Особливості циркадіанних ритмів функції щитоподібної залози у хворих на алергодерматоз із регіону з природною недостатністю йоду. Клінічна ефективність застосування комбінованої диференційованої лазерної терапії у комплексній терапії алергодерматоз.
При низкой оригинальности работы "Вплив ритмічної діяльності щитоподібної залози на стан оксидантної та антиоксидантної систем крові у хворих на алергодерматози", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Розробити нові патогенетично обґрунтовані способи диференційованого лікування та профілактики АЛД у хворих із біогеохімічного регіону з природною недостатністю йоду із хронодетермінованим застосуванням антиоксидантних медикаментозних засобів (гранули кверцетину, Три-Ві Плюс, аєвіт, аскорбінова кислота) та комбінованої лазерної терапії - черезшкірного лазерного опромінення крові (ЧЛОК) і диференційованої зовнішньої лазерної терапії. Дисертаційна робота базується на аналізі результатів обстеження та лікування 328 хворих на АЛД (екзему, дерматит контактний алергійний, атопічний дерматит, нейродерміт) віком від 16 до 76 років - мешканців Чернівецької області (Північної Буковини) - біогеохімічного регіону з природною недостатністю йоду, а також аналізі статистичних звітів Чернівецького ОШВД та даних 1171 історії хвороби хворих на АЛД, які знаходилися на лікуванні в Чернівецькому ОШВД. З однаковою частотою АЛД діагностували серед осіб 16-20 років (49 осіб - 14,94%), 21-30 років (49 осіб - 14,94%) та 31-40 років (46 осіб - 14,02%), які в цілому склали 43,9% хворих на АЛД. У 265 (80,8%) хворих алергодерматоз мав хронічний перебіг з тривалістю більше року у 178 (55,3%), довше 5 років - у 110 (33,5%) і довше 10 років - у 65 (19,8%) пацієнтів, а у решти 63 (19,2%) осіб - був діагностований вперше. Серед 207 хворих на АЛД (екзему, нейродерміт, атопічний дерматит) з їх тривалістю більше року, половина (105 - 50,7%) пацієнтів відзначала часті рецидиви - 3 і більше разів на рік.У дисертаційній роботі представлено нове вирішення проблеми підвищення ефективності лікувальних та профілактичних заходів при алергодерматозах, який полягає у застосуванні хронодетермінованих і диференційованих методів антиоксидантної та комбінованої лазерної терапії на підставі патогенетичних хронобіологічних досліджень із вивчення циркадіанних ритмів функції щитоподібної залози та оксидантно-антиоксидантного гомеостазу. У хворих на алергодерматози встановлено дисбаланс та десинхроноз циркадіанних ритмів показників оксидантно-антиоксидантного гомеостазу: зростання мезору й амплітуди малонового альдегіду, средньомолекулярних пептидів і фракцій окиснювальної модифікації білків зі зміщенням їх акрофази у бік вечірніх годин, а батифази - на ранкові години, а також зменшення мезору й амплітуди церулоплазміну, зниження мезору й зростання амплітуди відновленого глутатіону зі зміщенням акрофази антиоксидантних факторів у бік вечірніх годин, а батифази - на ранкові години, що в цілому є свідченням активації й зростання впродовж доби процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і білків на тлі напруження й зниження активності чинників антиоксидантного захисту, що призводить до наростання явищ ендогенної інтоксикації. У хворих на алергійні дерматози існують кореляційні звязки між циркадіанними ритмами тиреоїдних гормонів та показниками оксидантної й антиоксидантної систем крові: підвищення впродовж доби рівня трийодтироніну й тироксину корелює зі зростанням активності антиоксидантних чинників (церулоплазміну, відновленого глутатіону) та зниженням рівня показників оксидантної системи (малонового альдегіду, середньомолекулярних пептидів, фракцій окиснювальної модифікації білків), що доводить регулюючий вплив ритмічної діяльності щитоподібної залози на стан оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у цих пацієнтів. Хронодетерміноване призначення у комплексному лікуванні алергійних дерматозів антиоксидантних медикаментозних засобів та комбінованої лазерної терапії сприяє стабілізації оксидантно-антиоксидантного гомеостазу, що проявляється зростанням мезору й амплітуди церулоплазміну і мезору каталази, нормалізацією амплітуди глутатіонпероксидази, зменшенням мезору й амплітуди середньомолекулярних пептидів і мезору малонового альдегіду, зниженням амплітуди і мезору фракцій окиснювальної модифікації білків, а також виявляє синхронізуючий вплив на циркадіанні ритми малонового альдегіду, середньомолекулярних пептидів, церулоплазміну, каталази, глутатіонпероксидази та тиреоїдних гормонів. Застосування у комплексному лікуванні алергійних захворювань шкіри хронодетермінованої антиоксидантної та комбінованої лазерної терапії зумовлює найбільш швидкий регрес клінічних проявів алергодерматозів та вірогідне скорочення термінів їх лікування (до 16,6±0,65 ліжко/днів) порівняно з базисним лікуванням (22,4±0,57 ліжко/днів), базисним у поєднанні з антиоксидантними засобами (20,3±0,57 ліжко/днів) чи базисним у комбінації з лазерним опроміненням крові (19,3±0,73 ліжко/днів), а також вірогідне зменшення (в 1,96 раза) кількості рецидивів на рік та подовження (в середньому на 5,25 місяців) тривалості ремісії алергійних дерматозів.
