Вплив способів основного обробітку на агрофізичні показники ґрунту - Дипломная работа

Аналіз наукової літератури показує, що структурний стан ґрунтів в основному залежить від виду, кількості та якості добрив, їх дози, періодичності та тривалості внесення, системи сівозмін, а також навантаження, якого зазнає він від механічного обробітку. Тому розробка і наукове обґрунтування системи основного обробітку на чорноземах типових, що забезпечує раціональне використання ріллі є актуальною проблемою. Храмцов (2009) та ін.) Прийшли до думки, що вдосконалення обробки ґрунту в напрямку мінімалізації може бути ефективним при диференційованому підході до вибору системи обробки. Задачі дослідження: - Встановити вплив різних способів основного обробітку ґрунту на структурно-агрегатний склад чорноземів типових; Визначити кількість водостійких агрегатів в чорноземах типових за різних способів основного обробітку ґрунтуІнтенсивне використання ґрунтів в сільськогосподарському виробництві призвело до погіршення властивостей ґрунту та родючості чорноземів в цілому. Безперечним стає той факт, що у процесі обробітку ґрунтів, як наслідок механічне подрібнення руйнує структуру і в результаті погіршуються водний, повітряний, поживний та інші режими, тобто спостерігається деградація агрофізичних властивостей. Разом з тим встановлено, що надмірна інтенсифікація землеробства призводить до швидкого руйнування агрономічноцінної структури, посилення процесів водної і вітрової ерозії, втрати гумусу та зниження родючості ґрунту [3]. При довготривалому обробітку цих ґрунтів структурні грудочки в орному шарі руйнуються, у звязку з чим погіршується водний і повітряний режими. Овсінський вважав, що його система обробітку створює умови, близькі до природних, коли коренева система розкладається в ґрунті, а надземні частини рослин в його поверхневому шарі.За місцем розташування, рельєфом місцевості, ґрунтовими та кліматичними умовами територія земельних угідь дослідного поля відноситься до лівобережного Лісостепу України. Загальна площа дослідних полів становить 73 га. Серед дослідних стаціонарів історичну цінність складають досліди кафедр ґрунтознавства та землеробства, які закладено з моменту заснування дослідного поля. На даний час на дослідних полях ХНАУ закладено декілька стаціонарних дослідів кафедри землеробства: з вивчення продуктивності короткоротаційних сівозмін, ефективності способів основного обробітку ґрунту, способів сівби та гербіцидів при вирощуванні сої; кафедри рослинництва по вивченню різних заходів при вирощуванні різних культур та сортів в сівозміні; кафедри агрохімії по визначенню ефективності застосування та післядії внесених добрив, підживлення культур; а також кафедр ґрунтознавства, генетики селекції та насінництва та інших.Харківська область займає північно-східну частину України і розташована на території двох природних зон Лісостепової (північна і північно-західна частини області) і степової (південно-західна і південна частини області). Найбільш опадів випадає у весняно-літній (травень, червень, липень, серпень) період, що збігається з максимальним ростом сільськогосподарських культур і сівбою озимини. Відносна вологість повітря, яка значною мірою впливає на ріст, розвиток, урожай рослин, також вища і більш стала у західних районах області. Середня багаторічна кількість опадів за даними Роганської метеостанції становить 509 мм. Хоча березень виявився дощовим, коли кількість опадів перевищувала норму майже у два рази, вже у квітні опадів на території дослідного поля майже не було.Рельєф досить високої тераси тут має водно-ерозійний характер, що не зважаючи на терасове положення став тут домінуючим. Тут ерозійні процеси виражені більшою мірою, ніж це має місце на однолесовій терасі. Землі навчально-дослідного господарства "Докучаєве" розташовуються переважно на правобережжі ріки Роганка, що впадає в ріку Уди за межами земель господарства. Обидві балки "Безіменна" і "Рязанова" добре вироблені, мають чітко позначені в рельєфі великі і похилі схили крутістю переважно від 10-15 до 20-30 метрів. Місцями, де в балки відкриваються балки стоку, на балковому дні сформувалися конуси виносу, що свідчать про розвиток ерозії.Обєктами дослідження були обрані чорноземи типові середньосуглинкові та лесовидних суглинках Лівобережного Лісостепу України.Дослідження проводять на дослідному полі Харківського національного аграрного університету ім. Зразки ґрунту для визначення комплексу показників з характеристики родючості відбирали через кожні 10 см до глибини 40 см згідно методики відбору (ДСТУ ISO 10381-2:2004).На сьогодні поняття "структура ґрунту" трактується, в першу чергу, як конкретний фізичний стан ґрунту, певної форми, розміру, а також розміщення елементарних ґрунтових частин, яке визначається кількісним співвідношенням і взаємозвязком між ними, будучи основою формування похідних агрегатів. Разом з тим, деякі фахівці використовують параметри макроструктури ґрунтів як визначальні показники диференціації фізичного стану цілинних ґрунтів і ґрунтів після антропогенного навантажен

Зміст

Вступ

Розділ I. Огляд літератури

Розділ II. Місце та умови регіону проведення досліджень

2.1 Місце проведення досліджень

2.2 Кліматичні умови

2.3 Ґрунтотворні породи

Розділ III. Обєкти та методи досліджень

3.1 Обєкти досліджень

3.2 Методика і методи дослідження

Розділ IV. Вплив способів обробітку ґрунту на структурно-агрегатний склад чорноземів типових

Розділ V. Вплив способів обробітку ґрунту на вміст водостійких агрегатів чорноземів типових

Розділ VI. Вплив різних способів основного обробітку на щільність чорнозему типового

Розділ VII. Охорона навколишнього середовища

Розділ VIII. Охорона праці

Висновки

Список використаної літератури