Вплив трансплантації кріоконсервованої плаценти на морфофункціональний стан зорового нерва в нормі та при гострому асептичному запаленні - Автореферат

В Україні захворюваність ока та його придатків становить 12,3 на 10 тис. населення, в тому числі запальні захворювання - 11,2; сітківки та зорового нерва - 24,7. Таким чином, на сьогоднішній день актуальною є проблема впливу трансплантації кріоконсервованої плаценти на морфофункціональний стан зорового нерва в нормі та при гострому асептичному запаленні, розвязання якої дасть можливість удосконалити методи терапії невритів, попередити незворотню втрату зору. Встановити морфофункціональні особливості зорового нерва щурів у нормі, при підшкірній трансплантації кріоконсервованої плаценти, при гострому асептичному невриті та обґрунтувати корегуючу дію підшкірної трансплантації кріоконсервованої плаценти на тканини зорового нерва при гострому асептичному невриті. Вивчити особливості структурної організації тканин та гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) зорового нерва (ЗН) щурів у нормі. Методи дослідження: гістологічний - для вивчення морфофункціональних особливостей структурних компонентів ЗН в нормі та в умовах експерименту; метод серійних напівтонких зрізів - для отримання комплексної інформації про орган, що вивчається; метод електронної мікроскопії - для виявлення особливостей ультраструктури нервових волокон та клітин макроглії ЗН щурів; метод графічної реконструкції на основі порядкових фотознімків - для встановлення закономірностей розташування основних структурних компонентів ЗН; морфометричний метод - для визначення кількісних параметрів нервових волокон, гліальних клітин, сполучнотканинного компоненту та ГМЦР ЗН щурів; методи варіаційної статистики - для встановлення обєктивності та достовірності отриманих результатів і виявлення основних тенденцій реактивних змін у структурі ЗН.Дослідження проведено на 125 статевозрілих щурах-самцях лінії “Вістар” масою 180-220 г на базі кафедри гістології, цитології та ембріології та експериментально-біологічної клініки ВДНЗ України “Українська медична стоматологічна академія” з дотриманням загальних етичних принципів при роботі з експериментальними тваринами. Тварини були розподілені на чотири експериментальні групи: І - 10 інтактних тварин, ІІ - 25 тварин, яким одноразово було проведено трансплантацію ККП, ІІІ - 45 тварин, яким змодельовано гостре асептичне запалення ЗН, IV - 45 тваринам на тлі АН проведено одноразову підшкірну трансплантацію ККП. У кожній із сформованих вибірок зрізів визначали наступні показники: товщину твердої з павутинною, мякої мозкових оболонок та прошарків сполучної тканини між пучками нервових волокон ЗН, клітинний склад тканин оболонок, діаметр судин ГМЦР оболонок ЗН, площу поперечного перерізу нервових волокон, їх щільність розташування, обєм ядра, обєм цитоплазми, ядерно-цитоплазматичне співвідношення клітин макроглії. У 56% від загальної кількості спостерігалися нервові волокна дрібного калібру з площею поперечного перерізу меншою 3 мкм2, в 30% - волокна середнього калібру з площею поперечного перерізу від 3 до 7 мкм2, в 14% - волокна великого калібру з площею поперечного перерізу більшою 7 мкм2. Дослідження в динаміці стану судин ГМЦР твердої та мякої мозкових оболонок виявило, що після введення плацентарної тканини з 2-ої доби поступово збільшувався діаметр артеріол, капілярів та венул, їх кровонаповнення з максимальним проявом на 7-у добу.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі - встановлення морфофункціональних особливостей зорового нерва щурів у нормі, при підшкірній трансплантації кріоконсервованої плаценти, при гострому асептичному невриті та обґрунтування корегуючої дії підшкірної трансплантації кріоконсервованої плаценти на тканини зорового нерва при гострому асептичному невриті. Діаметр судин ГМЦР твердої мозкової оболонки ЗН в середньому становить: артеріол - 10,95±0,60 мкм, капілярів - 5,77±0,47 мкм, венул - 17,82±0,70 мкм, мякої мозкової оболонки: артеріол - 8,23±0,45 мкм, капілярів - 4,63±0,27 мкм, венул - 11,06±0,93 мкм. Одноразова підшкірна трансплантація ККП викликала активну реакцію тканинних базофілів, лімфоцитів та макрофагів в оболонках ЗН в ранні терміни спостереження (2-7 доби) з максимальним збільшенням їх кількості на 2-у добу; потовщення сполучнотканинних перетинок (максимально до 5,20±0,30 мкм, p<0,01 на 7-у добу); ультрамікроскопічні зміни в клітинах макроглії з ознаками набряку мітохондрій, розширення цистерн гранулярної ендоплазматичної сітки в цитоплазмі (найбільш виражені на 7-у добу) та не вплинула на структуру нервових волокон, середню площу їх поперечного перерізу та відсоткову кількість. Під впливом підшкірної трансплантації ККП відбулося посилення кровонаповнення та збільшення діаметрів судин ГМЦР твердої (артеріол - на 33%, капілярів - на 29%, венул - на 26%, p<0,05) та мякої (артеріол - на 21%, капілярів - на 24%, венул - на 40%, p<0,05) мозкових оболонок зорового нерва щура максимально на 7-у добу з поступовим відновленням показників до 21-ї доби. Нервові волокна відреагували збільшенням середньої площі їх поперечного перерізу (в 3 рази, р<0,00

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