Вывод
циркадіанний алергодерматоз щитоподібний
У дисертаційній роботі представлено нове вирішення проблеми підвищення ефективності лікувальних та профілактичних заходів при алергодерматозах, який полягає у застосуванні хронодетермінованих і диференційованих методів антиоксидантної та комбінованої лазерної терапії на підставі патогенетичних хронобіологічних досліджень із вивчення циркадіанних ритмів функції щитоподібної залози та оксидантно-антиоксидантного гомеостазу.
1. У 2001-2005 рр. у Чернівецькій області (Північна Буковина) встановлено зростання загальної (до 40,8%) та первинної (у 1,6 раза) захворюваності на алергодерматози серед дорослого населення та доведено наявність прямих кореляційних звязків між захворюваністю на алергодерматози (алергійний контактний дерматит, атопічний дерматит) та рівнем викидів у атмосферу забруднюючих речовин (діоксиду азоту, фенолу, бензпірену, діоксиду сірки).
2. У 56,8% хворих на алергодерматози із біогеохімічного регіону з природною недостатністю йоду, яким є Чернівецька область (Північна Буковина), встановлено порушення ехоструктури щитоподібної залози за різноспрямованих змін в сироватці крові тиреоїдних гормонів і тиреотропного гормона гіпофіз, які мали субклінічний перебіг. Факторами ризику розвитку алергійних дерматозів у осіб із біогеохімічного регіону з природною недостатністю йоду є еутиреоїдний синдром зниженого трийодтироніну та стан субклінічного гіпотиреозу, які діагностовано у період ремісії алергодерматозів.
3. У період загострення алергодерматозів відзначаються зміни циркадіанних ритмів гіпофізарно-тиреоїдної системи пацієнтів - зростання мезору трийодтироніну, зміщення акрофази трийодтироніну з ранкових на нічні години та акрофази тиреотропного гормону гіпофіза - з нічних на ранкові години.
4. У хворих на алергодерматози встановлено дисбаланс та десинхроноз циркадіанних ритмів показників оксидантно-антиоксидантного гомеостазу: зростання мезору й амплітуди малонового альдегіду, средньомолекулярних пептидів і фракцій окиснювальної модифікації білків зі зміщенням їх акрофази у бік вечірніх годин, а батифази - на ранкові години, а також зменшення мезору й амплітуди церулоплазміну, зниження мезору й зростання амплітуди відновленого глутатіону зі зміщенням акрофази антиоксидантних факторів у бік вечірніх годин, а батифази - на ранкові години, що в цілому є свідченням активації й зростання впродовж доби процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і білків на тлі напруження й зниження активності чинників антиоксидантного захисту, що призводить до наростання явищ ендогенної інтоксикації. Зміни оксидантно-антиоксидантного гомеостазу залежать від клінічної форми алергодерматозів, поширеності патологічного процесу на шкірі та їх тривалості.
5. У хворих на алергійні дерматози існують кореляційні звязки між циркадіанними ритмами тиреоїдних гормонів та показниками оксидантної й антиоксидантної систем крові: підвищення впродовж доби рівня трийодтироніну й тироксину корелює зі зростанням активності антиоксидантних чинників (церулоплазміну, відновленого глутатіону) та зниженням рівня показників оксидантної системи (малонового альдегіду, середньомолекулярних пептидів, фракцій окиснювальної модифікації білків), що доводить регулюючий вплив ритмічної діяльності щитоподібної залози на стан оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у цих пацієнтів.
6. Оптимальними параметрами черезшкірного лазерного опромінення крові у хворих на алергодерматози є експозиція впродовж 10 хв. та частота процедур з інтервалом у 48 год.
