Вплив суспензії клітин фетального мозку щурів на перебіг експериментального алергічного енцефаломієліту - Автореферат

Лікування запально-дегенеративних захворювань нервової системи, що супроводжуються демієлінізацією, є актуальною медичною проблемою. Дисертація повязана з науково-дослідною роботою: “Дослідити вплив ембріональної нервової тканини та її компонентів на рухові порушення у хворих з запально-дегенеративними ураженнями центральної нервової системи” (№ держреєстрації 0104U000414, В/І.К. 26.02.07.04), яка виконується в Інституті нейрохірургії імені акад. Дослідити вплив інтратекального введення клітин алогенного фетального мозку та ембріональної нервової тканини на неврологічний статус щурів з експериментальним алергічним енцефаломієлітом; Дослідити морфологічні зміни в центральній нервовій системі щурів з експериментальним алергічним енцефаломієлітом до та після лікування; Провести порівняльний аналіз ефективності інтратекального введення ембріональної нервової тканини та клітин алогенного фетального мозку на перебіг експериментального алергічного енцефаломієліту у щурів.Ромоданова АМН України та кафедр нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 5 наукових друкованих праць, із них 1 колективна монографія, 3 статті в провідних фахових виданнях, 1 тези доповіді. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, підсумку, висновків, списку використаних джерел.Також були групи з адювантним енцефаломієлітом та групи, які отримували лікування кріоконсервованими алогенними клітинами (КАК), нативними алогенними клітинами (НАК) фетального мозку, клітинами ембріональної нервової тканини. Середня тяжкість ЕАЕ склала 3.4 бали в групі №1, 2.8 - у групі №2 на пікові клінічних проявів ЕАЕ (16 доба). Після лікування групи №1 КАК та групи №2 КАК, збагаченими на нейрональну фракцію, спостерігається погіршення стану в обох групах наступної після інтратекального введення доби (17 доба), проте в групі №1 погіршення стану щурів статистично достовірне (p0.05). На пікові клінічних проявів (16 доба) тяжкість клініки ЕАЕ в групі №11 складає 2.8 бали, в групі №12 - 2.2 бали, в групі №13 - 2.6 бали. Так, тяжкість ЕАЕ в групі №11 на 17 добу складає 2.5 бали, в групі №12 - 2.8 бали, а в групі №13 - 1.8 бали.Інтратекальне введення гліально збагачених нативних та кріоконсервованих алогенних клітин фетального мозку на пікові клінічних проявів ЕАЕ супроводжується погіршенням стану експериментальних тварин в перші доби після лікування; Найбільш позитивні зміни в імунній системі експериментальних тварин визначаються при лікуванні нейронально збагаченими нативними алогенними клітинами фетального мозку та клітинами ембріональної нервової тканини; Ремієлінізація спинного мозку щурів під впливом лікування нейронально збагаченими нативними алогенними клітинами фетального мозку та клітинами ембріональної нервової тканини починається в ранні строки (на 5 добу) після лікування.

2.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. У дисертації наведено обґрунтування теоретичного та практичного використання суспензії клітин фетального мозку для лікування експериментальної демієлінізуючої патології шляхом інтратекального введення;

2. Багатофакторне спостереження з використанням шкали оцінки тяжкості перебігу ЕАЕ у щурів дозволяє провести детальний аналіз і вивчити клінічні зміни в організмі експериментальних тварин;

3. Інтратекальне введення гліально збагачених нативних та кріоконсервованих алогенних клітин фетального мозку на пікові клінічних проявів ЕАЕ супроводжується погіршенням стану експериментальних тварин в перші доби після лікування;

4. Погіршення стану експериментальних тварин при інтратекальному введенні нейронально збагачених нативних алогенних клітин фетального мозку та клітин ембріональної нервової тканини на пікові клінічних проявів ЕАЕ відсутнє;

5. У ранні терміни (на 5 добу) після інтратекального введення клітин фетального мозку щурів змінюється функціональна активність клітин імунної системи, а у віддалені терміни (35-150 доба після індукції ЕАЕ) - змінюється клітинність кісткового мозку експериментальних тварин. Найбільш позитивні зміни в імунній системі експериментальних тварин визначаються при лікуванні нейронально збагаченими нативними алогенними клітинами фетального мозку та клітинами ембріональної нервової тканини;

6. Ремієлінізація спинного мозку щурів під впливом лікування нейронально збагаченими нативними алогенними клітинами фетального мозку та клітинами ембріональної нервової тканини починається в ранні строки (на 5 добу) після лікування. Морфометричні зміни в спинному мозку щурів, які отримують лікування, корелюють з клінічним перебігом ЕАЕ;

7. Лікування інтратекальним введенням нейронально збагачених нативних алогенних клітин фетального мозку призводить до більш раннього і вираженого ефекту, ніж введення суспензії кріоконсервованих алогенних клітин та гліально збагачених нативних алогенних клітин фетального мозку;

8. Інтратекальне введення ембріональної нервової тканини є найбільш ефективним методом для лікування ЕАЕ у щурів. Субокципітальне введення клітин фетального мозку щурів позитивно впливає на перебіг ЕАЕ в цілому, але недоцільне на висоті клінічних проявів захворювання.

1. Цымбалюк В.И., Лисяный Н.И., Маркова О.В., Пичкур Л.Д., Касяненко Ю.А. Динамика уровня кортизолрезистентных лимфоцитов у крыс с экспериментальным аллергическим энцефаломиелитом, леченных производными эмбриональной нервной ткани // Імунологія та алергологія. - 2003. - №1 - С. 40-43.

(Здобувачем виконано експериментальну частину, спостереження та лікування хворих на ЕАЕ тварин, розтини щурів)

2. Цимбалюк В.І., Лісяний М.І., Маркова О.В., Пічкур Л.Д. Любич Л.Д., Вербовська С.А., Касяненко Ю.А., Вотякова І.А., Василовська С.В. Результати хірургічного лікування експериментального алергічного енцефаломієліту // Трансплантологія. - 2003. - Т.4. - №1. - С. 33-35.

(Здобувачем виконано планування експерименту, спостереження за хворими на ЕАЕ тваринами, лікування інтратекальним введенням клітинних суспензій субокципітально, статистичну обробку матеріалів)

3. Маркова О.В., Касяненко Ю.А. Динаміка рівня кортизолрезистентних лімфоцитів в селезінці щурів з експериментальним алергічним енцефаломієлітом після лікування фетальними клітинами // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. Матеріали XLVIII підсумкової науково-практичної конференції, „Укрмедкнига”, Тернопіль, 3 червня 2005 р. - С. 194-195.

4. Цимбалюк В.І., Касяненко Ю.А. Особливості моделювання та перебігу експериментального алергічного енцефаломієліту // Український нейрохірургічний журнал. - 2005. - №1. - С. 45-51.

(Здобувачеві належить експериментальний матеріал, статистичні обробки та результати досліджень, висновки щодо проведеного експериментального дослідження)

5. Цымбалюк В.И., Лисяный Н.И., Маркова О.В., Пичкур Л.Д., Касяненко Ю.А., Вотякова И.А., Василовская С.А. Лечение экспериментального аутоиммунного демиелинизирующего процесса интратекальным введением незрелых клеток головного мозга // Нейрогенная дифференцировка стволовых клеток. Под ред. Ю.А. Зозули, Н.И. Лисяного. - Киев, 2005. - С. 283-313.

(У монографії здобувач спільно з колективом авторів написав главу №12)

Размещено на .ru