Вплив сірки, молібдену і мікробних препаратів на азотне живлення, врожай і якість картоплі на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся України - Автореферат

Оптимізувати азотний режим дерново-підзолистого ґрунту й азотне живлення картоплі шляхом установлення оптимальних норм елементарної сірки і молібденовокислого амонію на фоні мінеральної та органомінеральної систем удобрення, а також гранульованих мікробних препаратів, для одержання високого врожаю й поліпшення його якості, запобігання втрати родючості ґрунту та покращення використання азоту; крім того, вивчення зміни складу мінеральної основи поживного середовища для підвищення продуктивності картоплі в умовах in vitro при отриманні мікробульб. Особливо це відмічалось у 2000 році, коли у варіанті з внесенням S30 кількість N-NO3 в цей час в шарі 40-60 см була в 1,7 разів менша за варіант NPK і в 1,5 рази в шарі 60-100 см, з S60 - відповідно в 2,2 і 1,2 рази. При внесенні 30 кг/га елементарної сірки в період сходів картоплі вміст мінерального азоту був фактично на рівні варіанту N120Р90К120, а в фазу бутонізації збільшувався на 25,5 мг/кг, при 60 кг/га сірки - підвищувався відповідно на 8,5 мг/кг і 47,5 мг/кг відносно фону. У варіанті із застосуванням N120Р90К120 S30 вміст рухомих фосфатів у період сходів картоплі був дещо меншим - на 16 мг/кг ґрунту, а в подальшому - більшим на 18-26 мг/кг порівнюючи з варіантом без сірки. Так, вміст рухомого калію в період сходів картоплі в орному шарі ґрунту при внесенні N120Р90К120 підвищувався на 20 мг/кг, на час бутонізації - на 25 мг/кг і збирання - на 39 мг/кг порівняно із неудобреним варіантом; при N120Р90К120 40 т/га гною - на 63 мг/кг в період сходів картоплі, на 68 мг/кг у фазу бутонізації і на 57 мг/кг при збиранні порівнюючи з внесенням одних мінеральних добрив.Вміст амонійного азоту в орному шарі дерново-підзолистого ґрунту під впливом добрив N120Р90К120 і N120Р90К120 40 т/га гною зростав протягом вегетації картоплі до 25,5-39,2 і 22,5-28,7 мг/кг порівняно з варіантом без добрив 15,6-19,7 мг/кг. Внесення елементарної сірки в нормі 30 і 60 кг/га сприяло посиленню інтенсивності процесів амоніфікації в ґрунті, в результаті чого вміст амонійного азоту у фазу бутонізації картоплі підвищувався відповідно до 53,6 і 70,4 мг/кг при мінеральній системі удобрення і до 40,1-44,9 мг/кг при органомінеральній. При застосуванні N120Р90К120 вміст рухомих фосфатів в орному шарі дерново-підзолистого ґрунту підвищувався в період сходів картоплі на 25 мг/кг і на 16 мг/кг на час збирання, N120Р90К120 40 т/га гною - на 48 мг/кг і на 54 мг/кг порівняно з контролем. Вміст рухомого калію в дерново-підзолистому супіщаному ґрунті при внесенні добрив у нормі N120P90K120 під картоплю протягом вегетації підвищувався на 20-39 мг/кг порівняно з неудобреним варіантом, при N120Р90К120 40 т/га гною - на 57-63 мг/кг до фону мінеральних добрив. На мінеральному фоні удобрення N120Р90К120 дерново-підзолистого ґрунту внесення елементарної сірки в нормі 30 і 60 кг/га зменшувало вміст нітратів у бульбах картоплі на 54 і 64 мг/кг або на 24 і 28 % порівняно з фоном N120Р90К120; молібден у нормі 2 і 3 кг/га знижував кількість нітратів у бульбах картоплі на 65 і 87 мг/кг або на 29 і 38 % від фону N120Р90К120.

азотний підзолистий молібденовокислий мінеральний

1. Вміст амонійного азоту в орному шарі дерново-підзолистого ґрунту під впливом добрив N120Р90К120 і N120Р90К120 40 т/га гною зростав протягом вегетації картоплі до 25,5-39,2 і 22,5-28,7 мг/кг порівняно з варіантом без добрив 15,6-19,7 мг/кг. Внесення елементарної сірки в нормі 30 і 60 кг/га сприяло посиленню інтенсивності процесів амоніфікації в ґрунті, в результаті чого вміст амонійного азоту у фазу бутонізації картоплі підвищувався відповідно до 53,6 і 70,4 мг/кг при мінеральній системі удобрення і до 40,1-44,9 мг/кг при органомінеральній.

