Вплив релігійного фактору на становлення громадянського суспільства - Автореферат

У той же час за наявності певних умов вона може сприяти протистоянню, проявам гострих конфліктів релігійного забарвлення, негативно впливати на різні сторони суспільного життя, а релігійні організації виступати як важливі субєкти опозиції влади. Важливу роль у задоволенні релігійних потреб особистості відіграє вдосконалення конституційно-правових відносин між державою та церквою, за яких громадянам, незалежно від їх віросповідання та ставлення до релігії, не тільки гарантується свобода совісті, створюються умови для нормальної діяльності релігійних організацій та обєднань, але й забезпечується можливість їх активної участі в суспільному житті, розвитку міжнародних контактів. За останні роки зявилося багато робіт філософів, політологів, істориків, соціологів, релігієзнавців, в яких з різних сторін досліджується роль, значення релігії та церкви в житті суспільства, держави, окремої особистості. З цієї тематики щорічно проводяться наукові конференції, семінари, круглі столи, в матеріалах яких міститься аналіз широкого кола проблем взаємовідносин релігії та суспільства. Можливість проаналізувати особливості виникнення і функціонування різних релігійних систем, характер їх розвитку та вплив на життя суспільства надали методи емпіричного дослідження (спостереження, аналіз документів, контент-аналіз). релігія церква суспільство міжконфесійнийУ вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено обєкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження; формулюються висновки, які мають характер наукової новизни, подається авторська оцінка теоретичного та практичного значення отриманих результатів дослідження, містяться повідомлення про апробації результатів дослідження та особистий внесок автора, публікації, структуру роботи. Підкреслюється, що, починаючи з давніх часів і до сьогодення, багато мислителів постійно приділяли увагу аналізу ролі релігії, осмислювали її місце в суспільстві, розглядали проблеми держави та громадянського суспільства (Платон, Арістотель, Августин Блажений, Фома Аквінський, Н. Після Жовтневого перевороту 1917 р. ідеологи більшовизму розглядали релігію переважно в негативному плані, багато радянських дослідників (М. Комплекс проблем відносин суспільства та релігії, держави та церкви отримав розробку в публікаціях Ю. Порівняння положення віруючих та релігійних організацій в різних країнах надало можливість краще уявити ті суттєві зміни, які відбулися на пострадянському просторі у відносинах між релігією та суспільством, зафіксувати особливості розвитку суспільно-політичного життя в кінці XX - початку XXI ст.Підрозділ 3.1 „Право як соціальний регулятор відносин держави та церкви” містить аналіз законодавчо-правової сфери, яка є відбитком процесів, що відбуваються в суспільстві, та показує розвиток у ньому демократичних та громадянських начал. Автор підкреслює, що однією з фундаментальних цінностей суспільства є свобода совісті, яка покликана сприяти задоволенню духовних потреб громадян, можливості вибору світогляду. На рівень практичної реалізації права на свободу совісті великий вплив мають міжнародні правові стандарти, а їх дотримання виступає певним індикатором розвитку суспільства. Дослідження стану конституційно-правових норді у країнах Західної Європи (Франція, Італія, Греція, Бельгія), центрально-європейських країн (Болгарія, Чехія, Угорщина, Польща), пострадянських (Україні, Росії, Бєларусь) показало, що вони забезпечують права громадян на свободу совісті та віросповідання в цих країнах і є важливою умовою демократизації суспільного життя в Україні. Діючий Закон „Про свободу совісті та релігійні організації” (1991р.) слугує певним орієнтиром при вирішенні складних міжконфесійних відносин, але ряд його положень застарів та потребує змін, зокрема, існує проблема подвійної реєстрації релігійних організацій, релігійної та релігієзнавчої освіти тощо.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Петрова Л.Н. Особенности формирования субкультуры народов Крыма // Вестник СЕВГТУ: Сборник научных трудов. Выпуск 42. - Севастополь: Изд-во СЕВНТУ, 2002. - С. 181-189.

2. Петрова Л.Н. Особенности становления государственно-церковных отношений на постсоветском пространстве // Вестник СЕВГТУ: Сборник научных трудов. Выпуск 50. - Севастополь: Изд-во СЕВНТУ, 2003. - С. 26-36.

3. Петрова Л.Н. Влияние религиозного фактора на этнополитическую ситуацию в Украине // Вестник СЕВГТУ: Сборник научных трудов. Выпуск 52. - Севастополь: Изд-во СЕВНТУ, 2004. - С. 209-217.

4. Петрова Л.Н. Религиозный фактор в системе взаимоотношений армии и церкви // Гуманітарно-економічні дослідження: Збірник наукових праць. Т. 1. - Миколаїв-Одеса: ТОВ ВІД, 2005. - С. 338-344.

5. Петрова Л.Н. Законотворчество как регулятор религиозных процессов в странах Восточной Европы // Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 68. - С.153-155.

6. Гарас Л.Н. Нормативно-правовое регулирование проблем свободы совести в Украине // Вестник СЕВГТУ: Сборник научных трудов. Выпуск 78. - Севастополь: Изд-во СЕВНТУ, 2006. - С. 242-249.

7. Babinov J., Petrova L. The Confessional Situation and Social Stability in Contemporary Ukraine // Pantheon. - Pardubice: Univerzita, 2007. - S. 128-134.

8. Петрова Л.Н. Роль религиозного фактора в становлении гражданского общества // Государственная власть и политическое участие: Материалы международной научной конференции. - Севастополь: Изд-во СЕВНТУ, 2003. - С. 129-132.

9. Петрова Л.Н. Трудолюбие как добродетель православного христианина // Религиозное мировоззрение в древнем и современном обществах: праздники и будни (Тезисы докладов и сообщений). - Севастополь, 2006. - С. 46-47.