Вплив статинів на ліпідний профіль та функціональний стан ендотелію у хворих, які лікуються програмним гемодіалізом - Автореферат

Гіперхолестеринемія виявляється у 74% хворих, які лікуються ГД, гіпертригліцеридемія у 51% пацієнтів (D. ONEAL., P. С-реактивний протеїн - гострофазовий білок, був запропонований як маркер загальної і серцево-судинної смертності у хворих, які лікуються програмним ГД (P.M. На даний момент немає клінічних рекомендацій з первинної профілактики серцево-судинних ускладнень для хворих з ХХН, які лікуються ГД. Результати широкомасштабних клінічних досліджень, таких як ASCOT-LLA і CARDS, продемонстрували ефективність аторвастатина в низькій дозі (10 мг на добу) в первинній профілактиці ІХС у хворих на гіпертонічну хворобу (ASCOT-LLA) і у хворих на цукровий діабет ІІ типу (CARDS) (P.S. Мета дослідження: Підвищити ефективність лікування хворих з ХХН 5 ст., які лікуються програмним гемодіалізом, на основі вивчення ліпідного профілю, ендотеліальної функції судин, маркерів атерогенезу та їх корекції за допомогою малих доз симвастатину.Серед досліджуваних пацієнтів 12 (15,78%) були у віці до 30 років; 42 (55,26%) - від 30 до 44 років; 18 (23,68%) - від 45 до 59 років; 4 (5,26%) - понад 60 років. Дизайн дослідження: Всі хворі були розділені на 2 групи залежно від наявності дисліпідемії: перша група (досліджувана) включала 33 пацієнти (43,43%) (21 чоловік; 12 жінок) з рівнем ЗХС ? 5,2 ммоль/л або ХС-ЛПНЩ ? 3,5 ммоль/л, яким був призначений сімвастатин в дозі 10 мг/добу; друга (група порівняння) - 43 пацієнти (56,57%) без порушення ліпідного обміну, отримуючі базисне лікування без призначення статинів. Серед хворих із гіперліпопротеїнемією IIA типу вік 10 пацієнтів (55,55%) склав 37,23±2,83 років, 7 пацієнтів (38,88%) - 51,45±4,12 років, а одному пацієнту (5,55%) було 67 років. Серед хворих з гіперліпопротеїнемією IV типу середній вік 5 пацієнтів (50%) склав 40,38±2,77 років, 3 хворих (30%) - 52,55±3,11 років, а 2 хворих (20%) - 23,25±67 років. Відмічено, що зі зростанням віку і тривалості лікування ГД збільшується рівень ТГ, ХС-ЛПНЩ та ХС-ЛПДНЩ, проте при цьому виявлено достовірне зниження ХС-ЛПВЩ (залежно від віку: з 0,910±0,020 ммоль/л - особи молодше 30 років до 0,820±0,005 - у осіб понад 60 років (p <0,005); від тривалості лікування ГД: з 0,930±0,004 ммоль/л - тривалість лікування менше 1 року до 0,760±0,003 ммоль/л - тривалість лікування більше 3 років (p <0,005)).Дисертація присвячена актуальній проблемі нефрології - запобіганню ускладненням та підвищенню ефективності лікування хворих ХХН 5 ст., які лікуються ГД шляхом використання малих доз сімвастатину. 1.При збільшенні тривалості лікування програмним гемодіалізом збільшується частота виявлення дисліпідемії. При вимірюванні ЗХС через добу після проведення ГД у 90% хворих відмічалося його зниження до початкових величин. 2.У хворих ХХН 5 ст., які лікуються ГД погіршення ендотелійзалежної вазодилятації відмічалося у 80,26% пацієнтів. Ендотелійзалежна вазодилятація корелює з тривалістю лікування ГД, рівнями САТ, ДАТ, ІММЛШ та рівнем гемоглобіну (r =-0,43; r =-0,33; r =-0,28; r =-0,48, p <0,01 та r = 0,21, p <0,05) відповідно.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертація присвячена актуальній проблемі нефрології - запобіганню ускладненням та підвищенню ефективності лікування хворих ХХН 5 ст., які лікуються ГД шляхом використання малих доз сімвастатину.

1.При збільшенні тривалості лікування програмним гемодіалізом збільшується частота виявлення дисліпідемії. Найбільша частота випадків дисліпідемії зареєстрована у пацієнтів у віці від 30 до 44 років. У 90,47% хворих спостерігалося зростання рівня ЗХС на фоні зниження ОЦК після сеансу діалізу на 16,21% (p<0,01). При вимірюванні ЗХС через добу після проведення ГД у 90% хворих відмічалося його зниження до початкових величин.

2.У хворих ХХН 5 ст., які лікуються ГД погіршення ендотелійзалежної вазодилятації відмічалося у 80,26% пацієнтів. Виявлене зростання частоти ендотеліальної дисфункції паралельно зі збільшенням тривалості лікування ГД та віком пацієнтів. Ендотелійзалежна вазодилятація корелює з тривалістю лікування ГД, рівнями САТ, ДАТ, ІММЛШ та рівнем гемоглобіну (r = -0,43; r = -0,33; r = -0,28; r = -0,48, p < 0,01 та r = 0,21, p < 0,05) відповідно.

