Вплив соціально-економічних перетворень на рівень життя населення В"єтнаму - Автореферат

За роки, що пройшли після початку реформ у Вєтнамі, внаслідок проведення радикальних соціально-економічних перетворень зросла ефективність виробництва, припинено спад у промисловості, а виробництво в аграрному секторі зростає з року в рік. При цьому активне сприяння підвищенню рівня життя населення є першочерговим завданням, що виникає і повинне вирішуватися практично кожною державою, політика якої спрямована на реалізацію основ розвитку соціально орієнтованої ринкової економіки. Наявність суспільної потреби щодо вдосконалення соціальної політики держави, насамперед стосовно підвищення рівня життя населення Вєтнаму, і одночасна відсутність для цього відповідної теоретико-методичної та організаційної бази обумовлюють актуальність обраної теми дисертаційного дослідження. В основу дисертаційної роботи покладені результати досліджень, що проводилися з участю автора під час виконання планів НДР відділу економіки праці і зайнятості населення Інституту економіки НАН України за темами “Мотивація ефективної праці в системі формування ринкових відносин в Україні” (1997-1998рр., номер держрегістрації - 01940476) та “Регулювання зайнятості населення і заробітної плати у промисловості України” (1998-2000рр., шифр теми - 3.1.1.13), а також у підготовці окремих розділів в наукових записках і доповідях, зокрема, “Пропозиції щодо проекту розробки державної програми моніторингу соціально-трудових відносин” (вих. На підставі аналізу процесів, що відбуваються у Вєтнамі на етапі соціально-економічної трансформації, обґрунтована необхідність комплексного підходу до категорії “рівень життя населення” як інструменту практичної соціально-економічної політики держави в сфері подолання бідності, що використовується, по-перше, для визначення пріоритетних напрямків цієї політики, по-друге, вибору найбільш ефективних механізмів її реалізації, по-третє, моніторингу ефективності конкретних заходів держави, спрямованих на підвищення рівня життя населення.У першому розділі “Методологія і методика дослідження основних параметрів рівня життя населення на етапі економічного оновлення” досліджуються основні теоретичні питання, що становлять структуру проблематики рівня життя населення, з урахуванням особливостей соціально-економічних процесів, що відбуваються у Вєтнамі під впливом політики економічного оновлення. При цьому, оцінюючи існуючий рівень життя населення, аналізуючи його основні структурні елементи, якісні характеристики і конкретні кількісні параметри, автор обґрунтовує необхідність максимально враховувати весь спектр особливостей, властивих процесу підвищення рівня народного добробуту як у цілому, так і життєвого рівня окремої особи або родини. У цілому аналіз категорії “рівень життя населення” дозволив дисертанту запропонувати наступну узагальнену схему основних структур і звязків (прямих і зворотних), необхідних для дослідження проблеми та оцінки рівня життя населення (рис.1). Показники, що характеризують рівень життя (номінальні і реальні доходи населення країни; сукупні доходи особи або родини; середній рівень заробітної плати в народному господарстві, його галузях і сферах виробничої і невиробничої діяльності; обсяг нагромадження населення у формі грошових заощаджень, страхових внесків тощо), на думку автора, доцільно розглядати як основні індикатори у системі кількісних і якісних орієнтирів рівня життя населення. З огляду на викладені принципові підходи до державного регулювання рівня життя населення, в дисертації зроблена спроба визначити, стосовно до умов Вєтнаму (де саме вплив державних інститутів є домінуючим чинником соціального розвитку), комплекс заходів, здійснення яких дозволяє забезпечити формування чіткого механізму державного обліку, аналізу, контролю і регулювання основних параметрів рівня життя населення з метою послідовного його підвищення для всіх соціальних груп населення в міру розвитку економіки Вєтнаму.Серед цих проблем особливе місце займає такий ключовий чинник розвитку, як матеріальне становище більшості населення. Своєрідність категорії ""рівень життя"" полягає в тому, що вона не може характеризуватися яким-небудь одним показником, і обєктивно визначається широким спектром показників, кожний з яких стосується лише окремого елементу рівня життя населення. При цьому ""рівень життя"" як сукупна категорія виконує функцію базового індикатора, необхідного для узагальненої оцінки ефективності реалізації державою як основних напрямків соціально-економічної політики, так і окремих рішень економічного характеру. Показники, що характеризують рівень життя і ступінь відповідності споживання реальним потребам населення, доцільно розглядати як основні індикатори у системі кількісних і якісних орієнтирів рівня життя населення. В умовах сучасного Вєтнаму нормативи життєвого рівня населення несуть функціональне навантаження виявлення соціальних груп, що не досягають нормативів межі бідності, і використовуються при формуванні комплексу заходів державної політики в сфері соціального

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