7. Комплексне лікування алергодерматозів, яке передбачає на основі базисної терапії включення хронодетермінованої (у другій половині дня) антиоксидантної (гранул кверцетину, антиоксидатного комплексу Три-Ві Плюс чи аєвіту й аскорбінової кислоти) та комбінованої лазерної терапії (черезшкірного лазерного опромінення крові й диференційованої зовнішньої лазерної терапії) є більш ефективним порівняно із базисним медикаментозним лікуванням чи базисним у комбінації з хронодетермінованою антиоксидантною терапією чи у поєднанні з хронодетермінованою монолазерною терапією: 7.1. Хронодетерміноване призначення у комплексному лікуванні алергійних дерматозів антиоксидантних медикаментозних засобів та комбінованої лазерної терапії сприяє стабілізації оксидантно-антиоксидантного гомеостазу, що проявляється зростанням мезору й амплітуди церулоплазміну і мезору каталази, нормалізацією амплітуди глутатіонпероксидази, зменшенням мезору й амплітуди середньомолекулярних пептидів і мезору малонового альдегіду, зниженням амплітуди і мезору фракцій окиснювальної модифікації білків, а також виявляє синхронізуючий вплив на циркадіанні ритми малонового альдегіду, середньомолекулярних пептидів, церулоплазміну, каталази, глутатіонпероксидази та тиреоїдних гормонів.
7.2. Застосування у комплексному лікуванні алергійних захворювань шкіри хронодетермінованої антиоксидантної та комбінованої лазерної терапії зумовлює найбільш швидкий регрес клінічних проявів алергодерматозів та вірогідне скорочення термінів їх лікування (до 16,6±0,65 ліжко/днів) порівняно з базисним лікуванням (22,4±0,57 ліжко/днів), базисним у поєднанні з антиоксидантними засобами (20,3±0,57 ліжко/днів) чи базисним у комбінації з лазерним опроміненням крові (19,3±0,73 ліжко/днів), а також вірогідне зменшення (в 1,96 раза) кількості рецидивів на рік та подовження (в середньому на 5,25 місяців) тривалості ремісії алергійних дерматозів.
Практичні рекомендації.
І. Для більш вірогідної діагностики порушень оксидантно-антиоксидантного гомеостазу забір крові у хворих на алергійні дерматози доцільно проводити у другій половині дня (після 14.00 год.).
ІІ. З метою оптимізації лікування та профілактики алергодерматозів (екземи, дерматиту контактного алергійного, нейродерміту, атопічного дерматиту) у комплексному лікуванні дорослих пацієнтів рекомендовано застосовувати хронодетерміновану антиоксидантну та комбіновану лазерну терапію.
Алгоритми диференційованого застосування хронодетермінованої антиоксидантної та комбінованої лазерної терапії у комплексному лікуванні алергодерматозів: 1. Хворим на обмежені форми алергодерматозів чи з помірно вираженими запальними проявами за відсутності пустульозних елементів та мокріння (дерматит контактний алергійний, нейродерміт, атопічний дерматит, підгостра чи регресуюча стадія екземи) рекомендовано призначати: Хронодетерміновану антиоксидантну терапію: · Гранули кверцетину - по 1 г двічі на добу (о 14.00 та 20.00 год.), перед вживанням розчинити в 1/2 склянки води, вживати за 30 хв. до їжі; курс лікування - 2-3 тижні.
· Антиоксидантний комплекс Три-Ві Плюс - по 1 табл. двічі на добу о 14.00 год. та 20.00 год. упродовж 2-3 тижнів або аєвіт - по 1 капс. двічі на добу о 14.00 та 20.00 год. впродовж 2-3 тижнів та аскорбінову кислоту - по 1 мл внутрішньомязово щоденно (після 14.00 год.), на курс - 10 інєкцій.
Паралельно проводити хронодетерміновану комбіновану лазерну терапію: · Черезшкірне лазерне опромінення крові (за потужності лазерних променів 10 МВТ) шляхом опромінення однієї з поверхневих вен у ліктьовому згині - у другій половині дня (з 14.00 до 18.00 год.) по 10 хв.; сеанси проводяться через день, на курс лікування - 6-8 процедур.
· лазерний фотофорез із кортикостероїдними мазями (преднізолонова, елоком, сінафлан та ін., які наносять на шкіру за 30 хв. до процедури лазерного опромінення шкіри) з використанням скануючих лазерів (SM-2 PL “Gurza”, СМ.3 та ін.) із застосуванням фігури сканування у вигляді густої рухомої сітки; сеанси проводять щоденно за різної експозиції: - за наявності гострозапальних проявів (гіперемії, набряку) - по 7 хв. на 1 поле (за сумарної експозиції до 28 хв.); - при стиханні гострозапальних проявів - по 4 хв. на 1 поле (за сумарної експозиції до 28 хв.); всього на курс - 10-15 процедур зовнішньої лазерної терапії.
