Вплив способів утримання м"ясної худоби на ефективність виробництва яловичини в степовій зоні України - Автореферат

Закордонний досвід країн з розвиненим мясним скотарством свідчить про те, що в багатьох з них відмовились від будівництва дорогих капітальних приміщень, а будують легкі приміщення або утримують худобу на вигульно-кормових майданчиках під тристінними наметами. Ось чому, остаточне зясування цього питання, а саме, якому способу утримання мясної худоби віддати перевагу, зокрема з використанням капітальних або полегшених приміщень, слід здійснити на рівні цілеспрямованого експерименту, тому що наявні дані наукових досліджень способів утримання носять суперечливий характер і не виявляють усіх закономірностей їх дії на організм тварини у сукупності. Виходячи з цього, актуальним з наукової і практичної точок зору є визначення експериментальним шляхом способу утримання мясних тварин, необхідного для розробки конкретних проектних пропозицій і технологій з метою максимальної реалізації потенціалу мясної продуктивності худоби. Вивчити динаміку росту, забійні показники і якість мяса бичків створюваної знамянської мясної породи, що були вирощені при різних способах утримання. Виявити ефективність використання кормів при різних способах утримання мясної худоби, зокрема конверсію протеїну й енергії кормів у білок і енергію мясної продукції.Так, бички безпривязного способу утримання на глибокій підстилці під наметами (І група) досягли у 20-місячному віці 510,2 кг, безпривязного на глибокій підстилці у капітальному приміщенні (ІІ група) - 541,7 кг і привязного способу утримання у капітальному приміщенні (ІІІ група) - 583,3 кг, тобто на 6,2 % і 14,3 % більше, ніж І групи. За весь період вирощування бичків від народження до 20-місячного віку середньодобові прирости живої маси при утриманні на глибокій підстилці під наметами склали 784 г, з відпочинком у капітальному приміщенні - 834 г і при утриманні на привязі - 904 г; середньодобові прирости бичків при привязному утриманні були вищі на 7,7 % і 13,2 %, ніж при безпривязному утриманні в капітальному приміщенні і під наметами. Так, на 1 см2 площі шкіри у тварин, що вирощувались у приміщенні на привязі, припадало 272 волосини, що на 32,2 % менше, ніж при утриманні безпривязно в приміщенні на глибокій підстилці і на 49,9 %, ніж у бичків, що вирощуються безпривязно на глибокій підстилці під наметами. Характерно, що у тварин, які утримуються безпривязно на глибокій підстилці під наметами, основну масу волосся - 94,2 % складає пухове волокно, у той час, як при утриманні в приміщенні - безпривязно і на привязі (II і III групи) його вміст нижче практично на одну третину - 32,9 % і 33,8 % відповідно. За абсолютною масою парної туші бички ІІІ групи при утриманні на привязі перевершували ровесників, яких утримували безпривязно - із відпочинком у капітальному приміщенні (II група) - на 29,5 кг (9,5 %) і під наметами (I група) - на 54,6 кг (17,7%).Базові способи утримання мясної худоби за стійловою системою в степовій зоні України суттєво впливають на продуктивні, економічні і етологічні показники тварин створюваної знамянської мясної породи. У разі безпривязного утримання час, що витрачають тварини на рух і прийняття корму був суттєво більшим, аніж у випадку утримання тварин на привязі. Внаслідок цього найбільші середньодобові прирости зафіксовано у бичків, що утримувались у капітальному приміщенні на привязі. На 1 ц приросту в групах безпривязного утримання кормів витрачається більше на 9,8 % (у капітальному приміщенні) і 17,6 % (у разі наметів), аніж тваринами, що утримуються на привязі. Найвищі показники конверсії енергії протеїну корму мають бички, що утримуються на привязі у капітальному приміщенні.

Продуктивність бичків дослідних груп. Різні способи утримання тварин обумовили різну інтенсивність їх росту. При однаковому загальному рівні годівлі, який передбачав досягнення ними кінцевої живої маси 500 кг у 20-міс. віці, продуктивність дослідних бичків по групах відрізнялась. Так, бички безпривязного способу утримання на глибокій підстилці під наметами (І група) досягли у 20-місячному віці 510,2 кг, безпривязного на глибокій підстилці у капітальному приміщенні (ІІ група) - 541,7 кг і привязного способу утримання у капітальному приміщенні (ІІІ група) - 583,3 кг, тобто на 6,2 % і 14,3 % більше, ніж І групи.

