Вплив стентування коронарних артерій та факторів ризику ішемічної хвороби серця на подальший перебіг захворювання - Автореферат

Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького на тему «Вплив професійних шкідливостей та алкоголю на особливості клінічного перебігу і лабораторні показники крові у хворих на токсичну кардіоміопатію та гострі форми ішемічної хвороби серця» (державна реєстрація № 0106U012664) та фундаментального дослідження, що виконується цією ж кафедрою на замовлення МОЗ України «Гібернація міокарда при артеріальній гіпертензії і гострому інфаркті як предиктор дисфункції лівого шлуночка, апоптозу кардіоміоцитів та розвитку серцевої недостатності» (державна реєстрація № 0108U001133). Дослідити поширеність факторів ризику ішемічної хвороби серця серед пацієнтів, які підлягають проведенню стентування коронарних артерій. Оптимізувати схему лікування та контроль за перебігом ішемічної хвороби серця і проаналізувати ефективність стентування коронарних артерій на підставі оцінки клінічних та функціональних показників і якості життя. На підставі аналізу клініко-функціональних показників та якості життя пацієнтів установлено, що проведення стентування коронарних артерій у хворих з ішемічною хворобою серця дозволяє підвищити толерантність до фізичного навантаження, покращити систолічну функцію лівого шлуночка, запобігти його дилатації, підвищити якість життя хворих. Встановлено, що у пацієнтів з дисліпідемією, артеріальною гіпертензією та постінфарктним кардіосклерозом лікування ішемічної хвороби серця із застосуванням стентування коронарних артерій сприяє суттєвому поліпшенню перебігу захворювання згідно показників толерантності до фізичного навантаження, систолічної функції лівого шлуночка і якості життя, що дозволяє розширити показання до інтервенційного лікування.В дослідження включали хворих за такими критеріями: наявність ангінозного болю у спокої або при фізичному навантаженні, відповідні зміни при коронарографії (звуження ?70 % щонайменше однієї коронарної артерії або ?50 % у стовбурі лівої коронарної артерії) і технічна можливість проведення стентування коронарних артерій (СКА). Основну групу склали 90 пацієнтів, яким провели СКА; у групу порівняння увійшли 90 пацієнтів, які після коронарографії відмовилися від проведення реваскуляризації. В процесі дослідження втратили звязок із 12-ма пацієнтами основної та 16-ма - з порівняльної груп, а тому у заключний аналіз увійшли результати 78 пацієнтів основної і 74 - порівняльної груп. До включення в дослідження пацієнти обох груп отримували лікування, яке суттєво не відрізнялося за основними класами препаратів (нітрати пролонгованої дії, блокатори ?1-адренорецепторів, антагоністи кальцію, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, блокатори рецепторів ангіотензину ІІ, антитромбоцитарні, статини, метаболічні засоби) і відповідало складу медикаментозної терапії, представленому у результатах епідеміологічного дослідження ЕСКУЛАП (А.Н. Аналіз динаміки клінічних симптомів ІХС показав, що на початку дослідження ангінозний біль або його еквіваленти відмічали в усіх пацієнтів обох груп, а через 6 міс в основній групі цих скарг не висловлювали 67 (85,9 %) пацієнтів, тоді як у групі порівняння таких хворих було лише 28 (37,8 %) (р<0,001).У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове практичне вирішення актуального наукового завдання сучасної кардіології - підвищення ефективності лікування і контролю за перебігом ішемічної хвороби серця на основі аналізу клініко-функціональних показників та оцінки якості життя пацієнтів до і після стентування коронарних артерій. Серед пацієнтів з ішемічною хворобою серця, які підлягають проведенню стентування коронарних артерій, найпоширенішими факторами ризику ішемічної хвороби серця є артеріальна гіпертензія (78,2 % в основній і 82,4 % у порівняльній групах), обтяжена спадковість (відповідно 66,7 % і 78,4 %) та контакт з ксенобіотиками (відповідно 57,7 % та 52,7 %). Проведення стентування коронарних артерій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця дозволяє підвищити толерантність до фізичного навантаження (з 4,89±1,86 МЕТ до 8,74±2,67 МЕТ; р<0,001), покращити фракцію викиду лівого шлуночка (з 46,41±7,89 % до 49,38±7,14 %; р<0,001). Стентування коронарних артерій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця дозволяє на тривалий час (щонайменше протягом року) підвищити їх прихильність до лікування, що підтверджено не лише результатами анкетування (зростання кількості осіб з високою прихильністю до лікування від 12,8 % до 37,2 %; р<0,001), але й обєктивними функціональними (динаміка артеріального тиску, частоти серцевих скорочень) та лабораторними (суттєве зниження частоти дисліпідемії - 43,6 % проти 23,1 %; р=0,012) показниками. У пацієнтів з факторами ризику ішемічної хвороби серця (дисліпідемія, артеріальна гіпертензія) та постінфарктним кардіосклерозом стентування коронарних артерій сприяє суттєвому поліпшенню перебігу захворювання, що підтверджено динамікою показників толера

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