно-модифіковані ПТК, які виникли внаслідок підготовки території для прокладання труби та її встановлення і функціонування. Трубопровід а також його інфраструктура є тими антропогенними елементами ПТК, які з одного боку викликають його антропогенні зміни, а з другого боку виступають джерелом антропогенного забруднення.

5. Будівництво трубопровідних систем супроводжується значними порушеннями природних єдностей. Лінійний характер трубопроводів приводить до розсікаючого вторгнення у ландшафтні територіальні структури і порушення горизонтальних звязків. Ступінь впливу будівництва трубопроводів при цьому в значній мірі залежить від діаметра труб, які вкладаються. Чим він більший, тим ширша смуга впливу. Також, до основних порушень слід віднести зміщення і руйнування геоструктурних та літологічних рубежів, різкі зміни рельєфу (форм і крутизни схилів), динаміки гравітаційних процесів, поверхневого та ґрунтового режимів, знищення рослинного покриву. При цьому зміни в ПТК відбуваються не тільки в компонентному відношенні, але й у територіальному.

6. Досліджуючи зміну геофізичних параметрів ПТК (температурні умови та зволоження ґрунтового покриву) під впливом функціонування трубопровідних систем встановлено: - для систем природного режиму функціонування фоновою є вологість ґрунту 40%, такий же показник може зустрічатися і в ПТК траси, якщо вони приурочені до відємних форм рельєфу і щільних суглинистих порід;

- біля траси вологість ґрунту складає 30-40%; на трасі - 30%, безпосередньо над трубою - 23%;

- 15-20-процентне зниження вологості ґрунту порушених ПТК у порівнянні з непорушеними є наслідком підвищених інсоляційних характеристик внаслідок знищення рослинності, відсутність звязків з вологомісткими природними єдностями нагрітої труби (температури (повітря чи ґрунту) над трубою на 4-6° вищі, ніж на відстані 1-2м від неї);

- на відміну від непорушених антропогенно-модифікованих ПТК відмінності температурних показників ґрунту в значній мірі згладжені; нівелюються міжфаціальні відмінності і у добовому ході температур.

7. Значних змін в результаті будівництва та експлуатації трубопроводів зазнають фітоценози (смереково-букові та ялицево-смерекові субформації). Зміна звичних екологічних умов привела до їх масових поражень і загибелі. За даними наших досліджень ширина смуги розвитку різних фіопатологічних явищ складає від 7 до 26м і залежить від видового складу лісу та індивідуальних властивостей ПТК.

8. Прикладне значення результатів ландшафтного дослідження територіальних систем в зонах трас магістральних трубопроводів залежить, як відомо, від ступеня пізнання природних закономірностей. Дослідження і картографування ПТК на ключових ділянках та вздовж трас магістральних систем показали, що для кожного виду карпатських ландшафтів характерний свій набір природно-географічних процесів, причиною виникнення яких часто є порушення стабільності природних комплексів. Розроблена прогноз-схема розвитку шкідливих природних процесів.

9. Використовуючи різноманітні методики в роботі здійснено оцінку природних територіальних єдностей Українських Карпат щодо можливості їх використання для трубопровідного будівництва.

10. Вибір місця трубопроводу заслуговує чи не найбільшої уваги. Основне завдання - не допустити (або звести до мінімуму) розвиток негативних тенденцій у взаємовідносинах між природними комплексами та привнесеними в них технічними обєктами у вигляді трубопроводів. Необхідне впровадження в практику проектування трубопровідних систем ландшафтного принципу територіальної диференціації. Згідно з яким ПТК, що знаходяться в межах траси потребують диференціації комплексів природоохоронних заходів в залежності від їх функціональної специфіки і ролі в збереженні стабільності території.

11. Ландшафтні дослідження дають можливість встановити міру стійкості ПТК щодо взаємодії з магістральними трубопроводами, інтенсивність і швидкість їх регенерування. Розроблені конкретні заходи по ліквідації аварійно небезпечних станів на магістральних трубопроводах Карпатського регіону. Показано, що існуюча ландшафтна структура є основою для організації ландшафтного моніторингу.

12. Досвід використання ландшафтного методу дослідження ПТК трас магістральних трубопроводів виявив нові можливості у забезпеченні їх надійного функціонування. Збереження і реконструкція просторово-функціональних властивостей природних систем є одним із найважливіших шляхів раціонального використання та відтворення природно-ресурсного потенціалу Українських Карпат.

Основні положення дисертації викладені у наступних публікаціях: Ландшафти Українських Карпат в зонах трас магістральних трубопроводів - Львів: Меркатор, 1998. - 102с.

Вплив будівництва магістральних трубопроводів на ПТК Українських Карпат //Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. - Вип.20: Географічні проблеми західного пограниччя України. - Львів: Світ, 1997. - с.56-59.

Еколого-ландшафтні підходи до оптимізації територій порушених магістральними трубопроводами //Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра: Зб. наук. праць. - Луцьк: Надстиря, 1998. - с. 181-182.

Екологічні та економічні наслідки аварій на магістральних трубопроводах в Укр. Карпатах //Мат. наук.-практ. конф. “Екологія і економіка”. - Львів, 1997. - с.23-24.

Екологічні проблеми Гуцульщини (на прикладі функціонування природних територіальних комплексів в зоні траси магістрального газопроводу “Союз”) //Мат. наук.-практ. конф. “Екологічні передумови розвитку рекреації на Гуцульщині”. - Яремче, 1996. - с.10-11.

Ландшафтні основи вирішення екологічних проблем в зонах прокладки магістральних трубопроводів (на прикладі Українських Карпат)// VII зїзд Українського географічного товариства: Тез. доп. - К., 1995. - с.132 (співавтор Петлін В.М.).

Landscape transformation in Europe practical and theoretical aspects. IALE International Conference, Warsaw - Poland, 1996, p.35 (співавтори Melnyk A., Petlyn V., Shuber P., Baitsar A..).

Размещено на .ru