Різниця в приростах живої маси по періодах вирощування була на користь бичків, яких утримували на привязі. За підсисний період приріст становив 174,3 кг, що вище на 21,5 кг (14,0 %) та на 13 кг (8,3 %), ніж, відповідно, у тварин безпривязного утримання під наметами і в капітальному приміщенні. Така ж тенденція і в період після відлучення: у бичків III групи приріст склав 380,9 кг, що на 51,8кг (15,7 %) і 29,6 кг (8,4 %) більше, ніж у бичків I и II груп, відповідно. Різниця достовірна (P>0,99).

За весь період вирощування дослідних бичків (614 днів) приріст живої маси тварин привязного утримання дорівнював 555,2 кг, що більше на 73,3 кг (15,2 %) і 42,9 кг (8,4 %), ніж, відповідно, в аналогів безпривязного утримання. Різниця достовірна (Р>0,999).

За весь період вирощування бичків від народження до 20-місячного віку середньодобові прирости живої маси при утриманні на глибокій підстилці під наметами склали 784 г, з відпочинком у капітальному приміщенні - 834 г і при утриманні на привязі - 904 г; середньодобові прирости бичків при привязному утриманні були вищі на 7,7 % і 13,2 %, ніж при безпривязному утриманні в капітальному приміщенні і під наметами. Різниця достовірна (Р>0,999).

Таким чином, можна твердити, що спосіб утримання бичків створюваної знамянської мясної породи, що вирощуються на мясо, впливає на продуктивність тварин і цей вплив є дуже вірогідний: він досягає третього рівня вірогідності (Р>0,999).

Вивчення волосяного покриву тварин. Кліматичні фактори у зимовий період з урахуванням різних способів утримання дослідних бичків по-різному вплинули на густоту їхнього волосяного покриву. Так, на 1 см2 площі шкіри у тварин, що вирощувались у приміщенні на привязі, припадало 272 волосини, що на 32,2 % менше, ніж при утриманні безпривязно в приміщенні на глибокій підстилці і на 49,9 %, ніж у бичків, що вирощуються безпривязно на глибокій підстилці під наметами.

Довжина шерсних волокон не відрізнялася суттєво від аналогів дослідних груп і знаходилася в межах 2,7-3,2 см. Різниця не достовірна (Р<0,95).

Вивчення морфологічного складу волосяного покриву різних груп показало, що для всіх дослідних груп характерна перевага пухових волокон над остю і перехідним волосом. Характерно, що у тварин, які утримуються безпривязно на глибокій підстилці під наметами, основну масу волосся - 94,2 % складає пухове волокно, у той час, як при утриманні в приміщенні - безпривязно і на привязі (II і III групи) його вміст нижче практично на одну третину - 32,9 % і 33,8 % відповідно.

За товщиною волокон (ость, перехідний волос і пух) розходження між групами були незначними. Різниця не достовірна (Р<0,95).

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що вплив несприятливих погодних умов на організм тварин посилює функції, спрямовані на зберігання тепла за рахунок більшої оброслості і більш оптимальної структури волосся (як у бичків I групи). В II і III групі, де вплив екзогенних складових менш інтенсивний (температура навколишнього середовища, швидкість вітру, опади і т.і.), склад волосяного покриву характеризується більш оптимальною структурою волосу. Інакше кажучи, волосяний покрив, його склад, морфологічні особливості і т.і. є наочним прикладом наявності у бичків створюваної знамянської мясної породи високої здатності холодової адаптації.

Забійні показники і якість мяса. Аналіз даних забою бичків свідчить про те, що практично всі забійні показники вищі при утриманні на привязі в порівнянні з утриманням тварин безпривязно на глибокій підстилці.

