Вплив способів сівби і густоти стояння рослин на урожайність гібридів соняшника в північній частині Степу України - Автореферат

Особливу актуальність питання набуло в звзку з появою у виробництві нових гібридів соняшника, з різною реакцією на затінення, умови вологозабезпечення, живлення, для яких оптимальні параметри густоти не встановлені, що обмежує одержання високих врожаїв насіння. сівба густота соняшник забуряненість Певний інтерес має також визначення реакції нових гібридів соняшника на звуження міжрядь, за рахунок якого рослини рівномірніше розподіляються на площі і забезпечується можливість підвищення врожайності шляхом збільшення параметрів оптимальних густот стояння рослин і повнішого використання грунтової родючості, сонячної радіації при економії ресурсів (Ткаліч І.Д., 1997). Для виконання цієї мети треба було вирішити такі задачі: - вивчити вплив способів сівби, густоти стояння гібридів на ріст розвиток надземної частини і кореневої системи соняшника, водоспоживання поглинання ФАР, продуктивність, врожайність і якість насіння; Вперше в умовах північної частини Степу України встановлено закономірності росту, розвитку надземної частини і формування кореневої системи, водоспоживання, а також продуктивність, урожайність і якість зерна насіння гібридів соняшника Харківський 62, Харківський 58, Одеський 123, СФ 187 залежно від способів і густоти посіву. В 1998 р. на площі по 20 га кожного варіанту при сівбі з міжряддями 15 см і густоті 62 тис./га одержали врожайність насіння гібрида Харківський 58 19,6 ц/га, а з міжряддями 70 см при густоті 51 тис./га - 17,5 ц/га, СФ 187 відповідно - 21,4 та 19,3 ц/га.При сівбі зі звуженими міжряддями формується розкидний посів, де рослини рівномірніше розміщуються на площі, ніж при широкорядному, і форма площі живлення наближується до оптимальної. Довжина вегетаційного періоду гібрида Харківський 62 в середньому склала 114-117 днів, Харківський 58 - 125-129, Одеський 123 - 121-127, СФ 187 - 132 дні, збільшуючись в межах вказаних цифр від густоти 70 до 40 тис./га. Збільшення густоти посіву від 40 до 70 тис./га супроводжувалось зменшенням площі листя однієї рослини у всіх гібридів при обох способах сівби, але площа листя і накопичення сухої речовини на 1 га зростала. На суцільному посіві в порівнянні з широкорядним, а також у гібридів Одеський 123 та Харківський 58 формувалась найбільша листова поверхня на одиниці площі посіву, високий фотосинтетичний потенціал (0,986-1,07 млн.м2 днів) і накопичувалось більше сухої речовини. В широкорядному посіві, як і при густоті 40 тис./га, освітленість краща за суцільний на 20-25%, що сприяло підвищенню продуктивності роботи листя, але менше на 4,3-5,7% поглиналося сонячної радіації, тому зменшувались можливості накопичення сухої речовини на одиниці площі посіву.

1. Соняшник можна сіяти не тільки з міжряддями 70, а і 15 см. При сівбі зі звуженими міжряддями формується розкидний посів, де рослини рівномірніше розміщуються на площі, ніж при широкорядному, і форма площі живлення наближується до оптимальної. При широкорядній сівбі рослини скупчені в рядку, що посилює конкуренцію між ними, бо площа живлення має вигляд витягнутого в міжряддях прямокутника. Це впливає на формування кореневої системи, надземної частини і продуктивність соняшника.

2. Довжина вегетаційного періоду гібрида Харківський 62 в середньому склала 114-117 днів, Харківський 58 - 125-129, Одеський 123 - 121-127, СФ 187 - 132 дні, збільшуючись в межах вказаних цифр від густоти 70 до 40 тис./га.

3. При однаковій густоті способи сівби на висоту рослин не впливали. Найвищим (150-168 см) був гібрид Одеський 123, а найнижчим (130-143 см) - СФ 187. У вологий рік при загущенні посівів висота рослин в більшості підвищувалась, в посушливі - зменшувалась.

4. Збільшення густоти посіву від 40 до 70 тис./га супроводжувалось зменшенням площі листя однієї рослини у всіх гібридів при обох способах сівби, але площа листя і накопичення сухої речовини на 1 га зростала. На суцільному посіві в порівнянні з широкорядним, а також у гібридів Одеський 123 та Харківський 58 формувалась найбільша листова поверхня на одиниці площі посіву, високий фотосинтетичний потенціал (0,986-1,07 млн.м2 днів) і накопичувалось більше сухої речовини.