3.У хворих ХХН 5 ст., які лікуються ГД зареєстрований підвищений рівень СРП ( від 6 до 72 мг/л). Відмічена позитивна кореляція СРП з віком та тривалістю лікування хворих ГД. Визначено, що рівень фібриногену в сироватці крові збільшується залежно від віку та тривалості лікування ГД. Виявлена тенденція до зниження рівня альбуміну в залежності як від віку, так і від тривалості лікування ГД.

4.У всіх 76 пацієнтів (100%) відмічена гіпертрофія лівого шлуночка з помірним ступенем вираження (ІММЛШ від 125 до 170 г/м2). Виявлене збільшення показників КДР ЛШ, КСР ЛШ, КДО ЛШ, КСО ЛШ, ТМШП, ТЗС, ЛП. Зниження рівня Hb асоційоване з прогресуванням гіпертрофії лівого шлуночка. ІММЛШ корелював із підвищенням САТ та зниженням рівня Hb (r = 0,43, р < 0,01; r = -0,54, р < 0,01).

5. Симвастатин сприяв зниженню загальної, кардіоваскулярної смертності та розвитку ускладнень у хворих, які лікуються ГД, протягом спостереження.

6.До кінця спостереження на фоні застосування сімвастатину 75,8% пацієнтів досягли рекомендованого цільового рівня ХС-ЛПНЩ (<2,6 ммоль/л) та 91% - рекомендованого цільового рівня ЗХС (<4,5 ммоль/л). Сімвастатин сприяв зниженню рівнів ХС-ЛПНЩ, ЗХС, ХС-ЛПДНЩ та ТГ на 43,2% (p < 0,01), 22,3% (p < 0,01), 28,3% (p < 0,01) та 36,2% (p < 0,01). Відмічалося підвищення рівня ХС-ЛПВЩ на 37,5% (р < 0,01).

7.На фоні застосування сімвастатину протягом 6 місяців зафіксоване поліпшення ендотелійзалежної вазодилятації на 77,27% (p < 0,01). Відмічена її нормалізація у 66,7% хворих при погіршенні даної функції в групі порівняння. Найсприятливіша дія сімвастатину на функцію ендотелію виявлена у хворих із початково наявною парадоксальною вазоконстрикторною реакцією. Дана реакція була скорегована у 45,45% пацієнтів.

8.На фоні лікування сімвастатином рівень СРП досяг нормальних величин у 24,24% пацієнтів при початково збільшеному його рівні, і середній показник знизився на 43,1%; p < 0,01, проте в групі порівняння він зріс на 12,88%; p < 0,01. Через 6 місяців середній у досліджуваній групі рівень альбуміну підвищився на 18% (p<0,01). Констатовано зниження рівня фібриногену на 18,42% (p<0,01), що достовірно відрізнялося від такого в групі порівняння.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою оптимізації терапії у пацієнтів з ХХН 5 ст., які лікуються ГД доцільно визначати ліпідний спектр сироватки крові до та після проведення процедури ГД, функцію ендотелію судин, а також додаткові маркери ризику (рівень СРП, альбуміну і фібриногену (1 раз на півроку)) як предикторів кардіоваскулярного ризику. Хворим необхідно проводити ехокардіографічне дослідження для визначення показників внутрішньосерцевої гемодинаміки з метою виявлення гіпертрофії лівого шлуночка та типів її геометрії.

2. При наявності дисліпідемії (ЗХС >5,2 ммоль/л та/або ХС-ЛПНЩ >3,5 ммоль/л) у хворих, які лікуються ГД, рекомендуємо призначати симвастатин (10 мг/добу) для первинної профілактики серцево-судинних захворювань.

3. Доцільне призначення сімвастатину в дозі 10 мг/добу хворим із проміжним діапазоном ЗХС (4,5 5,2 ммоль/л), оскільки пороговий рівень під час ГД може збільшитися.

4. Рекомендуємо до початку та під час застосування сімвастатину контролювати АЛТ, АСТ в період першого місяця лікування1 раз на 2 тижні, а в подальшому щомісячно.

1. Курята А.В., Хайкал Д.У., Марченко Д.Н. Влияние эноксапарина на частоту геморрагических, тромботических осложнений и развитие тромбоцитопении у больных с хронической недостаточностью почек повышенного риска, находящихся на хроническом гемодиализе //Біль, знеболювання і інтенсивна терапія - 2004. - № 2.- С. 49-56.

Дисертантом особисто проведено набір клінічного матеріалу, розподіл на групи, призначення препарату, інструментальні дослідження, статистична обробка результатів, написання роботи.

2. Курята А.В., Хайкал Д.У., Марченко Д.Н. Опыт использования амлодипина при лечении артериальной гипертензии у больных с терминальной почечной недостаточностью, находящихся на хроническом гемодиализе //Запорожский медицинский журнал.- 2004. - № 5. - С. 6-9.