Найбільш важливим показником, що характеризує мясну продуктивність худоби, є маса парної туші. За абсолютною масою парної туші бички ІІІ групи при утриманні на привязі перевершували ровесників, яких утримували безпривязно - із відпочинком у капітальному приміщенні (II група) - на 29,5 кг (9,5 %) і під наметами (I група) - на 54,6 кг (17,7%). Різниця достовірна (Р>0,99).

Вихід туші також вище при утриманні на привязі -59,0 % проти 58,0 % і 56,4 %. Утримання тварин на привязі більш сприятливо вплинуло на процеси жировідкладення. Так, вміст внутрішнього жиру-сирцю найбільш високий у бичків III групи - 12,2 кг. Спостерігається закономірність, що у тварин при утриманні на привязі накопичується більше внутрішнього жиру, ніж при безпривязному утриманні: на привязі бички накопичили внутрішнього жиру на 4,0 кг (48,8 %) більше, ніж при утриманні під наметами, і на 3,5 кг (40,2 %) більше, ніж безпривязно в капітальному приміщенні. Така ж залежність зберігається і за виходом внутрішнього жиру: 2,2 % - при утриманні на привязі і по 1,7 % у I і II групах (при безпривязному утриманні).

Оцінка забійного виходу показала, що він високий у всіх дослідних групах (58,1-61,2 %). При привязному утриманні забійний вихід вищий на 1,5 % і 3,1 % у порівнянні з II-ю і I-ю групами відповідно.

Установлено, що бички при утриманні на привязі на 33,0 кг і 58,6 кг перевершували по забійній масі ровесників, що утримувались на глибокій підстилці з відпочинком у капітальному приміщенні і під наметами. Інакше кажучи, забійний вихід тварин в межах проведеного досліду знаходиться в прямій залежності від рівня середньодобових приростів живої маси бичків, що вирощуються на мясо. Від бичків усіх груп отримані важкі, щільні і рівномірні по товщині шкури високої якості. Найбільш важкі шкури отримані від бичків привязного утримання - 46,3 кг. Це відповідно на 4,6кг (11,0 %) - різниця не достовірна (Р0,95) більше, ніж при утриманні безпривязно в приміщенні на глибокій підстилці і під наметами.

Таким чином, в умовах степової зони України бички створюваної знамянської мясної породи при всіх досліджуваних способах утримання показали високу мясну продуктивність і мали високі забійні показники, але на цьому рівні має місце відчутний вплив умов утримання, що порівнювались.

Якість мяса визначається його хімічним складом і залежить від співвідношення в ньому білка і жиру.

Визначення хімічного складу середньої проби мяса показало, що при привязному утриманні вміст жиру у середній пробі перевершував на 5,7 % і 9,2 % цей показник по ІІ та І групах відповідно. Взагалі, в мясі усіх груп вміст білка і жиру був близьким до рекомендованих медициною норм.

Аналогічна картина, щодо впливу способів утримання на хімічний склад мяса, отримана також і у разі вивчення параметрів найдовшого мяза спини (табл. 6).

Накопичення сухої речовини в мясі йде за рахунок відкладення жиру й у меншій мірі - за рахунок відкладення білка. Кількість білка в мясі бичків менш варіабельний показник, ніж жир, тому різниця між способами утримання менш значна, ніж по жиру. Можна зробити висновок, що при привязному утриманні більша частка кормів витрачається на відкладення жиру, у той час, коли при безпривязному утриманні на глибокій підстилці відбуваються значні витрати на рух тварин і на обігрів тіла в зимовий період. При цьому переваги в продуктивній дії кормів в умовах привязного утримання бичків досягаються саме завдяки додатковому накопиченню жиру.

Конверсія енергії й протеїну корму в енергію і білок мясної продукції. Конверсія обмінної енергії корму в енергію мясної продукції у тварин усіх груп знаходилася в межах 6,7-10,2 %. Вплив способу утримання бичків, що вирощуються на мясо, на конверсію енергії і протеїну корму у кінцеву продукцію підкоряється єдиній закономірності. У разі привязного утримання тварин коефіцієнти конверсії енергії і протеїну корму є найвищими. Найнижчі значення конверсії були там, де тварин утримуються безпривязно під наметами. У випадку безпривязного утримання бичків у капітальних приміщеннях ці показники займають проміжне значення. Дещо вищі результати одержані при розрахунку конверсії сирого протеїну корму в білок їстівної частини туші. Так, у тварин I групи коефіцієнт конверсії склав 8,4, у II - на 9,5 % і в III - 13,1 %.

