Вплив стану молочної залози на відновлення відтворної функції корів за гіпофункції яєчників - Автореферат

Так, гіпофункція яєчників і мастит мають спільні причини (неповноцінна годівля, порушення умов утримання та експлуатації тварин, патології родів і післяродового періоду), які сприяють зниженню резистентності організму і тканин статевих органів та молочної залози, функції гіпоталамуса, гіпофіза, яєчників, матки і вимя, що призводить до їх ураження, неплідності та маститу. Дисертаційна робота є частиною держбюджетної теми Білоцерківського НАУ “Розробити та впровадити методи синхронізації овуляції і осіменіння корів” (номер державної реєстрації 0105U007714) і держбюджетної теми ”Розробити діагностичні критерії та систему лікувально-профілактичних заходів при множинній внутрішній, акушерській та хірургічній патології у жуйних“ (номер державної реєстрації 0107U007956). Мета роботи полягала у розробці сонографічного методу діагностики маститу та вивченні впливу стану молочної залози на відновлення відтворної функції корів за гіпофункції яєчників. Вивчити вміст статевих гормонів у корів з гіпофункцією яєчників і різним станом молочної залози. Вперше вивчено вплив методів стимуляції статевої циклічності у корів з гіпофункцією яєчників та здоровою молочною залозою на показники відтворення і розвиток запалення вимя та розроблено ефективні схеми лікування тварин за одночасного перебігу гіпофункції яєчників і субклінічного та клінічного маститу.Вивчення поширеності гіпофункції яєчників і маститу у корів Для дослідження стану статевих органів використали: анамнез, огляд, ректальне і вагінальне дослідження та сонографію. Для вивчення впливу методів лікування корів з гіпофункцією яєчників і здоровою молочною залозою на показники відтворення і розвиток маститу тваринам першої дослідної групи внутрішньочеревно вводили 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну три рази через 48 год; другої - внутрішньомязово 10 мл (50 мкг ГНРГ) сурфагону один раз; третьої - внутрішньомязово 750 МО фолігону один раз. Під час розробки методів лікування корів у дослідні і контрольні групи підбирали тварин з гіпофункцією яєчників, субклінічним чи клінічним маститом. Для лікування корів з гіпофункцією яєчників і субклінічним маститом тваринам першої дослідної групи внутрішньочеревно вводили 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну три рази через 48 год; другої - 10 %-ний розчин новокаїну і фолігон, а третої - 10 %-ний розчин новокаїну та внутрішньоцистернально 10 мл препарату мастієт форте 1 раз або 2 рази через 24 год. Для лікування корів з гіпофункцією яєчників і гнійно-катаральним запаленням вимя у першій дослідній групі застосували внутрішньочеревне введення 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну три рази через 48 год та внутрішньоцистернальне - 10 мл препарату мастієт форте 2 рази через 24 год.У дисертаційній роботі висвітлено теоретичне і практичне обґрунтування методики ультразвукового дослідження молочної залози у корів з метою діагностики субклінічного маститу; вперше установлено негативний вплив на стероїдогенез запалення молочної залози, що викликає анафродизію. Вивчено вплив методів стимуляції статевої циклічності у корів з гіпофункцією яєчників та здоровою молочною залозою на показники відтворення і розвиток запалення вимя та розроблено й апробовано ефективні схеми лікування тварин за одночасного перебігу гіпофункції яєчників і субклінічного та клінічного маститу. На ехозображенні тканин здорової молочної залози у різні фізіологічні періоди часточки паренхіми візуалізуються як дрібні ехонегативні утворення; строма має вигляд хаотично розміщених світлих смужок завдовжки від 2 до 8 мм, а судини - близьку до округлої форму, ехонегативний вміст та тонку внутрішню ехопозитивну оболонку; молочні протоки різняться за формою і відсутністю ехопозитивної оболонки; надсоскова цистерна має ехонегативний вміст, різноманітну конфігурацію стінок, а цистерна соска відрізняється відсутністю складок стінок. Ознаками субклінічного маститу у корів є ультразвукова візуалізація у вмісті проток і надсоскової цистерни ехопозитивних включень, а за клінічного запалення додатково зявляються гіпер-і гіпоехогенні ділянки паренхіми; за індурації вимя - ехопозитивне зображення тканин. Розвиток запалення молочної залози у неплідних корів супроводжується зменшенням на 4,4 % частоти прояву статевої циклічності і зниженням на 5,6 % заплідненості після першого осіменіння та за 90 діб після родів збільшенням на 5,4 діб (р <0,05) тривалості неплідності, що свідчить про взаємозвязок стану статевих органів і молочної залози.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі висвітлено теоретичне і практичне обґрунтування методики ультразвукового дослідження молочної залози у корів з метою діагностики субклінічного маститу; вперше установлено негативний вплив на стероїдогенез запалення молочної залози, що викликає анафродизію. Вивчено вплив методів стимуляції статевої циклічності у корів з гіпофункцією яєчників та здоровою молочною залозою на показники відтворення і розвиток запалення вимя та розроблено й апробовано ефективні схеми лікування тварин за одночасного перебігу гіпофункції яєчників і субклінічного та клінічного маститу.

