Вплив рекреаційних ресурсів на розвиток рекреаційного господарства України - Реферат

За останні роки розвитку екологічних наук свого поширення набуває нова дисципліна - рекреаційна географія. Міждисциплінарне дослідження рекреаційних проблем у сучасних умовах завершення інтеграції наукових знань із тенденції у закономірність прискорити процес виявлення специфічного обєкта наукового пізнання і формування на його основі предметної сутності нової географічної дисципліни - рекреаційної географії. Актуальність теми обумовлюється багатьма аспектами розвитку сучасного суспільства, адже науково-технічний прогрес та зростаюча урбанізація постійно прискорюють процеси життєдіяльності населення, в результаті чого істотно зростають потреби в сучасних видах і формах відпочинку, відновлення кожної людини.Районування може трактуватися в кількох аспектах: як метод виявлення параметрів, за якими здійснюється територіальна диференціація та інтеграція географічної оболонки або її частин; як схематичне відтворення цієї диференціації та інтеграції (схема районування); як діяльність спрямована на раціональне використання природних ресурсів у відповідності із здійсненою територіальною диференціацією та інтеграцією. За В.Преображенським, рекреаційний район - це однорідна за характером рекреаційного використання територія, яка відрізняється від інших цілим комплексом ознак. Формування рекреаційних районів і перспективи їх розвитку значною мірою залежать від їх територіального розміщення відносно центрів формування рекреаційних потоків, а також інших - особливо однотипних - районів; зовнішніх баз постачання продуктами та додатковою робочою силою в пікові сезони; транспортних артерій. Але, попри всі розходження в методиці дослідження даного питання, кожна з пропонованих схем виділяла Кримський і Карпатський рекреаційні райони (регіони), що підтверджує їх унікальність і місце у структурі рекреаційного господарства країни. Взагалі вся територія України характеризується виключно сприятливими природно-кліматичними умовами та наявністю різноманітних рекреаційних ресурсів для відпочинку та лікування населення.Завдяки цьому нашу країну щороку відвідувала значна кількість іноземних купців, які, приїжджаючи додому, розносили славу про Україну, про її багаті природні ресурси, гостинний народ та цікаві традиції, тим самим приваблюючи все більше охочих побувати в Україні. Сучасних рис туризм в Україні став набувати з початку ХІХ ст. Згодом аналогічні організації створюють і на заході країни - основними центрами розвитку туризму стають Львів, Перемишль, Галич тощо. Так, 1992 року Україну відвідало лише 120 тис. туристів [9, с. Цей закон також визначав основні засади розвитку туризму в Україні, його пріоритетні напрямки та джерела фінансування [9, с.У світлі національного і культурного відродження України розвиток рекреації набуває сьогодні особливого значення. Внаслідок проведеної роботи можна зробити висновок, що Україна має великий потенціал бути конкурентоспроможною. По-друге, Україна має багатовікову історію, свої традиції, багато культурних та історичних памяток, що саме зараз все більше й більше привертає увагу іноземних туристів.

Зміст

Вступ

1 Територіальна організація рекреаційної діяльності регіонів України

2 Туристична галузь України і тенденції розвитку

Висновки

Література

рекреаційний туризм україна

У світлі національного і культурного відродження України розвиток рекреації набуває сьогодні особливого значення. Адже рекреація - це одна з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, задоволення пізнавальних інтересів, оздоровлення та лікування населення.

Внаслідок проведеної роботи можна зробити висновок, що Україна має великий потенціал бути конкурентоспроможною.

По-перше, кліматичні та природні умови вигідно вирізняють Україну серед інших країн Європи.

По-друге, Україна має багатовікову історію, свої традиції, багато культурних та історичних памяток, що саме зараз все більше й більше привертає увагу іноземних туристів.

По-третє, наша країна вже має достатню матеріально-технічну базу, яка тільки вимагає досить великих капіталовкладень та удосконалення. Можливо необхідно зменшення кількості рекреаційних зон за рахунок покращення їх якості. Становлення України як конкурентоспроможної країни у рекреаційній галузі стримується загальною економічною кризою, схильністю працівників галузі до споживацької психології, відсутністю належної інфраструктури, застарілістю законодавства.

Показано, що Україна має великі передумови для розвитку рекреаційних територій, які обумовлені наявністю природних бальнеологічних ресурсів, мережею санаторно-курортних закладів і необхідної для їх функціонування інфраструктури.

1. Авдотьин Л. Н., Лежава И. Г., Смоляр И. М. Градостроительное проектирование. / Л. Н. Авдотьин, И. Г. Лежава, И. М. Смоляр. - М. : Стройиздат, 1989. - 432 с.

2. Амоша О. І. Людина та навколишнє середовище: економічні проблеми екологічної безпеки виробництва. - НАН України. Ін-т економіки пром-сті. / О. І. Амоша. - К. : Наук. думка, 2002. - 305 с.

3. Багрова Л. А., Подгородецкий П. Р. Физико-географические (природоведческие) основы рекреационной географи. - Симферополь : СГУ, 1982. С. 5-8.

4. Бархин М.Г. О красоте города // Эстетическая выразительность города. Сборник ВНИИИ Мин. Культуры СССР. Ред. Швидковского О.А. -М.: изд-во «Наука», 1986. С 45 72.

5. Бейдик О. О. Навчально-методичний комплекс дисципліни «Рекреаційна географія» для студентів спеціальності «Туризм» спеціалізації «Міжнародний туризм». / О. О. Бейдик. - К. : ВГЛ «Обрії», 2007. - 98 с.

6. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. / О. О. Бейдик. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2001. - 395 с.

7. Білоконь Ю. М. Еволюційні тенденції в теорії та методології регіонального планування. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора архітектури за спеціальністю 18.00.04 - "Містобудування та ландшафтна архітектура". / Ю. М. Білоконь. - Київський національний університет будівництва і архітектури. - Київ, 2003 р.

8. Білоконь Ю. М. Управління розвитком територій. / Ю. М. Білоконь. - К. : Укрархбудінформ, 2002. - 160 с.

9. Білоконь Ю. М. Регіональне планування. Теорія і практика // За ред. І.О.Фоміна - К. : Логос, 2003. - 259 с.

10. Бобкова А. Г. Правовое обеспечение рекреационной деятельности. / А. Г. Бобкова. - Донецк : Юго-Восток, 2000. - 308с.

11. Ван Ціншен, Топчієв О. Г. Теоретичні та методичні аспекти рекреаційної географії: сучасний підхід. // Український географічний журнал. - 2003. - №1. - С.45-49.

12. Владимиров В. В. Актуальные проблемы развития малых городов./ В. В. Владимиров. - ПГС, 1996, №8. С. 29-31.

13. Гавриленко О. П. Екогеографія України: Навч. посіб. / О. П. Гавриленко. - К. : Знання, 2008. - 646 с.

14. Гидбут А. В., Мезенцев А. Г. Курортно-рекреационное хозяйство: региональный аспект. / А. В. Гидбут, А. Г. Мезенцев. - М. : Наука, 1991. - 91 с.

15. Гудзь П. В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій. / П. В. Гудзь. - Донецьк, 2001. - 270 с.

16. Долішній М. І., Нудельман М. С., Ткаченко К. К. та ін. Карпатський рекреаційний комплекс / Академія наук УРСР.Львівське відділення Інституту економіки. - Київ : Наукова думка, 1984. - 147 с.

Размещено на .ru