2. Встановлено, що застосування мінеральної N120Р90К120 і органомінеральної N120Р90К120 40 т/га гною систем удобрення картоплі сприяє зростанню протягом вегетації картоплі вмісту нітратного азоту в орному шарі дерново-підзолистого ґрунту на 3,2-9,9 і 4,2-18,8 мг/кг до контролю 2,9-13,0 мг/кг. Внесення елементарної сірки в нормі 30 і 60 кг/га при цьому сприяє зменшенню міграції нітратного азоту в нижчі шари ґрунту в період росту бульб картоплі.

3. При застосуванні N120Р90К120 вміст рухомих фосфатів в орному шарі дерново-підзолистого ґрунту підвищувався в період сходів картоплі на 25 мг/кг і на 16 мг/кг на час збирання, N120Р90К120 40 т/га гною - на 48 мг/кг і на 54 мг/кг порівняно з контролем. Застосування сірки елементарної у нормі 30 і 60 кг/га підвищувало вміст рухомих фосфатів в орному шарі ґрунту на 28-41 мг/кг на мінеральному фоні удобрення N120Р90К120, а також на 11-24 мг/кг на органомінеральному фоні удобрення N120Р90К120 40 т/га гною.

4. Вміст рухомого калію в дерново-підзолистому супіщаному ґрунті при внесенні добрив у нормі N120P90K120 під картоплю протягом вегетації підвищувався на 20-39 мг/кг порівняно з неудобреним варіантом, при N120Р90К120 40 т/га гною - на 57-63 мг/кг до фону мінеральних добрив. Застосування елементарної сірки S30 сприяло підвищенню вмісту рухомого калію на мінеральному фоні удобрення на 5-18 мг/кг, S60 - на 5-26 мг/кг, на органомінеральному фоні відповідно на 9-18 і 34-56 мг/кг ґрунту.

5. Гранульовані мікробні препарати на основі фосформобілізуючих бактерій B. subtilis 5 і азотфіксуючих A. chroococcum 21 і A. vinelandii 56 і їх комбінацій сприяли підвищенню вмісту мінеральних сполук азоту, рухомих фосфатів й рухомого калію в дерново-підзолистому ґрунті в період вегетації картоплі.

6. Під впливом добрив N120Р90К120 і N120Р90К120 40 т/га гною під картоплю на окультурених дерново-підзолистих ґрунтах врожайність підвищувалась на 55 ц/га і 104 ц/га порівняно з неудобреним варіантом - 192 ц/га. При застосуванні елементарної сірки 30 кг/га (разом із S50 суперфосфату) на фоні мінеральної системи удобрення N120Р90К120 врожайність картоплі підвищувалась на 35 ц/га і досягала 282 ц/га; внесення молібдену 2 кг/га на фоні N120Р90К120 сприяло зростанню врожайності картоплі на 39 ц/га і давало можливість одержати 286 ц/га бульб картоплі.

7. На мінеральному фоні удобрення N120Р90К120 дерново-підзолистого ґрунту внесення елементарної сірки в нормі 30 і 60 кг/га зменшувало вміст нітратів у бульбах картоплі на 54 і 64 мг/кг або на 24 і 28 % порівняно з фоном N120Р90К120; молібден у нормі 2 і 3 кг/га знижував кількість нітратів у бульбах картоплі на 65 і 87 мг/кг або на 29 і 38 % від фону N120Р90К120. Позитивний вплив молібдену зростав при несприятливих погодних умовах.

8. Встановлено, що застосування сірки в нормі 30 і 60 кг/га при мінеральній системі удобрення по впливу на вміст крохмалю було рівноцінним і підвищувало вміст крохмалю на 0,4 % у порівнянні з фоном N120Р90К120. Внесення молібдену 2 кг/га сприяло підвищенню вмісту крохмалю в бульбах картоплі до 11,5 %, що було на 0,4 % вище за фон N120Р90К120. На органомінеральному фоні N120Р90К120 40 т/га гною при внесенні сірки й молібдену не відбувалось підвищення вмісту крохмалю відносно фону добрив.