Утримання тварин під наметами приводить до зниження ефективності використання кормів, при цьому конверсія обмінної енергії корму в енергію мясної продукції нижча на 19,3 %, ніж при безпривязному утриманні на глибокій підстилці у капітальному приміщенні і на 34,3 %, ніж при привязному утриманні.

Аналогічна закономірність простежується по конверсії сирого протеїну корму в білок туші. При утриманні бичків під наметами конверсія сирого протеїну на 8,7 % нижча, ніж при безпривязному утриманні в капітальних приміщеннях і на 11,6 % нижче, ніж при привязному утриманні.

Конверсія енергії і протеїну корму тісно повязана, в рамках прямої залежності, з мясною продуктивністю. Так, коефіцієнт кореляції між енергією корму і середньодобовими приростами по групах складає близько 0,999, а між протеїном корму і середньодобовими приростами - 0,938.

Підсумовуючи результати, що отримані при розрахунку конверсії енергії і протеїну корму у кінцеву продукцію необхідно зробити наголос на тому, що залежність перетворення енергії корму в продукцію від способу утримання бичків є суттєво більш рельєфною, аніж по відношенню до конверсії протеїну. Це ще раз підтверджує висновок, що був зроблений по відношенню до хімічної природи приростів тварин, отриманих при різному утриманні бичків: переваги у продуктивній дії кормів у разі привязного утримання бичків досягаються, перш за все, за рахунок відкладення в організмі не білків, а жиру.

Біоенергетична оцінка виробництва яловичини при різних способах утримання худоби. Результати досліджень свідчать про те, що затрати сукупної енергії на одну корову і скотомісце, на виробництво одиниці живої і забійної маси, мякоті мяса більш економні при безпривязному утриманні худоби на глибокій підстилці у капітальних приміщеннях (табл. 8). Але за коефіцієнтом біоенергетичної ефективності виробленої основної частини продукції суттєвої різниці між привязним і безпривязним способами утримання не встановлено. Це є наслідком того, що паралельно із зростанням загальних витрат сукупної енергії на виробництво основної продукції (у разі привязного утримання тварин у капітальному приміщенні), підвищується її енергетична цінність. Саме тому, один із найбільш інтегральних показників біоенергетичної ефективності виробництва яловичини є практично однаковим, незалежно від того, у який спосіб вирощуються бички на мясо - чи в разі привязного, чи в разі безпривязного утримання. Суттєво, що обидва способи передбачають використання капітальних приміщень. Так, у розрахунку на одну мясну корову при привязному утриманні витрати сукупної енергії збільшуються на 6,0 %. На 1 ц живої маси найменші витрати при привязному утриманні, при безпривязному утриманні на глибокій підстилці в капітальних приміщеннях вони збільшуються на 2,3 % і під наметами на 10,0 %.

Поряд з тим енергетична цінність мяса, одержаного при привязному утриманні, значно вища, ніж при безпривязному, завдяки тому, що в ньому міститься значна кількість жиру. Тому ті показники, які повязані із вмістом жиру, кращі при привязному утриманні. Так, на виробництво 1 ц білка і жиру при безпривязному утриманні у капітальному приміщенні потрібно на 7,8 і під наметами 28,6 % більше сукупної енергії, ніж при привязному , на виробництво 1 МДЖ мякоті відповідно на 10,7 і 23,1 %.

Економічна оцінка виробництва яловичини. При утриманні тварин безпривязно під наметами витрати кормів на 6,7 % більші, ніж при утриманні безпривязно в капітальних приміщеннях і на 15 % більше, ніж на привязі, але при цьому найнижчі витрати праці на 1 ц приросту виявились у II групі - 8,07 люд.-год., що на 7,2% нижче, ніж в I групі і на 70,8 %, ніж в III групі.

