Вплив сумісності сорто-підщепних комбінувань на фізіолого-біохімічні процеси та продуктивність груші - Автореферат

В сучасних інтенсивних технологіях вирощування груші здебільшого використовують як підщепи різні клони айви звичайної, що дозволяє отримати слаборослі, швидкоплідні та високоврожайні форми дерев. Метою досліджень було дослідити вплив взаємодії підщепи і сорту на фізіолого-біохімічні процеси і продуктивність дерев груші. Для цього ставились наступні основні задачі: - вивчити приживлюваність та ріст саджанців груші з різним ступенем сумісності між сортом і підщепою при використанні зимового щеплення; вивчити вплив підщеп та ступеня їх сумісності з сортами на врожайність та якість плодів груші; При доборі підщеп для груші рекомендуємо враховувати те, що сорт Вижниця має кращу сумісність з айвою ВА-29, ніж сорт Малевчанка, а сорт Яблунівська більш сумісний з айвою А, ніж сорт Парижанка.Цей показник для сортів Вижниця і Малевчанка, щеплених на айву ВА-29, які характеризуються відповідно доброю і середньою сумісністю з цією підщепою, становив 80,0 та 84,3 %. Так, при щепленні сорту Вижниця на айві ВА-29 по відношенню до контролю - щепленню на груші лісовій, висота рослин становила 92 %, площа листка 108 %, загальна листкова поверхня 95 %, сорту Малевчанка відповідно 60, 67, 67 %, а сорту Бере Боск - 76, 73 і 35 %. У всіх сортів, щеплених на айву, маса підземної частини і обєм кореневої системи були меншими порівняно з контролем, проте у сорту Вижниця ця різниця становила 28 і 18 %, у сорту Малевчанка на айві ці показники були менші на 75 і 73 %, а у сорту Бере Боск - на 60 та 65 %, відповідно. В період інтенсивного росту сума хлорофілів сортів Вижниця і Малевчанка, щеплених на груші, збільшується на 20 % порівняно із щепленням цих сортів на айві ВА-29, тоді як у сорту Бере Боск це збільшення майже 30 %, але спостерігається на початку вегетаційного періоду. В той час, коли в однорічок всіх сортів на груші лісовій співвідношення між кількістю вуглеводів в надземній частині до їх кількості в підземній склало - 0,8, а на айві ВА-29 - 0,5, то в дворічок це співвідношення має такий вигляд: Вижниця/груша лісова і Бере Боск/груша лісова - 0,6; Малевчанка/груша лісова - 0,4; Вижниця/айва ВА-29 - 1,2; Малевчанка/айва ВА-29 - 1,1; Бере Боск/айва ВА-29 - 0,7.Найбільш інтенсивний ріст саджанців спостерігався у сорту Вижниця, а максимальний вміст хлорофілів - у сорту Бере Боск, хоча ці показники були нижчими, ніж в контрольних варіантах (кореневласних формах чи щепленнях на грушу лісову). Приживлюваність зимових щеплень досліджених сортів груші, окрім Бере Боск, досить висока (83-90 %) і практично не залежить від типу підщепи, тому може розглядатись тільки як показник повної несумісності сортопідщепних комбінувань. Клонова підщепа айва ВА-29 пригнічує усі ростові процеси саджанців, а особливо загальну листкову поверхню, яка у сортів Вижниця, Малевчанка і Бере Боск зменшувалась відповідно на 5, 33 і 65 % порівняно з контролем. Використання підщепи айва спричиняє гальмування процесів відтоку фотосинтетичних асимілятів, внаслідок чого відбувається накопичення вуглеводів в листках і пагонах прищеп, залежно від періоду росту, (цукрів - у 1,5 рази, крохмалю - у 2,5-3 рази більше, порівняно з контролем). Розподіл сухої маси між надземною частиною і кореневою системою саджанців сортів Вижниця, Малевчанка та Бере Боск, щеплених на айві ВА-29, внаслідок диспропорції у розподілі продуктів асиміляції знаходився у співвідношеннях відповідно 1:0,6; 1:0,6 і 1:1,2, а в контролі для всіх сортів приблизно однаково, на рівні 1:1.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Сорти груші зберігають онтогенетичні особливості динаміки росту та вмісту хлорофілів в листках незалежно від типу підщепи. Найбільш інтенсивний ріст саджанців спостерігався у сорту Вижниця, а максимальний вміст хлорофілів - у сорту Бере Боск, хоча ці показники були нижчими, ніж в контрольних варіантах (кореневласних формах чи щепленнях на грушу лісову).

2. Приживлюваність зимових щеплень досліджених сортів груші, окрім Бере Боск, досить висока (83-90 %) і практично не залежить від типу підщепи, тому може розглядатись тільки як показник повної несумісності сортопідщепних комбінувань. Клонова підщепа айва ВА-29 пригнічує усі ростові процеси саджанців, а особливо загальну листкову поверхню, яка у сортів Вижниця, Малевчанка і Бере Боск зменшувалась відповідно на 5, 33 і 65 % порівняно з контролем.

