Вплив терапії хламідійної інфекції на імунний гомеостаз, перебіг та вихід вагітності у жінок з нормальною вагою тіла та ожирінням - Автореферат

Незважаючи на успішний розвиток клініко-лабораторної діагностики, фармакології та терапії, кількість вагітних, які мають гострі та хронічні осередки урогенітальної інфекції, залишається досить високою (М.А. Особливе значення має генітальна хламідійна інфекція у вагітних жінок, внаслідок її впливу на розвиток плода та здоровя новонародженого малюка (Г.М.Дементьєва, 1990; А.М. Вплив інфекційного фактора у вагітних жінок з ожирінням збільшується в силу більш значних змін в імунній системі, безпосередньо повязаних з зайвою вагою тіла (А.А. Подальшого вивчення потребує імунна відповідь у вагітних із хламідійною інфекцією в поєднанні з ожирінням. Мета і завдання дослідження полягають у вивченні впливу хламідійної інфекції на стан імунної системи вагітних жінок з нормальною масою тіла та ожирінням, на перебіг та завершення вагітності; у розробці оптимальних термінів і методів терапії хламідійної контамінації.Для вивчення поширеності хламідійної інфекції серед вагітних жінок проведено скрінінгове обстеження 1882 вагітних, які звернулися до жіночої консультації в період з 1996 по 1999рр. Особливості перебігу вагітності, пологів вивчено у 175 жінок з хламідійною контамінацією, які склали основну групу. Пацієнток основної групи розділили на дві підгрупи, в залежності від методів терапії: 36 пацієнток отримували ерітроміцин в дозі 2г на добу на протязі тижня, і 95 вагітних отримували азітроміцин в дозі 1,0г одноразово. Перебіг вагітності та пологів вивчено у 316 жінок з ожирінням і 24 вагітних з ожирінням й хламідійною контамінацією. Достовірне зниження субпопуляції ТФЧ Е-РОЛ, В-лімфоцитів і функціональної активності нейтрофілів, у поєднанні з підвищенням активності комплементу та підвищенням рівня природних антитіл, а також зниження Ig G, відображають, очевидно, відміну супресорної домінанти й імунологічну перебудову організму вагітної у звязку з наступними пологами.Дослідження результатів терапії хламідійної інфекції у вагітних довело, що використання азітроміцину в дозі 1,0 г одноразово супроводжується імуномодулюючим ефектом, який робить його препаратом вибору для інфікованих жінок з ожирінням. В імунній системі вагітних з ожирінням має місце зниження показників як клітинних, так і гуморальних факторів неспецифічної резистентності на фоні активації адаптивного імунітету, що є ознакою дисфункції в системі імунітету в цілому. У вагітних з хламідійним інфікуванням та нормальною масою тіла спостерігається активація т-і в-ланок адаптивного імунітету на фоні функціональної недостатності нейтрофілів та комплементу. Частота хламідійної контамінації у вагітних з ожирінням складає 18,8% і супроводжується більш вираженою дисфункцією імунної системи, ніж у вагітних з нормальною вагою тіла. Використання 1,0 г азітроміцину одноразово у вагітних жінок з хламідійною інфекцією не спричиняє імуносупресивної дії на фракції т-лімфоцитів, підвищує кисневозалежну метаболічну активність нейтрофілів, що повязано з імуномодулюючою активністю азітроміцину.

Основний зміст роботи

Дослідження результатів терапії хламідійної інфекції у вагітних довело, що використання азітроміцину в дозі 1,0 г одноразово супроводжується імуномодулюючим ефектом, який робить його препаратом вибору для інфікованих жінок з ожирінням. Найкращі результати отримані при проведенні лікування наприкінці першого триместру вагітності.

В імунній системі вагітних з ожирінням має місце зниження показників як клітинних, так і гуморальних факторів неспецифічної резистентності на фоні активації адаптивного імунітету, що є ознакою дисфункції в системі імунітету в цілому.

У вагітних з хламідійним інфікуванням та нормальною масою тіла спостерігається активація т- і в-ланок адаптивного імунітету на фоні функціональної недостатності нейтрофілів та комплементу.

