Вплив теорії "Москва - Третій Рим" на політичне і церковне життя Росії в умовах російсько-українського конфлікту (2014-2015 рр.) - Статья

Дослідження ідеї «Москва - Третій Рим» має важливе значення для вивчення суспільно-політичного світогляду московського суспільства, даючи можливість осмислити хід і результати вивчення генези та еволюції теорії «Третього Риму», її місця в суспільній свідомості і політичній практиці Московської держави. І це не дивно, адже народ, який раніше у світі називали «московитами», а тепер «росіянами», мав навіть власну мову. Відтоді Москва почала вважатись містом, виросла у Московське князівство Орди і дала обєднану назву для всіх фіно-угорських племен, перемішаних за сотні років з татарами, - московити. Новим гербом Московського царства стане Візантійський двоголовий орел (1497), коли, після проходження різних бюрократичних процедур, великий князь Московський Іван III взяв собі повноваження продовжувача великої справи Палеологів і нарік Москву - «Третім Римом». Філофей не відкидає історію попередніх «Двох Римів», а пояснює, що Константинополь успадкував наступність від «Першого Риму» і, нарешті, від Царгорода переходить до, богоспасаємої, Русі з центром у Москві - «третього» і останнього Риму.

Вирази «Москва - третій Рим», «третій Рим», «Третьоромізм» застосовуються у книзі як поняття, що володіють однаковим змістом.

Гольдберг А.Л. Идея «Москва - третий Рим» в цикле сочинений первой половины XVI в. // ТОДРЛ. - Л., 1983. - Т. 37. - С. 139-149; Гольдберг А.Л. К предыстории идеи «Москва - Третий Рим» // Культурное наследие древней Руси : истоки, становление, традиции: сборник статей // ТОДРЛ. - М., 1976 - С. 1І1-116; Гольдберг А.Л. Три «послания Филофея» (Опыт текстологического анализа) // ТОДРЛ. - Л., 1974. - Т. 29: Вопросы истории русской средневековой литературы. Памяти В.П. Адриановой-Перетц. - С. 68 - 97.

Каравашкин А.В. Московская Русь и «Ромейское царство». Историософия династической богоизбранности в публицистике XVI столетия [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.krotov.info/libr min/11 k/ar/ avashkin4.htm

Киселева М.С. Национальный исторический миф «Москва - Третий Рим» как идеологема древнерусских книжников // Философский век. Альманах. - Вып. 16: Европейская идентичность и российская ментальность. - СПБ., 2001. - С. 110-117.

Синицына Н.В. Третий Рим. Истоки и эволюция средневековой концепции (XV-XVI в.). // РОС. акад. наук. Ин-т РОС. истории. Междунар. семинар «Da Roma alia Terza Roma» - М., 1998. - 416 с.

Стремоухов Д.Н. Москва - Третий Рим: источник доктрины // Из истории русской культуры. - Т. 2, кн. 1: Киевская и Московская Русь. - М., 2002. - С.425-441.

Флоровский Георгий, протоиерей. Пути русского богословия. - К., 1991. - 599, [1] с.

Гришко В. Історично-правне підґрунтя теорії Ш Риму. - Мюнхен, 1953. - 76 с.

Крупницький Б. Д. Теорія III Риму і шляхи російської історіографії. - Мюнхен, 1952. - 29 с.

Оглоблин О.П. Московська Теорія III Риму в XVI-XVII ст. / [під ред. І. Мірчука]. - Мюнхен, 1951. - 55 с.

Duncan P. J. S. Russian messianism: third Rome, revolution, communism and after. - London, 2000. - 236 p.

Johnson M. R. The Third Rome: Holy Russia, Tsarism and Orthodoxy. - The Foundation for Economic Liberty. - Inc., 2004. - 244 p.

Кінан Е. Російські історичні міфи: 36 статей. - К., 2001. - 282 с.

Малинин В.Н. Старец Елеазарова монастыря Филофей и его послания: историко-литературное иследование. - К., 1901. - 1029 с.

Малинин В. Н. Старец Филофей, инок Елеазарова монастыря // Труды КДА. - К., 1901. - Т. 2. - С. 529-543.

Система главенства у християнській Церкві пяти патріархів (Рима, Константинополя, Олександрії, Антіохії, Єрусалима), за першості Рима, що склалась після IV Вселенського Халкідонського собору (451), коли було встановлено Єрусалимський Патріархат.

Московія XV-XVII ст., або звички та традиції московитів про які не говорять [Електронний ресурс]. - Режим доступу: statti/moskoviya-xv-xvii-st-2/rozdil-1-zvichai/

Откуда на гербе России двуглавый орел? Почему двуглавый орел станет символом падения России? [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// fakeoff.org/war/otkuda-na-gerbe-rossii-dvuglavyy-orel-pochemu-dvuglavyy- orel-stanet-simvolom-padeniya-rossii

Дополнения к актам историческим, собранные и изданные Археографической комиссией : в 12 т. - СПБ., 1846. - Т. 1. - 446 с.

Там же. - № 23. - С. 20.