1. Ультразвукове дослідження дозволяє проводити візуальну оцінку морфофункціонального стану вимя корів. На ехозображенні тканин здорової молочної залози у різні фізіологічні періоди часточки паренхіми візуалізуються як дрібні ехонегативні утворення; строма має вигляд хаотично розміщених світлих смужок завдовжки від 2 до 8 мм, а судини - близьку до округлої форму, ехонегативний вміст та тонку внутрішню ехопозитивну оболонку; молочні протоки різняться за формою і відсутністю ехопозитивної оболонки; надсоскова цистерна має ехонегативний вміст, різноманітну конфігурацію стінок, а цистерна соска відрізняється відсутністю складок стінок.

2. Ознаками субклінічного маститу у корів є ультразвукова візуалізація у вмісті проток і надсоскової цистерни ехопозитивних включень, а за клінічного запалення додатково зявляються гіпер- і гіпоехогенні ділянки паренхіми; за індурації вимя - ехопозитивне зображення тканин.

3. Гіпофункція яєчників реєструється у 20,4 % корів з гінекологічними хворобами. Запалення молочної залози виникає у 37,0 % корів.

4. Мастит реєструється у всі періоди репродуктивного циклу корів, а частота його виникнення залежить від стану статевих органів й підвищується на 19,8 (р < 0,01) % після родів, на 8,1 і 6,1 % - за післяродових та гінекологічних хвороб і на 17,3 % (р < 0,05) - після піку лактації з четвертого по сьомий місяці тільності та зменшується на 42,7 (р < 0,01) % під час сухостою. З числа хворих на мастит корів субклінічний перебіг запалення молочної залози виявляють у 60,0 %, клінічний - у 21,8 %, а одночасно прихований і клінічний у різних частках - у 18,2 % тварин.

5. Розвиток запалення молочної залози у неплідних корів супроводжується зменшенням на 4,4 % частоти прояву статевої циклічності і зниженням на 5,6 % заплідненості після першого осіменіння та за 90 діб після родів збільшенням на 5,4 діб (р < 0,05) тривалості неплідності, що свідчить про взаємозвязок стану статевих органів і молочної залози.

6. Встановлено особливості розладу стероїдогенезу у корів з гіпофункцією яєчників і різним станом молочної залози. За гіпофункції яєчників у корів з здоровою молочною залозою спостерігалися ендокринні розлади, які характеризуються зниженням на 48 і 454 % (р<0,001) вмісту прогестерону і тестостерону та збільшенням на 8 % концентрації естрадіолу; за розвитку маститу - збільшується на 453 % (р<0,05) концентрація прогестерону, на 236 % - естрадіолу і на 1189 % (р<0,05) - тестостерону.