Частота хламідійної контамінації у вагітних з ожирінням складає 18,8% і супроводжується більш вираженою дисфункцією імунної системи, ніж у вагітних з нормальною вагою тіла.

Використання 1,0 г азітроміцину одноразово у вагітних жінок з хламідійною інфекцією не спричиняє імуносупресивної дії на фракції т-лімфоцитів, підвищує кисневозалежну метаболічну активність нейтрофілів, що повязано з імуномодулюючою активністю азітроміцину.

Проведення етіотропної терапії азітроміцином дозволяє знизити інфікованість новонароджених в 10 разів, частоту запальних змін у плаценті і оболонках вдвічі, та в 5 разів знизити частоту хламідійного плацентиту.

У вагітних з ожирінням і хламідійною контамінацією спостерігається виснаження компенсаторно-пристосованих механізмів у плаценті, що клінічно виявляється формуванням звур плода і диктує необхідність у проведенні курсів профілактики фетоплацентарної недостатності.

Виразність змін в плацентах - інфарктів, кальцинатів, інволютивних процесів - безпосередньо повязано із терміном проведення специфічної антибактеріальної терапії.

Проведення курсу специфічної терапії хламідійної інфекції в кінці першого триместру вагітності дозволяє знизити частоту передчасних пологів, звур, в 2 рази знизити частоту асфіксії новонароджених, вдвічі збільшити кількість здорових новонароджених у порівнянні з результатами лікування в більш пізні терміни.

Практичні рекомендації

1. Проведення скринінг-обстеження вагітних жінок на хламідійную інфекцію в умовах жіночої консультації при диспансерному нагляді.

2. Оптимальним терміном проведення лікування хламідійної інфекції є кінець першого триместру вагітності.

3. Методом вибору для терапії хламідійної інфекції є одноразовий контрольований прийом 1,0 г азітроміцину в поєднанні з вагінальними тампонами з лафероном в дозі 1 млн. Мо.

4. Терапію хламідіозу наприкінці першого триместру вагітності слід доповнювати комплексом засобів, спрямованих на покращення функціонування фетоплацентарного комплексу.

5. Терапія хламідійної контамінації у жінок з ожирінням обовязково повинна доповнюватись заходами, спрямованними на профілактику фетоплацентарної недостачи.

6. Обовязкове обстеження новонароджених від жінок, які отримавли курс специфічної терапії, на 3-5 добу після народження.

1. Островский К.В. Сравнительная оценка различных видов терапии хламидиоза при беременности // Медико-социальные проблемы семьи.1999.- Том 4.№2.-С.47-50.

2. Островский К.В. Эффективность однократного приема азитромицина для лечения хламидийного цервицита и влияние проведенной терапии на иммунный гомеостаз //Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб.наук.пр../ Запорізький державний медичний університет; Запоріжжя.-1999.- Випуск 4.-С.213-218.

3. Луценко Н.С., Островский К.В. Цитологическая диагностика как метод скрининга хламидийной инфекции //Международный медицинский журнал.- 1999.- Том 5.№4.-С.97-99. (Автором проведено аналіз результатів цитологічних досліджень, і впроваджено скринінг серед вагітних жінок на хламідійну інфекцію).

4. Островский К.В. Оценка эффективности терапии хламидийной инфекции однократным приемом азитромицина у беременных в зависимости от сроков ее проведения // Буковинський медичний вісник.-.-2000.- Том 4.№1.-С.90-95.

5. Островський К.В. Вплив хламідійної інфекції на перебіг та наслідки вагітності // Невиношування вагітност: Збірник наукових праць / МОЗ України; Академія медичних наук України; Асоціація акушерів-гинекологів України.- Київ.-1997.- С.325-327.

6. Луценко Н.С., Островский К.В. Хламидийная контаминация беременных как фактор высокого риска инфицирования новорожденного // I Конгрес неонатологів Украiни: Тез. докл.- Харків.-1998.-С.82-83. (Автор обстежив та спостерігав за перебігом вагітності у інфікованих жінок).