Вплив стратегії європейської інтеграції України на функціонування податкової системи - Автореферат

Проголошена стратегія європейської інтеграції України, яка спирається на обєктивні передумови та сучасні глобалізаційні процеси з їх перевагами та загрозами, обумовлює необхідність вироблення ефективних напрямів її реалізації, включно з адаптацією вітчизняної податкової системи до умов країн Європейського Союзу (ЄС), де в останні роки активізувалися процеси гармонізації податкового законодавства. Узгодження вітчизняного податкового законодавства із вимогами ЄС не лише сприятиме поглибленню курсу на європейську інтеграцію, а й стане важливою передумовою підвищення рівня конкурентоспроможності економіки нашої країни у процесі інтеграції до світового господарства. Саме в контексті стратегічних євроінтеграційних прагнень України набуває особливої актуальності питання забезпечення ефективності та конкурентноспроможності податкової системи, яка не лише виконує функцію головного джерела наповнення бюджетів усіх рівнів, а й відіграє провідну роль у державному регулюванні економічних процесів, щоправда лише за умови ефективного використання податкових важелів задля забезпечення збалансованого економічного зростання, оптимального використання господарських ресурсів, стимулювання інвестицій та підприємницької активності у пріоритетних для суспільства напрямах. Аналітична оцінка академічного доробку, заходів передбачених низкою державних документів (Програмою інтеграції України до ЄС, Планом дій Україна-ЄС, Стратегією економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 рр. “Шляхом європейської інтеграції”) та здійсненого реформування вітчизняної податкової системи, дозволяє констатувати потребу в подальшому її вдосконаленні та підвищенні конкурентоспроможності. У дисертації використано широкий спектр методів наукового пізнання, а саме: метод логічної абстракції (для здійснення теоретичної інтерпретації різноманітних макро-і мікроекономічних ефектів фіскальної політики, що визначають підходи до реформування податкових систем, а також при дослідженні теоретичних засад побудови податкової системи України - підрозділ 1.2; 2.3); історичний підхід (при аналізі розвитку європейської соціально-орієнтованої моделі та еволюції податкових систем під час становлення спільного економічного простору - підрозділ 1.1; 1.3; 2.1); методи аналізу, синтезу та порівняльного аналізу (для дослідження особливостей процесу гармонізації податкових систем країн ЄС, компаративного аналізу адаптації вітчизняної та європейських (країни ЦСЄ) податкових систем); методи багатовимірного статистичного аналізу і економічного моделювання, зокрема лінійна регресія (для встановлення звязку між податковими надходженнями та такими макроекономічними показниками, як промислове виробництво, сальдо бюджету та ін.Країни ЄС загалом і країни ЦСЄ зокрема становлять підвищений інтерес для вивчення питань функціонування сучасної податкової системи, оскільки, по-перше, реалії інтеграційного утворення високого рівня сприяють гостроті податкової конкуренції, а по-друге, країни-учасниці такого інтеграційного утворення повязані умовами фіскальних трансфертів у межах ЄС, що вимагає більшого обсягу податкових надходжень і перешкоджає зниженню податкового тиску. Якщо упродовж післявоєнного часу домінували різноманітні варіанти кейнсіанської IS-LM моделі, де податки негативно впливають на обсяги приватного споживання та інвестицій, то у пізніших моделях не заперечується експансійний ефект (модель Манківа-Саммерса, портфельна модель). Практично, це призвело до зменшення прогресивності оподаткування доходів фізичних осіб, зниження ставок податку на прибуток підприємств, але з одночасним скороченням податкових пільг, підвищення ролі непрямих податків, створення спільної системи податків, що стягуються у джерела доходу, вдосконалення загальних підходів до екологічного податку, податку на енергоносії і з власників транспортних засобів тощо. У другому розділі „Відповідність податкової системи України критеріям європейської інтеграції” проаналізовано особливості процесу гармонізації податкових систем країн ЄС, досліджено теоретично і протестовано за допомогою економетричних методів засадничі функціональні звязки податкової системи, а також здійснено порівняльний аналіз податкових систем країн ЦСЄ та України з метою встановлення відповідності вітчизняної податкової системи загальноєвропейським тенденціям гармонізації податкового законодавства. Таким чином, зниження ставок податку на прибуток корпорацій (CIT) у країнах ЄС-15 відображає реалії європейської інтеграції та мотивацію до підвищення конкурентоспроможності у глобальному середовищі, а не податкову конкуренцію з боку країн „нової” Європи.Аналіз загальних тенденцій поглиблення європейської інтеграції показав, що в силу економічних і політичних чинників система оподаткування не лише зберегла функцію головного джерела наповнення бюджетів, а й посилила свій вплив на міжнародне розміщення виробництва, міграцію трудових ресурсів та потоки капіталу. Збереження відмінностей у проведенні фіскальної політики окремими країнами Співтов

Основний зміст роботи