7. Поєднання новокаїнотерапії (10 %-ний розчин новокаїну) з інєкціями фолігону є найбільш ефективним лікуванням корів з гіпофункцією яєчників і здоровою молочною залозою. Таке лікування забезпечує збільшення на 43,2 (р<0,05) і 40,0 % (р<0,05) кількості тільних тварин та скорочення на 27,8 (р<0,001) і 23,4 діб (р<0,01) тривалості неплідності. Використання цих лікувальних схем у подальшому не впливає на розвиток у корів субклінічного і клінічного маститу.

8. Найбільш ефективним лікуванням корів з гіпофункцією яєчників і субклінічним маститом виявилося поєднання патогенетичної (10 %-ний розчин новокаїну) й етіотропної терапії (мастієт форте) та використання фолігону. Таке лікування сприяє покращанню показників відтворної функції: збільшується на 40,0 % (р < 0,05) кількість тільних корів і скорочується на 22,9 доби (р < 0,01) тривалість неплідності та на 60,0 % (р < 0,001) більше одужує тварин з прихованим маститом.

9. Лікування корів з одночасними проявами гіпофункції яєчників і гнійно-катарального запалення молочної залози шляхом поєднання внутрішньочеревного введення 10 %-ного розчину новокаїну, внутрішньоцистернального - мастієт форте та внутрішньомязового - фолігону є найбільш ефективним. В результаті застосування розробленої терапевтичної схеми за 60 діб від початку лікування на 30,0 % збільшується кількість тільних корів та на 9,3 діб скорочується тривалість неплідності, а також на 40,0 % (р < 0,01) більше одужує тварин з клінічним маститом.

Пропозиції виробництву

1. Для дослідження молочної залози у корів з метою встановлення її морфофункціонального стану, маститу та індурації пропонуємо використовувати методику сонографії, викладену в патенті на корисну модель “Спосіб дослідження вимя корів (номер державної реєстрації 33022)”.

2. Для відновлення відтворної функції у корів з гіпофункцією яєчників і здоровою молочною залозою доцільно поєднувати внутрішньочеревне введення 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну, тричі через 48 годин, з внутрішньомязовою інєкцією гормональних препаратів (50 мкг сурфагону або 750 тис. МО фолігону).

3. Для лікування корів з гіпофункцією яєчників і субклінічним та клінічним маститом пропонуємо поєднувати внутрішньочеревне введення 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну, тричі через 48 годин, внутрішньоцистернальне застосування 10 мл препарату мастієт форте двічі через 24 години, та внутрішньомязову інєкцію 750 МО фолігону. Під час використання лікувальних схем слід керуватися методичними рекомендаціями “Стимуляція і синхронізація статевої циклічності у корів та методи підвищення заплідненості”.

1. Харута Г.Г. Поширеність маститу за різного стану статевих органів у корів / Г.Г. Харута, І.М. Плахотнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. у-ту. - 2005. - Вип. 34. - С. 172 - 180. (Дисертант вивчив поширеність маститу у корів залежно від стану статевих органів).

2. Харута Г.Г. Методика ультразвукового дослідження вимені корів / Г.Г. Харута, І.М. Плахотнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2006. - Вип. 36. - С. 167 - 174. (Дисертант розробив методику ультразвукового дослідження молочної залози у корів та вивчив сонографічну картину вимя під час запуску, сухостою та у здорових лактуючих тварин).

3. Плахотнюк І.М. Вміст статевих гормонів у сироватці крові корів з гіпофункцією яєчників та різним станом молочної залози / І.М. Плахотнюк, Г.Г. Харута // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2007. - Вип. 44. - С. 118 - 121. (Дисертант визначив вміст прогестерону, естрадіолу та тестостерону в сироватці крові корів з гіпофункцією яєчників за здорової молочної залози та субклінічного маститу).

4. Харута Г. Ехоструктура тканин молочної залози корів при патології / Григорій Харута, Ігор Плахотнюк // Вет. медицина України. - 2007. - № 7. - С. 28 - 29. (Дисертант розробив ультразвуковий метод діагностики субклінічного і клінічного маститу у корів та індурації молочної залози).

5. Харута Г.Г. Відновлення відтворної функції в неплідних корів за різного стану молочної залози / Г.Г. Харута, І.М. Плахотнюк // Вісник Сумськ. нац. аграр. ун-ту. - 2007. - Вип. 8 (19). - С.137 - 139. (Дисертант вивчив вплив різного стану молочної залози у неплідних корів на прояв статевої циклічності і заплідненість).

6. Харута Г.Г. Вплив різних методів лікування корів з гіпофункцією яєчників на показники відтворення і розвиток маститу / Г.Г. Харута, І.М. Плахотнюк, Ю.М. Ордін // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2007. - Вип. 48. - С. 107 - 111. (Дисертант вивчив вплив різних методів лікування корів з гіпофункцією яєчників та здоровою молочною залозою на показники відтворної функції і розвиток субклінічного та клінічного маститу).

7. Харута Г.Г. Вплив різних методів лікування корів з гіпофункцією яєчників, хворих на субклінічний мастит, на показники відтворення і стан молочної залози / Г.Г. Харута, І.М. Плахотнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2008. - Вип. 51. - С. 112 - 117. (Дисертант вивчив ефективність різних терапевтичних схем за одночасного виникнення у корів гіпофункції яєчників і субклінічного маститу на статеву циклічність, заплідненість та стан молочної залози).

8. Харута Г. Диференційна діагностика гіпофункції та гіпоплазії яєчників у корів / Григорій Харута, Ігор Плахотнюк, Олександр Бабань // Вет. медицина України. - 2008. - № 9. - С. 34 - 37. (Дисертант вивчив уміст прогестерону, естрадіолу і тестостерону в крові корів з гіпофункцією яєчників і різним станом вимя (здорова молочна залоза, субклінічний і клінічний мастит) та ефективність методів лікування корів з анафродизією за гіпофункції гонад).

9. Плахотнюк І.М. Ефективність різних схем лікування корів за асоціації хвороб - гіпофункція яєчників і клінічний мастит / І.М. Плахотнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2008. - Вип. 57. - С. 93 - 98. (Дисертант вивчив ефективність різних терапевтичних схем за одночасного виникнення у корів гіпофункції яєчників і клінічного маститу на статеву циклічність, заплідненість та стан молочної залози).

10. Методичні рекомендації щодо синхронізації статевої охоти, овуляції та осіменіння корів / [Г.Г. Харута, В.В. Власенко … І.М. Плахотнюк та ін.] - Біла Церква, 2007. - 28 с. (Дисертант висвітлив обґрунтування доцільності застосування методів стимуляції статевої циклічності за гіпофункції яєчників у корів).

11. Стимуляція і синхронізація статевої циклічності у корів та методи підвищення заплідненості: методичні рекомендації для лікарів ветеринарної медицини / [Г.Г. Харута, С.С. Волков … І.М. Плахотнюк та ін.] - Біла Церква, 2009. - 21 с. (Дисертант обґрунтував і висвітлив власні рекомендації щодо лікування корів з гіпофункцією яєчників і різним станом вимя (здорова молочна залоза, субклінічний і клінічний мастит).

12. Пат. 33022 Україна, МПК А1В8/08. Спосіб дослідження вимя корів / Харута Г.Г., Плахотнюк І.М.; заявник і патентовласник Білоцерків. нац. аграр. ун-т. - № 200801002; заяв. 28.01.2008; опубл. 10.06.2008, Бюл. № 11. (Дисертант розробив спосіб дослідження вимя корів методом сонографії).