«Послание» (очевидно, до М. Місюря-Мунехіна) з приводу «морового поветрия» у Пскові; «Послание» у Псков «в беде сущим»; «Послание» «к некоему вельможе, в мире живущему»; «Послание» до М. Місюря-Мунехіна «о покорений разума Откровению и испытании недоведомых вещей»; «Послание» до того ж Місюря-Мунехіна проти Николая «Немчина» і «на звездочетцы и латины»; «Послание» до Івана Акиндієвича «о добрых и злых днях и часах»; «Послание» до «царя Ивана Васильевича»; «Послание» до вел. кн. Василия Івановича; «Послание» «в царствующий град». Ці послання подані в «Приложениях» до книги Малініна (Малинин В.Н. Старец Елеазарова монастыря Филофей и его послания: историко-литературное исследование. - К., 1901. - Приложения. - С. 1-68).

Малинин В.Н. Старец Елеазарова монастыря Филофей и его послания: Историко-литературное исследование // Богословский вестник. - К., 1902. - Т. 2: (июль - август). - С. 616.

Послания старца Филофея [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://Hb.pushkmskгjdom.ш/Defaultaspx?TAЫD=5105

Там само. - С. 35 - 36.

У літописі Константинопольського собору 1593 р. згадка про «третій Рим» відсутня».

Уложенная грамота об учреждении в России Патриаршего Престола, посвящении первого российского Патриарха Иова, поставлений впредь Патриархов Российским освященным собором и Государем и о новом составе русских епархий [Электронный ресурс]. - Режим доступа : . info/bogoslov Buks/ortodox/Article/gram uchrejd.php•. Максим Грек. Творения : в 3 т. - Сергиев Посад, 1996. - Т. 3. - С. 97.

Гудзяк Борис, священик. Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і ґенеза Берестейської унії / переклад Марії Габлевич; під редакцією Олега Турія. - Львів, 2000. - С. 241-242.

Послание старца Псковского Елеазарова монастыря Филофея к великому князю Василию Ивановичу // ПС. - Казань, 1863. - № 3. - С. 337-348; Послание Филофея, старца Псковского Елеазарова монастыря к дьяку Михаилу Мунехину // ПС. - Казань, 1861. -№ 5. - С. 84-96.

Малинин В.Н. Старец Елеазарова монастыря Филофей и его послания: историко-литературное иследование. - К., 1901. - 1029 с.

Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма. - М., 1990. - 220 с.

Бердяев Н.А. Русская идея // О России и русской философской культуре / сост. М.А. Малинин. - М., 1990. - С. 43 - 271.

Переклад автора.

Там же. - С. 49 - 50.

Бердяев Н. А. Истоки и смысл русского коммунизма. - М., 1990. - С. 9.

Переклад автора.

Бердяев Н. А. Русская идея. - СПБ., 2008. - С. 37.

Бердяев Н. А. Истоки и смысл русского коммунизма. - М., 1990. - С. 118.

Бердяев Н. А. Русская идея. - СПБ., 2008. - С. 38.

Откуда взялось понятие «Москва - Третий Рим»? [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://ttolk.ru/?p=21724

Клептоманія (з грец. «klepto» - краду та «mania» - безумство, пристрасть) - патологічне сильне бажання вкрасти що-небудь, що зазвичай не супроводжується потребою мати вкрадений предмет (предмети).

Мілітаризм (з франц «militarisme», від лат. «militaris» - військовий) - державна ідеологія, направлена на виправдання політики постійного нарощування військової міці держави і, одночасно з цим, допустимості використання військової сили у вирішенні міжнародних і внутрішніх конфліктів. Мілітаризму властива гонка озброєнь, зростання військових витрат бюджету держави, нарощування військової присутності з політичними цілями за кордоном, військове силове втручання в справи інших суверенних держав.

В России возрожден обычай награждения священников Георгиевским облачением [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://rublev.com/news/v-rossii- vozrozhden-obyehai-nagrazhdemia-sviashchenmkov-georgievskim-oblachemem

Клерикалізм (від лат. «dericalis» - церковний) - політична течія, спрямована на посилення впливу релігії та Церкви на всі сфери суспільного життя. Гї суть, однак, не зводиться лише до контролю релігійними діячами державної влади та переплетенні релігії з політикою, але, передусім, полягає у моделюванні структури суспільної свідомості громадян певної держави саме у контексті релігійних формул. Головним чином йдеться про неспроможність відділити мову внутрішнього релігійного світу від мови зовнішньої публічної влади. Таке зрощення релігійності і політики було і залишається дуже частим політичним явищем в Росії.

Лурье С.В. Историческая этнология. Учебное пособие для вузов. - М., 1997. - С. 220-230. державність конфлікт політичний рим

Кривава Росія, гібридні війни і цивілізаційний вибір [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://pohlyad.eom/polityka/n/59827

Братоубийственную войну на Востоке Украины благословил российский патриарх Кирилл [Электронный ресурс]. - Режим доступа : politika/bratoubiystvennuyu-voynu-na-vostoke-ukrainy-blagoslovil-rossiyskiy- patriarh-kirill-366179.html азмещено на .ru