Етнонаціональні традиції і обряди, як динамічна ідентифікаційна ознака, яка зазнає перманентних змін у результаті впливу сукупності істотних суспільних чинників. Відображення історичних подій, драматизму та героїчної символіки в гуцульських колядках.
При низкой оригинальности работы "Вплив суспільних чинників на еволюцію різдвяно-новорічних обрядів Гуцульщини", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Водночас в Україні існує унікальна можливість дослідити вплив політичних інститутів на процес формування і розвитку календарної обрядовості, особливо в другій половині XX - на початку XXI століть. Традиція інтерпретувалася ними як специфічний тип суспільних відносин, що виражають спадкоємний звязок поколінь в різних сферах їх життєдіяльності (виробництві, побуті, науці, культурі тощо). В українських колядках, що були витвором народної творчої уяви, не могли залишитися непоміченими ті історичні катаклізми, що супроводжували XX століття. Події Другої світової війни зафіксовані також у колядках, що зберігалися сорок років і були записані вже на початку 90-х років у селі Заріччя Надвірнянського району: В сорок першім році нова радість стала, Наша ненька Україна кайдани порвала. Серед них були й такі: Нова кривда стала, Яка не бувала.
Список литературы
1. Бець Д., Бойчук М. Гуцульське село Ільці. - Верховина: Гуцульщина, 2002. - 112 с.
2. Гулай В. Етносоціальні процеси в західних областях України.- Автореф. дис.... канд. істор. наук; Львівський університет. - Львів, 2002. - 19 с.
3. Загоруйко А. Розквіт культури радянської Станіславщини. - Станіслав: Плай, 1958. - 194 с.
4. Зеленчук І. Гуцульські традиції невмирущі // Верховинські вісті. - 2000. - №2 (7 січня).
5. Кравчук М. Святвечір в неволі // Верховинські вісті. - 1997. - №5 (31 січня).
6. Курочкін О. Новорічні свята українців. Традиції і сучасність. - К.: Наукова думка, 1978. - 191 с.
7. Пожоджук Д. Родинні звязки в гуцульських народних колядках // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - 1999. - Вип.27. - С.79-86.