2. Хворим на поширені форми алергодерматозів чи з вираженими запальними проявами за відсутності пустульозних елементів і мокріння (поширений алергійний контактний дерматит, дифузний нейродерміт, поширений атопічний дерматит, підгостра чи регресуюча стадія поширеної екземи) рекомендовано: Хронодетерміновану антиоксидантну терапію: · Гранули кверцетину двічі на добу: 1 г - о 14.00 і 2 г - о 20.00 год.; перед вживанням розчинити в 1/2 склянки води, вживати за 30 хв. до їжі; курс лікування - 3-4 тижні.
· Антиоксидантний комплекс Три-Ві Плюс двічі на добу: по 1 табл. о 14.00 год. та по 2 табл. - о 20.00 год.; курс лікування - 3-4 тижні або аєвіт двічі на добу: по 1 капс. о 14.00 та по 2 капс. о 20.00 год. курс лікування - 3-4 тижні та аскорбінову кислоту - по 1 мл внутрішньомязово щоденно (після 14.00 год.), на курс - 10-15 інєкцій.
Паралельно проводити хронодетерміновану комбіновану лазерну терапію: · Черезшкірне лазерне опромінення крові (за потужності лазерних променів 10 МВТ) шляхом опромінення однієї з поверхневих вен у ліктьовому згині - у другій половині дня (з 14.00 до 18.00 год.) по 10 хв. через день, на курс - 8-10 процедур.
· лазерний фотофорез із кортикостероїдними мазями (преднізолонова, елоком, сінафлан та ін., які наносять на шкіру за 30 хв. до процедури лазерного опромінення шкіри) з використанням скануючих лазерів (SM-2 PL “Gurza”, СМ.3 та ін.) із застосуванням фігури сканування у вигляді густої рухомої сітки; сеанси проводять щоденно за різної експозиції: - за наявності гострозапальних проявів (гіперемії, набряку) - по 8 хв. на 1 поле (за сумарної експозиції до 32 хв.); - при стиханні гострозапальних проявів - по 3 хв. на 1 поле (за сумарної експозиції до 28 хв.); на курс лікування - 15-18 процедур зовнішньої лазерної терапії.
3. Хворим на обмежені форми алергодерматозів чи з помірно вираженими запальними проявами за наявності мокріння та/чи пустульозних елементів (гостра стадія екземи; алергійний контактний дерматит, ускладнений піодермією; атопічний дерматит, ускладнений вторинною інфекцією) рекомендовано: Хронодетерміновану антиоксидантну терапію: · Гранули кверцетину - по 1 г двічі на добу (о 14.00 та 20.00 год.); перед вживанням розчинити в 1/2 склянки води, вживати за 30 хв. до їжі; курс лікування - 2-3 тижні.
· Антиоксидантний комплекс Три-Ві Плюс - по 1 табл. двічі на добу (о 14.00 год. та 20.00 год.) упродовж 2-3 тижнів або аєвіт - по 1 капс. двічі на добу о 14.00 та 20.00 год. упродовж 2-3 тижнів та аскорбінову кислоту - по 1 мл внутрішньомязово щоденно (після 14.00 год.), на курс - 10 інєкцій.
Паралельно проводити хронодетерміновану комбіновану лазерну терапію: · Черезшкірне лазерне опромінення крові (за потужності лазерних променів 10 МВТ) шляхом опромінення однієї з поверхневих вен у ліктьовому згині у другій половині дня (з 14.00 до 18.00 год.) по 10 хв. через день, на курс - 6-8 процедур.
· лазерну фотохіміотерапію з 1% розчином метиленового синього (яким обробляють ерозивні вогнища чи пустульозні елементи за 30 хв перед опроміненням) з використанням скануючих лазерів (SM-2 PL “Gurza”, СМ.3 та ін.) із застосуванням фігури сканування у вигляді густої рухомої сітки; сеанси проводять щоденно по 7 хв. на 1 поле (за сумарної експозиції до 28 хв.).