9. При внесенні гранульованих мікробних препаратів у варіантах без добрив комбінація B. subtilis 5 A. chroococcum 21 підвищувала врожайність картоплі на 28 ц/га або 15 %; від препарату B. subtilis 5 A. vinelandii 56 отримано приріст 21 ц/га або 11 %. На фоні мінеральних добрив N120P90K120 істотний приріст врожайності отримано від препарату B. subtilis 5 A. vinelandii 56 - 33 ц/га або 14 %.

10. Збільшення вмісту азоту до 910,2 мг/л у поживному середовищі при вирощуванні картоплі в умовах in vitro сприяло збільшенню середнього діаметру бульб на 12 % у сорту Світанок київський і на 7 % у сорту Повінь, і, відповідно, середньої маси мікробульби на 25 % і 16 %. При збільшенні вмісту заліза в поживному середовищі вдвічі до 11,2 мг/кг середній діаметр мікробульб у сорту Світанок київський зростав на 8 %, Повінь - на 11 %, відповідно середня маса зростала на 15 і 25 %; при цьому кількість рослин із бульбами підвищувалась на 22 і 41 %.

11. Застосування 30 кг/га елементарної сірки N120Р90К120 знижувало собівартість одного центнеру бульб до 46,1 грн. або на 10 % порівняно з варіантом із внесенням одних мінеральних добрив, N120Р90К120 2 кг/га молібдену - до 45,7 грн. або на 11 %, при цьому рівень рентабельності зростав відповідно до 74 і 75 %.

Рекомендації виробництву.

1. В умовах Лівобережного низинного Полісся України на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах з високим вмістом рухомих фосфатів і рухомого калію та низьким вмістом рухомих сполук сірки і молібдену на фоні N120Р90К120 (NААРСГКХ) для отримання врожайності картоплі на рівні 300 ц/га рекомендується внесення 2 кг/га молібдену чи елементарної сірки 30 кг/га, що дозволяє підвищити вміст крохмалю і зменшити кількість нітратів в бульбах.

2. Для лабораторій первинного насінництва рекомендується мінеральна основа поживного середовища для вирощування мікробульб картоплі в умовах in vitro із підвищеним вмістом заліза (патент № 56563 А), використання якої збільшує середню масу мікробульб до 25 % і кількість рослин з бульбами до 40 % порівняно із загальноприйнятою мінеральною основою.

1. Широконос А.М. Оптимізація складу поживного середовища для картоплі в умовах in vitro // Агроекологія і біотехнологія. Збірник наук. праць ІАБ. - Вип. 4. - К.: 2000. - С. 150-157.

2. Широконос А.М., Цвей Я.П., Курдиш І.К., Рой А.А. Ефективність застосування гранульованих бактеріальних препаратів при вирощуванні картоплі // Біологічні науки і проблеми рослинництва. - Умань: Уманський державний аграрний університет, 2003. - Т. 1. - С. 217-220.

3. Широконос А.М. Вплив елементарної сірки на врожай картоплі і азотний режим дерново-підзолистого ґрунту // Вісник аграрної науки. - 2003. - № 12. - С. 70-73.

4. Широконос А.М., Цвей Я.П., Курдиш І.К., Рой А.О. Вплив гранульованих бактеріальних препаратів на врожайність картоплі // Агроекологічний журнал. - 2004. - № 3. - С. 24-28.

5. Широконос А.М., Цвей Я.П. Мінеральна основа рідкого поживного середовища для вирощування мікробульб картоплі в умовах in vitro. Деклараційний патент на винахід № 56563 А. Опубліковано 15.05.2003.

6. Широконос А.М. Регулювання вмісту нітратів в картоплі шляхом використання молібдену // Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи. Третя міжвузівська науково-практична конференція аспірантів. - Вінниця: Вид-во ВДАУ, 2003. - С. 85-86.

7. Широконос А.М., Цвей Я.П. Застосування елементарної сірки під картоплю на дерново-підзолистому ґрунті // Збірник наукових праць Інституту землеробства Української академії аграрних наук. - К.: ЕКМО, 2004. - С. 25-29.

Размещено на .ru