Дисертантом проведений відбір хворих, розподіл на групи, статистичний аналіз

3. Хайкал Д.У. Стан кардіогемодинаміки і функції ендотелію судин у хворих із хронічною нирковою недостатністю, які знаходяться на програмному гемодіалізі //Урологія. - 2005. - № 2. - С. 49-54.

4. Курята О.В., Хайкал Д.У. Ліпідний профіль та рівень С-реактивного протеїну у хрорих із хронічною нирковою недостатністю, які знаходяться на програмному гемодіалізі //Медичні перспективи - 2005 - Том Х - №4 - С. 49-55.

Дисертантом проведено клініко-інструментальне обстеження хворих, розподіл на групи, визначення рівня ліпідного профілю та С-реактивного протеїну, статистична обробка даних, їх аналіз і написання роботи.

5. Курята А.В., Хайкал Д.У., Саид Р.Р. Анемия и кардиоваскулярный риск: эффективность лечения в-эпоэтином у больных на хроническом гемодиализе //Український журнал нефрології та діалізу) - 2005. - 4(7) - С. 19-24.

Дисертантом проведений відбір хворих, розподіл на групи, статистичний аналіз

6. Курята А.В., Хайкал Д.У. Эффективность лечения симвастатином у больных повышенного риска сердечно-сосудистых заболеваний в условиях программного гемодиализа //Український журнал нефрології та діалізу - 2006. - 2(10) - С. 12-17.

Дисертантом проведений відбір хворих, розподіл на групи, статистичний аналіз, написання роботи.

7. Хайкал Д.У. Новые аспекты стратификации сердечно-сосудистых факторов риска у больных с хроинческой почечной недостаточностью в условиях програмного гемодиализа //Матеріали Міжнародного форуму "Кардіологія вчора, сьогодні, завтра" - 2006. - С.216-219.

8. Курята А.В., Хайкал Д.У. Липидный профиль и уровень С-реактивного протеина у больных с хроинческой почечной недостаточностью, находящихся на програмном гемодиализе //Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб" - Харків, 2004, С.74.

9. Карапетян К.Г., Хайкал Д.У., Лесничук Л.В., Тарнавская Н.М. Эффективность лечения симптоматической артериальной гипертензии амлодипином у больных с терминальной почечной недостаточностью //Матеріали VII національного конгресу кардіологів України - Дніпропетровськ, 2004 - С. 87.

10. Курята А.В., Хайкал Д.У., Задунаев С.И., Деменко Л.В. Лечение артериальной гипертензии у больных в условиях програмного гемодиализа: эффективность и безопасность карведилола (кардилола) //Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні питання діагностики, лікування і профілактики захворювань нирок" - Донецьк, 2005 - С. 38-40.

Дисертанту належить ідея проведеного дослідження, розробка методики прийому карведілола, аналіз результатів, написання роботи.

11. Olexandr V. Kuryata, Wahib J. Haykal. Carvedilol and simvastatin in haemodialysis patients with hypertension // Nephrology Dialysis Transplantation (ERA-EDTA) - Volume 20(June 2005) - supplement 5. - P. 293.

12. Olexandr V. Kuryata, Wahib J. Haykal. Effects of low-dose simvastatin on the lipid profile, inflammatory markers and endothelial function in haemodialysis patients // Nephrology Dialysis Transplantation (ERA-EDTA) - Volume 20(June 2005) - supplement 5. - P. 198.

13. O.V. Kuryata, J.W. Haykal. Early statin administration may be beneficial for hemodialysis patients? Last minute Posters "European Atherosclerosis Society 75th EAS Congress" - 2005 - Prague - P.11.

Дисертантом здійснено дослідження ліпідного профілю, кардіогемодинаміки, функції ендотелію судин та маркерів запалення, проведено статистичну обробку даних і написання роботи.

14. Wahib J. Haykal, Olexandr V. Kuryata. The effects of simvastatin on response to beta epoetin treatment and other cardiovascular risk factors in haemodialysis patients // XLIII Congress of ERA-EDTA - Glasgow - UK, 2006.- Poster SP 520.

15. W. J. Haykal, O. V. Kuryata. The impact of carvedilol on haemodynamic and endothelial vascular function in haemodialysis patients // XLIII Congress of ERA-EDTA - Glasgow - UK, 2006.- Poster SP 519.

Дисертантом проведений набір хворих, їх лікування, розподіл на групи, аналіз результатів, написання роботи.

16. W. J. Haykal, O. V. Kuryata. The synergistic effects of simvastatin and beta epoetin on cardiovascular outcomes in patients with end-stage renal disease // Official Journal of the European Atherosclerosis Society - Abstracts XIV International Symposium on Atherosclerosis - Roma, Italy - June 18-22, 2006 - P. 126.

Дисертантом проведений набір хворих, їх лікування, розподіл на групи, аналіз результатів, написання роботи.

17. W. Haykal, O. Kuryata. The synergistic effects of simvastatin and beta epoetin in chronic renal failure patients // Journal of the European Society of Cardiology - World Congress of Cardiology.- 2006 - September 2-6 - Barcelona, Spain. - P. 640.

Дисертантом проведений набір хворих, їх лікування, розподіл на групи, аналіз результатів, написання роботи.