Після припинення мокріння чи підсихання пустульозних елементів: · лазерний фотофорез із комбінованими мазями (кремген, гіоксизон, тридерм та ін., які наносять на шкіру за 30 хв. до опромінення) з використанням скануючих лазерів (SM-2 PL “Gurza”, СМ.3 та ін.) із застосуванням фігури сканування у вигляді густої рухомої сітки; сеанси проводять щоденно: - за наявності гострозапальних проявів (гіперемії, набряку) - по 7 хв. на 1 поле (за сумарної експозиції до 28 хв.); - при стиханні гострозапальних проявів - по 4 хв. на 1 поле (за сумарної експозиції до 28 хв.). Всього на курс лікування - 12-15 процедур зовнішньої лазерної терапії.
4. Хворим на поширені форми алергодерматозів чи з вираженими запальними проявами за наявності мокріння та/чи пустульозних елементів (гостра стадія поширеної екземи; поширений алергійний контактний дерматит, ускладнений піодермією; поширений атопічний дерматит, ускладнений вторинною інфекцією) рекомендовано призначати: Хронодетерміновану антиоксидантну терапію: · Гранули кверцетину двічі на добу: 1 г - о 14.00 і 2 г - о 20.00 год.; перед вживанням розчинити в 1/2 склянки води, вживати за 30 хв. до їжі; курс лікування - 3-4 тижні.
· Антиоксидантний комплекс Три-Ві Плюс двічі на добу: по 1 табл. о 14.00 год. та по 2 табл. - о 20.00 год.; курс лікування - 3-4 тижні або аєвіт двічі на добу: по 1 капс. о 14.00 год. та по 2 капс. о 20.00 год.; курс лікування - 3-4 тижні та аскорбінову кислоту - по 1 мл внутрішньомязово щоденно (після 14.00 год.), на курс - 10-15 інєкцій.
Паралельно проводити хронодетерміновану комбіновану лазерну терапію: · Черезшкірне лазерне опромінення крові (за потужності лазерних променів 10 МВТ) шляхом опромінення однієї з поверхневих вен у ліктьовому згині у другій половині дня (з 14.00 до 18.00 год.) по 10 хв. через день, на курс - 8-10 процедур.
· лазерну фотохіміотерапію з 1% розчином метиленового синього (яким обробляють ерозивні вогнища чи пустульозні елементи за 30 хв перед опроміненням) з використанням скануючих лазерів (SM-2 PL “Gurza”, СМ.3 та ін.) із застосуванням фігури сканування у вигляді густої рухомої сітки; сеанси проводять щоденно по 7 хв. на 1 поле (за сумарної експозиції до 28 хв.).
Після припинення мокріння чи підсихання пустульозних елементів: · лазерний фотофорез із комбінованими мазями (кремген, гіоксизон, тридерм та ін., які наносять на шкіру за 30 хв. до опромінення) з використанням скануючих лазерів (SM-2 PL “Gurza”, СМ.3 та ін.) із застосуванням фігури сканування у вигляді густої рухомої сітки; сеанси проводять щоденно: - за наявності гострозапальних проявів (гіперемії, набряку) - по 7 хв. на 1 поле (за сумарної експозиції до 28 хв.); - при стиханні гострозапальних проявів - по 3 хв. на 1 поле (за сумарної експозиції до 28 хв.); всього на курс лікування - 15-18 процедур зовнішньої лазерної терапії.
2. Денисенко О.І. Особливості функціонального стану щитоподібної залози у хворих на екзему за умов екологічного неблагополуччя // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. - 2002. - №1- 2(5). - С.82-85.
3. Денисенко О.І. Особливості функціонального стану щитоподібної залози у хворих на екзему за умов зобної ендемії // Клін. та експерим. патол. - 2002. -Т.1, №1.- С.62-64.
4. Денисенко О.І. Клінічні особливості алергодерматозів в осіб із біогеохімічного регіону з недостатністю йоду // Бук. мед. вісник. - 2002. - Т.6, № 4. - С.66-69.
5. Денисенко О.І. Особливості циркадних ритмів показників оксидантної та антиоксидантної систем крові у хворих на алергодерматози // Дерматол. та венерол. - 2003. - №1(19). - С.58-60.
6. Мавров И.И., Волкославская В.Н., Гутнев А.Л., Денисенко О.И. Влияние антропогенных загрязнителей на уровень заболеваемости аллергодерматозами в Восточном и Западном регионах Украины // Дерматол. та венерол. - 2003. - №2(20). - С.3-6.
7. Денисенко О.І. Окисна модифікація білків як чинник патогенезу алергодерматозів // Укр. ж. дерматол., венерол., косметол. - 2004. - №1(12). - С.23-25.
8. Денисенко О.І. Патогенетична роль стану ендогенної інтоксикації у хворих на алергодерматози // Дерматол. та венерол. - 2004. - №1(23). - С.31-35.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы