Вплив світлоімпульсної стимуляції органа зору на розвиток адреналінової міокардіодистрофії та адаптацію організму до дії надзвичайних чинників - Автореферат

При вивченні впливу різних спектральних складових видимого світла на живий організм (Петренко Е.Т., 1989; Личковський Е.І., 2005), встановлено найбільшу ефективність червоного світла (Беседнова Н.Н., 1994; Ермоленко М.В., 1996; Кушнерик В.І., 2004), яке має найбільшу проникну здатність і в терапевтичних дозах зумовлює виражений біостимулюючий вплив (Гуменюк В.А., 1998; Готовский Ю.В., 2001; Гудима А.А., 2003; Мисула І.Р., 2005). Дисертаційна робота є складовою частиною планової наукової міжкафедральної теми: ”Клініко-патогенетичні та морфо-функціональні особливості ішемічної хвороби серця при супутньому хронічному бронхіті, цукровому діабеті, експериментальному гіпертиреозі, гастродуоденальних виразках та їх диференційована терапія” (№ держреєстрації 0103U001017), у виконанні якої автором проведено дослідження впливу світлоімпульсного подразнення органу зору на розвиток адреналінового ушкодження міокарда і адаптацію до фізичного навантаження та гіпоксичної гіпоксії, що викладено у матеріалах дисертації. Зясувати патогенетичні механізми впливу світлоімпульсної стимуляції органа зору на розвиток адреналінової міокардіодистрофії, стійкість до гіпоксичної гіпоксії в експерименті та адаптаційні можливості організму молодих нетренованих осіб чоловічої і жіночої статі до фізичних навантажень. Дослідити вплив превентивної світлоімпульсної стимуляції органа зору на показники перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту, динаміку активності амінотрансфераз сироватки крові і ендогенної інтоксикації та електрокардіографічні зміни в нормі та на моделі адреналінової міокардіодистрофії. Розробити прогностичні критерії ефективності застосування світлоімпульсної стимуляції органа зору в молодих нетренованих осіб чоловічої і жіночої статі для підвищення ефективності адаптації до фізичного навантаження. орган зір світлоімпульсний подразненняЕксперименти з вивчення впливу світлоімпульсної стимуляції органа зору на розвиток адреналінової міокардіодистрофії та тривалість життя в умовах гіпоксичної гіпоксії проведено на 126 білих нелінійних статевозрілих щурах-самцях, яких утримували у звичайних умовах та на стандартному раціоні віварію. Резистентність білих щурів до гіпоксичної гіпоксії визначали наступним чином: піддослідну тварину поміщали у скляний ексикатор ємністю 2 л, на дно якого попередньо наносили натронне вапно, герметично закривали і за допомогою секундоміра відмічали час з моменту герметизації ексикатора до моменту останнього судомного вдиху тварини. Показники активності перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) вивчали наступними методами: вміст ТБК-активних продуктів визначали фото-колориметричним методом за інтенсивністю забарвленого комплексу, який утворюється при взаємодії малонового діальдегіду з тіобарбітуровою кислотою в кислому середовищі (Владимиров Ю.А., Арчаков А.И., 1972), концентрацію гідропероксидів ліпідів (ГПЛ) визначали за методом, який грунтується на тому, що екстраговані гептан-ізопропіловою сумішшю гідропероксиди мають відповідний максимум поглинання при 233 нм (Гаврилов В.Б., Мишкорудная М.И, 1983); дослідження стану антиоксидної системи проводили за такими методами: активність супероксиддисмутази (СОД) (КФ 1.15.1.1) - за ступенем інгібування відновленого нітротетразолію синього (Чвари С. и соавт., 1985), активність каталази (КТ) (КФ 1.11.1.6) визначали на спектрофотометрі за інтенсивністю забарвленого комплексу, який утворюється при взаємодії перекису водню з молібдатом амонію (Королюк М.А. и соавт., 1988). При кількісному морфологічному вивченні серця враховувалися наступні морфометричні параметри: чиста маса серця (ЧМС) - маса серцевого мяза без клапанів та великих судин, абсолютна маса лівого (МЛШ) і правого (МПШ) шлуночків - маса шлуночків з пропорційною його масі частиною міжшлуночкової перегородки, шлуночків індекс (ШІ) - відношення МПШ до МЛШ, серцевий індекс (СІ) - відношення ЧМС до маси тіла, масу лівого (МЛП) і правого (МПП) передсердь, площу ендокардіальної поверхні лівого (ПСЛШ) та правого (ПСПШ) шлуночків, планіметричний індекс (ПІ) - ПСЛШ/ПСПШ, діаметри кардіоміоцитів, їхніх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення в кардіоміоцитах частин серця (ДКМЛШ, ДЯКМЛШ, ЯЦВЛШ, ДКМПШ, ДЯКМПШ, ЯЦВПШ), відносні об‘єми кардіоміоцитів, строми, капілярів, уражених кардіоміоцитів в шлуночках серця (ВОКМЛШ, ВОКЛШ, ВОСТЛШ, ВОКМПШ, ВОКПШ, ВОСТПШ). Введення кардіотоксичної дози адреналіну фотостимульованим тваринам призводить до менш значної активації АЛАТ і АСАТ і меншого накопичення ендотоксинів у сироватці крові в порівнянні з тваринами, яким фотостимуляцію не проводили (табл.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що знайшло своє відображення у виявленні патогенетичних механізмів впливу світлоімпульсної стимуляції органа зору на стійкість організму до гіпоксичної гіпоксії, дії кардіотоксичної дози адреналіну в експерименті та адаптацію молодих нетренованих осіб чоловічої і жіночої статі до фізичних навантажень. Фотоімпульсна стимуляція органа зору ін

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