Установлено, що капітальні вкладення на скотомісце значно нижчі при безпривязному утриманні на глибокій підстилці під наметами, ніж при безпривязному в капітальних приміщеннях і на привязі. Так, в I групі вони склали 262,20 грн., при утриманні в капітальних приміщеннях у 2 рази, а при утриманні на привязі - в 3 рази вище. Рентабельність виробництва яловичини при безпривзному утриманні в капітальних приміщеннях склала 59,9 %, що вище на 3,8 %, ніж при привязному утриманні і на 6,6 %, ніж при безпривязному утриманні під наметами. забійний яловичина скотарство1. Базові способи утримання мясної худоби за стійловою системою в степовій зоні України суттєво впливають на продуктивні, економічні і етологічні показники тварин створюваної знамянської мясної породи.

2. Бички привязного утримання більше часу витрачають на відпочинок і жуйку. У разі безпривязного утримання час, що витрачають тварини на рух і прийняття корму був суттєво більшим, аніж у випадку утримання тварин на привязі. Відпочинок у бичків привязного утримання складає 36,1 % проти 25,9-22,4 % у аналогів безпривязного утримання. Прийняття корму в бичків привязного способу утримання складає 26,3 % проти 28,7-30,0 % у бичків безпривязного утримання. Жуйка при безпривязному утриманні - 32,8 % проти 29,1-30,4 % при безпривязному утриманні. Пересування - 4,8 % проти 16,3-17,2 % відповідно.

3. На фоні однакового рівня годівлі (раціони були ізоенергетичними і ізонітрогенними) при безпривязному утриманні тварин більша частина поживних речовин корму йде на користь не продуктитивної дії, а на підтримку постійної температури тіла, а також на рух тварин. Внаслідок цього найбільші середньодобові прирости зафіксовано у бичків, що утримувались у капітальному приміщенні на привязі. За весь період вирощування середньодобовий приріст складає 904 г при живій масі наприкінці досліду - 583,3 кг. При безпривязному утриманні в капітальному приміщенні середньодобовий приріст і жива маса дорівнює відповідно 834 г і 541,0 кг або на 8,4 % і 7,1 % нижче. Бички при безпривязному утриманні на глибокій підстилці під наметами мають найгірші показники продуктивності - 784 г і 510,2 кг.

4. Оплата корму продукцією є більшою при утриманні бичків на привязі. На 1 ц приросту в групах безпривязного утримання кормів витрачається більше на 9,8 % (у капітальному приміщенні) і 17,6 % (у разі наметів), аніж тваринами, що утримуються на привязі.

5. Показники конверсії енергії і протеїну корму в енергію і протеїн мясної продукції, розташовані за принципом зростання цих параметрів, утворюють два ряда, що ранжовані, де найменше значення цього параметру належить до тварин, які утримуються безпривязно під наметами. Найвищі показники конверсії енергії протеїну корму мають бички, що утримуються на привязі у капітальному приміщенні. Між конверсією енергії і протеїну корму, з одного боку, і середньодобовими приростами тварин, з іншого, має місце позитивний корелятивний звязок, що наближається до одиниці. У разі співставлення енергії корму і середньодобових приростів бичків коефіцієнт кореляції дорівнює 0,999. Звязок між конверсією протеїну корму і середньодобовими приростами трохи нижчий. Він складає 0,938.

6. Більш висока енергія росту бичків на привязі сприяє підвищенню забійних показників у порівнянні з аналогами безпривязних груп утримання. Забійний вихід бичків при утриманні на привязі складає 61,2 %. При безпривязному утриманні у капітальному приміщенні цей показник є закономірно нижчий - 59,7 %. Найнижчими показниками забійного виходу характеризуються тварини, що утримуються безпривязно під наметами (58,1 %). Інакше кажучи, забійний вихід тварин в межах проведеного досліду знаходиться в прямій залежності від рівня середньодобових приростів живої маси бичків, що вирощуються на мясо.

