Вплив ґрунтозахисних технологій на протиерозійну стійкість та родючість чорнозему типового сильнозмитого - Автореферат

Світовий та вітчизняний досвід свідчить про те, що одним із напрямків вирішення проблеми захисту ґрунтів від ерозії є удосконалення ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Робота є складовою частиною тематичного плану ННЦ “Інститут землеробства УААН” відповідно до НТП УААН ”Землеробство“, завдань “Розробити наукові основи організації та ефективного використання земельних угідь в ерозійно небезпечних агроландшафтах Лісостепу України” (2001-2005 рр., № державної реєстрації 0101U003824) і “Удосконалити існуючі та розробити нові моделі раціонального використання земельних ресурсів в ерозійно небезпечних агроландшафтах Лісостепу України” (2006-2010 рр., № державної реєстрації 0106U010368). Мета досліджень - встановити механізм формування протиерозійної стійкості та шляхи оптимізації показників родючості чорнозему типового сильнозмитого за тривалого застосування технологій вирощування сільськогосподарських культур, виявити найбільш раціональне поєднання способів обробітку ґрунту та удобрення в ґрунтозахисній сівозміні на схилових землях Правобережного Лісостепу України. встановити вплив технологій вирощування культур на агрофізичні властивості ґрунту та оцінити їх параметри стосовно екологічних вимог вирощування сільськогосподарських культур і зменшення прояву ерозійних процесів; родючість ґрунт протиерозійний чорнозем Уперше на схилових землях Правобережного Лісостепу України виявлено механізм формування протиерозійної стійкості та встановлено шляхи оптимізації показників родючості чорнозему типового сильнозмитого за тривалого (30 років) ведення ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур.В розділі проаналізовано дані літературних джерел щодо закономірностей розвитку ерозійних процесів і формування протиерозійної стійкості ґрунтів.Експериментальна робота виконувалася впродовж 2004-2006 рр. у тривалому польовому досліді відділу сільськогосподарського землекористування та захисту грунтів від ерозії ННЦ “Інститут землеробства УААН”, який закладений в 1974 році в КСП ”Заповіт Ілліча“ Обухівського району Київської області на схилі крутизною 5-6° південно-східної експозиції. Ґрунт дослідних ділянок - чорнозем типовий сильнозмитий крупнопилуватолегкосуглинковий на лесі, характеризується дуже низькою забезпеченістю азотом, підвищеною - рухомими сполуками фосфору та обмінного калію. Основні показники родючості ґрунту на період закладання досліду були наступні: вміст гумусу в орному шарі становив 1,14-1,18%, азоту, що легкогідролізується - 43,0 мг/кг, рухомих форм фосфору - 13,1 мг/100 г, обмінного калію - 7,5 мг/100 г ґрунту, РНСОЛ. Вивчення основних властивостей ґрунту здійснювалося у ґрунтозахисній сівозміні: 1-3 - трави багаторічні (люцерна); 4 - пшениця озима; 5 - ячмінь ярий; 6 - ріпак озимий посів трав багаторічних. З метою вивчення багаторічного впливу технологій вирощування сільськогосподарських культур на протиерозійну стійкість, водно-фізичні, агрохімічні, фізико-хімічні та біологічні характеристики ґрунту, а також продуктивність сівозміни у досліді проводили наступні спостереження та обліки: - визначали змив ґрунту безпосередньо після закінчення ерозійної ситуації методом обмірювання водорівчаків за С.С.Соболєвим; у твердій фазі стоку визначали вміст гумусу (за методом Тюріна в модифікації Симакова), азот, що лужногідролізується (за Корнфілдом), рухомий фосфор і обмінний калій (за Чиріковим) та гранулометричний склад;Встановлено позитивний вплив безполицевого способу обробітку на формування верхнього шару ґрунту, який характеризується більшою стійкістю до руйнівної дії дощових крапель за рахунок збільшення вмісту фракції водотривких агрегатів. За тривалого застосування плоскорізного обробітку незалежно від системи удобрення виявлена стійка тенденція до збільшення загальної кількості водостійких агрегатів у шарі ґрунту, що обробляється, порівняно з оранкою. За вирощування трав багаторічних (люцерна) другого року використання у верхньому 0-10 см шарі ґрунту за безполицевих обробітків вміст агрегатів розміром >0,25 мм становив 36,2-36,7%, що на 9,1-9,6% вище порівняно з оранкою. Технології, що базуються на плоскорізному обробітку ґрунту, забезпечили формування більш розпушеного 0-10 см шару ґрунту, порівняно з полицевою оранкою, за рахунок концентрації в ньому рослинних решток і добрив. За такого обробітку в першу годину спостережень водопроникність становила 1,45 мм/хв, що на 0,80 більше порівняно з оранкою та на 0,20 мм/хв з плоскорізним обробітком на 20-22 см.Збільшення агрегатів розміром менше 0,25 мм, а також великих брил розміром понад 10 мм призводить до погіршення умов росту рослин, а також сприяє посиленню ерозійних процесів (Кауричев И.С., 1986). В середньому за роки досліджень вміст брилуватої структурної фракції за оранки у 0-20 см шарі становив 49,0%, або на 5-7% більше, ніж за безполицевих обробітків. У 2005 році найбільшу кількість вологи в посівах трав багаторічних забезпечив мілкий плоскорізний обробіток ґрунту зі щілюванням, де вміст дост

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