3. Використання підщепи айва спричиняє гальмування процесів відтоку фотосинтетичних асимілятів, внаслідок чого відбувається накопичення вуглеводів в листках і пагонах прищеп, залежно від періоду росту, (цукрів - у 1,5 рази, крохмалю - у 2,5-3 рази більше, порівняно з контролем).

4. Вперше виявлено залежність відношення кількості сухої речовини до вмісту крохмалю в листках і пагонах сортів від рівня їх сумісності з підщепою. Величина цього відношення з ростом ступеня несумісності зменшується, тобто може вважатись одним із кількісних показників сумісності сортопідщепних комбінувань груші.

5. Розподіл вуглеводів між надземною і підземною частинами саджанців залежить від сорту і ступеня його сумісності з підщепою. У сортів, щеплених на айві ВА-29, в кореневій системі достатня кількість вуглеводів для подальшого їх росту і розвитку.

6. Розподіл сухої маси між надземною частиною і кореневою системою саджанців сортів Вижниця, Малевчанка та Бере Боск, щеплених на айві ВА-29, внаслідок диспропорції у розподілі продуктів асиміляції знаходився у співвідношеннях відповідно 1:0,6; 1:0,6 і 1:1,2, а в контролі для всіх сортів приблизно однаково, на рівні 1:1.

7. Середня врожайність (в тонах з 1 гектара) сортів Яблунівська і Парижанка в контрольних варіантах вища, ніж в щепленнях на айві.

8. Економічна ефективність вирощування груші сорту Яблунівська вища, ніж сорту Парижанка. Рівень рентабельності цих сортів, щеплених на айві А, був на 50 % меншим порівняно з контролем.

9. Із застосуванням методів мікрофлуориметрії вперше визначено надмірне накопичення перекисних сполук в листках прищеп, що може бути однією з причин прискореного старіння низькосумісних сортопідщепних комбінувань груші.

10. Розроблені нами методи ранньої діагностики несумісності сортопідщепних комбінувань можуть бути використані в розсадництві і сортовивченні.

11. При доборі підщеп для груші рекомендуємо враховувати те, що сорт Вижниця має кращу сумісність з айвою ВА-29, ніж сорт Малевчанка, а сорт Яблунівська більш сумісний з айвою А, ніж сорт Парижанка. Сорт Бере Боск за фізіолого-біохімічними показниками має низький рівень сумісності з айвою, але проміжна вставка сорту Кюре піднімає його до середнього.

12. Айва, на даний час, є найбільш поширеною підщепою для груші, що відповідає сучасним вимогам інтенсифікації галузі. Проте незадовільна сумісність її з окремими сортами призводить до виснаження і передчасної загибелі дерев. Тому необхідно шукати інші слаборослі підщепи, або ту "золоту середину", за якої прискорювалось би плодоношення, але не надто збільшувалась несумісність. Це визначило б високу господарчу продуктивність і довговічність створюваних сортопідщепних комбінувань.

1. Долід А.В., Силаєва А.М. Динаміка вмісту фотоасимілятів в листках та пагонах сортопідщепних комбінацій груші // Садівництво.- К.: Аграрна Україна.- 1998.- Вип. 46.- С. 176-178.

Особисто дисертантом проведено визначення вмісту фотоасимілятів в зразках протягом року.

2. Долід А.В., Силаєва А.М. Вплив сортопідщепних відносин на біометричні та біохімічні показники саджанців груші // Садівництво.- К.: Аграрна Україна.- 1998.- Вип. 47.- С. 194-199.

Визначено біометричні показники росту та проведено біохімічний аналіз різних сортопідщепних комбінувань груші.

3. Dolid A., Sylayeva A., Grocholskiy V., Lysaniuk V. Dynamics of physiological and biochemical indices for pear scion-rootstocks combinations with different level of compatibility and their frost resistance. Scientific works of the Lithuanian institute of horticulture and Lithuanian university of agriculture. Horticulture and vegetable growing. Babtai, 1998, V. 17 (3). P. 73-83.

Досліджено вміст метаболітів в 1-річному прирості та листках сортів груші з різним ступенем сумісності. Проведено статистичну обробку даних, їх узагальнення та зроблено висновки.

4. Силаева А.М., Долід А.В. Онтогенетичні зміни вмісту фотосинтетичних метаболітів у різносумісних сортопідщепних комбінаціях груші // Мат. міжнар. конф. "Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі.- Львів: Сполом, 1998.- С. 166-168.

На основі отриманих даних встановлено роль сорту в збереженні онтогенетичних особливостей динаміки вмісту фотосинтетичних метаболітів в листках різносумісних комбінувань груші.

5. Долід А.В., Китаєв О.І. Розробка методів визначення ступеня сумісності сортопідщепних комбінацій груші // Зб. праць присвячених 100-річчю НАУ.- Київ: НАУ.- 1998.- С. 16.