7. Спосіб утримання бичків впливає не тільки на кількісну характеристику живої маси тварин, але й обумовлює його якісну різницю. При привязному утриманні тварин має місце, у порівнянні з тваринами, що утримуються безпривязно, більш високе накопичення в туші жиру-сирцю і жиру, що є складовою часткою мязів. При цьому переваги в продуктивній дії кормів в умовах привязного утримання бичків досягаються саме завдяки додатковому накопиченню жиру. Маса синтезованого білку і його показник якості, незалежно від способів утримання, є практично однаковим.

8. Спосіб утримання впливає на морфологічний склад волосу. При безпривязному утриманні під наметами вірогідно збільшується склад пуху і зменшується процент ості і перехідного волосу в порівнянні з привязним і безпривязним утриманням у приміщеннях на глибокій підстилці. Процент пуху тварин при утриманні під наметами складає 94,2 %, проти 61,3 % безпривязного способу утримання і 60,4 % привязного у капітальному приміщенні. Одержана вірогідна різниця у параметрах волосяного покриву демонструє наявність адаптивної здатності тварини до умов її утримання.

9. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності основної частини продукції у бичків безпривязного і привязного способу утримання у капітальних приміщеннях знаходиться практично на одному рівні - 2,244 і 2,268 %.

10. В розрахунку на одиницю мясної продукції спосіб утримання бичків істотно впливає на сукупні витрати минулої і живої праці. Вони є меншими при утриманні на глибокій підстилці у капітальному приміщенні. При цьому рентабельність виробництва яловичини складає 59,9 %, що вище на 3,8, ніж при привязному утриманні, і на 6,6 %, ніж при безпривязному утриманні під наметами.

11. Комплексне вивчення проблеми виробництва яловичини на базі створюваної знамянської мясної породи з використанням зоотехнічних, економічних і біоенергетичних показників з остаточним наголосом на показнику рентабельності дозволяє зробити узагальнюючий висновок: в умовах стійлової системи вирощування без пасовищ у степовій зоні України більш раціональним є утримання бичків безпривязно на глибокій підстилці у капітальних приміщеннях із виходом на вигульно-кормові майданчики.

Пропозиції виробництву.

1. У степовій зоні України при стійловій системі утримання без пасовищ створювану знамянську мясну породу доцільно утримувати безпривязно на глибокій підстилці у капітальних приміщеннях з використанням вигульно-кормових майданчиків.

2. Безпривязне утримання створюваної знамянської мясної породи на глибокій підстилці під наметами при стійловій системі в степовій зоні недоцільне і не може бути рекомендовано до застосування.

1. Сыромятникова Н.А. Биоэнергетическая оценка производства говядины при разных способах содержания мясного скота // Научно-технический бюллетень - Вып. 70 / ИЖ УААН. - Х., 1995. - С. 36-41.

2. Сиромятникова Н.А. Ефективність різних технологічних рішень в мясному скотарстві // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Вип. 4 Т.1. Сільськогосп. науки / ХЗВІ. - Х., 1998. - С.18-21.

3. Сиромятникова Н.А. Поведінка бичків знамянської мясної породи в залежності від способів утримання в стійловий період // Научно-технический бюллетень - Вып. 73 / ИЖ УААН. - Х., 1998. - С. 62-65.

4. Чигринов Є.І., Юрченко С.Г., Сиромятникова Н.А. Стійлове утримання мясної худоби // Тваринництво України. - 1998. - №5. - С.9-10.

5. Сиромятникова Н.А. Продуктивність мясних бичків при різних способах утримання // Науково-технічний бюлетень - Вип.79 /ІТ УААН.-Х., 2001. - С.89-91.

6. Чигринов Е.И., Юрченко С.Г., Сыромятникова Н.А. Производство говядины при содержании мясного скота в облегченных и капитальных зданиях // Научное наследие И.В. Бельговского и современные проблемы зоотехнии и ветеринарии / ХЗВИ.-Х., 1995. - С.79.

7. Чигринов Е.И., Юрченко С.Г., Сыромятникова Н.А. Эффективность вариантов стойлового содержания мясного скота // Ефективність методів інтенсифікації виробництва продуктів тваринництва (Тези доповідей міжнародн. наук.-практ. конф.) /ІТ УААН. - Х., 1996. - С.73.

Размещено на .ru