5. У відповідності до зміни площі листя змінювались освітленість в посіві, поглинання сонячної радіації, продуктивність фотосинтезу. В широкорядному посіві, як і при густоті 40 тис./га, освітленість краща за суцільний на 20-25%, що сприяло підвищенню продуктивності роботи листя, але менше на 4,3-5,7% поглиналося сонячної радіації, тому зменшувались можливості накопичення сухої речовини на одиниці площі посіву. В середньому за добу по гібриду Харківський 62 Фч.пр. на широкорядному посіві коливалась по густотах в межах 9,14-9,42, а суцільному - 8,75-9,21 г/м2, але маса сухої речовини соняшника на 1 м2 дорівнювала відповідно 597-855 та 620-919 г.

6. У весняному посіві коренева система гібрида Харківський 62, при висоті рослин 144 см, сягала глибини 262 см, Харківський 58, при 139 см, - 268 см, Одеський 123, при 152 см, - 273 см, СФ 187, при висоті 102 см, - 265 см. В суцільному посіві корені повніше і бистріше, ніж в широкорядному, засвоювали грунт між рослинами. Загущення посівів приводило до зменшення маси коренів однієї рослини.

7. Способи сівби мало впливали на сумарне водоспоживання з шару грунту 0-150 см, а при загущенні посіву з 40 до 70 тис./га воно підвищувалось. Найбільш ефективно використовувалась волога при сівбі звичайним рядковим способом, при густоті 50 тис./га і сівбі гібридів СФ 187 та Харківський 58. Витрата води на формування 1 т насіння склала 1558 та 1630 м3.

8. Загущення посівів сприяло зниженню маси насіння з кошика, його крупності. Вишими ці показники були у всіх гібридів на звичайному рядковому посіві. Серед гібридів найбільш продуктивними були рослини у СФ 187.

9. Висота врожаю визначалась співвідношенням густоти і маси насіння з рослини. При густоті 40 тис./га урожайність всіх гібридів, а гібридів Харківський 58 і СФ 187 також при 50 тис./га, на обох способах посіву однакова. Але при підвищенні густоти до 60-70 тис./га на широкорядному посіві вона зменшувалась, а на суцільному - в більшості підвищувалась. Для всіх гібридів на широкорядному посіві оптимальною була густота 50 тис./га, а на суцільному - для гібриду Харківський 62 - 50, інших - 60 тис./га.

10. Способи сівби мало впливали на якість насіння, але в більшості років спостерігається підвищення олійності на суцільному посіві. Загущення соняшника спряло підвищенню олійності і зменшенню білковості насіння. За якістю воно кращим було у гібрида Одеський 123.

11. Найбільший прибуток з 1 га (1413-1477 грн.) забезпечують гібриди СФ 187 та Харківський 58 при сівбі з міжряддями 15 см.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Гібриди соняшника Харківський 62, Харківський 58, Одеський 123, СФ 187 у весняних посівах висівати не тільки широкорядним способом (70 см), а і звичайним рядковим. Це забезпечить підвищення врожайності насіння в середньому на 7,7 і зниження його собівартості на 10,4%.

2. При сівбі з міжряддями 70 см в північній частині Степу України для всіх вказаних гібридів встановлювати оптимальну передзбиральну густоту - 50 тис./га, а звичайним рядковим - для гібрида Харківський 62 - 50-60, інших - 60 тис./га.

1. Олексюк О.М. Реакція гібридів соняшнику різного морфотипу на зміну ширини міжрядь та густоти посіву // Бюл. / ІЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 1999. - № 9. - С. 35-38.

2. Ткаліч І.Д., Олексюк О.М. Вплив способів сівби, густоти стояння рослин на формування кореневої системи, водоспоживання та врожайність гібридів соняшника // Бюл. / ІЗГ УААН.- Дніпропетровськ, 2000. - С. 18-22.

3. Олексюк О.М. Способи сівби та густота посіву нових гібридів соняшнику // Тези Всеукр. Наук. - практичній конференції молодих вчених і спеціалістів, 10-11 лютого 2000 р. - Дніпропетровськ, 2000. - С. 103.

4. Ткаліч І.Д., Олексюк О.М. Ефективність вирощування соняшнику при звужених мідряддях // Бюл. / ІЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 2000. - № 14. - С. 11-14.